Рішення № 128801851, 11.07.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2025 року справа №320/7897/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії.

Суть спору: До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо не відображення по ОСОБА_1 в Додатку 6 Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску відомості код підстави для обліку спецстажу за період з 01.05.2022 по 31.07.2023;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 , відобразити в Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску відомості щодо коди підстави для обліку спецстажу ЗП3059А2 за період з 11.07.2022 - 17.11.2022 = 130 пільгових днів; 28.11.2022 - 23.12.2022 = 26 пільгових днів; 01.03.2023 - 31.07.2023 = 153 пільгових днів, та відповідно ПСД003Г1 за період з 28.04.2022 - 10.07.2022 = 74 дні; 18.11.2022 - 27.11.2022 = 10 днів; 24.12.2022 - 28.02.2023 = 67 днів, по ОСОБА_1 в рядку 07 додатку 6 Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за період з 01.05.2022 по 31.07.2023 шляхом подання відповідного уточнюючого розрахунку.

У позовній заяві позивач ОСОБА_1 , який проходить військову службу у складі військової частини НОМЕР_1 з 28.04.2022, вказує на порушення його прав у зв`язку з бездіяльністю ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач зазначає, що в період з 01.05.2022 по 31.07.2023 він перебував на повному забезпеченні ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується даними з довідки ОК-5. Проте, у податковій звітності, поданій відповідачем, не було відображено коди підстав для обліку спеціального стажу, що, на думку позивача, є протиправною бездіяльністю відповідача.

Представник позивача звертався до відповідача із запитом про надання копій податкової звітності з відмітками податкового органу та інформації щодо кодів підстав для обліку стажу. У відповіді від 24.01.2025 №14/134ф ІНФОРМАЦІЯ_3 відмовив у наданні копій документів та зазначив, що не встановлював код підстави для обліку спецстажу, посилаючись на відсутність відповідного коду в Додатку 3 до Порядку №4, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №4 від 13.01.2015.

Позивач не погоджується з такою позицією відповідача, вважаючи, що вона суперечить вимогам законодавства, зокрема Конституції України, Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Закону України "Про пенсійне забезпечення" та іншим нормативно-правовим актам. Позивач наголошує, що військова служба під час воєнного стану, зокрема в умовах бойових дій, зараховується до страхового стажу на пільгових умовах один місяць служби за три місяці.

У позовній заяві зазначено, що відповідно до довідок про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (за формою Додатку 6 до Порядку №887 від 22.08.2023), виданих в/ч НОМЕР_1 від 20.10.2024 №3296, від06.01.2025 №3624, позивач перебував у зонах бойових дій у визначені періоди, які підпадають під пільгові умови обліку стажу. Зокрема, це періоди з 11.07.2022 по 17.11.2022, з 28.11.2022 по 23.12.2022 та з 01.03.2023 по 31.07.2023. Крім того, позивач проходив службу в інші періоди, які не підпадають під пільгові умови, але також мають бути враховані у звітності.

Позивач вважає, що відповідач був зобов`язаний відобразити в Додатку 6 до податкового розрахунку коди підстав для обліку спецстажу ЗП3059А2 (служба в діючій армії під час бойових дій) та ПСД003Г1 (служба у Збройних Силах України). Відповідно до Порядку №4 платник єдиного внеску зобов`язаний подавати уточнюючий розрахунок у разі виявлення помилок, зокрема щодо кодів підстав для обліку стажу. Таким чином, на думку позивача, саме на відповідача покладено обов`язок подати уточнюючий розрахунок із зазначенням відповідних кодів.

Позивач також зазначає, що дізнався про порушення своїх прав після отримання довідки ОК-5, в якій не було відображено спецстаж, та в межах шестимісячного строку звернувся до суду. Просить суд визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо не відображення кодів підстав для обліку спецстажу в податковій звітності та зобов`язати відповідача подати уточнюючий розрахунок із зазначенням відповідних кодів за визначені періоди.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.02.2025 відкрито провадження в адміністративній справі. Ухвалено, що справа буде розглядатися суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Витребувано докази у справі від відповідача. Запропоновано відповідачу подати до суду відзив на позовну заяву із доказами направлення представнику позивача та/або клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін. Запропоновано позивачу подати до суду відповідь на відзив та/або клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін. Запропоновано відповідачу подати до суду заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів.

