Рішення № 12880668, 21.10.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2010 р. Справа № 5/156-10

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Персей-Безпека", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Темп", м. Вишгород

про стягнення 71021,19 грн.

за участю представників:

позивача:Гудзенко О.В. –дов. від 24.06.2010р. № 20/0610; Майоров С.В. – дов. від. 24.06.2010р. № 19/0610; Хуторянський В.В. –дов. від 18.06.2010р. № 16/0610

відповідача:не з’явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Персей-Безпека" (далі –позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Темп" (далі –відповідач) про стягнення 71021,19 грн., з яких 50840 грн. основного боргу, 11908,39 грн. пені, 6279,57 грн. інфляційних втрат, 1993,23 грн. 3% річних (позовні вимоги в редакції заяви про зменшення розміру позовних вимог від 21.10.2010р.).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконанням відповідачем договірних зобов’язань щодо здійснення розрахунку за надані позивачем послуги з охорони об’єктів.

Присутні в судовому засіданні представники позивача повністю підтримали позовні вимоги в редакції заяви про зменшення розміру позовних вимог та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з’явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, присутніх в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд –

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір про надання послуг з охорони від 27.11.2006р. № 039 (далі –договір), відповідно до умов якого відповідач - замовник доручає, а позивач - виконавець бере на себе зобов’язання по охороні та збереженню матеріальних цінностей замовника та майна третіх осіб, яке прийняте замовником на відповідальне зберігання, забезпеченню пропускного режиму та підтриманню внутрішньо-об’єктивного порядку на об’єкті: "Станція човнів", який знаходиться за адресою: 07300, Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, вул. Садова, 3, на умовах і в порядку, передбаченими цим договором (п. 1.1 договору).

Згідно з п.п. 2.1- 2.4 договору вартість послуг, що надаються виконавцем залежить від розміру розрахункової одиниці, тривалості розрахункового періоду, кількості фактично відпрацьованих людино/годин протягом розрахункового періоду. Розрахунковою одиницею є вартість однієї людино/години, яка узгоджується сторонами в "Протоколі погодження про розмір домовленої вартості наданих послуг з охорони" (Додаток 1). Розрахунковим періодом є календарний місяць. Кількість фактично відпрацьованих людино/годин фіксується сторонами у двосторонньому "Акті прийому-здачі виконаних робіт", який складається виконавцем та узгоджується з замовником не пізніше 5 числа місяця наступного за розрахунковим періодом.

У відповідності до п. 2.7 договору послуги з охорони, що надаються виконавцем, передплачуються замовником в національній валюті на поточний рахунок виконавця не пізніше 5-го числа розрахункового періоду –календарного місяця.

На виконання умов договору позивач в період з січня 2009р. по квітень 2010р. надав відповідачу послуги з охорони об’єкта, за які відповідач не розрахувався в повному обсязі, в зв’язку з чим за ним рахується заборгованість за надані послуги за період лютий-квітень 2010р. в розмірі 50840 грн. - різниця між перерахованими коштами та загальною вартістю наданих послуг.

Згідно із ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Проте, всупереч згаданих приписів законну, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобов’язань щодо проведення повного розрахунку за надані послуги з охорони, у зв’язку з чим за останнім на час розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 50840 грн. Доказів сплати зазначеної заборгованості відповідач суду не надав.

Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 50840 грн. заборгованості за надані послуги з охорони.

Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов’язання щодо здійснення оплати за надані послуги, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних з простроченої суми.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача інфляційні втрати за час прострочення складають 6279,57 грн., три проценти річних з простроченої суми складають 1993,23 грн.

Здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат та трьох процентів річних відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

Крім того, позивач на підставі п. 2.10 договору просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 0,05% від простроченої суми, за кожен день прострочення яка за його розрахунком складає 11908,39 грн.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Здійснений позивачем розрахунок пені є арифметично вірним, відповідає вказаним вимогам законодавства та обставинам справи.

З огляду на зазначене та враховуючи, що заборгованість відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашена, її розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 50840 грн. боргу, 11908,39 грн. пені, 1993,23 грн. 3% річних та 6279,57 грн. інфляційних втрат є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 46, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Темп" (07300, Київська область, Вишгородський р-н, м. Вишгород, вул. Садова, 3, код ЄДРПОУ 20571271) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Персей-Безпека" (03151, м. Київ, пр. Повітрофлотський, 54, оф. 805, код ЄДРПОУ 32301943) 50840 (п’ятдесят тисяч вісімсот сорок) грн. основного боргу, 6279 (шість тисяч двісті сімдесят дев’ять) грн. 57 коп. інфляційних втрат, 1993 (одна тисяча дев’ятсот дев’яносто три) грн. 23 коп. 3% річних, 11908 (одинадцять тисяч дев’ятсот вісім) грн. 39 коп. пені, 710 (сімсот десять) грн. 21 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Подоляк Ю. В.