Ухвала суду № 128805469, 14.07.2025, Старосамбірський районний суд Львівської області

Справа № 455/1346/25

Провадження № 2-а/455/13/2025

УХВАЛА

про залишення заяви без руху

14 липня 2025 року м. Старий Самбір

Суддя Старосамбірського районного суду Львівської області Кушнір А.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до поліцейського відділення поліції Маркевича Василя Васильовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

08.07.2025 ОСОБА_1 звернувся до Старосамбірського районного суду Львівської області із зазначеною позовною заявою, в якій просить суд скасувати постанову серії ЄНА №5169626 від 08.07.2025 та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.07.2025 року справа визначена для розгляду судді Кушніру А.В.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу.

Перевіривши матеріали позовної заяви вважаю, що така підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам, встановленим ст.160,161 КАС України.

Так, в порушення вимог ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

При цьому слід зазначити наступне.

Згідно з ч. 2ст. 132 КАС Українирозмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначеноЗаконом України «Про судовий збір».

Відповідно до ч.1ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01.01.2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб відповідно дост.7 Закону України "Про державний бюджет України на 2025 рік"становить 3028,00 грн.

Згідно з п. 5 ч. 1ст. 4 Закону України «Про судовий збір», розмір судового збору, який підлягає стягненню у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Велика Палата Верховного Суду постановою від 18.03.2020 у справі № 543/775/17 визначила, що за оскарження адміністративних постанов необхідно сплачувати судовий збір. Такий сплачується особою, на яку накладено стягнення, а розмір та порядок сплати судового збору встановлюється законом. Цією ж постановою, з урахуваннямЗакону України «Про судовий збір»визначено розмір судового збору при зверненні до суду з позовними заявами вказаної категорії справ і такий розмір складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на момент пред`явлення даного позову становить 605,60 гривень.

Відповідно до ч.3ст.4 Закону України «Про судовий збір»при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відповідно розмір судового збору становить 484,48 грн.

Підстав для звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону суд не вбачає.

Отже, позивачу необхідно надати суду документи, що підтверджують сплату судового збору за вимогу про скасування постанови в сумі 484,48 грн. або документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Оплату судового збору слід здійснити за наступними реквізитами та рахунками, а саме: Отримувач коштів ГУК Львiв/Старосамбірська тг/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38008294; Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA918999980313111206000013909; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______(ПІБ чи назва установи, організації позивача),Старосамбірський районний суд Львівської області.

Крім того, згідно з вимогами ч. 1ст. 161 КАС Українидо позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

У разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положеньстатті 44 цього Кодексу(ч. 2ст. 161 КАС України).

Відповідно до ч. 7ст. 44 КАС Українидокументи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

За приписами ч. 9ст. 44 КАС Україниразі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи.

Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.

Системний аналіз ч. 1ст. 161 КАС Українита ч. 9ст. 44 КАС Українидає підстави для висновку, що у разі подання до суду позовної заяви в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи позивач зобов`язаний надати доказ надсилання копії позовної заяви, а також копій доданих до позовної заяви документів до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.

Як убачається із матеріалів позовної заяви, така була направлена до суду за допомогою підсистеми «Електронний суд» в електронній формі. Однак, позивачем не надано підтвердження надсилання відповідачу її копії та копій доданих до неї документів.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на таке.

Згідно з положеннями ст. 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відповідачем, згідно визначення, даного у п. 9 ч. 1 ст. 4 КАС України, є суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Відповідно довимог п.2ч.5ст.160КАС Українив позовнійзаяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, відповідачем у такій вказано: « ОСОБА_2 , адреса АДРЕСА_1 , посада Поліцейський відділення поліції», проте не зазначено якого саме органу (підрозділу) Національної поліції (відділення поліції) він є посадовою особою, а також відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Крім цього, слід звернути увагу позивача на таке.

Відповідно до частини першоїстатті 1 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015№ 580-VIII(далі - Закон № 580-VIII) Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

При цьому, приписами ч.1 ст.13 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що систему поліції складають: 1) центральний орган управління поліцією; 2) територіальні органи поліції.

Відповідно до ч.1 ст.15 «Про Національну поліцію» територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2015№730утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Національної поліції, зокрема головні управління Національної поліції в областях, а також Департамент патрульної поліції як міжрегіональний територіальний орган Національної поліції.

