Рішення № 128801661, 10.07.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2025 рокуСправа №160/28562/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бухтіярової М.М. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «АМАРАНТ АГРОХІМ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АМАРАНТ АГРОХІМ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі відповідач-1), Державної податкової служби України (далі відповідач-2), в якій позивач просить:

-визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 10.09.2024 № 23079 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «АМАРАНТ АГРОХІМ», ЄДРПОУ 45430425, критеріям ризиковості платника податку;

-зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити Товариства з обмеженою відповідальністю «АМАРАНТ АГРОХІМ», ЄДРПОУ 45430425, з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості;

-визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної податкової служби України з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 09.10.2024 № 25246, прийняте за результатами розгляду скарги щодо рішення про відповідність платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «АМАРАНТ АГРОХІМ», ЄДРПОУ 45430425 критеріям ризиковості платника податку.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 27.08.2024 від відповідача-1 було отримано рішення № 22134 від 27.08.2024 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податків на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків, згідно з коду податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості. Запропоновано надати пояснення та підтверджуючі документи. Водночас, рішення № 22134 від 27.08.2024 не містить посилань на конкретну господарську операцію, її обсяг, дату, покупця, яку віднесено контролюючим органом до інформації, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості. 03.09.2024 ТОВ «АМАРАНТ АГРОХІМ» подано до контролюючому органу повідомленням № 1 від 03.09.2024 письмові пояснення з копіями підтверджуючих документів щодо невідповідності платника податку ризиковості платника податку. За результатом розгляду поданих 03.09.2024 ТОВ «АМАРАНТ АГРОХІМ» документів 10.09.2024 від комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних надійшло рішення № 23079 від 10.09.2024 про відповідність /невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, де зазначено, що таке рішення винесене з урахуванням отриманих від платника інформації та копій відповідних документів від 03.09.2024 № 1. Не погодившись з прийнятим рішенням, позивачем було подано скаргу до ДПС, яка залишена без задоволення, а рішення комісії без змін. Позивач категорично не погоджується з рішенням комісії регіонального рівня № 23079 від 10.09.2024 та з рішенням комісії ДПС України №25246 від 09.10.2024, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Позивач стверджує, що контролюючий орган не виконав вимоги п. 6 Порядку №1165, згідно з яким у рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку. Зі змісту рішення №23079 від 10.09.2024 вбачається, що відповідач зазначив у відповідних полях «Ненадання платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податків», однак в полі «документи» стоїть «-», отже приймаючи оскаржуване контролюючим органом не зазначено документів, які не надані платником податку та які з поданих можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку. Оскаржуване рішення не містить достатнього обґрунтування підстав віднесення ТОВ «АМАРАНТ АГРОХІМ» до ризикових платників відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку. За таких обставин, позивач вважає, що правових підстав для прийняття рішення, що оскаржується, не було, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/28562/24; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

