Рішення № 128809773, 14.07.2025, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/3388/25

Провадження № 2/279/1588/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2025 року

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Недашківської Л.А., з секретарем Хомутовською М.А., розглянувши за правилами загального позовного провадження цивільну справу №279/3388/25 за позовом ОСОБА_1 до Територіальноїгромади вособі Виконавчогокомітету Горщиківськоїсільської радиКоростенського районуЖитомирської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, в інтересах якого діє представник Дубенчук М.В. звернувся до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, зазначивши, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його дядько по лінії матері, ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилась спадщина за законом. Він у встановлений законом строк заяву про прийняття спадщини він не подав, так як вважав що спадщину прийняв. Основною причиною пропуску строку звернення до нотаріуса було те, що він вважав, що спадкодавець не мав жодного майна. Проте на початку 2022 року до нього звернулась гр. ОСОБА_3 , яка відвідувала його дядька, доглядала за ним, та повідомила про те, що у неї залишився державний акт про право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку. В подальшоу, в зв`язку з агресією РФ він проходить військову сліжбу та не мав можливості звернутись до нотаріальної контори. В травні 2025 року він отримав відпустку та звернувся з відповідною заявою до нотаріуса. Просив визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 .

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, розгляд справи просив проводити за його відсутності, про що вказав в позовній заяві.

Відповідач не прибув, надав суду заяву про розгляд справи у відсутність його представника, не заперечує проти задоволення позову.

Враховуючи, що особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з`явились, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України, справу розглянуто у відсутність сторін на підставі поданих доказів.

Дослідивши письмові матеріалами справи та проаналізувавши їх в сукупності, суд дійшов висновку про наступне:

Частиною першою статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дядько позивача по лінії матері, ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилась спадщина за законом. Згідно інформації від нотаріуса, після смерті ОСОБА_2 спадкова справа не заводилась.

З даних довідки Горщиківської сільської ради слідує, що на день смерті ОСОБА_2 був зареєстрований та проживав в АДРЕСА_1 , заром з ним проживала співмешканка ОСОБА_4 .

Загальні положення про спадкування визначені главою 84 ЦК України.

Відповідно до статей 1216, 1217ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України).

Як свідчить тлумачення частини третьої статті 1272 ЦК України до поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини мають відноситися причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця щодо подачі заяви про прийняття спадщини. Правила частини третьої 1272 ЦК України про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не реалізував своє право на прийняття спадщини через, то правові підстави для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року у справі №459/2973/18 (провадження № 61-12504св21) зазначено, що: «поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними. Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61?21447св19). При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи. Як свідчить тлумачення частини третьої статті 1272 ЦК України до поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини мають відноситися причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця щодо подачі заяви про прийняття спадщини. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не реалізував право на прийняття спадщини через відсутність інформації про спадкове майно, то правові підстави для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні».

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Обміркувавши аргументи позовної заяви, суд зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , тому останнім днем визначеного законом строку прийняття спадщини було 05.02.2012 року. До нотаріуса позивач звернувся 21.05.2025 року, а тому пропуск позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини складає більше десяти років.

Мотивуючи поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини, позивач посилалася на його необізнаність щодонаявність спадкового майна (про існування державного акта на право власності дізнався на початну 2022 року) та про початок збройної агресії РФ.

Отже, позивачем не надано, а судом не встановлено існування поважних причин пропуску позивачем строку для прийняття спадщини. Окрім іншого, з 2011 року до дати звернення із заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини минуло понад десять років. Жодних доказів щодо поважності причин зволікання зі зверненням до нотаріуса позивачем не надано, а відсутність у позивача інформації про спадкове майно, не є правовою підставою для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини.

При цьому, позивачем не надано доказів наявності об`єктивних, непереборних, істотних труднощів на вчинення цих дій.

Відповіднодо ч.2ст.1272ЦКУкраїниза письмовоюзгодоюспадкоємців,які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

За таких обставин, установивши, що у позивача були відсутні об`єктивні, непереборні, істотні труднощі для своєчасного прийняття спадщини, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, ст.ст. 1270, 1272 ЦК України,

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Територіальноїгромадивособі ВиконавчогокомітетуГорщиківськоїсільської радиКоростенськогорайонуЖитомирської областіпро визначеннядодаткового строкудля поданнязаяви проприйняття спадщини -відмовити.

Рішення можебути оскаржено в апеляційному порядку в 30-денний строк, який обчислюється з дня проголошення (складення) рішення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення судунабирає законноїсили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано.

Сторони:

Позивач ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач Територіальна громада в особі Виконавчого комітету Горщиківської сільської ради Коростенського району Житомирської області , місце знаходження: 11560, с. Горщик, вул. Центральна, 31, Житомирська область, ЄДРПОУ 04347930.

Суддя Леся НЕДАШКІВСЬКА