09.04.2025 через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому ІНФОРМАЦІЯ_2 заперечує проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі. Відповідач зазначає, що діяв у межах повноважень та відповідно до чинного законодавства України, зокрема Конституції України, Закону України "Про захист персональних даних", а також Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №4 від 13.01.2015.

Щодо вимоги позивача про внесення до податкової звітності кодів підстав для обліку спеціального стажу ЗП3059А2 та ПСД003Г1 відповідач вказує, що код ЗП3059А2, відповідно до Додатку 3 до вказаного Порядку, стосується служби у складі діючої армії в період ведення бойових дій. Водночас, на думку відповідача, чинне законодавство України не містить визначення терміну "діюча армія" у сучасному контексті. Відповідач посилається на Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, які вживають поняття "діюча армія" виключно в історичному контексті щодо військових підрозділів, що брали участь у громадянській та Другій світовій війнах. Таким чином, відповідач вважає, що застосування коду ЗП3059А2 до сучасних умов служби є юридично необґрунтованим.

Крім того, відповідач зазначає, що категорія військовослужбовців, які беруть безпосередню участь у заходах із забезпечення оборони України у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації, визначена окремо в законодавстві, зокрема у пункті 19 статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни". Відповідач вважає, що ці категорії не ототожнюються з поняттям "діюча армія", а тому не можуть бути підставою для застосування відповідного коду спецстажу.

Щодо технічної можливості подання уточнюючого податкового розрахунку, відповідач зазначає, що не має змоги виготовити витяг з поданої звітності, яка стосується виключно ОСОБА_1 , через обмеження, передбачені статтею 5 Закону України "Про захист персональних даних", а також через відсутність відповідного функціоналу в електронному кабінеті платника податків юридичної особи. У зв`язку з цим відповідач вважає за доцільне, щоб позивач самостійно отримав необхідну інформацію через Єдиний портал державних послуг "Дія", електронний кабінет платника податків або офіційний вебпортал Пенсійного фонду України.

Також відповідач зазначає, що з 01.09.2023 військова частина НОМЕР_1 була переведена на фінансове забезпечення до іншої військової частини НОМЕР_2 , відповідно до спільної директиви Міністра оборони України та Головнокомандувача Збройних Сил України від 26.07.2023 №Д-321/71/дск. У зв`язку з цим ІНФОРМАЦІЯ_3 не володіє частиною документів, витребуваних судом, зокрема рапортами командира, витягами з журналів бойових дій, наказами про призначення та переміщення, а також довідками про участь у заходах із забезпечення оборони України. Відповідач вказує на необхідність витребування цих документів безпосередньо у військової частини НОМЕР_1 .

На підставі викладеного відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

24.04.2025 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання про пришвидшення розгляду справи.

Також 24.04.2025 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання про долучення доказів по справі щодо витрат на правничу допомогу.

Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач у позовній заяві просив суд розглядати справу без участі сторін за правилами спрощеного позовного провадження. Відповідач у справі з клопотанням про розгляд справи в судовому засіданні до суду не звертався.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , 28.04.2022 був мобілізований на військову службу на підставі Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 24.02.2022 №69/2022 та проходить службу у складі військової частини НОМЕР_1 , яка дислокується в Запорізькій області, на лінії зіткнення. Зазначене підтверджується даними військового квитка серії НОМЕР_3 .

Згідно з індивідуальною довідкою про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб (довідка ОК-5), у період з 01.05.2022 по 31.07.2023 повне фінансове забезпечення ОСОБА_1 здійснювалось ІНФОРМАЦІЯ_5 (далі ІНФОРМАЦІЯ_3 ).

10.01.2025 представник позивача адвокат Проскурякова Іванна Михайлівна звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_3 із запитом №2025/2 про надання копії податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь ОСОБА_1 , з відмітками податкового органу (квитанції 1 та 2), а також інформації щодо відображення у звітності кодів підстав для обліку спеціального стажу відповідно до чинного законодавства.

