Рішення № 128799407, 11.07.2025, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/602/25

Провадження № 2/302/277/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(в повному обсязі)

11.07.2025 селище Міжгір`я

Міжгірський районний суд Закарпатської області

в особі головуючого судді Кривка В. П.,

з участю: секретарка судового засідання Липей В.В.,

представник позивачки адвокат Лукачко І.Й.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Лукачко І.Й., до Міжгірської селищної ради Хустського району Закарпатської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , -

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог та доводів позивачки

09.05.2025 року в інтересах ОСОБА_1 її представник адвокат Лукачко І.Й. подав суду вищенаведений позов, який обґрунтував таким.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , чоловік позивачки, який проживав за адресою: АДРЕСА_1 . Після смерті ОСОБА_4 залишилося спадкове майно, яке складається, у тому числі, із будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 . На момент відкриття спадщини у даному будинку проживали: позивачка, син померлого (який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ), та невістка померлого. Отже, позивачка прийняла спадщину у порядку, визначеному статтею 549 ЦК Української PCP (чинною на час відкриття спадщини) та є єдиною спадкоємицею за законом після смерті чоловіка. Позивачка зверталася до приватного нотаріуса щодо оформлення права власності на будинок, однак їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на зазначений будинок, оскільки на час відкриття спадщини право власності на садовий будинок не зареєстроване, правовстановлюючі документи відсутні. Для подальшого утримання та збереження майна позивачці необхідно оформити право власності на спадкове майно, проте іншого шляху, окрім визнання права власності на вказаний житловий будинок в судовому порядку, не існує.

Винесені в справі процесуальні рішення

Ухвалами Міжгірського районного суду Закарпатської області від:

- 13.05.2025 року прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання;

- 18.06.2025 року залучено в справу третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, а саме: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Позиції учасників справи за змістом процесуальних заяв

Представника позивачки адвокат Лукачко І.Й. у підготовчому судовому засіданні просив прийняти рішення по суті у зв`язку з визнання позову відповідачем, позов підтримав, просив такий задовольнити.

Представниця Міжгірської селищної ради Хустського району Закарпатської області 26.05.2025 року подала заяву про розгляд справи за відсутністю представника селищної ради з позицією відсутності заперечень щодо задоволення позовних вимог.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 , ОСОБА_5 в підготовче судове засідання не з`явилися, однак подали суду заяви про розгляд справи за їх відсутності з позицією визнання позовних вимог ОСОБА_1 . Додатково зазначили, що до нотаріуса для отримання свідоцтва про спадщину після смерті ОСОБА_1 вони не звертались і не будуть, їхній батько заповіту не залишав.

Оцінивши позиції учасників справи, подані в справу докази, суд дійшов висновку, що визнання позову відповідачем слід прийняти та позов ОСОБА_1 задовольнити, виходячи з такого.

Встановлені судом обставини

Чоловік позивачки ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 47 років в с.Міжгір`я Міжгірського району Закарпатської області, про що в книзі реєстрації актів про смерть 10.06.1993 року зроблено запис за №43, що вбачається з свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 , свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 .

Згідно з довідкою Міжгірської селищної ради від 28.02.2023 року №873 ОСОБА_4 , 1945 р.н., який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , був постійним мешканцем АДРЕСА_1 , разом з ним у цьому будинку проживали: ОСОБА_1 , 1947 р.н., - дружина померлого, ОСОБА_1 , 1968 р.н., - син померлого, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , 1974 р.н., - невістка померлого, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_5 , 1992 р.н., - онука померлого.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 52 років у селищі міського типу Міжгір`я Хустського району Закарпатської області, про що 01.02.2021 року Міжгірським РВ ДРАЦС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) складено відповідний актовий запис №53, що вбачається з свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 .

Згідно з рішенням виконкому Міжгірської селищної ради депутатів трудящих від 28 лютого 1967 року, ОСОБА_4 виділено земельну ділянку під будівництво нового житлового будинку по АДРЕСА_3 .

Згідно з договором про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на правах особистої власності від 20.05.1970 року ОСОБА_4 надано право безстрокового користування земельною ділянкою в АДРЕСА_3 , площею 700 кв. м.

У справу надано будівельний паспорт земельної ділянки від 1970 року на житловий будинок в АДРЕСА_3 , забудовник якого є ОСОБА_4 .

Згідно з довідкою Міжгірської селищної ради від 03.02.2023 року №483 згідно з переписом Міжгірської селищної будинок АДРЕСА_4 .

Згідно з технічним паспорт на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться під АДРЕСА_1 , який виготовлений КП «Міжгірське БТІ» станом на 16.02.2023 року на замовлення ОСОБА_1 , цей будинок побудований 1970 році, поряд з ним розташовані сарай, гараж, вбиральня. Згідно з експлікацією приміщень вказаного будинку садибного типу його загальна площа становить 93,69м2, з неї основна 58,23 м2, допоміжна 35,46 м2; будинок складається з таких приміщень: коридору-10,24 м2, трьох житлових кімнат по 25,94, 15,29 та 17,00 м2, кладової-7,61 м2, кухні 12,05 м2, котельні 2,41 м2, санвузлу 3,15 м2.

Мотиви, з яких виходить суд, застосування норм права

Згідно з ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Згідно з ч.1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

На час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4 діяв ЦК УРСР 1963 року, положення якого слід застосувати при прийнятті рішення у справі.

Частинами 1,2 ст.524 ЦК УРСР передбачено: спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Відповідно до ч.1 ст.534 ЦК УРСР кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.

Відповідно до статті 537 ЦК УРСР частина майна, що залишилась незаповіданою, розподіляється між спадкоємцями за законом, закликаними до спадкоємства в порядку статей 529 - 533 цього Кодексу. До числа цих спадкоємців входять і ті спадкоємці за законом, яким інша частина майна була залишена за заповітом, якщо в заповіті не передбачено інше.

Статтею 529 ЦК УРСР передбачено, що при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.

Статтею 548 ЦК УРСР передбачено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Частиною 1 ст.549ЦК УРСР передбачає, що визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Статтею 561 ЦК УРСР передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям за законом після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини. При спадкоємстві як за законом, так і за заповітом свідоцтво може бути видане і раніше закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини, якщо в державній нотаріальній конторі є дані про те, що, крім осіб, що заявили про видачу свідоцтва, інших спадкоємців немає. Свідоцтво про право держави на спадщину в усіх випадках видається не раніше як через шість місяців з дня відкриття спадщини.

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спадщину до його майна, в тому числі на житловий будинок, прийняла позивачка та його син ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивачка зверталася до приватного нотаріуса щодо оформлення права власності на будинок, однак їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на будинок садибного типу №11 з надвірними будівлями, що розташований по АДРЕСА_1 , оскільки на час відкриття спадщини право власності на садовий будинок не зареєстроване, правовстановлюючі документи відсутні.

Такі дії нотаріуса відповідають підпунктам 4.16, 4.19 пункту 4 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року N 296/5), згідно яких видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

У п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 "Про судову практику у справах про спадкування" роз`яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Приватним нотаріусом відмовлено позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів і ця постанова унеможливлює оформлення нею спадщини у позасудовому порядку.

За вищенаведених обставин, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає до задоволення в повному обсязі, при цьому визнання позову відповідачем не суперечить вимогам закону та не порушує права та інтереси інших осіб. Адже треті особи в своїх заявах зазначили, що визнають позов та просять задовольнити позовні вимоги.

Розподіл судових витрат

Суд враховує те, що позивачкою сплачений судовий збір в сумі 1211 грн 20 коп та ту обставину, що відповідач визнав позов до розгляду справи по суті.

Згідно з ч.1 ст.142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи вищенаведене, позивачці слід повернути з державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого нею при поданні позову до суду, що становить грошову суму 605 грн 60 коп.

Керуючись ст.ст. 200 ч.ч.3, 4, 206 ч.4, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Визнання позову відповідачем прийняти.

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) право власності на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого нею при поданні позову до суду, що становить суму 605 грн 60 коп.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано безпосередньо в Закарпатський апеляційний суд або через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили згідно з ст. 273 ЦПК України.

Рішення в повному обсязі складено 11.07.2025 року.

Суддя В. П. Кривка