Рішення № 128791172, 10.07.2025, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

10 липня 2025 рокум. ДніпроСправа № 360/935/25

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Секірська А.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

05 травня 2025 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач) з такими позовними вимогами:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 122950002663 від 14.04.2025, яким ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 1;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 06.01.2025 пенсію за віком на пільгових умовах по Списку № 1 відповідно до заяви про призначення пенсії із визначенням страхового стажу на пільгових умовах за Списком № 1 13 років 02 місяця 09 днів (із зарахуванням до загального страхового стажу додатково 13 років 02 місяця 09 днів) та визначенням загального страхового стажу 41 рік 10 місяців 07 днів; здійснити виплату пенсії з 06.01.2025.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення мені пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1. У подальшому заяву було передано до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Рішенням відповідача від 14.04.2025 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах через відсутність страхового стажу за Списком № 1 (відсутність атестації робочих місць), недостатності загального страхового стажу, несплати єдиного соціального внеску роботодавцем.

До загального стажу зараховано 27 року 03 місяців 02 дні, а до пільгового стажу за Списком № 1 зараховано 01 рік 11 місяць. Не зараховано до пільгового стажу за Списком № 1 періоди роботи у 2011 - 2021 роках.

З такими діями та рішеннями відповідача позивач не згоден, вважає їх протиправними, виходячи з наступного.

У періоди з 20.03.2009 по 13.10.2014 та 14.11.2014 по 30.06.2022 позивач працював на шахтарських посадах з повним робочим днем під землею (Список № 1), що підтверджується відповідними записами у трудовій книжці. Загальний пільговий стаж на підземних роботах за списком № 1 складає 13 років 02 місяці 09 днів. З урахуванням положень статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», які визначають, що для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року. Таким чином, пільговий стаж на підземних роботах подвоюється та до загального стажу роботи повинно бути зараховано подвоєний пільговий стаж, а саме 26 років 04 місяці 18 днів.

До того ж, у відповідності до трудової книжки, загальній страховий стаж за всю трудову діяльність, з урахуванням подвоєння періодів на підземних роботах складає 41 рік 10 місяців 07 днів, а не визначений відповідачем загальний страховий стаж 27 років 03 місяці 02 дні.

Не зарахування до пільгового та загального стажу певних періодів відповідачем з причини відсутності атестації робочих місць та/або несплати роботодавцем єдиного соціального внеску, інших обов`язкових для роботодавців платежів, відрахувань тощо не може бути підставою для не зарахування таких страхових стажів для призначення пенсії, у тому числі на пільгових умовах за Списком № 1.

Ухвалою суду від 08.05.2025 відкрито провадження у справі, визначено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, витребувано у відповідача докази.

26.05.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено таке.

05.04.2025 ОСОБА_1 звернувся із заявою засобами вебпорталу електронних послуг до Пенсійного фонду України про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону №1058.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV пенсія за віком на пільгових умовах призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту (10 років), але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону №1058-IV: чоловікам - на 1 рік за кожен рік такої роботи.

Відповідно до вимог частини 2 статті 114 Закону №1058-IV пенсії за віком на пільгових умовах призначаються працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

05.04.2025 ОСОБА_1 звернувся із заявою засобами вебпорталу електронних послуг до Пенсійного фонду України про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV.

Пенсійна справа опрацьовувалась за принципом екстериторіальності спеціалістами Головних управлінь Пенсійного фонду України в Донецькій та в Хмельницькій областях.

За результатами розгляду заяви від 05.04.2025 ОСОБА_1 згідно наданих документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу страховий стаж на дату звернення становить 27 років 03 місяці 02 дні, у тому числі пільговий стаж за Списком №1 01 рік 11 місяців.

До страхового стажу зараховано всі періоди роботи. До пільгового стажу роботи за Списком №1 зараховано періоди роботи на підприємстві ВП «Шахта Привільнянська» ВАТ Лисичанськвугілля»: з 01.01.2009 по 31.12.2009, з 01.02.2010 по 31.10.2010 згідно із відомостями спецстажу в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відповідно до пункту 18 Порядку №637, оскільки підприємство розташоване на території проведення воєнних (бойових) дій.

До пільгового стажу за Списком №1 не зараховано періоди роботи згідно із Реєстром застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування за 2011 2021 роки, оскільки відсутня інформація про атестацію робочих місць за умовами праці.

Головне управління ПФУ в Донецькій області зазначає, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» № 2148-VІІІ (далі Закон № 2148-VІІІ) від 03.10.2017 року було доповнено Закон № 1058-IV розділом XIV-1 «ПЕНСІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОКРЕМИХ КАТЕГОРІЙ ГРОМАДЯН», де, зокрема, статтею 114 визначені умови призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.

