Рішення № 128793182, 01.07.2025, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2025 року справа № 580/6016/25 м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рідзеля О.А., розглянувши правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

28.05.2025 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі відповідач), в якому позивач просить:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови здійснити ОСОБА_1 з 01.01.2025 перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 02.09.2020 № 21/627 виданої управлінням Служби безпеки України в Черкаській області та борг за рішеннями суду у сумі 89114,81 грн.;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2025 ОСОБА_1 згідно довідки про розмір грошового забезпечення від 02.09.2020 № 21/627 виданої управлінням Служби безпеки України в Черкаській області із виплатою різниці між фактично отриманою та належною до сплати суми пенсії;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі 89114,81 грн., що підлягала виплаті чоловіку ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та залишилась недоотриманою в зв`язку із його смертю.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач безпідставно не перерахував йому пенсію відповідно до вказаної довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з урахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення. Також відповідач протиправно відмовив у виплаті недоотриманої пенсії покійного чоловіка.

Ухвалою суду від 02.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними матеріалами.

Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд встановив таке.

Відповідно до матеріалів справи позивач з 01.01.2025 отримує пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі Закон №2262-ХІІ).

Управління Служби безпеки України в Черкаській області склало довідку від 02.09.2020 № 21/627 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 станом на 05.03.2019.

На звернення позивача щодо перерахунку пенсії на підставі вказаної довідки, відповідач рішенням від 02.05.2025 відмовив у перерахунку позивачу пенсії.

Не погоджуючись з такою відмовою, позивач звернувся в суд з цим позовом.

Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ч. 1 ст. 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей (далі Закон №2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

На підставі частин 2, 3 вказаної норми до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Частиною 3 ст.43 Закону №2262-ХІІ визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 63 Закону №2262-ХІІ (у редакції з 1 січня 2017 року) визначено підстави перерахунку раніше призначених пенсій. На підставі частин 1, 2 цієї статті перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Відповідно до ч.4 ст.63 Закону №2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.

Пунктом 1 Порядку №45 (у редакції з 24.02.2018) передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Абзацом 1 п.5 Порядку №45 (у редакції з 24.02.2018) передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.

У Додатку 2 до Порядку № 45 (у редакції з 24.02.2018) містилась форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку Постановою №103 було викладено в новій редакції. Зокрема, у ній відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, в адміністративній справі №826/3858/18, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45.

Для вирішення спору суд на виконання ч.5 ст.245 КАС України врахував викладені у рішенні від 17.12.2019 висновки Верховного Суду за результатами розгляду справи №160/8324/19. Вказане рішення залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020.

Верховний Суд у вказаному рішенні зазначив, що в компетенцію Уряду входить прийняття, зміна чи припинення дії Порядку №45. Проте зміни, внесені постановою №103, зокрема до додатку 2 до Порядку №45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними. Відтак з 05.03.2019 дня набрання законної сили рішенням у справі №826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до зазначених змін.

Відповідно до п.23 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (зі змінами), затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 (далі Порядок №3-1), перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону №2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.

Згідно з п.24 Порядку №3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону №2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов`язані у п`ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв`язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п`яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії. Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п`ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.

Отже, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України.

Аналогічний правовий висновок наведений у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 у справі №553/3619/16-а.

30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704, що набрала чинності 01.03.2018, та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років (далі Постанова №704).

Пунктом 2 Постанови №704 встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Постановою №704 установлено такі додаткові види грошового забезпечення:

надбавка за особливості проходження служби в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, порядок та умови виплати якої визначається керівниками державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов`язків за посадою (абзац 4 підп.1 п.5 постанови №704);

надбавка за службу в умовах режимних обмежень військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу (п.6 постанови № 704).

При цьому, підп.2 п.5 постанови №704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.

З аналізу наведених норм Верховний Суд у рішенні від 17.12.2019 у зразковій справі №160/8324/19 дійшов висновку, що з 05.03.2019 з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, оскільки з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою №704 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону №2011-ХІІ.

Також Верховний Суд у вказаному рішенні також врахував залишення без змін постановою Верховного Суду від 12.11.2019 рішень судів першої та апеляційної інстанцій у справі №826/3858/18. Зокрема, суд касаційної інстанції вказав, що до повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна структури грошового забезпечення, а приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, саме розмір якого, а не складові, можуть змінюватись Кабінетом Міністрів України.

Крім того відповідно до висновків Верховного Суду у поставові від 12 вересня 2022 року у справі №500/1813/21 через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону №2011-ХІІ, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

Відповідно до п.4 Порядку №45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону.

Згідно з ч.2 ст.51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

На підставі ч.3 ст.51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Враховуючи наведене, суд вважає, що в даному випадку наявні підстави для задоволення позовних вимог про визнання протиправним і скасування рішення від 02.05.2025 та зобов`язання відповідача провести перерахунок та виплату позивачу пенсії з 01.01.2025 (дати призначення пенсії по втраті годувальника) на підставі вищевказаної довідки відповідно до вимог ст.ст.43, 63 Закону №2262-ХІІ.

Щодо вимоги зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі 89114,81 грн., що підлягала виплаті чоловіку ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та залишилась недоотриманою в зв`язку із його смертю, суд зазначає таке.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 11.01.2021 у справі №580/5494/20, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Черкаській області №21/627 від 02.09.2020, у відповідності до ст.ст. 43, 51, 63 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб №2262-ХІІ від 09.04.1992, постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб та виплату перерахованої пенсії з урахуванням раніше виплачених сум з 01 квітня 2019 року.

На виконання вказаного рішення суду ОСОБА_3 здійснено перерахунок пенсії та нараховано доплату за період з 01.04.2019 до 31.03.2021 в сумі 89114,81 грн.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер.

06.02.2025 позивач звернулась до відповідача із заявою про виплату їй недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 .

Відповідач листом від 20.05.2025 повідомив позивача, що виплату недоотриманої пенсії буде здійснено за наявності бюджетних асигнувань.

Суд зазначає, що відповідно до статті 61 Закону №2262-XII cуми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

При зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну.

Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Зміст статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» узгоджується з положеннями Цивільного кодексу України.

Так, згідно зі статтями 1218, 1219 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема, права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом.

Статтею 1227 Цивільного кодексу України, в свою чергу, визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї.

Отже, Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю. Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті.

Тобто, у разі переходу до вказаних осіб належних спадкодавцеві соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв`язку з чим не застосовуються норми спадкового права.

У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад та у спеціально визначений законом порядок. Зокрема, відповідно до частини третьої статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Суд встановив, що позивачу з 01.01.2025 призначено пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону №2262.

За отриманням вищевказаних коштів позивач звернулась до відповідача із заявою 06.02.2025, тобто у межах встановленого ст.61 Закону №2262 шестимісячного строку з дня смерті її чоловіка.

Оскільки позивачем, як дружиною померлого чоловіка ОСОБА_2 , дотримано усі умови для отримання невиплаченої пенсії в сумі 89114,81 грн., нарахованої на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11.01.2021 у справі №580/5494/20, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на виплату такої пенсії.

Водночас, відповідно до ч.1 ст.58 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі Закон №1058) пенсійний фонд України є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов`язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.

Суд зазначає, що відповідач визнає факт невиплати перерахованої пенсії на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11.01.2021 у справі №580/5494/20 в сумі 89114,81 грн.

При цьому, грошові кошти у вигляді заборгованості по пенсії не є власністю Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, не знаходяться на його рахунках.

Фактичне, у повному обсязі виконання судового рішення, можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України та відповідно до Порядку №1165. Водночас стягнення з суб`єкта владних повноважень (територіального органу Пенсійного фонду України) коштів, які знаходяться на його рахунках але призначені для іншої мети, можуть поставити під загрозу функціонування такого суб`єкта, виконання покладених на нього функцій та, відповідно, нанесення шкоди необмеженій кількості осіб.

Відповідно до ч.2 ст.72 Закону №1058-IV кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України. Статтею 73 цього Закону визначений вичерпний перелік цілей, на які використовуються кошти Пенсійного фонду України, і встановлено заборону використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом.

У ч.1 ст.2 Закону України від 5 червня 2012 року №4901-VI Про гарантії держави щодо виконання судових рішень (далі Закон №4901-VI) передбачено, що держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація; юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.

Виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності в зазначеного держоргану відповідних призначень за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду (ч.1 ст.3 Закону №4901-VI).

Відповідно до підпунктів 4, 5 пункту 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року №28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасне та в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються коштом Фонду та з інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію на підставі Закону України Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.

Таким чином, виплати здійснює орган Пенсійного фонду України винятково коштом Фонду та з інших джерел, визначених законодавством.

Згідно зі статтями 23, 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.

Порядок ведення обліку рішень суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, був затверджений постанова правління Пенсійного фонду України 26 вересня 2018 року №20-1, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22 жовтня 2018 року за №1189/32641.

Саме ним було передбачено функціонування реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, та внесення інформації до нього. 23.03.2021 постановою Правління ПФУ №13-1 його визнано таким, що втратив чинність. Однак докази фактичного погашення заборгованості наповненого відповідачем Реєстру відсутні, як і відсутні докази наявності коштів для виплати перерахованої пенсії позивачу.

Суд врахував, що фактична невиплата нарахованих коштів зумовлена тим, що виділені бюджетні кошти на виконання судових рішень, боржником в яких є Пенсійний фонд України, спрямовуються на безумовне виконання таких рішень у порядку черговості прийняття.

Аналогічну позицію Верховний Суд висловив у постанові від 23 квітня 2020 року у справі №560/523/19, що обов`язкова для врахування судом першої інстанції відповідно до ч.5 ст.242 КАС України.

Верховний Суд у вказаному рішенні врахував, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме:

- встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення;

- аналізувати акти законодавства;

- враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства.

Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо.

Отже, належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача виплатити позивачу недоодержану пенсію померлого чоловіка в розмірі 89114,81 грн. у порядку, визначеному законодавством.

За таких обставин, суд вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Дотримуючись вказаних вимог, суд дійшов висновку, що сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно задоволеній частині позовних вимог у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст.ст.6, 14, 242-245, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 02.05.2025 про відмову в проведенні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Черкаській області від 02.09.2020 № 21/627.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18002, м.Черкаси, вул. Смілянська, буд.23, код ЄДРПОУ 21366538) здійснити перерахунок та виплату з 01.01.2025 пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Черкаській області від 02.09.2020 № 21/627 відповідно до статей 43, 63 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб, та здійснити виплату такої пенсії з урахуванням вже виплачених коштів.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18002, м.Черкаси, вул. Смілянська, буд.23, код ЄДРПОУ 21366538) виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) недоодержану пенсію її померлого чоловіка ОСОБА_2 у розмірі 89114,81 грн. (вісімдесят дев`ять тисяч сто чотирнадцять гривень 81 коп.) у порядку, визначеному законодавством.

2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18002, м.Черкаси, вул. Смілянська, буд.23, код ЄДРПОУ 21366538) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя Олексій РІДЗЕЛЬ