Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 594/551/25
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 липня 2025 року
Борщівський районний суд Тернопільської області
у складі: головуючого Зушман Г.І.
з участю секретаря Шимків Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Борщеві, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" (далі - ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал") звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №102030623 в сумі 25 088,00 грн., укладеним між ТОВ «Мілоан» та відповідачем 11 листопада 2023 року. Посилається на те, що у відповідності до умов кредитного договору банк надав відповідачу кредит у розмірі 7 000,00 грн., а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом. Відповідач свої зобов`язання за договором не виконує, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 25 088,00 грн., що складається 7 000, 00 грн. - заборгованості за тілом кредиту; 16758,00 грн. - заборгованості за відсотками; 1 330,00 грн. - заборгованості за комісією. В обґрунтування позову позивач вказує, що набув права грошової вимоги до відповідача на підставі договору відступлення прав вимоги від 26.03.2024 №106-МЛ/Т, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь позивача права вимоги до відповідача за кредитним договором №102030623.
Ухвалою суду від 01.05.2025 відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено провести в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін та запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву.
Представник позивача в судове засідання не з`явився. У поданому клопотанні позовні вимоги просить задовольнити в повному обсязі, а також просить справу слухати за його відсутності та не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання не з`явився, викликався шляхом направлення судової повістки рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу зареєстрованого місця проживання, однак, судова повістка повернута без вручення з відміткою про відсутність відповідача за зазначеною адресою, що відповідно до п.4) ч.8 ст.128 ЦПК України є належним врученням судової повістки.
Суд ухвалив провести заочний розгляд справи за відсутності відповідача, проти чого позивач не заперечував.
Дослідивши та оцінивши докази по справі суд встановив такі факти.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що 11.11.2023 в електронній формі між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №102030623, за умовами якого останній отримав кредит в сумі 7000 гривень строком на 105 днів та зобов`язався його повернути до 24.02.2024.
Умовами вказаного договору (п.1.4-2.1) вказаного договору передбачено, що позичальник має повернути кредит, сплатити комісії за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу 26.11.2023 (день завершення пільгового періоду}, не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 24.02.2024 (останнього дня строку кредитування).
Загальні витрати позичальника за пільговий період складають 3955.00 грн. в грошовому виразі та 5409714,0 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка за пільговий період), загальні витрати позичальника за кредитом (за весь строк кредитування) складають 26005,0 грн. в грошовому виразі та 21836.00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка за весь строк кредитування). Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника за пільговий період складає 10955.00 гривень. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника (за весь строк кредитування) складає 33005.00 гривень.
Комісія за надання кредиту: 1330.00 грн., яка нараховується за ставкою 19.00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.
Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 2625.00 грн., які нараховуються за ставкою 2.50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду.
Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 22050.00 грн., які нараховуються за стандартною процентною ставкою 3.50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду.
Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п.2.2,.2.3 цього Договору.
Позичальник не повинен сплачувати на користь Кредитодавця будь-які платежі не передбачені цим договором. Вказані в цьому договорі розміри комісій, процентів та будь-яких інших винагород Кредитодавця не можуть бути збільшені Кредитодавцем без згоди Позичальника.
Кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 .
Також позивач посилається на те, що ТОВ «Мілоан» умови кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачеві кредит на потрібну йому суму. Відповідач зі свого боку не виконав умов кредитного договору, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 25 088,00 грн., що складається 7 000, 00 грн. - заборгованості за тілом кредиту; 16758,00 грн. - заборгованості за відсотками; 1 330,00 грн. - заборгованості за комісією.
Позивач також вказує, що набув права грошової вимоги до відповідача на підставі договору відступлення прав вимоги від 26.03.2024 №106-МЛ/Т, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь позивача права вимоги до відповідача за кредитним договором №102030623.
За змістомстатті 11 ЦК Українипідставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина 4статті 203 ЦК України).
Відповідно достатті 204 ЦК Україниправочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
За змістомстатті 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
У відповідності достатті 6 ЦК Українисторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1статті 627 ЦК України).
За змістом статей626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини 2статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного абоГосподарського кодексів Україниможе мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі205,207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 року у справі №404/502/18, від 07.10.2020 року №127/33824/19.
Устатті 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1статті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2статті 1054 ЦК Українивстановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Так, порядок укладання договорів в електронній формі регламентується такожЗаконом України «Про споживче кредитування»таЗаконом України «Про електронну комерцію».
Зокрема, вст.13 Закону України «Про споживче кредитування»зазначено, що Договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
Згідно із пунктом 6 частини 1статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»(далі за текстомЗакон) електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пунктом 12 частини 1 статті 3 Закону).
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4 статті 11 Закону).
Згідно із частиною 6 статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
За правилом частини 8 статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначенимстаттею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Згідно ізстаттею 64 ЦПК України, докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема долучених позивачем копій договору про споживчий кредит №102030623 від 11.11.2023, заяви на отримання кредиту №102030623 від 11.11.2023, що є додатком до договору про споживчий кредит №102030623 від 11.11.2023, анкети-заяви на кредит №102030623, графіку платежів за договором про споживчий кредит №102030623 від 11.11.2023, та інших документів, на них відсутні відомості щодо підпису відповідача, в тому числі і електронного, який беззаперечно би свідчив про укладення між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» даного кредитного договору.
Довідка про ідентифікацію ОСОБА_1 , видана ТОВ «Мілоан», яка додана до матеріалів справи, створена ТОВ «Мілоан», яке є заінтересованою особою та не може свідчити про безпосереднє підписання кредитного договору електронним підписом відповідача.
Враховуючи наведене та дослідивши договір про споживчий кредит №102030623 від 11.11.2023, суд встановив, що договір не підписаний ОСОБА_1 , оскільки не містить ні алфавітно-цифрової послідовності, передбаченої законом для одноразового ідентифікатора, ні електронного, ні електронного цифрового підпису, ні аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) позичальника, про що свідчить розділ 10 реквізити сторін даного договору.
Отже, виходячи із вищевказаних положень та встановлених обставин, суд дійшов висновку про те, що договір про споживчий кредит №102030623 від 11.11.2023, є неукладеним, а тому взаємні права і обов`язки у сторін не виникали й відповідно ОСОБА_1 не є зобов`язаною особою перед позивачем за цим кредитним договором.
Це ж стосується і доводів позовної заяви щодо надання ТОВ «Мілоан» відповідачу ОСОБА_1 коштів в сумі 7000 грн.
Так, як встановлено з платіжного доручення № 76295381 від 11.11.2023 на картку відповідача ОСОБА_1 НОМЕР_1 ТОВ «Мілоан» перерахувало грошові кошти в сумі 7000 грн. призначення платежу: «кошти згідно договору №102030623».
Згідно п.2.1 договору про споживчий кредит №102030623 кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 .
Проте, виходячи із того, що договір про споживчий кредит №102030623 від 11.11.2023 є неукладеним, відтак взаємні права і обов`язки у сторін не виникали, а тому матеріали справи не містять належних доказів того, що кредитодавцем виконані умови кредитного договору та надано позичальнику ОСОБА_1 кредит.
У відповідності до ч.3ст. 89 ЦПК Українисуд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Процесуальний закон містить вимоги до доказів, на підставі яких суд встановлює обставини справи, а саме: докази повинні бути належними, допустимими, достовірними, а у своїй сукупності - достатніми. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
На переконання суду, наявні вище та належним чином досліджені докази не свідчать про укладення між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» договір про споживчий кредит №102030623 від 11.11.2023 та, відповідно, наявність у відповідача заборгованості.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити за недоведеністю.
Згідно п.2 ч.2 ст. 141 ЦПК України у разі відмови в позові судові витрати покладаються на позивача.
На підставі ст.ст. 512,514,1077,1078 ЦК України, керуючись ст.ст. 12,76-81,89,95,131,141,258-259,263-265,279,352,354,355 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, відмовити.
Судові витрати по справі покласти на сторони в тій частині, в якій вони їх понесли.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відповідачем може бути подано заяву до Борщівського районного суду Тернопільської області про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційну скаргу на рішення може бути подано позивачем протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал", місцезнаходження: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького,1, корпус, 28 , код ЄДРПОУ 35234236.
Відповідач - ОСОБА_1 , житель АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Повне рішення складено 11 липня 2025 року.
Головуючий: Г.Зушман
Судове рішення № 128800550, Борщівський районний суд Тернопільської області було прийнято 08.07.2025. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 594/551/25. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: