Єдиний державний реєстр судових рішень
1Справа № 335/4451/25 2-а/335/84/2025
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 липня 2025 року м. Запоріжжя
Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Новасардової І.В., за участі секретаря судового засідання Доновської А.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників процесу адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції України, поліцейського 1 взводу 2 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в Запорізькій Кочеткової Вероніки Андріївни, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ВСТАНОВИВ:
12.05.2025 року, ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Бахмута М.С. звернувся з позовом до поліцейського 1 взводу 2 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в Запорізькій Кочеткової Вероніки Андріївни відповідно до якого просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА № 4623008 від 01.05.2025 за ч. 1ст. 122 КУпАП, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1ст. 122 КУпАПзакрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення; стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України судовий збір.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 01.05.2025 року відносно нього було складено постанову серії ЕНА №4623008 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1ст. 122 КУпАПта накладено штраф у розмірі 340 грн. З вказаною постановою позивач не згоден, оскільки оскаржувана постанова винесена безпідставно з істотним порушенням прав позивача, не відповідає обставинам справи в оскаржуваній постанові, зазначено порушення наказових знаків (п.8.4 г) ПДР України. До вказаної групи дорожніх знаків належить знаки (4.1-4.24), які показують обов`язкові напрямки руху або дозволяють деяким категоріям учасників рух по проїзній частині чи окремих її ділянках, а також запроваджують або скасовують деякі обмеження. При цьому, в постанові зазначено, що позивачем не виконано вимогу дорожнього знаку 2.2 «Стоп». Необхідно зазначити, що дорожній знак 2.2 не належить до групи наказових дорожніх знаків, а належить до групи знаків пріоритету (п.8.4.б ПДР), які встановлюють черговість проїзду перехресть, перехрещень проїзних частин або вузьких ділянок дороги. В оскаржуваній постанові зазначено місце скоєння правопорушення- м. Запоріжжя, вул. Рекордна/Алюмінієва. За таких обставин, з оскаржуваної постанови, слід розуміти, що позивачем недотримано ПДР на вказаному перехресті (з рухом по вул. Рекордна в напрямку до вул. Алюмінієва). Зазначає, що позивач не здійснював рух в зазначеному напрямку, щодо перетину перехрестя вулиць Рекордна/Алюмінієва в м. Запоріжжя, 01.05.2025 о 07:25:55 год. Під час розгляду справи позивач наполягав, щоб йому роз`яснили суть інкримінованого правопорушення. Під час розгляду адміністративної справи відповідачем не перевірено відповідність встановлених дорожніх знаків, щодо дотримання ПДР та вимог національного стандарту, а відтак не встановлено, що в діях Позивача наявні порушення та винесено протиправно постанову. Крім того, в постанові відсутні докази, при цьому наявні обставини щодо розміщення дорожніх знаків з порушенням вимог ПДР України та ДСТУ 4001:2021 «Дорожні знаки», що взагалі ставить під сумнів обов`язок водіїв виконувати, вимоги таких дорожніх знаків, а також правової невизначеності відповідача, стосовно встановлення правопорушення. В зв`язку з цим, просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА№462308 від 01.05.2025 за ч.1 ст.122 КУпАП. Провадження у справі закрити. Стягнути з бюджетних асигнувань на користь позивача сплачений судовий збір та 4500,00 грн. витрат на правничу допомогу.
16.05.2025 року ухвалою судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі судді, терміном десять днів з дня вручення ухвали.
23.05.2025 року представник позивача адвокат Бахмут М.С. надав до суду заяву про усунення недоліків, вказаних в ухвалі суду від 16.05.2025 року.
Ухвалою Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 26.05.2025 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено проводити розгляд справи в порядку позовного провадження в окремих категоріях адміністративних справ відповідно до ст.ст.268-272,286 КАС України, відповідачу встановлено строк для подання відзиву.
04.06.2025 року від представника відповідача на адресу суду надійшов письмовий відзив, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог, зазначає, що вимоги позивача є безпідставними, оскільки оскаржувана постанова винесена з дотриманням вимог чинного законодавства, уповноваженою на те особою та відповідає вимогам закону. Просить відмовити в задоволенні позову. На підтвердження вчинення правопорушення надано відеофайли. Додатково зазначає, що наявність формальних неточностей в постанові не може бути підставою для встановлення відсутності в діях особи складу адміністративного правопорушення, якщо винуватість такої особи підтверджується сукупністю доказів по справі. Крім того відповідно до ч.3 ст. 286 КАС України можливість визнання дій чи бездіяльність рішень суб`єкта владних повноважень незаконними, законодавець не встановлює, у зв`язку з чим, вважає, що позовні вимоги в цій частині не можуть бути задоволені судом. Звертає увагу суду, що розмір заявлених позивачем витрат на правничу допомогу в сумі 4500 грн, є неспівмірним відносно даної категорії, він перевищує в 13 разів ціну позову.
