Рішення № 12881031, 06.12.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" грудня 2010 р. Справа № 40/303-10

вх. № 9829/4-40

Суддя господарського суду Бринцев О.В.

при секретарі судовогозасідання Лиховид А.Л.

за участю представників сторін:

позивача - Пісоцька Т.Ю., за довіреністю № 118 від 15.11.2010р.;

відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом Харківського обласного споживчого товариства, м. Харків

до Споживчого товариства "Високий", с. Утківка

про стягнення 100000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просить зобов"язати відповідача виплати заборгованість в сумі 100000,00 грн. Позов обгрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов договору зворотньої безвідсоткової цільової допомоги № 28 від 03.06.2009р. Крім того, позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача судові витрати у вигляді сплати державного мита (1000 грн.) та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (236 грн).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, через канцелярію суду надав додаткові документи для залучення до матеріалів справи (вх.17009), які долучаються судом.

Відповідач в судове засідання свого повноважного представника не направив, відзив на позовну заяву та витребуваних судом документів не надав. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідоалення про вручення відповідачу відповідних відправлень.

Ухвалою суду від 16.11.2010р. суд попередив сторони про те, що у разі неявки сторони в судове засідання суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

03 червня 2008р. між Харківським обласним споживчим товариством (позивач по справі) та СТ "Високий" (відповідач по справі) був укладений договір № 28, відповідно до п. 1.1. якого позивач зобов"язувався надати відповідачу зворотну безвідсоткову цільову допомогу, а останній зобов"язувався використати її за цільовим призначенням і повернути отриману допомогу у визначений договором строк.

Пунктом 3.1. зазначеного договору сторони передбачили, що сума допомоги становить 220000,00 грн., яка перераховується позивачем на поточний рахунок відповідача у такому порядку: сума у розмірі 120000,00 грн. - до 30.06.2009р.; сума у розмірі 100000,00 грн. - до 31.07.2009р..

У відповідності до п. 5.1. строк надання допомоги становить з моменту надходження грошей на поточний рахунок відповідача та закінчується 31.12.2009р.

Згідно до п. 6.1. договору по закінченню строку, вказаного в п. 5.1. договору, відповідач зобов"язується протягом трьох днів повернути суму отриманої допомоги.

Додатком № 1 до договору № 28 від 03.06.2009р. сторони передбачили графік погашення зворотної безвідсоткової цільової допомоги, яким зазначида термін повернення допомоги в сумі 120000,00 грн. - до 31.08.2009р.

Таким чином, на підставі п. 3.1. договору позивачем на рахунок відповідача було перераховано 120000,00 грн. зворотної безвідсоткової цільової допомоги: платіжним дорученням № 561 від 05.06.2009р. - 10000,00 грн.; платіжним дорученням № 583 від 11.06.2009р. - 10000,00 грн.; платіжним дорученням № 590 від 12.06.2009р.- 15000,00 грн.; платіжним дорученням № 591 від 15.06.2009р. -10000,00 грн.; платіжним дорученням № 611 від 17.06.2009р. - 20000,00 грн.; платіжним дорученням № 615 від 23.06.2009р. - 10000,00 грн.; платіжним дорученням № 620 від 25.06.2009р. - 9000,00 грн.; платіжним доручення № 627 від 30.06.2009р. - 21000,00 грн.; платіжним доручення № 628 від 02.07.2009р. - 10000,00 грн.; платіжним дорученням № 630 від 03.06.2009р. - 5000,00 грн., що підтверджується наявними матеріалами справи.

Однак, в порушення умов договору (п. 5.1. та графіку погашення), станом 01.11.2010р. відповідачем повернуто позивачу 20000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи: випискою банку від 09.12.2009р. (платіжним дорученням № 540) на 10000,00 грн.; випискою банку від 05.02.2010р. (платіжним дорученням № 52) на 5000,00 грн.; випискою банку від 04.0б.2010р. (платіжним дорученням № 251) на 5000,00 грн.

Тобто на момент звернення позивача до суду з позовною заявою залишається неповернутою сума зворотної безвідсоткової цільової допомоги в розмірі 100000,00 грн.

12 жовтня 2010р. на адресу відповідача було направлено вимогу про сплату заборгованості за зворотною безвідсотковою цільовою допомогою. Але дана вимога була залишена відповідачем без відповіді, а заборгованість не погашена.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об"єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач не скористався своїми правами, наданими йому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на участь його представника в судовому засіданні, на спростування позовних вимог позивача, не надав суду доказів належного виконання договірних зобов'язань, не провів звірку взаємних розрахунків з позивачем, не надав суду свій варіант проекту акту звірки.

За таких обставин, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 10000,00 грн. заборгованості обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 526, 530 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Споживчого товариства "Високий" (ідент. код 30501238; юридична адреса: 62471, Харківська область, Харківський район, с. Утківка, вул. Леніна, 76, р/р 26000845101960 у ХОФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 351016) на користь Харківського обласного споживчого товариства (ідент. код 31597497, ІПН 315974920320, юридична адреса: 61036, м. Харків, вул. Матросова, 20) 100000,00 грн. заборгованості, 1000 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Бринцев О.В.

Повний текст рішення підписано 10.12.2010р.

Справа № 40/303-10