Згідно п. 5 ч. 1 ст.213 КУпАПоргани Національної поліції уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, в тому числі, відповідно достатті 222 цього Кодексу, справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч.5 ст.121 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.222 КУпАПпередбачено, що від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

З наведеної вище норми слідує, що суб`єктом владних повноважень, який розглядає справу про адміністративне правопорушення і виносить постанову про притягнення особи до адміністративної відповідальності, є відповідний орган в особі конкретної посадової особи.

Отже, працівники органів і підрозділів Національної поліції при розгляді справи про адміністративне правопорушення діють від імені органів (підрозділів) Національної поліції, а не від свого імені.

Відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб`єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.

Такий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 17 вересня 2020 року по справі №742/2298/17.

Використання у зазначених вище нормах формулювань «від імені органів Національної поліції» вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, є саме орган Національної поліції - суб`єкт владних повноважень, а не підрозділ Національної поліції або ж особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду від 26 грудня 2019 року у справі №724/716/16-а, належним відповідачем є саме державний орган, на який покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст.25,26,42 КАС України на позивача покладено обов`язок визначати відповідача у справі.

За загальним процесуальним правилом суд має сприяти залученню до розгляду справи всіх осіб, прав та інтересів яких стосується виниклий спір. Захист своїх прав та інтересів ці особи реалізують за допомогою широких процесуальних прав і гарантій. Натомість незалучення кого-небудь з них до розгляду справи як і залучення в неналежному статусі позбавляє їх цієї можливості.

З огляду на наведене, суд вважає доцільним роз`яснити наведені положення законодавства щодо належності відповідача у цій категорії справ.

Відповідно до положень ст.169 КАС України суддя,встановивши,що позовнузаяву поданобез додержаннявимог,встановлених статтями160,161цьогоКодексу,протягом п`ятиднів здня поданняпозовної заявипостановляє ухвалупро залишенняпозовної заявибез руху. Вухвалі прозалишення позовноїзаяви безруху зазначаютьсянедоліки позовноїзаяви,спосіб істрок їхусунення,який неможе перевищуватидесяти днівз днявручення ухвалипро залишенняпозовної заявибез руху.Якщо ухвалапро залишенняпозовної заявибез рухупостановляється зпідстави несплатисудового зборуу встановленомузаконом розмірі,суд втакій ухваліповинен зазначититочну сумусудового збору,яку необхідносплатити (доплатити). Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленомустаттею 171цього Кодексу. Позовна заява повертається позивачеві, зокрема, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

При цьому, судом відзначається, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.

Відповідно до пункту перший статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод: кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1ст.6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи "Креуз проти Польщі", про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти ("Kreuz v. Poland" № 28249/95).

У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, КАС України при цьому покладає обов`язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.

Частиною 2статті 44 КАСвстановлено, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Виходячи із системного аналізу нормКодексу адміністративного судочинства України, можна дійти висновку, що державою встановлені доступні, чіткі та передбачувані процесуальні правила (обмеження), при умові дотримання яких особа може реалізувати право на судовий захист.

У зв`язку з наведеним, вказані висновки не є порушенням права на справедливий судовий захист та не можуть вважатися обмеженням права доступу до суду.

Як вбачається із наданої заяви, вимогизаконупри її поданні у повному обсязі не виконано.

Невиконання вимог КАС України, є підставою для залишення заяви без руху, відповідно до положень ст.169КАС України з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, залишення даної заяви без руху з підстав, передбаченихзаконом, не є порушенням права на справедливий судовий захист, оскільки після усунення недоліків заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.

Враховуючи вищенаведене, приходжу до висновку про необхідність залишення даної позовної заяви без руху, надавши позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків, шляхом подання до суду документа, що підтверджує сплату позивачем судового збору на суму 484 (чотириста вісімдесят чотири) гривні 48 копійок, або документа, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, а також уточнення відомостей щодо відповідача та підтвердження надсилання відповідачу копії позовної заяви та копій доданих до неї документів.

Керуючись ст.ст.160,161,169, 241, 243, 248 КАС України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до поліцейського відділення поліції Маркевича Василя Васильовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, залишити без руху, надавши позивачу строк у 10 (десять) днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення вказаних у цій ухвалі недоліків.

Попередити позивача, що у разі, якщо у зазначений в даній ухвалі строк недоліки не будуть усунені, то позовна заява буде йому повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя А.В.Кушнір