16.06.2025 року надійшла відповідь на відзив, згідно якої позивач звертає увагу суду на той факт, що Відповідачем фактично визнаються недоліки розгляду адміністративної справи відносно позивача, а також наявність фактів невідповідності постанови оскаржуваної постанови фактичним обставинам справи. Крім того надані відповідачем в якості доказів відеоматеріали є не інформативними, з них неможливо встановити факт адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 4ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи і проаналізувавши доводи сторін та відповідні положення Правил дорожнього руху України, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно дост. 288 КУпАП, постанову про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у районний суд у порядку, визначеномуКАС України, з особливостями, встановленими цим кодексом.
З копії постанови серії №4623008 від 01.05.2025 року, винесеної поліцейським 1 взводу 2 роти 4 бат. УПП в Запорізькій області капралом поліції Кочетковою В.А. встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1ст.122 КУпАП Українита накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн. В оскаржуваній постанові вказується, що позивач 01.05.2025 року в 07:25 год. керував автомобілемSkoda Octavia, реєстраційний номер НОМЕР_1 , м. Запоріжжя вул. Рекордна/Алюмінієва. Водій не виконав вимоги дорожнього знаку 2.2 СТОП, та здійснив рух без зупинки БК 471553, 470501, чим порушивп.8.4 «г»ПДР- Порушення вимог наказових знаків.
Спірні правовідносини регулюються нормамиКодексу України про адміністративні правопорушення,Кодексом адміністративного судочинства,Законом України «Про Національну поліцію»,Правилами дорожнього рухуУкраїни, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженоїнаказом МВС України №1395 від 07.11.2015 року.
Суд зазначає, що предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.
Відповідно до частини п`ятоїстатті 14 Закону України «Про дорожній рух»учасники дорожнього руху зобов`язані, зокрема: знати і неухильно дотримувати вимог цьогоЗакону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху.
Відповідно допункту 1.1. ПДРці правила відповідно доЗакону України «Про дорожній рух»встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Згіднопункту 1.9 ПДРособи, які порушуютьПДР, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Частиною 1ст. 122 КУпАП Українивстановлено адміністративну відповідальність за порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг.
Відповідно доп. 8.4 ПДР, Дорожні знаки (додаток 1) поділяються на групи: а) попереджувальні знаки. Інформують водіїв про наближення до небезпечної ділянки дороги і характер небезпеки. Під час руху по цій ділянці необхідно вжити заходів для безпечного проїзду; б) знаки пріоритету. Встановлюють черговість проїзду перехресть, перехрещень проїзних частин або вузьких ділянок дороги; в) заборонні знаки. Запроваджують або скасовують певні обмеження в русі; г) наказові знаки. Показують обов`язкові напрямки руху або дозволяють деяким категоріям учасників рух по проїзній частині чи окремих її ділянках, а також запроваджують або скасовують деякі обмеження; ґ) інформаційно-вказівні знаки. Запроваджують або скасовують певний режим руху, а також інформують учасників дорожнього руху про розташування населених пунктів, різних об`єктів, територій, де діють спеціальні правила; д) знаки сервісу. Інформують учасників дорожнього руху про розташування об`єктів обслуговування; е) таблички до дорожніх знаків. Уточнюють або обмежують дію знаків, разом з якими вони встановлені.
Дорожній знак 2.2 "СТОП" відноситься до знаків пріоритету і передбачає, що "забороняється проїзд без зупинки перед розміткою 1.12 (стоп-лінія), а у разі, коли вона відсутня, перед знаком. Необхідно дати дорогу транспортним засобам, що рухаються дорогою, яка перетинається, а за наявності таблички 7.8 - транспортним засобам, що рухаються головною дорогою, а також праворуч рівнозначною дорогою".
У пункті 5 оскаржуваної постанови поліцейським зазначено про те, що Позивач не виконав вимогу дорожнього знаку 2.2 «Стоп» та здійснив рух без зупинки, чим порушив вимогип. 8.4 г ПДР- Порушення вимог наказових знаків.
Однак розділом 33 та Додатком 1 доПДР передбачений дорожній знак 2.2. «Проїзд без зупинки заборонено», віднесений до знаків пріоритету, а також дорожній знак 3.41 «Контроль» віднесений до заборонних знаків. Проте, в оскаржуваній постанові поліцейським не вірно зазначено, вимоги якого саме дорожнього знаку із зазначених у розділі 33ПДР, не виконано ОСОБА_1 та який саме з підпунктівпункту 8.4. ПДРводієм ОСОБА_1 порушено.
При цьому, суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статтіКУпАПабо нормах інших нормативно-правових актів, якими передбачено відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій.
Проте, у змісті оскаржуваної постанови інспектором помилково зазначено, що дорожній знак 2.2 «Стоп», відноситься до вимог наказових знаків.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов`язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція (далі - поліцейський), матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, визначає Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженанаказом МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395.
У разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу (абз 1 п. 4 розділ 1 Інструкції).
Пункт 1 розділу ІІІ Інструкції визначає, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно п. 2 розділу ІІІ Інструкції постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п`ятою і шостою статті121, статтями121-1,121-2, частинами першою, другою, третьою і п`ятою статті122, частиною першою статті123, статтею124-1, статтями125,126, частинами першою, другою і третьою статті127, статтями128,129, статтею132-1, частинами шостою і одинадцятою статті133-1, частинами першою, другою і третьою статті140, частинами шостою, сьомою статті152-1 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 1 розділу IV Інструкції, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.