Цією ж ухвалою суду витребувано у позивача відомості щодо наявності/відсутності електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі: у Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - усі докази з їх документальним підтвердженням, що стали підставою для прийняття рішення від 10.09.2024 № 23079.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області подано відзив, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог та просить у їх задоволенні відмовити з наступних підстав. Підприємство ТОВ «АМАРАНТ АГРОХІМ» включено до переліку ризикових СГ 27.08.2024 згідно п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. В ході проведеного аналізу податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, встановлено, що позивач з початку травня поточного року реалізує та придбає хімічну продукцію в значних обсягах, що свідчить про фізичну неможливість здійснення такого об`єму без залучення субпідрядних організацій та без особистої участі персоналу, що не співвідносно з наявним трудовим ресурсом. За результатом аналізу отриманих та виданих податкових накладних на ТОВ «АМАРАНТ АГРОХІМ» у період з 01 травня 2024 року по 01 серпня 2024 року відсутні фізичні можливості до вчинення господарських операцій. Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум нарахованого єдиного внеску підприємством за 2 квартал 2024 року - не подавався до контролюючого органу. 13.08.2024 платником подано «Повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту укладення цивільно-правового договору» з кількістю працівників - 8 осіб (дата видання наказу або розпорядження про прийняття на роботу/дата укладення гіг-контракту/дата укладення цивільно-правового договору з 01.08.2024). Згідно з письмовими поясненнями ТОВ «АМАРАНТ АГРОХІМ» від 03.09.2024 в період з 16.05.2024 по 14.08.2024 позивачем було придбано 848,416 т. мінеральних добрив на загальну суму 18066514,98 грн. (в т.ч. ПДВ 3011085,83 грн.), реалізовано 621,574 т. на суму 13472794,38 грн. (в т.ч. ПДВ - 2 245 465,73 грн.), залишок товару на складі в загальній кількості становить 227,842 т. на суму 4619720,60 (в т.ч. ПДВ 769953,43 грн.). При таких обсягах закупівлі та реалізації хімічної продукції складське приміщення ТОВ «АМАРАНТ АГРОХІМ» відповідно до Повідомлення форма №20-ОПП, поставлено на облік лише 05.09.2024. Станом на 31.07.2024 в штаті обліковувався лише 1 працівник - директор. При цьому лише 13.08.2024 позивачем подано «Повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту укладення цивільно-правового договору» з кількістю працівників - 8 осіб. Позивачем 11.09.2024 повідомленням надано пояснення з пакетом підтверджуючих документів. 19.09.2024 за результатами розгляду поданих документів та інформації, отриманої в межах Алгоритму дій структурних підрозділів ГУ ДПС та інформації, та інформації, отриманої з бази даних ІС «Податковий блок», прийнято рішення про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку від 19.09.2024 №23902 відповідно до абз. 5 пункту 6 Порядку. Висновки, наведені в рішенні, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків та, відповідно, таке рішення не порушує прав позивача. Внесення суб`єктом владних повноважень позивача до переліку ризикових не створює жодних перешкод для діяльності податку. За таких обставин дії контролюючого органу щодо внесення до переліку ризикових, є лише службовою діяльністю працівників ДПС з виконання своїх професійних обов`язків зі збирання доказової інформації щодо наявності відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Зазначені дії самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов`язкових юридичних наслідків. Натомість вимога позивача про виключення з критеріїв ризиковості таким вимогам не відповідає так як дії контролюючого органу не створюють жодних правових наслідків. Відповідач-1, зазначає, що інформація, що надійшла за результатами податкового контролю не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Державною податковою службою України подано відзив на позовну заяву, в якій просить відмовити у задоволенні позовних вимог з аналогічних підстав, значених відповідачем-1 своєму відзиві.

Відповідачем-1 подано заяву про заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, яка ухвалою суду залишена без задоволення.

Позивач у поданій відповіді на відзив зазначив непогодження з доводами відповідача-1, викладених у відзиві. У відповіді позивач повторно зазначає, що під час прийняття рішення № 23902 від 19.09.2024 контролюючий орган не виконав вимоги п. 6 Порядку №1165. Приймаючи вказане рішення, комісія регіонального рівня не зазначила документи, які не надані платником податку (позивачем), які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку, у зв`язку з чим відповідач-1 приймаючи оскаржуване рішення діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, що є підставою для його скасування. У відзиві на позов відповідач-1 взагалі не спростував вказані доводи позивача, не надав з цього приводу будь-які письмові заперечення, натомість надав суду копію рішення № 23902 від 19.09.2024, оформленого з порушенням вимог п. 6 Порядку №1165. Крім того, долучений до відзиву протокол не підписаний головою комісії. З огляду на викладене, просить задовольнити позовні вимоги, а протокол комісії №617 від 19.09.2024 визнати недопустимим доказом.

Розглянувши подане позивачем клопотання, суд зазначає наступне.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (частина перша статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (частина перша статті 72 КАС України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (стаття 73 КАС України).

Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 74 КАС України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 75 КАС України).

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

При цьому, за змістом частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Суд звертає увагу, що предметом спору у справі є рішення від 10.09.2024 № 23079 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості.

Доказ, який позивач просить визнати недопустимим, не був підставою для прийняття рішень, що у оскаржуються у справі.

