Рішення № 128812162, 09.06.2025, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/35667/24-ц

пр. 2-3317/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2025 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Григоренко І.В.,

при секретарі судового засідання - Андрієнко І.І.,

за участю:

позивача: ОСОБА_1 ,

представника відповідача: Хитрової Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Печерського районного суду м. Києва з позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (далі - відповідач, АТ КБ «Приватбанк»), в якому просить зобов`язати обтяжувала Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» подати заяву до Дніпропетровської регіональної філії державного підприємства «Національні інформаційні системи» про припинення обтяження і виключення запису з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис № 16361407 про обтяження застави рухомого майна зареєстрована 11.07.2017 14:39:17 реєстратором: Тісенкова Євгенія Леонідівна, та було змінено: 01.06.2022 15:01:15 реєстратором: Сидоренко Вікторія Михайлівна, тип змін: зміна обтяження про заборону відчуження об`єкту обтяження транспортний засіб марки DAF TE47XS, рік випуску 2001, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер об`єкта: НОМЕР_2 ; встановити юридичну відповідальність відповідачу за невиконання рішення Печерського районного суду м. Києва, що набрало законної сили 23.06.2022 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що рішенням Печерського районного суду м. Києва від 25.11.2021 року у справі № 757/15023/20-ц скасовано обтяження рухомого майна - застави автомобіля марки DAF TE47XS номерний знак НОМЕР_1 , 2001 року випуску, номер об`єкта: НОМЕР_2 , виключивши запис з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, що зареєстрований 11.07.2017 року, 14:39:17 за № 16361407, реєстратором Дніпропетровської філії державного підприємства «Національні інформаційні системи» Міністерства юстиції України. Постановою Київського апеляційного суду від 23.06.2022 року рішення Печерського районного суду м. Києва від 25.11.2021 року в частині скасувати обтяження рухомого майна, виключивши запис з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, що зареєстрований 11.07.2017 року, 14:39:17 за № 16361407 - залишено без змін. Рішення Печерського районного суду м. Києва набрало законної сили 23.06.2022 року.

Однак, відповідач не виконує рішення суду і постанову суду, вимоги Закону України «Про забезпечення прав вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», не скасовує обтяження рухомого майна, які втратили свою чинність, не виключає запис з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, що накладені за заявою відповідача, чим порушує всі права та інтереси позивача як власника транспортного засобу щодо розпорядження власністю. Натомість позивач зазначає, що відповідач подав заяву реєстратору Дніпропетровської філії державного підприємства «Національні інформаційні системи» з недостовірними відомостями про заборону відчужувати вищезазначений транспортний засіб. Таким чином, позивач вважає, що відповідач як обтяжувач зобов`язаний звернутися до Дніпропетровської філії ДП «Національні інформаційні системи» із заявою про припинення обтяження та виключення реєстраційного запису № 16361407 з Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Просить встановити юридичну відповідальність відповідачу за невиконання рішення суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 09.08.2024 року, справу було передано судді Григоренко І.В. 13.08.2024 року.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 16.08.2024 року в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про зобов`язання вчинити дії та судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 10.10.2024 року.