Згідно ч. 2, 4статті 258 КУпАПпротокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).
У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимогстатті 283 цього Кодексуабо залишається повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів у разі їх фіксації у режимі фотозйомки (відеозапису), крім випадків фіксації в автоматичному режимі правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Отже, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачене ч. 1статті 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення без складання відповідного протоколу.
Позивач ОСОБА_1 вказує, що не порушував вимоги дорожнього знаку 2.2 та п.8.4г)Правил дорожньогоруху та не керував автомобілем по вул. Рекордна/Алюмінієва в зазначений в постанові час.
При цьому, відповідачем не долучено доказів, які б підтверджували винуватість ОСОБА_1 у порушенні вимог дорожнього знаку 2.2 та п. 8.4.г Правил дорожнього руху.
При огляді судом відеозапису, доданого відповідачем до відзиву у форматі mp4 не вбачається факту порушення ОСОБА_1 дорожнього знаку 2.2 «СТОП» саме по вул.Рекордна/Алюмінієва.
Посилання представника відповідача на наявність в постанові формальних неточностей судом до уваги не приймаються, оскільки оскаржувана постанова зі спотвореними даними про місце вчинення адміністративного правопорушення та неправильним зазначенням дорожнього знаку не може бути чинною.
Пунктом 24Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті"встановлено, що зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам передбаченим ст.ст.283,284 КпАП України. Зокрема у ній мають бути наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та мотиви відхилення інших доказів на які послався правопорушник чи висловлення останніх доводів.
У відповідності до положеньст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зст.251 КУпАПдоказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до частини першоїстатті 77 Кодексу адміністративного судочинства Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. Згідно частини другоїстатті 77 Кодексу адміністративного судочинства Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Як зазначено у постанові Верховного Суду від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а, у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.122, КУпАП, є недоведеним.
Згідност.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи наведені обставини, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова відповідача підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, на підставі п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із чим позов підлягає задоволенню в цій частині.
Щодо вимоги позивача про визнання оскаржуваної постанови протиправною, то вона задоволенню не підлягає, у зв`язку з наступним.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, КАС України, встановлено вичерпний перелік рішень суду, які він уповноважений постановити за результатами розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, що унеможливлює задоволення позову в частині визнання постанови протиправною, а тому в цій частині позову слід відмовити.
Частиною третьоюстатті 132 КАС Українивстановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Згідно з вимогами частини першоїстатті 134 КАС Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно з п. 1 ч. 3ст. 134 КАС України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Вимогами п. 2 ч. 3ст. 134 КАС Українипередбачено, що розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4ст. 134 КАС України).
Згідно з частиною п`ятоюстатті 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження розміру витрат, які позивач поніс на оплату послуг адвоката, представником позивача надано суду фотокопії договору про надання правової допомоги від 02.05.2025, укладеного між позивачем та адвокатом Бахмутом М.С. з актом виконаних робіт, в якому визначено, що попередній розмір правової допомоги становить 4500,00 грн. При цьому вартість обчислюється з врахуванням погодинної оплати роботи у розмірі 1500 грн. за 1 годину роботи адвоката.
Частиною 6ст. 134 КАС Українивизначено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
У поданому до суду відзиві відповідач заперечує проти стягнення з нього понесених позивачем витрат, посилаючись на те, що розмір витрат позивача на оплату послуг адвоката є неспівмірним зі складністю справи та наданих адвокатом послуг.
Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
На переконання суду, вартість наданих представником позивача послуг є завищеною з огляду на обсяг наданих позивачеві адвокатом послуг та їх складність, з урахуванням також і тих обставин, що предметом спору у цій справі є постанова відповідача про накладення на позивача адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 340 грн.
З урахуванням вищевикладеного, витрати позивача на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, підлягають зменшенню до 1 000,00 грн. На переконання суду, саме такий розмір судових витрат на правничу допомогу є обґрунтованим, об`єктивним і справедливим у даній справі.
Враховуючи, що за результатом судового розгляду, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування постанови серії ЕНА № 4623008 від 01.05.2025 року, тому на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції судові витрати понесені позивачем зі сплати судового збору в розмірі 605,60 грн.
У відповідності до приписів ч. 1ст. 139 КАС Українивсі судові витрати, які підлягають відшкодуванню позивачеві, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись положеннями ст. ст. 9, 139, 242-246, 254, 255, 268, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Скасувати постанову серії ЕНА № 4623008 від 01.05.2025 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАПі закрити справу про адміністративне правопорушення.
В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції (ЄДРПОУ 40108646, адреса: м. Київ, вул. Федора Ернаста, буд.3) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок та судові витрати на правничу допомогу в розміром 1000 (одна тисяча) гривень 00 копійок.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Третього апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.
У зв`язку з постійними повітряними тривогами і, відповідно, наявністю обставин, що загрожують життю, здоров`ю та безпеці, повний текст рішення складено та підписано 11.07.2025.
Суддя І.В. Новасардова
Судове рішення № 128799753, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя) було прийнято 01.07.2025. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 335/4451/25. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: