Ухвала суду № 128809957, 10.07.2025, Богуславський районний суд Київської області

Справа № 358/494/25 Провадження № 1-кп/358/172/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2025 року м. Богуслав

Суддя Богуславського районного суду Київської області ОСОБА_1 , вивчив позовну заяву прокурора відділу Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Медвинської сільської ради Білоцерківського району Київської області у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12025110000000240 від 20.03.2025 за обвинувальним актом у відношенні ОСОБА_2 за ч.2 ст.367 КК,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Богуславського районного суду Київської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12025110000000240 від 20.03.2025 за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч.2 ст.367 КК України.

Одночасно із зверненням до суду з обвинувальним актом у вказаному кримінальному провадженні прокурором подано позовну заяву в інтересах держави в особі Медвинської сільської ради про відшкодування шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням в сумі 1287164,10 грн.

Вивчив позовну заяву, суд приходить до висновку про необхідність її залишення без руху з урахуванням наступного.

Відповідно до ч.6 ст. 22 КПК України, суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Згідно ч.2 ст.127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до ч.1 ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно з ч.4,5 ст.128 КПК України форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються у порядку цивільного судочинства.

Частиною 3 ст.175 ЦПК України встановлено певні вимоги до форми та змісту позовної заяви. Недотримання цих вимог може бути підставою для залишення позовної заяви без руху та її повернення у порядку, передбаченому частинами 1-3 ст. 185 ЦПК України.

При цьому очевидним є те, що вимоги ст.175 ЦПК України щодо форми та змісту позовної заяви у кримінальному провадженні повинні застосовуватись в обмеженому вигляді, з урахуванням перерозподілу тягаря доказування, взаємозв`язку предмету доказування у кримінальному та цивільному провадженнях за позовом про відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди.

Разом з тим, положеннями ЦПК України визначено юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлено порядок здійснення цивільного судочинства (ст.1 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

Правові наслідки, передбачені ст.185 ЦПК України, такі як залишення позовної заяви без руху та повернення позовної заяви у разі недотримання вимог ст.175 ЦПК України, можуть бути застосовані судом лише тоді, коли недоліки позовної заяви унеможливлюють або суттєво перешкоджають розгляду цивільного позову по суті та ухваленню за результатами такого розгляду рішень, передбачених ст.129 КПК України.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що оскільки ЦПК України встановлює порядок здійснення виключно цивільного судочинства, вимоги до форми і змісту позовної заяви, які пред`являються у порядку цивільного судочинства, мають застосовуватись з урахуванням специфіки кримінального провадження та не повинні суперечити засадам кримінального судочинства.

Одночасний розгляд судом обвинувального акту й цивільного позову, для мети доказування має ряд особливостей, які посилюють захист прав громадян та законних інтересів юридичних осіб, що зазнали шкоди від кримінального правопорушення, й сприяють більш швидкому та повному її відшкодуванню. Головний обов`язок держави полягає в утвердженні та забезпеченні прав і свобод людини, тому діяльність осіб, які здійснюють кримінальні провадження, має бути спрямована на реальне забезпечення права і законних інтересів учасників цього провадження, і насамперед потерпілого (цивільного позивача).

Статтею 91 КПК України визначено, що, серед іншого, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид та розмір завданої кримінальним правопорушенням шкоди є обставинами, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Отже, на відміну від цивільного судочинства, де обов`язок доказування обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на неї (ч. 1 ст. 81 ЦПК України), у кримінальному провадженні, доказування цих обставин, у тому числі, факту завдання шкоди кримінальним правопорушенням, особи, яка її завдала, її винуватості, виду завданої кримінальним правопорушенням шкоди (майнова, моральна, фізична) та її розміру (якщо шкода має або набула характеру майнової) покладається на слідчого та прокурора (ст. 92 КПК України), які наділені відповідними повноваженнями для його здійснення.

Таким чином, на переконання суду, в разі подання прокурором процесуальним керівником у кримінальному провадженні цивільного позову для його розгляду із обвинувальним актом, не потребує додаткового надання суду довіреності для підтвердження повноважень на засадах самопредставництва.

Разом із тим, як на підставу подання цивільного позову в межах даного кримінального провадження, прокурор посилається на лист Медвинської сільської ради від 20.03.2025 № 02.1-02/569 про те, що сільська рада бажає подати цивільний позов, однак не має відповідних спеціалістів, у зв`язку із чим просить прокурора подати позов в інтересах територіальної громади.

Однак, вказаний лист до позову не долучений. У зв`язку із неявкою в підготовче судове засідання представника потерпілого із поданням заяви про проведення судового розгляду за його відсутності, суд позбавлений можливості встановити наявність підстав, в даному кримінальному провадженні, на подання цивільного позову саме прокурором відповідно до ст.131-1 Конституції України та ст.23 Закону України «Про прокуратуру».

Таким чином, наявність вказаних підстав потребує додаткового підтвердження.

Разом із тим, щодо зазначених в заяві захисника адвоката ОСОБА_3 , на його переконання недоліків позовної заяви, зокрема не надання доказів щодо ініціювання притягнення до відповідальності посадових осіб Медвинської сільської ради за неналежне виконання посадових обов`язків через не подання позову та допущення описки, а саме зазначення про невжиття заходів «Тетіївською міською радою», суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст.8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції, слід уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, адже доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви є порушенням права на справедливий судовий захист.

Таким чином, на підставі викладеного вище, суд приходить до висновку про необґрунтованість вказаних доводів захисника, оскільки вказана інформація не входить до предмету доказування у вказаному кримінальному провадженні згідно ст.91 КПК України.

Керуючись статтями 128, 314-316, 369, 372, 532 КПК, суддя

У Х В А Л И В:

Залишити без руху цивільний позов у кримінальному провадженні № 12025110000000240 від 20.03.2025 за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч.2 ст.367 КК України, поданий прокурором в інтересах держави в особі Медвинської міської ради для надання суду листа Медвинської сільської ради від 20.03.2025 № 02.1-02/569.

Встановити строк для усунення недоліків до 22.08.2025 року.

У разі не усунення недоліків позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: суддя ОСОБА_1