24.01.2025 ІНФОРМАЦІЯ_3 надав відповідь №17/134ф, в якій повідомив про відмову в наданні копій документів та зазначив, що при поданні податкового розрахунку за період з 01.05.2022 по 31.07.2023 код підстави для обліку спеціального стажу не встановлювався. Відповідач обґрунтував це тим, що Додаток 3 до Порядку №4, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4, не передбачає окремого коду для осіб, які брали участь у заходах із забезпечення оборони України у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Водночас позивач вважає, що відповідач повинен був відобразити у звітності два коди підстав для обліку спеціального стажу:

ЗП3059А2 служба у складі діючої армії в період бойових дій (пільговий стаж: один місяць служби за три);

ПСД003Г1 час військової служби у Збройних Силах України.

20.10.2024 позивачу було видано довідку №3296 (Додаток 6 до Порядку №887), яка підтверджує його участь у заходах із забезпечення оборони України. У довідці зазначено такі періоди:

пільгові (бойові дії): 11.07.2022 17.11.2022 (130 днів), 28.11.2022 23.12.2022 (26 днів), 01.03.2023 31.07.2023 (153 дні);

звичайні (небойові): 28.04.2022 10.07.2022 (74 дні), 18.11.2022 27.11.2022 (10 днів), 24.12.2022 28.02.2023 (67 днів).

Не погоджуючись з такою позицією відповідача, представник позивача звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та враховує наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Згідно зі статтею 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.

Збройні Сили України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів влади чи перешкоджання їх діяльності.

Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Статтею 24 Конституції України гарантується рівність конституційних прав і свобод та рівність всіх громадян перед законом.

Стаття 65 Конституції України встановлює, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Відповідно до частин 1 3 статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII (далі Закон №2232-XII) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає у тому числі проходження військової служби.

Статтею 2 Закону №2232-XII встановлено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Абзац 3 частини 6 статті 2 Закону №2232-XII встановлює один з видів військової служби який підпадає під статус позивача, а саме: військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України від 20.12.1991 №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі Закон №2011-ХІІ).

Положеннями статті 1-2 Закону №2011-ХІІ передбачено, що військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України і законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану" від 24.02.2022 №64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 годин 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Воєнний стан, введений 24.02.2022, неодноразово продовжувався та діє на даний час.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 28.04.2022 призваний на військову службу на підставі Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 24.02.2022 №69/22. На час розгляду справи позивач проходить військову службу у складі військової частини НОМЕР_1 , яка дислокується в Запорізькій області, на лінії зіткнення.

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону №2232-XII час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Відповідно до частини 6 статті 2 Закону №2232-XII видами військової служби є: базова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів та закладів вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти), а також закладів фахової передвищої військової освіти; військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Відповідно до статті 57 Закону України від 05.11.1191 №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (далі Закон №1788-ХІІ) військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов`язку, а також перебування в партизанських загонах і з`єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, який встановлений для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям.

За змістом статті 1 Закону України "Про оборону України" від 06.12.1991 №1932-XII (далі Закон №1932-XII) під бойовими діями слід розуміти форму застосування з`єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння).

Законом України від 21.03.2023 №3621-ІХ "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист" внесені відповідні зміни, а саме:

Статтю 17-1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" викладено в такій редакції:

"Стаття 17-1. Порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом

Порядок обчислення вислуги років особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На пільгових умовах особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" і "з" статті 1-2 цього Закону, до вислуги років зараховується участь у бойових діях у воєнний час, під час дії воєнного стану; час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції; період проходження служби у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів; час проходження служби, протягом якого особа брала безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, - один місяць служби за три місяці.

Кабінет Міністрів України може визначити інші підстави та порядок обчислення вислуги років на пільгових умовах, крім тих, що передбачені частиною другою цієї статті".

У цьому зв`язку суд зазначає, що до вислуги років для призначення пенсій зараховується на пільгових умовах 1 місяць служби за 3 місяці часу проходження служби, протягом якого військовослужбовець брав участь в бойових діях, під час воєнного стану.

У рішенні від 09.02.1999 у справі №1-7/99, №1-рп/99 Конституційний Суд України зазначив, що положення частини 1 статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи).

Водночас у листі від 24.01.2025 №17/134ф ІНФОРМАЦІЯ_3 , в якому позивач перебував на фінансовому забезпеченні, повідомив, що у поданій об`єднаній звітності за відповідний період код підстави для обліку стажу взагалі не зазначався.

