Ухвала суду № 128812079, 14.07.2025, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/8254/25

Провадження №2/755/7277/25

УХВАЛА

іменем України

про повернення позовної заяви

"14" липня 2025 р. м.Київ

Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Коваленко І.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «МАГІК» про виділення в натурі часток нежитлових приміщень із спільної часткової власності, -

в с т а н о в и в:

07.05.2025 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Дніпровського районного суду м. Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «МАГІК» про виділення в натурі часток нежитлових приміщень із спільної часткової власності. Ціна позову не визначена.

Згідно заявлених вимог позивач просить суд:

«1. Виділити в натурі частки наступних нежитлових будівель із спільної часткової власності ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «МАГІК»:

- нежитлової будівлі, загальною площею 73,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 1283428680000, - шляхом її поділу на два приміщення, виділивши кожному співвласнику його частину в натурі;

- нежилих приміщень на 1-ому поверсі в будинку під АДРЕСА_1 , загальною площею 325,8 кв.м., що складає 15/100 частин (від нежилого будинку, загальною площею 2227,4 кв.м.), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 646078480000, - шляхом її поділу на два приміщення, виділивши кожному співвласнику його частину в натурі;

частина нежитлових з №1 по №11 (групи №15) (в літ. А), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 193,6 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 646033680000, - шляхом її поділу на два приміщення, виділивши кожному співвласнику його частину в натурі;

частини нежилого приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 367,5 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 622954680000, - шляхом її поділу на два приміщення, виділивши кожному співвласнику його частину в натурі.

Стягнути з відповідача, понесені позивачем судові витрати.»

Одночасно з позовною заявою позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про забезпечення позову.

13.05.2024 року позовна заява передана у провадження судді Коваленко І.В. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

13.05.2024 року заяву про забезпечення позову передано у провадження судді Коваленко І.В. у відповідності до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду.

15.05.2025 року ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва у задоволені заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову, поданої одночасно з позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «МАГІК» про виділення в натурі часток нежитлових приміщень із спільної часткової власності, - відмовлено.

19.05.2025 року ухвалою суду позовна заява залишена без руху, позивачу встановлено п`ятиденний строк для усунення недоліків з дня отримання ухвали суду.

26.05.2025 року ухвала про залишення позову без руху від 19.05.2025 року направлялася позивачу ОСОБА_1 на вказану у позові адресу, до суду повернулося зворотне повідомлення про отримання позивачем копії ухвали про залишення позовної заяви без руху від 19.05.2025 року - 11.06.2025 року.

Крім того, ухвала про залишення позову ОСОБА_1 без руху від 19.05.2025 року була своєчасно внесена до Єдиного державного реєстру судових рішень, а тому позивач у вільному доступі мав можливість ознайомитись з її змістом.

Таким чином, суд вважає, що позивачка була повідомлена належним чином про залишення її позову без руху.

Станом на 14 липня 2025 року, з урахуванням достатнього строку, встановленого судом для надходження до суду поштової кореспонденції у разі направлення позивачем на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху документів засобами поштового зв`язку - недоліки позивач не усунув, ухвалу суду не виконав, документів не надав. Дані недоліки з наведених вище підстав є суттєвими і такими, що перешкоджають відкриттю провадження у справі до їх усунення.

У вказаний в ухвалі строк позивач недоліки не усунув.

Прецедентна практика Європейського Суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Із цього приводу прецедентними є рішення Європейського Суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження. Крім того, позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язаний з розумним інтервалом часу сам цікавитися провадженням у його справі, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Слід зазначити, що Європейський суд у своїх рішеннях наголошує на тому, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Кожна з сторін, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу цікавитись провадженням у її справі.

Відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи викладене, вважаю позовну заявою неподаною та такою, що необхідно повернути позивачу.

Керуючись ч. 3 ст. 185, ст.ст. 260, 353 - 354 ЦПК України, -

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «МАГІК» про виділення в натурі часток нежитлових приміщень із спільної часткової власності, - вважати неподаною і повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя :