Ухвала суду № 128796878, 11.07.2025, Тернівський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 194/1969/24

Номер провадження № 2/194/201/25

УХВАЛА

11 липня 2025 року м.Тернівка

Тернівський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Корягіна В.О.

за участю секретаря судового засіданняКлімової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Тернівка Дніпропетровської області в загальному провадженні цивільну справу за позовною заявою Кредитної спілки «Союз-Дніпро» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором споживчого кредиту, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача 15 листопада 2024 року звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором споживчого кредиту. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 21 жовтня 2020 року між Кредитною спілкою «Союз-Дніпро» та відповідачем ОСОБА_3 було укладено договір споживчого кредиту № 1459/20 про надання відповідачеві кредиту у сумі 37000,00 грн. строком на 24 місяців, починаючи з 21 жовтня 2020 року по 20 жовтня 2022 року зі сплатою процентів за користування кредитом. В забезпечення виконання зобов`язань за вищезазначеним кредитним договором, між Кредитною спілкою «Союз-Дніпро» та відповідачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 1459/20 від 21 жовтня 2020 року. Відповідачі порушили умови кредитного договору і несвоєчасно сплачували заборгованість по кредиту та відсоткам за його використання, в зв`язку з чим є заборгованість складає 138451,53 грн., з яких залишок по кредиту складає 34400,24 грн., проценти за користування кредитом з урахуванням прострочення платежів складають 104051,29 грн. Просить стягнути солідарно з відповідачів на користь Кредитної спілки «Союз-Дніпро» заборгованість за кредитним договором № 1459/20 від 21 жовтня 2020 року у розмірі 138451,53 грн., та судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Ухвалою судді Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 19 грудня 2024 року було відкрито провадження у цивільній справі за позовною заявою Кредитної спілки «Союз-Дніпро» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про стягнення боргу за договором споживчого кредиту та призначено до розгляду у порядку загального позовного провадження на 14.30 год. 29 січня 2025 року.

Ухвалою Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 17 березня 2025 року було закрито провадження у цивільній справі за позовною заявою Кредитної спілки «Союз-Дніпро» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором споживчого кредиту в частині стягненняборгу задоговором споживчогокредиту до ОСОБА_3 у зв`язку зі смертю останнього.

Ухвалою Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 17 березня 2025 року було закрито підготовче судове засідання у цивільній справі за позовною заявою Кредитної спілки «Союз-Дніпро» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором споживчого кредиту та призначено до розгляду.

Представник позивача 27 червня 2025 року звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення боргу за договором споживчого кредиту. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 21 жовтня 2020 року між Кредитною спілкою «Союз-Дніпро» та відповідачем ОСОБА_3 було укладено договір споживчого кредиту № 1459/20 про надання відповідачеві кредиту у сумі 37000,00 грн. строком на 24 місяців, починаючи з 21 жовтня 2020 року по 20 жовтня 2022 року зі сплатою процентів за користування кредитом. В забезпечення виконання зобов`язань за вищезазначеним кредитним договором, між Кредитною спілкою «Союз-Дніпро» та відповідачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 1459/20 від 21 жовтня 2020 року. Боржник ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер, а спадщину після його смерті прийняв його батько ОСОБА_2 , який є поручителем, що підтверджується копією спадкової справи. Таким чином в порядку 1282 ЦК України відповідачем є спадкоємець ОСОБА_2 , а поручителем в порядку п.2.7 Договору поруки ОСОБА_1 . Відповідачі порушили умови кредитного договору і несвоєчасно сплачували заборгованість по кредиту та відсоткам за його використання, в зв`язку з чим є заборгованість складає 126997,62 грн., з яких залишок по кредиту складає 34400,24 грн., проценти за користування кредитом з урахуванням прострочення платежів складають 92597,89 грн. Просить стягнути солідарно з відповідачів на користь Кредитної спілки «Союз-Дніпро» заборгованість за кредитним договором № 1459/20 від 21 жовтня 2020 року у розмірі 126997,62 грн., та судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Представник позивача надала суду письмову заяву про проведення судового засідання без її участі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, просила розглянути справу за її відсутності та відмовити у задоволенні позову.

Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Згідно з ч.1 ст.42, ст.48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Згідно з ч.4ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Згідно зі ст. 46 ЦПК України здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.

У зв`язку з тим, що відповідач ОСОБА_3 помер, припинилась і його цивільна процесуальна правоздатність (здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки).

Зважаючи на це, а також те, що смерть відповідача ОСОБА_3 мала місце до пред`явлення даного позову до суду, остання не набула цивільної процесуальної правоздатності у даному цивільному процесі, тобто не була стороною у даній справі на момент смерті.

Згідно із ст. 55 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

За змістом наведеної норми процесуального права процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи можливе шляхом залучення правонаступника, а не зміни відповідача, та лише у разі, коли фізична особа померла після відкриття провадження у справі.

З наведеного вбачається, що процесуальне правонаступництво - це заміна сторони іншою особою (правонаступником) у зв`язку із вибуттям із процесу суб`єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 251 ЦПК України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво, суд зобов`язаний зупинити провадження до залучення до участі у справі правонаступника чи законного представника.

Таким чином, з наведеного вбачається, що вказана норма закону підлягає застосуванню виключно в разі, коли відповідач на момент відкриття провадження мав цивільну процесуальну дієздатність, однак помер після відкриття провадження у цивільній справі.

Тобто правонаступництво у разі смерті фізичної особи можливе в порядку ст. 55 ЦПК України шляхом залучення правонаступника лише за умови, що фізична особа померла після відкриття провадження у справі.

Цивільний процесуальний кодекс України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі. Навпаки,ЦПК України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона - учасник процесу вибула з певних причин, у тому числі й у зв`язку зі смертю, після відкриття провадження у справі.

В позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов`язки одного із суб`єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі. Отже, матеріальне правонаступництво тісно пов`язане з процесуальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб`єктивного права або обов`язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому, незалежно від підстав матеріального правонаступництва процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.

Залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства, є порушенням прав, свобод та інтересів третіх осіб.

З аналізу п.7 ч.1ст. 255 ЦПК України вбачається, що правонаступників у справу можна залучити тільки у випадку, коли смерть особи сталася вже після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження у справі.

Відповідно до ст. 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження. У випадках, встановлених законом, охороняються інтереси зачатої, але ще не народженої дитини. У випадках, встановлених законом, здатність мати окремі цивільні права та обов`язки може пов`язуватися з досягненням фізичною особою відповідного віку. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Уст. 26 ЦК України визначено, що усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов`язки. Фізична особа має усі особисті немайнові права, встановлені Конституцією України та цим Кодексом. Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов`язки як учасник цивільних відносин.

Згідно з частиною першою ст. 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

У ст. 46 ЦПК України визначено, що здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи (стаття 46 чинного ЦПК України).

Частиною першою ст. 47 ЦПК України передбачено, що здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

Системний аналіз вказаних норм права, а також положень ч.1,2,4 ст.25, ч.1 ст. 26 ЦК України та ч.2ст. 48 ЦПК України, дає підстави дійти висновку про те, що на момент звернення із позовом до суду відповідач у справі має бути живим.

В іншому випадку провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите - підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Аналіз вказаних норм процесуального права, а також положень ч.1,2,4 ст.25, ч.1 ст.26 ЦК України та ч.2ст. 48 ЦПК України, дозволяє дійти висновку про те, що на момент звернення із позовом до суду відповідач у справі повинен мати цивільну процесуальну правосуб`єктність. В іншому випадку провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите - підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України).

Вказаний висновок узгоджується з принципом правової визначеності, на якому неодноразово наголошував у своїй практиці Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Відповідно до частини першої ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Одним із основних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який закликає до зрозумілості норм, що застосовуються у будь-якій справі і до ясності гарантій для забезпечення об`єктивності та відкритості, запобігання сваволі суддів при вирішенні конкретних справ.

Правова визначеність передбачає дотримання принципу res judicata, що є принципом остаточності судового рішення.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним й безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

ЄСПЛ зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне здійснення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Отже, якщо позов пред`явлено до померлої особи, то провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите - підлягає закриттю відповідно до пункту 1 частини першої ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, так як справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Представник позивача звернувся до суду з позовною заявою 15.11.2024 року, тобто на момент звернення із позовом до суду відповідач вже помер.

Якщо позов пред`явлено до померлої особи, то провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите - підлягає закриттю.

Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 20 червня 2019 року у справі № 185/998/16-ц (провадження № 61-33766сво18) зробила висновок на підставі аналізу наведених норм процесуального права, що на момент звернення із позовом до суду відповідач у справі повинен мати цивільну процесуальну правосуб`єктність. В іншому разі провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 чинного ЦПК України).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15квітня 2020 року у справі №203/201/19 (провадження № 61-20609св19),в постанові Верховного Суду від 18грудня 2019року у справі №321/1118/16-ц(провадження № 61-28917св18),в постанові Верховного Суду від 25вересня 2019року у справі №183/303/16(провадження № 61-10982св18),в постанові Верховного Суду від 21серпня 2019року у справі №405/5728/16-ц(провадження № 61-29815св18),в постанові Верховного Суду від 24 липня 2019року у справі №621/1867/15-ц(провадження № 61-27512св18),у постанові Верховного Суду від 14 лютого 2018року у справі № 310/10284/15-ц (провадження № 61-2717св18), ухваленій Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду.

Отже, представник позивача змінює підставу позову, посилаючись на стягнення боргу за споживчим договором в порядку ст. 1282 ЦК України, оскільки ухвалою суду від 17 березня 2025 року було закрито провадження у цивільній справі за позовною заявою Кредитної спілки «Союз-Дніпро» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором споживчого кредиту в частині стягненняборгу задоговором споживчогокредиту до ОСОБА_3 у зв`язку зі смертю останнього.

Таким чином, оскільки уточнена позовна заява в порядку ч. 3 ст. 49 ЦПК України (зміна підстави позову) подана позивачем після закінчення підготовчого засідання у справі,то її слід повернути позивачу.

Керуючись ст.ст. 49, 258-260, 272 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Уточнену позовну заяву Кредитної спілки «Союз-Дніпро» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором споживчого кредиту, подану в порядку ч. 3 ст. 49 ЦПК України (зміна підстав позову), - повернути позивачу.

Ухвала можебути оскарженабезпосередньо доДніпровського апеляційногосуду шляхомподачі апеляційноїскарги протягомп`ятнадцятиднів здня їїпроголошення абоскладення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя В.О.Корягін