Відповідно до пункту 3 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 (далі Порядок №4), Порядок 4 поширюється на податкових агентів, а саме: юридичних осіб, самозайнятих осіб, представництва нерезидентів - юридичних осіб, інвесторів (операторів) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) нараховують (виплачують, надають) доходи фізичній особі та/або зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений Податковим кодексом України, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, а також військовий збір, та на платників єдиного внеску.

Пунктом 6 розділу IV Порядку 4 передбачено, що Додаток 6 до Розрахунку "Відомості про наявність підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства" (далі Д6) призначений для визначення платником єдиного внеску періодів (строків) трудової або іншої діяльності, що відповідно до законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховуються при визначенні права на відповідну пенсію, а також періоди страхового стажу, не пов`язані із трудовою та/або професійною діяльністю.

Код підстави для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства зазначається у вигляді восьми розрядного коду, що складається з чотирьох частин.

Формування рядків Д6 до Розрахунку здійснюється відповідно до пункту 6 Порядку №4 наступним чином:

рядок 01 - необхідний тип Розрахунку;

рядок 011 - "Звітний" - якщо Д6 подається в складі Розрахунку з типом "Звітний";

рядок 012 - "Звітний новий" - якщо Д6 подається в складі Розрахунку з типом "Звітний новий". Містить виключно коригування даних відповідно до передбаченого для цього додатка порядку коригування рядків;

рядок 013 - "Уточнюючий" - якщо Д6 подається в складі Розрахунку з типом "Уточнюючий". Містить виключно коригування даних відповідно до передбаченого для цього додатка порядку коригування рядків;

рядок 014 - "Довідковий" - якщо Д6 подається в складі Розрахунку з типом "Звітний" як "Довідковий" з позначкою "призначення пенсії", та має містити відомості для призначення пенсії, які подаються за період до дати формування заяви на призначення пенсії;

рядок 02 - вказуються арабськими цифрами:

- звітний (податковий) період (календарний рік), за який подається Розрахунок;

- квартал, за який формується Розрахунок (цифрове значення від 1 до 4);

- номер місяця у звітному кварталі (цифрове значення від 1 до 3);

- номер Розрахунку, до якого додається Д6 (відповідає номеру, вказаному у заголовній частині Розрахунку);

- номер додатка в Розрахунку;

рядок 03 - повне найменування юридичної особи або прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) платника єдиного внеску згідно з реєстраційними даними;

рядок 031 - код за ЄДРПОУ платника єдиного внеску або реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючими органами, або реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи, або серія (за наявності) та номер паспорта для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті;

рядок 032 - код за ЄДРПОУ ліквідованого платника єдиного внеску у разі подання правонаступником Розрахунку з типом "Уточнюючий" за осіб, що перебували в трудових відносинах чи відносинах цивільно-правового характеру з платником єдиного внеску, який ліквідований;

рядок 033 - зазначається позначка для призначення пенсії у разі подання Д6 у складі Розрахунку з типом "Звітний" як "Довідковий" для призначення пенсії застрахованим особам. У цьому разі Д6 має містити відомості для призначення пенсії по застрахованим особам, які подаються за період до дати формування заяви на призначення пенсії;

графа 04 - вказуються арабськими цифрами номер за порядком проведеного запису щодо застрахованої особи;

графа 05 - "Громадянин України" (1 - так; 0 - ні) для застрахованих осіб, які є громадянами України вноситься позначка "Х", а для застрахованих осіб із числа іноземців поле залишається незаповненим;

графа 06 - для ідентифікації застрахованої особи у Пенсійному фонді України для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті, зазначаються: для власників паспорта у формі книжечки серія та номер паспорта у форматі БКNNXXXXXX, де БК - константа, що вказує на реєстрацію в Пенсійному фонді України за паспортними даними; NN - дві українські літери серії паспорта (верхній регістр); XXXXXX - шість цифр номера паспорта (з ведучими нулями) або для власників паспорта у формі пластикової картки у форматі ПХХХХХХХХХ, де П - константа, що вказує на реєстрацію в Пенсійному фонді України за паспортними даними; ХХХХХХХХХ - дев`ять цифр номера паспорта громадянина України у формі пластикової картки типу ID-1, що містить безконтактний електронний носій;

графа 07 - "Код підстави для обліку стажу" окремим категоріям осіб відповідно до чинного законодавства зазначається у вигляді восьми розрядного коду, що складається з чотирьох частин.

