Рішення № 128793275, 11.07.2025, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2025 року справа № 640/12022/20 м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Янківської В.П.,

розглядаючи у письмовому провадженні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом приватного підприємства Ростимир до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Приватне підприємство Ростимир звернулося до суду з позовною заявою Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, в якій просить визнати протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення № 216261557 від 28.12.2019.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що вважає оскаржуване податкові повідомлення-рішення такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства України, що регулює відносини у сфері оподаткування податком на прибуток, порушує права позивача, а висновки відповідача про порушення позивачем податкового законодавства в ході здійснення господарських операцій із контрагентами не відповідають фактичним обставинам справи. Посилався на реальність господарських операцій з даними контрагентами у періоді, що перевірявся.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.06.2020 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач, не погоджуючись із доводами, викладеними у позовній заяві, надав свій відзив, в якому вказав на відсутність реального характеру господарських взаємовідносин позивача із зазначеними в акті перевірки контрагентами. Крім того, відповідач посилався на матеріали кримінального провадження та пояснення директорів контрагентів, відповідно до яких директори заперечували свою участь у діяльності даних товариств.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 21.01.2025 суддя Янківська В.П. прийняла до свого провадження справу №640/12022/20.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 21.01.2025 відповідача, Головне управління ДПС у м. Києві на його правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві (відокремлений підрозділ ДПС України (код ЄДРПОУ 44096797).

Ухвалою від 06.03.2025 постановлено здійснити розгляд справи № 640/12022/20 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі.

Усною ухвалою суду від 24.06.2025 суд постановив продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

На підставі направлення від 03.12.2019 № 224/26-15-05-07-02-18, виданого Головним управлінням ДПС у м. Києві головним державним ревізором-інспектором, відповідно до підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, зі змінами (далі - ПК України), на підставі наказу ГУ ДПС у м. Києві від 02.12.2019 № 3901, проведена позапланова виїзна документальна перевірка Приватного підприємства «РОСТИМИР» (код 36556790), при визначенні по взаємовідносинах з ТОВ «ГОЛТАЙМ» (код 399966/ ТОВ «КІНГ ГРУП» (код 40020808) за 2016 рік - показників фінансової звітності з : відображенням у декларації з податку на прибуток підприємства.

За результатами перевірки складено Акт від 10.12.2019 №87/26-15-05-07-02-10/36556790 03191 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства «РОСТИМИР» (код 36556790)».

В акті зазначено, що перевіркою встановлено порушення ПП «Ростимир» пп. 134.1.1 п. 134 ст. 134 ПКУ, що призвело до зниження податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 102825 грн.

У ході перевірки встановлено, що позивачем здійснено господарські операції з такими контрагентами: ТОВ «Голтайм» та ТОВ «Кінг Груп». Відповідачем зроблені висновки що укладені позивачем договори не опосередковувались реальним виконанням операцій, які становлять його предмет. Відповідачем акцентовано увагу на тому, що статус фіктивного, нелегального підприємства (контрагенти позивача) несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Вищевикладене, свідчить про відсутність реального здійснення господарських операцій та господарські операції позивача спрямовані лише на перерахування грошових коштів.

На підставі Акту перевірки, відповідно до пункту 54.3 статті 54, пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України, Головним управлінням ДПС у м. Києві прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 28 грудня 2019 року № 2162615572, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «податок на прибуток приватних підприємств» на 128531 грн 00 коп.

Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням позивач звернувся до суду з даним позовом.

Досліджуючи зміст фінансово-господарських операцій позивача з контрагентами, податкові наслідки яких контролюючий орган поставив під сумнів, судом встановлено таке.

Відповідачем в акті перевірки визначено, що оформлення ПП «РОСТИМИР» первинних документів, пов`язаних із здійсненням господарський операцій ТОВ «ГОЛТАЙМ» (Код 39996629), ТОВ «КІНГ ГРУП» (Код 40020808) проведено без наміру здійснення господарської діяльності.

Оскільки реальність здійснення господарських операцій підприємством- постачальником належним чином документально не доведена, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері, таким чином, у ПП «РОСТИМИР» відсутні підстави для декларування витрат по операціях з придбання послуг ТОВ «ГОЛТАЙМ» (код 39996629) та ТОВ «КІНГГРУП» (код 40020808).

Отже, ПП «РОСТИМИР» завищено показники «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)», рядок 2050 Звіту про фінансові результати, які пов язані з придбанням робіт/послуг всього у сумі 571 250 грн., в. т. ч. за 2016рік -571 250 гривень, які вплинули на визначення суми фінансового результату до оподаткування, тобто в порушення пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України підприємством завищено збиток р. 2 «Фінансовий результат до оподаткування» декларацій з податку на прибуток підприємства на загальну суму 571 250 грн., в тому числі: за 2016рік на суму 571 250 гривень.

Так, в акті перевірки зазначено про оформлення первинних документів з ТОВ «ГОЛТАЙМ» (Код 39996629) та ТОВ «КІНГ ГРУП» (Код 40020808) без наміру здійснення господарської діяльності.

Згідно даних, що містяться в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлено, що ТОВ «ГОЛТАЙМ» придбавало за 2016 рік різноманітні продукти харчування, різноманітні електроприлади, тощо, назва товарів не співпадає з назвою послуг, реалізованих ТОВ «ГОЛТАЙМ» на адресу ПП «РОСТИМИР».

Відсутність відповідно до баз даних ДПС та податкової звітності інформації про наявність складський приміщень, автомобільного чи іншого транспорту, устаткування, виробничого обладнання, трудових ресурсів.

Згідно свідчень, відповідно до протоколу допиту свідка від 16.02.2017, засновника, директора (головного бухгалтера) ТОВ «ГОЛТАЙМ» Заграничної О.О. у кримінальному провадженні № 32016110200000096 від 30.09.2016 остання надала показання щодо непричетності до здійснення діяльності підприємства.

Відповідно до баз даних ДПС України, ІС «Податковий блок» по ТОВ «ГОЛТАЙМ» 27.04.2017 внесено картку фіктивного суб`єкта підприємницької діяльності.

Згідно даних, що містяться в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлено, що ТОВ «КІНГ ГРУП» придбавало за 2016 рік будівельні матеріали, іграшки, меблі, цукор, товари для немовлят, тощо, номенклатура товарів не співпадає з номенклатурою послуг, реалізованих ТОВ «КІНГ ГРУП» на адресу ПП «РОСТИМИР».

Відсутність відповідно до баз даних ДПС та податкової звітності інформації про наявність складський приміщень, автомобільного чи іншого транспорту, устаткування, виробничого обладнання, трудових ресурсів...

Згідно свідчень, відповідно до протоколу допиту свідка від 17.02.2017, засновника, директора (головного бухгалтера) ТОВ «КІНГ ГРУП» ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 32017100040000012 від 14.02.2017 остання надала показання щодо непричетності до здійснення діяльності підприємства.

Відповідно до баз даних ДПС України, ІС «Податковий блок» по ТОВ «КІНГГРУП» 20.02.2017 внесено картку фіктивного суб`єкта підприємницької діяльності

Згідно Єдиного державного реєстру судових рішень стосовно ТОВ «КІНГ ГРУП» правоохоронними органами відкрито також кримінальні провадження № 22014160000000162 від 02.09.2014, № 42016101040000068 від 26.04.2016 та № 12015000000000474 від 07.08.2015.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд входить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Згідно з пунктом 135.1 статті 135 Податкового кодексу України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Відповідно до пункту 3 Положення бухгалтерського обліку "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 № 87, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.06.1999 за №391/3684, фінансова звітність це бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства/установи за звітний період.

Звіт про фінансові результати це звіт про доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства/установи.

Пунктом 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 № 87 передбачено, що витрати це зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками) за звітний період.

Пунктом 32 цього ж положення встановлено, що прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування визначається як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від операційної діяльності, фінансових та інших доходів (прибутків), фінансових та інших витрат (збитків).

Відповідно до пункту 5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від № 290 від 29.11.1999, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 грудня 1999 за № 860/4153, дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Згідно з пунктом 6 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" затвердженого наказом Міністерства фінансів України від № 318 від 31.12.1999, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248, витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Не визнаються витратами й не включаються до звіту про фінансові результати: платежі за договорами комісії, агентськими угодами та іншими аналогічними договорами на користь комітента, принципала тощо; попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг; погашення одержаних позик; інші зменшення активів або збільшення зобов`язань, що не відповідають ознакам, наведеним у пункті 6 цього Положення (стандарту); витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; балансова вартість валюти.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 N 996-XIV визначено, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У свою чергу, під господарською операцією згідно статті 1 вказаного закону розуміється дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Окрім цього, порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської та іншої звітності, що ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності, установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету, встановлює Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерством фінансів України від 24.05.1995 №88.

Згідно з пунктом 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Відповідно до пункту 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов`язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.

Умовами реалізації права платника на податковий кредит є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) та наявність первинних документів (зокрема, податкових накладних), оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства.

При цьому, наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку, при цьому для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Необґрунтована ж податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійсненням операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їх реального економічного змісту, узгодженістю дій покупця та постачальника для штучного створення умов для бюджетного відшкодування.

Доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо.

З метою дослідження фактичного виконання господарських операцій необхідно аналізувати умови договорів позивача з контрагентами, а також досліджувати всі первинні бухгалтерські документи.

Матеріалами справи підтверджується, що здійснені господарські операції позивача з контрагентами ТОВ «Кінг Груп» та ТОВ «Голтайм» був сформований позивачем на підставі належних документів, оформлених згідно з вимогами чинного законодавства, обсяг яких є достатнім для висновку про те, що рух товарів, робіт і послуг дійсно мав місце.

Суд зазначає, що в Акті перевірки відсутні посилання на випадки ухиляння контрагентів позивача від сплати податків та зборів, визначення їм сум податкових зобов`язань, винесення вироків посадовим особам підприємств за фактом ухиляння від сплати податків в результаті конкретних господарських операцій або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення сторонами угоди з метою неправомірного отримання податкових вигод.

№ 216261557 від 28.12.2019Крім того, суд звертає увагу на те, що жодних належних та допустимих доказів щодо відсутності у контрагентів позивача матеріальних ресурсів відповідачем суду не надано, а відсутність основних фондів не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов`язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб`єкта господарювання можливості здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб`єктів господарювання для виконання зобов`язань по укладених ним договорах.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника податків та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв`язку з цим вважається, що дії платника, які мають результатами отримання податкової вигоди, є економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності, - достовірними.

Подання платником податковому органові усіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством з питань оподаткування, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковим органом не доведено, що відомості, які містяться у цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Обов`язок довести обставини, що слугували підставою для збільшення контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків у зв`язку з відображенням у бухгалтерському обліку нереальних господарських операцій, покладено на такий орган, як це передбачено частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України. У зв`язку з цим, при вирішенні в адміністративному суді спору податковим органом мають бути представлені суду докази необґрунтованого виникнення у платника податкової вигоди. Ці докази, як і докази, подані платником, підлягають дослідженню у судовому засіданні у їх сукупності та взаємозв`язку згідно з вимогами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України.

Надаючи оцінку тим доводам відповідача, що слугували підставою для висновку про нереальність спірних фінансово-господарських операцій, суд також керується принципом "поза розумним сумнівом", зміст якого сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі "Кобець проти України". Так, відповідно до прецедентної практики ЄСПЛ, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і взаємоузгоджених.

Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

Тобто, у податкових спорах недобросовісність платника податків має бути встановлена безумовними та недвозначними доказами.

Суд враховує також і те, що відповідно до частини 2 статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Під час розгляду справи відповідач не спростував обставини реального виконання спірних операцій, засвідчених поданими платником первинними документами, не скористався правами, наданими йому податковим законодавством, для безпосереднього з`ясування обставин, які б підтвердили або спростували висновки про неможливість виконання контрагентами позивача господарських операцій.

Відтак суд вважає, що висновки податкового органу про фіктивність господарських операцій між позивачем та його контрагентами є формальними та необ`єктивними, оскільки ґрунтуються не на первинних документах та результатах співставлення даних бухгалтерського і податкового обліку, як то передбачено пунктом 73.5 статті 75 Податкового кодексу України, а на обставинах, які не мають безпосереднього значення для формування податкових зобов`язань та податкового кредиту.

З урахуванням викладеного, спираючись на наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що укладені між позивачем та ТОВ «Кінг Груп» та ТОВ «Голтайм» правочини відповідають вимогам чинного законодавства України, мають своїми наслідками зміну у майновому стані учасників правочину, є економічно виправданими, факт виконання господарських зобов`язань сторін підтверджується первинними документами бухгалтерської та податкової звітності, які є належними та достатніми доказами того, що господарські операції фактично відбулися, а операції між позивачем та його контрагентами враховані відповідно до їх дійсного економічного змісту, обумовлені розумними економічними причинами (цілями ділового характеру) та відповідають меті здійснення господарської діяльності.

Таким чином, викладений в Акті перевірки висновки контролюючого органу про порушення позивачем положень Податкового кодексу України, є необґрунтованими.

За таких обставин, оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи задоволення позовних вимог, сума судового збору, яка підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, становить 2102,00 грн.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд

вирішив:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення № 216261557 від 28.12.2019.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь приватного підприємства «Ростимир» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Валентина ЯНКІВСЬКА