10.10.2024 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від позивача надійшли додаткові пояснення до позовної заяви, в яких остання зазначила, що заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 07.12.2015 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 до ПАТ КБ «Приватбанк», до Дніпропетровської філії державного підприємства «Національні інформаційні системи» про визнання припиненими зобов`язань за кредитним договором та зобов`язання вчинити дії. 01.02.2009 року банком було збільшено відсоткову ставку по кредиту з 10 % річних до 24% річних, в результаті чого виникла заборгованість за кредитним договором. Підвищення відсоткової ставки було визнано недійсним рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24.05.2012 року, що залишено без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 21.06.2013 року що залишено без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 16.10.2013 року. 19.12.2013 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська винесено рішення, яким відмовлено у задоволенні позову ПАТ КБ «Приватбанк» про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 12.06.2016 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська була розглянута заява ПАТ КБ «Приватбанк» про перегляд заочного рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 07.12.2015 року про визнання припиненими зобов`язань за кредитним договором та зобов`язання вчинити певні дії. Ухвалою від 12.02.2016 року заяву про перегляд залишено без задоволення. 07.09.2016 року за договором купівлі-продажу автомобіля № 000047 ОСОБА_1 придбала у власність транспортний засіб, сідловий тягач - Е марки DAF TE47XS, шасі НОМЕР_2 , номер державної реєстрації НОМЕР_1 . Дніпропетровська філія ДП «Національні інформаційні системи» виключила з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис № 5659608 про обтяження заставу рухомого майна та запис № 13291681 від 26.11.2012 року про арешт рухомого майна щодо об`єкту обтяження - транспортного засобу сідловий тягач-Е марки DAF TE47XS, рік випуску 2001, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер об`єкта: НОМЕР_2 . Але, позивач зазначає, що обтяжував ПАТ КБ «Приватбанк» 11.07.2017 року подає реєстратору Дніпропетровської філії ДП «Національні інформаційні системи» заяву про заборону відчужувати вищезазначений транспортний засіб на колишнього власника ОСОБА_2 . 01.06.2022 року ПАТ КБ «Приватбанк» повторно подає заяву про зміну терміну обтяження та продовжує строк дії реєстрації обтяження до 01.06.2027 року. За таких обставин, за словами позивача, відбулося подвійне накладення обтяження автомобіля від 11.07.2017 року та 01.06.2022 року на заборону відчужувати, чим порушено право позивача та є перешкодою у вчиненні права розпорядження власністю.

10.10.2024 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від позивача надійшла заява про здійснення розгляду справи, призначеної на 10.10.2024 року, без фіксування технічними засобами.

10.10.2024 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника АТ КБ «Приватбанк» Абібулаєвої Т.Г. надійшла заява, в якій остання просила здійснювати розгляд справи, призначеної на 10.10.2024 року, без фіксування технічними засобами та відкласти розгляд справи.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 10.10.2024 року, у зв`язку із задоволенням клопотання представника відповідача, згідно ч. 2 ст. 223 ЦПК України, розгляд справи було відкладено до 12.12.2024 року.

25.10.2024 року з використанням системи «Електронний суд» на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника відповідача Абібулаєвої Т.Г. надійшов відзив на позовну заяву, який був переданий головуючому судді 04.11.2024 року.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 04.11.2024 року відзив на позовну заяву представника відповідача - адвоката Абібулаєвої Т.Г. повернуто заявнику.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 12.12.2024 року, у зв`язку із неявкою сторін, згідно ч. 2 ст. 223 ЦПК України, розгляд справи було відкладено до 11.02.2025 року.

10.12.2024 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від позивача надійшла заява, яка була передана головуючому судді 18.12.2024 року, про розгляд справи у її відсутність, в якій остання зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 11.02.2025 року, у зв`язку із неявкою представника відповідача, згідно ч. 2 ст. 223 ЦПК України, розгляд справи було відкладено до 17.04.2025 року.

11.02.2025 року на адресу Печерського районного суду м. Києва надійшла заява від

позивача, яка була передана головуючому судді 24.02.2025 року, про розгляд справи, призначеної на 11.02.2025 року без її участі, в якій зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

09.04.2025 року з використанням системи «Електронний суд» на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника відповідача - адвоката Абібулаєвої Т.Г. надійшли заява про поновлення строків на прийняття відзиву на позовну заяву та відзив на позовну заяву, які були передані головуючому судді 10.04.2025 року. У відзиві представник відповідача заперечувала проти задоволення позовних вимог, зазначаючи, що вимоги із визначення зобов`язаного суб`єкта зі зняття арешту вже були предметом розгляду справи № 757/15023/20-ц, в результаті чого було ухвалено рішення, яким було зобов`язано Дніпропетровську філію ДП «Національні інформаційні системи» виключити з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис № 16361407 про обтяження заставу рухомого майна від 11.07.2017 року, 14:39:17 про заборону відчуження об`єкту обтяження транспортний засіб. Крім того питання підстав невиконання зобов`язаною особою рішення суду знаходиться поза межами компетенції АТ КБ «Приватбанк», а відтак останній не зобов`язаний подавати заяви для виконання зобов`язаною особою рішення суду. За таких обставин, представник відповідача вважає, що позивач обрав невірний спосіб захисту своїх порушених прав. Крім того, представник відповідача просила проводити судове засідання 17.04.2025 року та всі наступні судові засідання в режимі відеоконференції поза приміщеннями суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 10.04.2025 року у задоволенні клопотання представника відповідача - адвоката Абібулаєвої Т.Г. про проведення судового засідання у цивільній справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів відмовлено.