Для кодування підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства використовуються серійно-порядкові коди із довідника кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства (додаток 3 до Порядку №4);

графа 09 - "Початок періоду" зазначається 01 число місяця, якщо застрахована особа прийнята на роботу у попередніх звітних місяцях, або дата початку терміну дії висновку атестаційної комісії щодо особливих умов праці.

Якщо застрахована особа прийнята на роботу у звітному місяці, то зазначається день початку трудових відносин, що відповідає даті початку трудових відносин в Додатку 5 до Розрахунку для цієї застрахованої особи;

графа 10 - "Кінець періоду" зазначається останнє число місяця (28-31), якщо застрахована особа протягом звітного періоду не звільнялася із займаної посади або день звільнення із займаної посади чи закінчення терміну дії висновку атестаційної комісії щодо особливих умов праці;

графи 11, 12 - заповнюється варіант необхідної одиниці виміру та фактична тривалість спеціального стажу за кодом підстави: заповнюється один із можливих показників фактичної тривалості стажу для конкретної підстави за умовами праці, тобто: кількість днів, або годин і хвилин в залежності від діючого обліку праці у страхувальника в звітному році для конкретної застрахованої особи, які відпрацьовано в умовах праці, що надають підстави для зарахування спеціального стажу;

графа 13 - "Норма тривалості роботи для її зарахування за повний місяць спец стажу" зазначається норма тривалості стажу для конкретної підстави за умовами праці в залежності від обраного варіанту необхідної одиниці виміру в рядках 12 та 13, тобто кількість днів або годин і хвилин залежно від діючого обліку праці у страхувальника в звітному році для конкретної застрахованої особи, що дає право на зарахування спеціального стажу в звітному періоді за повний календарний місяць;

графа 14 - номер наказу про проведення атестації робочого місця;

графа 15 - дата наказу про проведення атестації робочого місця;

графа 16 - "Ознака /Сезон" вказується у разі обліку на виробництві з сезонним характером праці;

графа 17 - заповнюється у разі необхідності проведення коригувань, відображається ознака "0", якщо рядок потрібно ввести, чи ознака "1", якщо рядок потрібно виключити. Ця графа заповнюється тільки для Розрахунків "Звітний новий" та "Уточнюючий".

У Д6 на останній сторінці проставляється дата подання цього додатка платником єдиного внеску, підписи посадових осіб платника єдиного внеску, дані про підписантів та печатка (за наявності).

Додаток 3 до Порядку №4 визначає відповідний перелік кодів підстав з відповідною назвою, в тому числі для діючих військовослужбовців які мобілізовані відповідно до Указу Президента до яких належить позивач.

У цьому зв`язку суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до матеріалів справи та з урахуванням правового статусу позивача як військовослужбовця, призваного на військову службу по мобілізації, який з 28.04.2022 проходить службу у Збройних Силах України у складі військової частини НОМЕР_1 та перебував на повному забезпеченні ІНФОРМАЦІЯ_1 в період з 01.05.2022 по 31.07.2023, на відповідача покладається обов`язок відображення у Додатку 6 до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску відповідних кодів підстав для обліку спеціального стажу.

З огляду на характер проходження військової служби позивачем, а також надану довідку про участь у заходах із забезпечення оборони України, суд доходить висновку, що у звітності мали бути відображені два коди підстав для обліку спеціального стажу. Перший код ЗП3059А2, який застосовується до служби у складі діючої армії в період ведення бойових дій і передбачає зарахування такого періоду до стажу роботи в потрійному розмірі. Цей код діє з 05.11.1991 року. Другий код ПСД003Г1, який охоплює час проходження військової служби у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, і діє з 03.05.1994.

Таким чином, суд доходить висновку, що відповідач повинен був відобразити в Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску відомості щодо коду підстави для обліку спецстажу ЗП3059А2 та ПСД003Г1 по ОСОБА_1 в рядку 07 додатку 6 Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за період з 01.05.2022 по 31.07.2023.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №413 "Про затвердження Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України" (зі змінами та доповненнями) (далі Постанова №413), а саме додатком 6 "Довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України" передбачає зазначення періоду участі військовослужбовця у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Крім того, підставою для оформлення Додатку 6 є бойові донесення, журнали бойових дій (оперативних завдань, ведення оперативної обстановки), вахтові журнали, польотні листи, книги служби, накази про залучення до таких заходів, відомості про виконання розвідувальних заходів, або довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва).

У матеріалах справи міститься довідка від 20.10.2024 №3296, яка засвідчує участь позивача у заходах, спрямованих на забезпечення оборони України. У довідці визначено конкретні періоди перебування позивача в районах ведення бойових дій, які, на переконання суду, підлягають зарахуванню до спеціального стажу на пільгових умовах. Зокрема, це періоди з 11.07.2022 по 17.11.2022 (130 днів), з 28.11.2022 по 23.12.2022 (26 днів), а також з 01.03.2023 по 31.07.2023 (153 дні). Окрім того, довідка також містить відомості про інші періоди проходження військової служби, які не охоплюють участі у бойових діях, а саме: з 28.04.2022 по 10.07.2022 (74 дні), з 18.11.2022 по 27.11.2022 (10 днів), та з 24.12.2022 по 28.02.2023 (67 днів).

Таким чином, з урахуванням змісту довідки від 20.10.2024 №3296, суд дійшов висновку, що вона є належним та допустимим доказом, який підтверджує як фактичну участь позивача у заходах із забезпечення оборони України в умовах бойових дій, так і безперервне проходження ним військової служби у складі Збройних Сил України протягом усього відповідного періоду. Зазначена довідка оформлена відповідно до вимог Постанови №413 та ґрунтується на первинних документах військового обліку, що надає їй належну юридичну силу для цілей обліку спеціального стажу та відповідачем не оспорюється.

Враховуючи викладене, суд вважає, що на підставі цієї довідки можливо чітко ідентифікувати окремі періоди служби, які підлягають зарахуванню до спеціального стажу на пільгових умовах відповідно до законодавства, а також періоди звичайної військової служби, що також мають бути відображені у звітності платника єдиного внеску. Відповідно до Порядку №4 та Додатку 3 до нього, такі періоди підлягають відображенню у Додатку 6 до податкового розрахунку із застосуванням коду підстави ЗП3059А2 для служби у складі діючої армії в період ведення бойових дій, яка зараховується до стажу роботи в потрійному розмірі, та коду ПСД003Г1 для обліку загального періоду проходження військової служби у Збройних Силах України.

Невідображення таких кодів у податковій звітності, за наявності підтверджувального документа, свідчить про невиконання відповідачем покладеного на нього обов`язку як платника єдиного внеску щодо повного та достовірного подання відомостей, що мають значення для реалізації позивачем свого права на належне пенсійне забезпечення.

Суд зазначає, що приписами розділу V Порядку №4 визначено процедуру внесення змін до вже поданої та прийнятої звітності. Згідно з пунктом 1 розділу V Порядку №4 коригування податкового розрахунку здійснюється у двох випадках: на підставі самостійно виявлених платником помилок або на підставі повідомлень про помилки, які надходять від контролюючого органу.

У разі виявлення помилки, зокрема щодо невідображення коду підстави для обліку спеціального стажу, платник єдиного внеску зобов`язаний подати уточнюючий розрахунок. Такий розрахунок подається після завершення строку подання звітного або звітного нового розрахунку і може охоплювати як поточний, так і попередні звітні періоди. Уточнюючий розрахунок формується на підставі інформації з раніше поданих звітів і містить лише ті рядки, які підлягають виправленню або доповненню. При цьому для виключення помилкового рядка необхідно повністю повторити всі його графи з позначкою "1" у відповідній графі додатка, що означає виключення. Для введення нового або пропущеного рядка потрібно заповнити всі графи з позначкою "0", що означає включення. У випадку заміни одного рядка іншим подаються два рядки: перший з позначкою "1" на виключення помилкової інформації, другий з позначкою "0" на введення коректної інформації.

Крім того, уточнюючий розрахунок повинен містити обов`язкові реквізити, зокрема дані, зазначені у рядках 01 05, а також у рядку 031 для платників єдиного внеску. У рядку 06 такого розрахунку зазначається інформація про додатки, у яких проводиться коригування, та їх кількість. При цьому додатки, які не підлягають коригуванню, у цьому рядку не зазначаються і не подаються.

