Рішення № 128798956, 11.07.2025, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/7630/25

Провадження № 2/727/2001/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2025 року Шевченківський районний суд м.Чернівці в складі:

головуючого судді Танасійчук Н.М.

за участю секретаря судового засідання: Кремзелюк О.В.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судум.Чернівці цивільнусправу запозовом ОСОБА_1 до Чернівецької міської ради, об`єднання співвласників багатоквартирного будинку №22 про визнання права власності на майно в порядку спадкування,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Шевченківського районного суду м.Чернівці із вказаним позовом в якому просила визнати за нею, право власності на спадкове майно, у порядку спадкування за заповітом, а саме на: квартиру, за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . В обґрунтування позову вказує на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на її користь було складено заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Моісеєнко Н.І., зареєстрований за реєстровим № 1786, 1787.

ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , помер у віці 85 років.

06 липня 2024 року приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Моісеєнко Н.І., була заведена та зареєстрована спадкова справа № 77573503. У встановлені строки , позивачем було подано заяву про прийняття спадщини. Однак постановою приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Моісеєнко Наталією Іванівною від 07.02.2025 року №12/02-31, було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , що належала ОСОБА_2 , у зв`язку із тим, що не було подано правовстановлюючого документа який би підтверджував належність спадкодавцю ОСОБА_2 право власності на цю квартиру.

Відповідно до довідки № 14 Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку № 22 від 20.06.2024 року, ОСОБА_2 , повністю виплатив вартість кооперативної квартири АДРЕСА_3 ще в 1979 році.

Рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 13.11.2012 року №738/22 Про оформлення права власності громадян на виплачені кооперативні квартири (делеговані повноваження) оформлено право власності ОСОБА_2 , члена ОСББ № 22 на двокімнатну квартиру АДРЕСА_4 , житловою площею - 26,60 кв.м, загальною площею - 41,30 кв.м, вартість якої виплачена повністю в 1979 році.

Вказує, що згідно довідки Чернівецького міського комунального бюро технічної інвентаризації, та даних інвентаризаційних та реєстраційних справ Чернівецького МК БТІ право власності на квартиру АДРЕСА_3 за ОСОБА_2 не зареєстровано.

20 червня 2024 року за заявою ОСОБА_2 Чернівецьким міським комунальним бюро технічної інвентаризації було виготовлено технічний паспорт, а свідоцтво про право власності покійного, ОСОБА_2 , на квартиру не було видано, у зв`язку з тим, що за життя ним не було завершено процедуру оформлення права власності.

За відомостями відділу ведення реєстру територіальної громади ДНАП Чернівецької міської ради останнє місце проживання померлої особи ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було зареєстроване з 07.07.1978 р. по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_2 .

Інших спадкоємців щодо майна померлого ОСОБА_2 , крім ОСОБА_1 , немає.

У зв`язку із тим, що у ОСОБА_1 відсутній правовстановлюючі документи на спадкове майно, а саме на квартиру, що належала ОСОБА_2 , а позивачка є єдиним спадкоємцем по заповіту, вона вимушена звернутись до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 23.06.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 09.07.2025закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивач в судове засідання не з`явилася, спрямувала на адресу суду клопотання в якому підтримала вимоги, заявлені в позові, просила позов задовольнити та розглянути справу за її відсутності.

Представники відповідача ОСББ №22 в судове засідання не з`явились, спрямували на адресу суду клопотання в якому не заперечують щодо успадкування ОСОБА_1 спірної квартири..

Представник відповідача ЧМР у судове засідання не з`явилися.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з приписами ст. 12 ЦПК України - цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України - суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Положеннями ст. ст. 80, 81 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено наступне:

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.14).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на спадкове майно, що складається з квартири за адресою АДРЕСА_2 .(а.с.15)

Згідно довідки, за № 14 від 20.06.2024 року виданої ОСББ № 22, встановлено, що ОСОБА_2 , повністю виплатив вартість кооперативної квартири АДРЕСА_3 в 1979 році.(а.с. 19,22)

Із Рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 13.11.2012 року №738/22 Про оформлення права власності громадян на виплачені кооперативні квартири (делеговані повноваження) встановлено, що ОСОБА_2 , члену ОСББ № 22 надано дозвіл на оформлено права власності на двокімнатну квартиру АДРЕСА_4 , житловою площею - 26,60 кв.м, загальною площею - 41,30 кв.м, вартість якої виплачена повністю в 1979 році (а.с.20-21).

За життя ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , склав заповіт згідно якого заповів все своє майно ОСОБА_1 . (а.с.62)

Постановою приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Моісеєнко Н.І. від 07.02.2025 року №12/02-31, відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , що належала ОСОБА_2 , у зв`язку із відсутністю правовстановлюючого документа який би підтверджував належність спадкодавцю ОСОБА_2 право власності на цю квартиру. (а.с.16-17)

До матеріалівсправи,також долученотехнічний паспорт,виготовлений КП«Бюро технічноїінвентаризації»на квартиру за адресою АДРЕСА_2 . Так, згідно вказаного технічного паспорту квартира за АДРЕСА_2 має загальну площу 43 кв. м. (а.с.26-30)

Разом зцим,згідно довідкиза №831,виданої КП«Бюро технічноїінвентаризації» від24.06.2024року,право власностіна квартиру заадресою АДРЕСА_2 - не зареєстровано. (а.с.24-25)

Із звіту довідки про оцінку майна наданої суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Майнова оцінка плюс»: двокімнатна квартира, загальною площею 43 кв. м, житловою площею 26.6 кв.м., що розташована за адресою : АДРЕСА_2 становить 1032000 грн. (а.с.34)

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України - кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, в тому числі шляхом визнання права.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України - право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Стаття 328 ЦК України зазначає, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно до ст. 1216 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ч. 1 ст. 1218 ЦК України - до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Стаття ст. 1268 ЦК України наголошує, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 1296 ЦК України - спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Зі змісту ст. 1297 ЦК України слідує, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Главою 86 ЦК, а також спеціальним законодавством, зокрема, Законом України «Про нотаріат», підзаконними нормативними актами визначено нотаріальний порядок оформлення права на спадщину, що відповідає встановленій законодавством сукупності функцій, притаманній юрисдикційній діяльності судів та нотаріусів. Це знайшло також підтвердження у постанові Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року за №7 «Про судову практику в справах про спадкування».

Як зазначено в п. 3.1 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року за №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку, шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).

Відповідно до ст. 1218 ЦК - до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі і житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку - є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку. Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно, зокрема на житловий будинок, іншу споруду.

Відповідно до ст. 67 Закону України «Про нотаріат» - свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розгляду у позовному провадженні.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у ст. 16 ЦК України. Так, згідно з п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України - одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів - є визнання права, що в рівній мірі означає як наявність права, так і його відсутність або й відсутність обов`язків.

Відповідно до роз`яснень, наданих у п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року за №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», при вирішенні спорів про право власності на жилий будинок, на квартиру в житлово-будівельному або житловому кооперативі, на інші будівлі судам слід виходити з роз`яснень, які дані Пленумом Верховного Суду України у прийнятих ним постановах з цих питань.

Так, відповідно до роз`яснень, викладених у п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.06.1991 року, у справах про право на майно судам належить виходити з того, що член будівельного кооперативу, який повністю вніс свій пай за майно, наданий йому в користування, набуває право власності на це майно і вправі розпоряджатись ним на свій розсуд - продавати, заповідати, здавати в оренду, обміняти, вчиняти відносно нього інші угоди, що не заборонені законом.

Пунктом 8 Постанови Пленуму Верховного суду України за №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах спадкування» передбачено, що у разі смерті члена будівельного кооперативу, яким до дня смерті були внесені повністю пайові внески, то до складу спадщини включається відповідне майно.

Згідно з п. 81 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року за №1127 - для державної реєстрації права власності на нерухоме майно, будівництво яких здійснювалося у результаті діяльності кооперативу, крім документів, передбачених п. п. 41 і 42 цього Порядку, також подається довідка відповідного кооперативу про членство особи в кооперативі та внесення таким членом кооперативу пайового внеску в повному обсязі.

Судом встановлено, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - право власності на квартиру за ОСОБА_2 не зареєстровано та на вказану квартиру відсутні правовстановлюючі документи. Відсутність правовстановлюючих документів на ім`я спадкодавця є перешкодою в оформленні позивачкою своїх спадкових прав у нотаріальному порядку, зокрема шляхом отримання у нотаріуса свідоцтва про право на спадщину.

Приписами ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частинами 1, 2 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України - обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Приписами ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Як вже зазначалося вище, визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися лише, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку (лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.05.2013 року за №24-753/0/4-13) та, відповідно до положень ч. 3 п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 за №7 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження, що в свою чергу і зробила позивачка ОСОБА_1 , звернувшись до суду із вищезазначеним позовом.

Враховуючи те, що позивачка є єдиною спадкоємицею після смерті ОСОБА_2 на його майно, в той же час нотаріусом їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , оскільки у спадкодавця був відсутній правовстановлюючий документ на неї, в той же час судом було встановлено, що покійний ОСОБА_2 ще в 1979 році виплатив вартість кооперативної квартири, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 258-259, 352,354 ЦПК України, ст.ст. 1216-1218, 1296,1297 ЦК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Чернівецької міської ради, об`єднання співвласників багатоквартирного будинку №22 про визнання права власності на спадкове майно, задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_6 , в порядку спадкуванням за заповітом після смерті ОСОБА_2 ( РНОКПП НОМЕР_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення, (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Рішення може бути оскаржене до Чернівецького апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя Н.М. Танасійчук