17.04.2025 року справу знято зі складу, у зв`язку із перебуванням головуючого судді на лікарняному, судове засідання призначено на 09.06.2025 року.

15.04.2025 року на електронну адресу Печерського районного суду м. Києва від позивача надійшла заява, яка була передана головуючому судді 28.04.2024 року, в якій остання зазначила, що немає можливості прийняти участь в судовому засіданні 17.04.2025 року та просила перенести судове засідання, крім того, зазначила, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

В судове засідання 09.06.2025 року з`явились позивач та представник відповідача.

Позивач в судовому засіданні підтримала позовні вимоги з викладених у позовній заяві підстав та просила їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні щодо задоволення позову заперечувала з викладених у відзиві підстав та просила в позові відмовити.

Вислухавши вступне слово позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази у справі у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з огляду на наступне.

Суд встановив, що рішенням Печерського районного суду м. Києва від 25.11.2021 року у справі № 757/15023/20-ц позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк», треті особи: Дніпропетровська філія державного підприємства «Національні інформаційні системи», ОСОБА_2 про скасування обтяження рухомого майна, задоволено. Скасовано обтяження рухомого майна - застави автомобіля марки DAF TE 47 XS номерний знак НОМЕР_1 , 2001 року випуску, номер об`єкта НОМЕР_3 , виключивши запис з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, що зареєстрований 11.07.2017 року, 14:39:17 за № 16361407, реєстратором Дніпропетровської філії державного підприємства «Національні інформаційні системи» Міністерства юстиції України: вид обтяження - приватне обтяження; тип реєстрації - поточна; тип обтяження - застава рухомого майна; підстава обтяження - договір застави МК44-1, 11.09.2007 року, ПАТ «Приватбанк»; об`єкт обтяження - інший транспортний засіб DAF TE 47 XS, номер об`єкта НОМЕР_3 , номер державної реєстрації - НОМЕР_1 ; боржник ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ; АДРЕСА_1 . Зобов`язано Дніпропетровську філію державного підприємства «Національні інформаційні системи» Міністерства юстиції України виключити з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис № 16361407 про обтяження заставу рухомого майна 11.07.2017 року, 14:29:17 про заборону відчуження об`єкту обтяження транспортний засіб марки DAF TE47XS, рік випуску 2001, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер об`єкту НОМЕР_3 (а.с.7-9).

Постановою Київського апеляційного суду від 23.06.2022 року у справі № 757/15023/20-ц, рішення Печерського районного суду м. Києва від 25.11.2021 року в частині зобов`язання Дніпропетровської філії державного підприємства «Національні інформаційні системи» Міністерства юстиції України виключити з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис про заставу скасовано і в цій частині ухвалено нове, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог. В іншій частині рішення Печерського районного суду м. Києва 25.11.2021 року залишено без змін (а.с. 10-14).

24.11.2023 року, 04.04.2024 року, 04.06.2024 року позивач зверталася із заявами до відповідача про виключення з Державного реєстру обтяження рухомого майна запис № 16361407 про обтяження застави рухомого майна від 11.07.2017 року, 14:39:17 про заборону відчуження об`єкту обтяження транспортного засобу DAF TE47XS, який був змінено 01.06.2022 року 15:01:15 реєстратором: Сидоренко Вікторією Михайлівною Дніпропетровської регіональної філії державного підприємства «Національні інформаційні системи» (а.с. 22, 23, 26-27).

На звернення позивача, відповідачем були надані відповіді від 08.05.2024 року № 20.1.0.0.0/7 -240411/34760, від 05.07.2024 року № 20.1.0.0.0/7-240612/39375, в якій останній зазначив, що відомості про припинення обтяження на підставі судового рішення можуть бути зареєстровані також за заявою боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження. Рекомендували звернутись до нотаріуса із заявою про реєстрацію припинення обтяження та надати рішення суду (а.с. 25, 28).

На звернення позивача до Дніпропетровської філії ДП «Національні інформаційні системи», була надана відповідь, у якій остання зазначила, що не наділена повноваженнями щодо внесення до Реєстру відомостей щодо припинення приватного обтяження на підставі рішення суду та є неналежним суб`єктом, що наділений повноваженнями реєстратора (а.с.30-31).

Частиною 1 статті 4 ЦПК України, визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Ч. 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на порушника.

У статті 16 ЦК України визначені загальні способи захисту цивільних прав та інтересів. Ці способи захисту є універсальними для всіх правовідносин та можуть бути застосовані особою для врегулювання спірних правовідносин.

Водночас, особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (висновки у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23)).

Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію.

Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню.

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Вказані висновки неодноразово зазначались у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 у справі № 378/596/16-ц, від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20, від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 02.02.2021 у справі № 925/642/19, від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19, від 22.06.2021 у справі № 200/606/18, від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19, від 25.01.2022 у справі № 143/591/20, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

За таких обставин, оскільки позовні вимоги щодо зобов`язання Дніпропетровської філії державного підприємства Національні інформаційні системи Міністерства юстиції України виключити з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис № 16361407 про обтяження заставу рухомого майна від 11.07.2017 року, уже були предметом розгляду в межах цивільної справи № 757/15023/20-ц, рішення в якій набрало законної сили 23.06.2022 року, суд приходить до висновку, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту інтересів позивача, оскільки законодавством визначено порядок виконання рішення суду.

Крім того, відповідно до п. 5 Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2004 року № 830, державна реєстрація приватних обтяжень рухомого майна проводиться будь-яким нотаріусом або його помічником, які відповідно до законодавства отримали доступ до Реєстру, а також адміністратором Реєстру та його філіями на підставі договору про надання сервісної послуги з опрацювання електронних заяв, поданих з використанням прикладного програмного інтерфейсу Реєстру.

Згідно п. 24 Порядку, відомості про припинення обтяження на підставі судового рішення можуть бути зареєстровані також за заявою боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, або самостійно реєстратором у зв`язку з отриманням судового рішення в своєму електронному кабінеті в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами. Пунктом 25 Порядку встановлено, що реєстратор вносить до реєстру відомості про припинення обтяження в день прийняття заяви до розгляду реєстратором або у день надходження судового рішення до електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційнотелекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, але не раніше дня набрання таким рішенням законної сили.

За таких обставин, позивач вправі звернутися до реєстратора із судовим рішенням, яке набрало законної сили для примусового виконання рішення, що є ефективним та передбачений законом механізмом.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, то питання щодо розподілу судового збору судом не вирішується. Відповідачем не надано суду доказів на підтвердження понесення судових витрат.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 129-1 Конституції України, ст. ст. 2, 4, 12, 15, 16, 18, 20, 317, 319, 391 Цивільного кодексу України, ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», п.п. 5, 24 Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2004 року № 830, ст. ст. 3, 4, 12, 13, 19, 76-81, 133-141, 259, 263-265, 273, 274, 275, 278, 279, 354, 355, п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Відповідач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», вул. Грушевського, буд. 1-Д, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 14360570.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги на рішення подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва, а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до апеляційного суду, матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Цивільним процесуальним кодексом України в редакції від 15.12.2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складений та підписаний 23.06.2025 року.

Суддя І.В. Григоренко