За таких обставин, ураховуючи предмет спірних правовідносин, суд доходить висновку про необґрунтованість клопотання позивача та відсутність підстав для його задоволення.

07.01.2025 представником позивача адвокатом Похвалітим А.А. подана заява про уточнення позовних вимог.

Розглядаючи питання про можливість прийняття до розгляду уточнених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 47 КАС України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Отже, з аналізу вказаних норм вбачається, що зміна предмету або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог можливе не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Суд зазначає, що станом на час подання позивачем заяви про уточнення позовних вимог, з якої фактично вбачається зміна предмету позову, розгляд справи по суті триває та розпочався з 02.12.2024.

З урахуванням викладеного, враховуючи, що заява про уточнення позовних вимог надійшла до суду після початку розгляду справи по суті, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для її прийняття.

Відповідачі своїм правом на подання заперечень на відповідь позивача не скористались.

Відповідно до частини п`ятої та восьмої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Згідно з частиною п`ятою статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення у порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до пункту 8 частини третьої статті 2 КАС України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «АМАРАНТ АГРОХІМ» зареєстроване 08.04.2024, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вчинено запис про проведення державної реєстрації юридичної особи за ідентифікаційним кодом 45430425; місцезнаходження юридичної особи: 51901, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Архівна, буд.15, офіс 18.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основний вид економічної діяльності товариства за КВЕД: 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами.

Товариство з обмеженою відповідальністю «АМАРАНТ АГРОХІМ» перебуває на податковому обліку за основним місцем в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.

Позивач є платником податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер 454304204032.

27.08.2024 рішенням Комісії регіонального рівня Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відповідність/невідповідність платників податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 27.08.2024 №22134 у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності ТОВ «АМАРАНТ АГРОХІМ» віднесено до ризикових платників податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості.

Платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Позивач скористався вказаним правом та подав до відповідача-1 пояснення та копії відповідних документів.

Рішенням Комісії регіонального рівня Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відповідність/невідповідність платників податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 10.09.2024 №23079 з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 03.09.2024 №1 прийнято рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, коди податкової інформації, яка є підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку:

07 - недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції;

13 - придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

В розділі «Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку» зазначені такі господарські операції: тип операції «постачання, придбання»; періоди здійснення господарської операції: з 16.05.2024 по 14.08.2024; податкові номери платників податків, задіяних в ризикових операціях: 45430425, 44337365, 44396855, відповідно; дата включення платника податку, задіяного в ризикових операціях до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку: 27.08.2024 по 26.08.2024, відповідно.

В розділі «ненадання платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку» - інформація відсутня.

Повідомленням від 11.09.2024 №2 позивач подав до відповідача-1 копії відповідних документів та пояснення.

Рішенням Комісії регіонального рівня Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відповідність/невідповідність платників податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 19.09.2024 №23902, з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 11.09.2024 №2 прийнято рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, коди податкової інформації, яка є підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку:

07 - недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції;

13 - придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

В розділі «Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку» зазначені такі господарські операції: тип операції «постачання, придбання»; періоди здійснення господарської операції: з 16.05.2024 по 14.08.2024; податкові номери платників податків, задіяних в ризикових операціях: 45430425, 44337365, 44396855, відповідно; дата включення платника податку, задіяного в ризикових операціях до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку: 27.08.2024 та 26.08.2024, відповідно.

В розділі «ненадання платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку» - інформація відсутня.

02.10.2024 позивачем подана скарга на рішення Комісії регіонального рівня Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості від 19.09.2024 №23902.

Рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН від 09.10.2024 №25246 скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня без змін.

Не погодившись з рішенням комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості від 10.09.2024 №23079, а також з рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН за результатами розгляду скарги від 09.10.2024 №25246, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України в редакції на час спірних правовідносин).

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165 в редакції на час спірних правовідносин), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

Порядок №1165 набрав чинності з 01.02.2020.

Згідно з абзацом 1 пункту 3 Порядку №1165 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, складеної на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості хоча б одного з товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку, за винятком розрахунку коригування, визначеного підпунктом 7 цього пункту), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банку/небанківського надавача платіжних послуг, крім рахунків у Казначействі (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), з урахуванням вимог підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Кодексу, з урахуванням вимог підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Довідник кодів податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті ДПС.