З огляду на викладене, суд вважає, що Порядок №4 встановлює чіткий і обов`язковий для виконання алгоритм дій платника єдиного внеску у разі виявлення помилок у поданій звітності. Враховуючи, що саме ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснював фінансове забезпечення позивача у відповідний період, на нього покладається обов`язок не лише щодо первинного подання податкової звітності, а й щодо її належного коригування в разі виявлення неповноти або недостовірності відомостей, зокрема щодо кодів підстав для обліку спеціального стажу.

Водночас приписи пункту 1 розділу V Порядку №4 мають імперативний характер і не передбачають дискреції з боку платника щодо вирішення питання про доцільність подання такого розрахунку. У разі виявлення факту невідображення або неправильного відображення відомостей, що мають значення для обліку спеціального стажу, платник зобов`язаний вжити заходів до виправлення таких недоліків шляхом подання уточнюючого розрахунку. Невиконання цього обов`язку свідчить про протиправну бездіяльність у сфері реалізації публічно-правових повноважень, що має наслідком порушення прав застрахованої особи.

Таким чином, за наявності довідки, яка підтверджує участь позивача у заходах із забезпечення оборони України, та встановлених періодів проходження служби, що підлягають обліку як спеціальний стаж, відповідач був зобов`язаний подати уточнюючий розрахунок із внесенням відповідних кодів підстав ЗП3059А2 для пільгових періодів та ПСД003Г1 для загального обліку військової служби. Невиконання цього обов`язку свідчить про протиправну бездіяльність відповідача як суб`єкта владних повноважень у сфері реалізації публічно-правових функцій, що має наслідком порушення прав позивача на належний облік спеціального стажу для цілей пенсійного забезпечення.

Враховуючи встановлені обставини справи, надані докази та приписи законодавства, суд виснуває, що ІНФОРМАЦІЯ_2 , як платник єдиного внеску та податковий агент, був зобов`язаний відобразити в Додатку 6 до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, відомості щодо кодів підстав для обліку спеціального стажу по ОСОБА_1 за період з 01.05.2022 по 31.07.2023.

З урахуванням довідки від 20.10.2024 №3296, яка підтверджує участь позивача у заходах із забезпечення оборони України, суд вважає обґрунтованим застосування коду ЗП3059А2 для періодів проходження служби у складі діючої армії в умовах бойових дій, а саме: з 11.07.2022 по 17.11.2022 (130 днів), з 28.11.2022 по 23.12.2022 (26 днів), з 01.03.2023 по 31.07.2023 (153 дні).

Крім того, періоди проходження військової служби, які не охоплюють участі у бойових діях, підлягають відображенню з використанням коду ПСД003Г1, а саме: з 28.04.2022 по 10.07.2022 (74 дні), з 18.11.2022 по 27.11.2022 (10 днів), з 24.12.2022 по 28.02.2023 (67 днів).

Відповідно до положень Порядку №4 у разі виявлення помилок або неповноти у поданій звітності платник єдиного внеску зобов`язаний подати уточнюючий розрахунок із внесенням коректних даних. Оскільки відповідач не виконав цього обов`язку, суд дійшов висновку про наявність протиправної бездіяльності з його боку, яка полягає в невнесенні до податкової звітності відомостей про коди підстав для обліку спеціального стажу по ОСОБА_1 за вказаний період. Така бездіяльність є порушенням вимог законодавства та підлягає усуненню шляхом зобов`язання відповідача подати відповідний уточнюючий розрахунок.

Суд не приймає доводи відповідача щодо "історичного" характеру поняття "діюча армія" та його непридатності для застосування в сучасних умовах. Така позиція є юридично необґрунтованою з огляду на наступне.

Додаток 3 до Порядку №4 містить чинний код підстави ЗП3059А2, який прямо передбачає застосування до осіб, що проходять службу у складі діючої армії в період ведення бойових дій. Цей код не має обмежень щодо його застосування виключно до конкретних історичних періодів. Його наявність у чинному нормативному акті свідчить про актуальність і правову дієвість для сучасних умов, зокрема в контексті збройної агресії Російської Федерації проти України.

Закон №1932-ХІІ та Закон №1788-ХІІ не містять визначення поняття "діюча армія" як виключно історичного терміну. Навпаки, у статті 1 Закону №1932-ХІІ визначено, що бойові дії - форма застосування з`єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони, а також поліції особливого призначення Національної поліції України для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння).

Отже, участь у таких діях у складі бойових підрозділів Збройних Сил України цілком відповідає суті поняття "діюча армія".

Постанова №413, яка регламентує порядок надання статусу учасника бойових дій, прямо визнає участь у заходах із забезпечення оборони України в умовах збройної агресії як юридично значущий факт. Довідка, видана відповідно до цієї постанови, є належним доказом участі у бойових діях, що, своєю чергою, є підставою для застосування коду ЗП3059А2.

Таким чином, посилання відповідача на "історичність" терміну "діюча армія" не ґрунтується на чинному законодавстві та суперечить нормативному змісту Порядку №4. Суд вважає, що така позиція відповідача не може бути прийнята як правомірне обґрунтування відмови у відображенні відповідного коду підстави у податковій звітності.

Судом також береться до уваги, що відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Закріплений у частині 1 статті 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За змістом частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".

Однак під час розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, не навів мотивів прийняття оскаржуваного рішення, а відтак, не довів правомірності останнього.

Таким чином, суд дійшов висновку, що ІНФОРМАЦІЯ_2 , як суб`єкт владних повноважень та платник єдиного внеску, не виконав покладений на нього обов`язок щодо належного та повного відображення у податковій звітності відомостей про спеціальний стаж військовослужбовця ОСОБА_1 за період з 01.05.2022 по 31.07.2023.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Щодо питання розподілу судових витрат, необхідно зазначити наступне.

Так, 24.04.2025 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів по справі щодо витрат на правничу допомогу, до якого додано копію ордера надання правничої допомоги від 12.12.2024, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 13.02.2023 №11029/10, копію договору про надання правничої допомоги №2024/53 від 11.09.2024, копію додаткової угоди до нього від 15.04.2025 №1, копію акта №1 від 15.04.2025 приймання-передачі наданих послуг, копію рахунку на оплату №017 від 15.04.2025, копію платіжної інструкції №1.118997065.1 від 16.04.2025, які підтверджують сплату позивачем 8 000,00 грн за послуги з правничої допомоги, надані йому під час розгляду даної справи. Клопотання про долучення доказів по справі щодо витрат на правничу допомогу було направлено відповідачу через підсистему Електронний суд 28.04.2025. Відповідач не надав суду клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до вимог статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Виходячи з системного тлумачення наведеного правового положення вбачається, що судовими витратами є виключно ті витрати сторони, які безпосередньо пов`язані з розглядом справи.

Відповідно до статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У цьому зв`язку, оскільки понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу підтверджені документально та знайшли своє відображення в матеріалах судової справи, є співмірними зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на підготовку та подання позовної заяви, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, враховуючи, що позовні вимоги задоволені повністю, відсутність заперечень з боку відповідача щодо неспівмірності витрат на правничу допомогу, суд доходить висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 8 000,00 грн.

Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати у розмірі 8 000,00 грн (витрати на професійну правничу допомогу) за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, як суб`єкта владних повноважень, яким допущено оскаржувану бездіяльність.

Відповідно до пункту 12 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо не відображення по ОСОБА_1 в Додатку 6 Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску відомості код підстави для обліку спецстажу за період з 01.05.2022 по 31.07.2023.

3.Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) відобразити в Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску по ОСОБА_1 відомості щодо коди підстави для обліку спецстажу ЗП3059А2 за період з 11.07.2022 - 17.11.2022 = 130 пільгових днів; 28.11.2022 - 23.12.2022 = 26 пільгових днів; 01.03.2023 - 31.07.2023 = 153 пільгових днів, та відповідно ПСД003Г1 за період з 28.04.2022 - 10.07.2022 = 74 дні; 18.11.2022 - 27.11.2022 = 10 днів; 24.12.2022 - 28.02.2023 = 67 днів, в рядку 07 додатку 6 Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за період з 01.05.2022 по 31.07.2023 шляхом подання відповідного уточнюючого розрахунку.

4.Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) витрати на надання правничої допомоги в розмірі 8 000,00 грн (вісім тисяч грн 00 коп.).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Кушнова А.О.