Згідно з абзацами 1-9 пункту 6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначаються детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У рішенні про відповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1 комісія регіонального рівня зазначає наявну інформацію, що свідчить про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, виявлену під час моніторингу господарських операцій, відображених у податкових накладних/розрахунках коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі, у тому числі податкових накладних/розрахунках коригування, реєстрацію яких зупинено.

При цьому не може бути підставою для розгляду питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 операція, відображена у податковій накладній/розрахунку коригування, дата реєстрації якої/якого у Реєстрі припадає на період, що перевищує 180 днів до дати прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до абз.11, 13-22 пункту 6 Порядку №1165 Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі технічними засобами електронних комунікацій з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Положеннями абз.37 пункту 6 Порядку №1165 визначено, що комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до пункту 25 Порядку №1165 Комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, скарги на рішення комісій регіонального рівня про неврахування таблиці даних платника податку та скарги на рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (далі - скарга). Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Згідно з пунктом 26 Порядку №1165 Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном. Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165.

За змістом приписів пункту 40 Порядку №1165 засідання комісії контролюючого органу є правоможним за умови присутності на ньому не менше двох третин її затвердженого персонального складу. Засідання комісії контролюючого органу проводиться у разі наявності матеріалів для розгляду. Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення. Ведення обліку матеріалів щодо роботи комісії контролюючого органу здійснюється секретарем такої комісії.

За приписами пункту 44 Порядку №1165 Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Відповідно до абзацу 1 пункту 46 Порядку №1165 у протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Додатком 4 до Порядку №1165 затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Згідно з Додатком 4 Порядку №1165 у рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку зазначається код (коди) податкової інформації, яка є підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та у графі «Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості» розшифровується, яка саме податкова інформація (зазначаються детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку).

При цьому, у Додатку 4 до Порядку №1165 зазначено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Аналіз наведених правових норм дає підстави вважати, що положеннями Порядку №1165 передбачено певний алгоритм дій контролюючого органу, за результатом виконання якого ним може бути прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Зокрема, пункт 5 наведеного Порядку передбачає, що перевірці відповідності критеріям ризиковості платника податку та показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, підлягає лише той платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації.

Отже, законодавцем встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Так, вирішенню Комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, потім здійснення моніторингу платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування. Встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Таким чином, питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання таким платником для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації. При цьому, моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Водночас, право Комісії регіонального рівня щодо розгляду питання про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку самостійно ініціювати процедуру розгляду вказаного питання лише з підстав наявності податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, Порядком №1165 не передбачено.

На необхідність додержання установленої законодавцем послідовності прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, що рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування, вказав Верховний Суд у постанові від 23.06.2022 у справі №640/6130/20.

Разом з цим, Комісія, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, має обґрунтувати, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації, а суд при вирішенні спорів такої категорії, з огляду на правове регулювання і характер цих відносин, має дослідити і надати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання Комісії та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Аналогічна правова позиція неодноразово виснувалась Верховним Судом, зокрема, в постановах від 30.11.2021 у справі №340/1098/20, від 19.11.2021 у справі №140/17441/20.

В ході судового розгляду справи встановлено, що Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН Головного управління ДПС у Дніпропетровській області оспорюване рішення про відповідність платника податку на додану вартість - ТОВ «АМАРАНТ АГРОХІМ» критеріям платника податку п.8 Критеріїв ризиковості платника податку на підставі податкової інформації за кодами:

07 - недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції.

13 - придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

При цьому, у графі «Інформація за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості» оспорюваного рішення зазначено про виявлення контролюючим органом операцій постачання/прибання позивачем у період, починаючи з 16.05.2024 по 14.08.2024 товарів суб`єктам господарювання (податковий номер платника податків, задіяного в ризикових операціях): 45430425, 44337365, 44396855, яких включено до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку 27.08.2024 та 26.08.2024, тобто вже після господарських операцій з позивачем.

Водночас, в оскаржуваному рішенні відповідачем-1 не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції, а також не вказано конкретних податкових накладних/розрахунків коригування, складених позивачем та поданих ним на реєстрацію в ЄРПН, в яких були зафіксовані ризикові операції, і реєстрація яких була зупинена, що стало підставою для вирішення питання відповідності платника податку - позивача Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

За такого формулювання підстав для віднесення позивача до ризикових платників податків неможливо зрозуміти, які саме господарські операції з вказаними в оспорюваному рішенні суб`єктами господарювання стосуються прийнятого рішення (не вказано за якими саме податковими накладними проведені ці господарські операції).

Отже, передбачений Порядком №1165 обов`язок щодо розшифрування, яка саме податкова інформація стала фактичною підставою для прийняття відповідного рішення, відповідачем-1 у даному випадку виконано не було.

У свою чергу, такий обов`язок контролюючого органу щодо розшифрування податкової інформації, кореспондується з правом платника податку подати перелік документів задля виключення його з переліку ризикових платників податків, яке передбачено пунктом 6 Порядку №1165.

При цьому, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів задля виключення його з переліку ризикових платників податків, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом як конкретного критерію ризиковості, так і обов`язково розшифрування податкової інформації, яка стала підставою для віднесення такого платника до переліку ризикових, у разі застосування п.8 Критеріїв ризиковості.

В іншому випадку, у разі відсутності конкретизації підстав для прийняття рішення, вказане призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути обізнаним про необхідність надання визначено переліку документів задля виключення його з переліку ризикових платників податків.

У спірному випадку, рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податків від 10.09.2024 №23079, яким позивача віднесено до переліку ризикових платників податку, не було вказано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції, а також не вказано конкретних податкових накладних/розрахунків коригування, складених позивачем та поданих ним на реєстрацію в ЄРПН, в яких були зафіксовані ризикові операції, і реєстрація яких була зупинена.

Отже, відповідачем-1 не обґрунтовано та не доведено, що прийняттю оспорюваного рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податків передували дії позивача щодо реєстрації у ЄРПН податкових накладних чи розрахунків коригування, реєстрація яких була зупинена, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу таких податкових накладних/розрахунків коригування.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що оспорюване рішення прийнято у зв`язку із наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю, а не за наслідками подання позивачем податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації.

Отже, розгляд Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області питання відповідності/невідповідності платника податку на додану вартість позивача Критеріям ризиковості платника податку здійснено всупереч передбаченому Порядком №1165 алгоритму дій контролюючого органу.

При цьому, у відзиву посилаючись на отриману податкову інформацію, відповідачем-1 такої суду не надав.

Посилання відповідача-1 у відзиві на Аналітичну довідку щодо відповідності/невідповідності Критеріям ризиковості ТОВ «АМАРАНТ АГРОХІМ» від 11.09.2024 №9264063965, протокол засідання від 19.09.2024 3617 не враховуються судом, оскільки такі документи не існували на час прийняття рішення, що оскаржується.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішення було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominenv. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Верховний Суд у постанові від 23.10.2018 у справі №822/1817/18 зазначив, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Невиконання ж податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Суд зазначає, що оспорюване рішення не містить обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.

Зазначення в оспорюваному рішенні виключно: типу операції «постачання/придбання»; періоди здійснення господарської операції: 16.05.2024 по 14.08.2024; податковий номер платника податків, задіяного в ризикових операціях: 45430425, 44337365, 44396855; дата включення платника податку, задіяного в ризикових операціях до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку: 27.08.2024 та 26.08.2024, оскільки з такої інформації не можливо встановити фактичні обставини прийняття рішення.

Так, у рядку «Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку» оспорюваного рішення не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для його прийняття, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції.

Крім того, в рядку «ненадання платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку», взагалі не зазначено жодної інформації, попри те, що контролюючим органом не заперечено надання позивачем до пояснень переліку документів, проте причини їх неврахування не зазначено.

За змістом положення частин першої, другої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

З огляду на викладене, з урахуванням наведених судом законодавчих норм, висновків Верховного Суду та встановлених обставин, а також виходячи з меж позовних вимог та предмету спору, суд вважає, що рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 10.09.2024 № 23079 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «АМАРАНТ АГРОХІМ» критеріям ризиковості платника податку не відповідає вимогам до частини другої статті 2 КАС України, оскільки винесено відповідачем-1 не у спосіб, передбачений законодавством, та не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Відповідно до абз.31 пункту 6 Порядку №1165 у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня за основним місцем обліку платника податку виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Отже, Порядком №1165 передбачено, що суд має право розглядати питання щодо виключення платника податку з переліку ризикових платників та приймати такі рішення.

Враховуючи встановлену судом протиправність прийнятого відповідачем-1 рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відповідність платника податку на додану вартість ТОВ «АМАРАНТ АГРОХІМ» критеріям ризиковості платника податків та скасування цього рішення, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача у спірних правовідносинах є саме зобов`язання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Щодо позовних вимог в частині щодо визнання протиправним та скасування рішення комісії Державної податкової служби України з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 09.10.2024 №25246, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, вказане рішення від 09.10.2024 №25246 прийняте ДПС України за результатами розгляду скарги позивача на рішення Комісії регіонального рівня про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості.

За змістом частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Спеціальним законодавчим актом, який регулює спірні правовідносини, є Податковий кодекс України.

Аналіз положень пунктів 56.1, 56.2 та 56.10 статті 56 ПК України свідчить про те, що законодавцем дійсно закріплено право платника податків на оскарження рішення податкового органу, прийнятого за результатами розгляду його скарги, до суду.

Водночас, згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Тобто, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

При цьому, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб`єктивних прав та обов`язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень є таким, що порушує права і свободи особи в тому разі, якщо, по-перше, таке рішення прийнято владним суб`єктом поза межами визначеної законом компетенції, а по-друге, оспорюване рішення є юридично значимим, тобто таким, що має безпосередній вплив на суб`єктивні права та обов`язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов`язку.

Суд зазначає, що в даному випадку оспорюване рішення ДПС України про залишення скарги позивача без задоволення не є юридично значимим для позивача, оскільки не створює жодних правових наслідків для нього, на відміну від рішення комісії регіонального рівня від 10.09.2024 № 23079, яке оскаржено позивачем в судовому порядку.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що оспорюване рішення про результати розгляду скарги не має безпосереднього впливу на суб`єктивні права та обов`язки позивача шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов`язку, а, відтак, підстави скасування такого рішення та для задоволення позовних вимог в цій частині - відсутні.

Аналогічний правовий висновок неодноразово висловлювався Верховним Судом, зокрема, у постановах від 12 липня 2019 року у справі 813/5256/13-а, від 06 лютого 2020 року №810/101/16, 03 квітня 2020 року у справі №826/4114/18, від 16 червня 2020 року у справі №810/1652/16, від 10 серпня 2020 року у справі № 640/6528/19, від 30 вересня 2021 року у справі № 240/9304/19, від 31 травня 2023 року у справі № 640/15530/19.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом положень частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог..

Зважаючи на часткове задоволення позову, судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду з цією позовною заявою підлягають стягненню з відповідача-1 за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача у розмірі 3028,00 грн.

Керуючись ст.ст.2, 9, 73-78, 90, 139 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АМАРАНТ АГРОХІМ» (код ЄДРПОУ 45430425, місцезнаходження: 51901, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Архівна, буд.15, оф.18) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658, місцезнаходження: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-а), Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658, місцезнаходження: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-а) від 10.09.2024 №23079 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «АМАРАНТ АГРОХІМ» (код ЄДРПОУ 45430425, місцезнаходження: 51901, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Архівна, буд.15, оф.18) критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658, місцезнаходження: вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49005) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «АМАРАНТ АГРОХІМ» (код ЄДРПОУ 45430425, місцезнаходження: 451901, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Архівна, буд.15, оф.18) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658, місцезнаходження: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-а) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АМАРАНТ АГРОХІМ» (код ЄДРПОУ 45430425, місцезнаходження: 451901, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Архівна, буд.15, оф.18) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя М.М. Бухтіярова