Крім того, зазначеним Законом України № 2148-VІІІ від 03.10.2017 року було викладено пункт 2 Розділу XV «ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ» Закону № 1058-IV в такій редакції: «Пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону».

Вказані зміни набрали чинності 11 жовтня 2017 року, є чинними, їх положення не визнані неконституційними. Таким чином, після дати 11 жовтня 2017 року, норми Закону № 1788-XII до спірних відносин не застосовуються.

Отже, враховуючи законодавче врегулювання спірних відносин з 11 жовтня 2017 року виключно Законом № 1058-IV, Рішення Конституційного Суду № 1-р/2020 від 23 січня 2020 року щодо застосування статті 13 Закону № 1788-XII впливає на призначення пенсії на пільгових умовах лише до вказаної дати, тобто до 11 жовтня 2017 року.

Враховуючи вищезазначене, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення про відмову від 14.04.2025 №122950002663 ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058-ІV у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Головним управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити ОСОБА_1 , пенсію за віком за Списком №1 з 06.01.2025 відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020 року, Головне управління виходить з наступного.

Згідно зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 р. кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до частини третьої статті 245 КАС України у разі скасування індивідуального акта, суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 21.03.2019 р. у справі №817/498/17 наголосив, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Статтею 5 КАС України визначені способи захисту порушених прав, свобод та інтересів, та зазначено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п.4 та п.10 ч.2 ст.245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Згідно із ч.4 ст.245 КАС України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Отже, дискреційне право органу виконавчої влади обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Крім того, статтею 58 Закону № 1058-IV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зауважує, що відповідач ще не ухвалював рішення щодо призначення пенсії позивачу за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч.2 ст.114 ЗУ №1058, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах будуть порушені.

З урахуванням того, що спірні правовідносини виникли не з приводу виплати пенсії а з приводу прийняття рішення про відмову в призначенні пенсії, суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з призначення пенсій громадянам.

Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені в майбутньому, у задоволенні цієї позовної вимоги слід відмовити, як передчасні.

Після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про призначення пенсії структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, (тобто територіального органу Пенсійного фонду України), визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію, (тобто територіальному органу Пенсійного фонду України), за місцем проживання (реєстрації)/ фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії (п. 4.10); - виплату пенсії проводить орган, що призначає пенсію, (тобто територіальний орган Пенсійного фонду України) за місцем фактичного проживання/перебування особи.

Таким чином, у спірних правовідносинах, Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області, є органом що буде здійснювати виплату пенсії в разі її призначення.

За наведених обставин, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 14.04.2025 №122950002663 не підлягає скасуванню, а позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 72-77,90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступного.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , має зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , 05.04.2025 звернувся через вебпортал до Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями паспорту громадянина України НОМЕР_2 , довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру, заявою про призначення пенсії від 05.04.2025.

Вказану заяву розглянуто за принципом екстериторіальності ГУПФУ в Донецькій області відповідно до пункту 4.2 Порядку № 22-1.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 14.04.2025 № 122950002663 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії зі зменшенням віку відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058 IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з таким обгрунтуванням.

«Дата народження- ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України- 05.04.2025.

Вік заявника: 52 роки 10 місяців.

Пенсійний вік згідно зі статтею 114 Закону № 1058 становить 50 років.

Необхідний страховий стаж згідно зі статтею 114 Закону № 1058 становить 25 років.

Необхідний пільговий стаж становить 10 років.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими або особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку чоловікам на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

Згідно наданих документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу страховий стаж на дату звернення з урахуванням кратності становить 27 років 03 місяці 02 днів.

Пільговий стаж за Списком №1 становить 01 рік 11 місяців.

Пільговий стаж зараховано згідно відомостей про спецстаж в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Пільгові довідки, які визначають право на пенсію за віком на пільгових умовах до справи не надано.

До пільгового стажу за Списком №1 не зараховано періоди роботи згідно Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування за 2011 2021 роки, оскільки відсутня інформація про присвоєння атестацій робочих місць за цей період.

До страхового стажу зараховано всі періоди роботи.

Не працює.

На обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України не перебуває та пенсію не отримує.

За наведених обставин, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення відмовити заявнику в призначенні пенсії за віком відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058 IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи».

Трудова книжка НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_1 містить наступні записи щодо періодів роботи позивача:

Шахта «Привільнянська»:

1.16.04.1990 прийнятий учнем електрослюсаря поверхневим, наказ 284 к від 16.04.90;

2.11.06.1990 переведений трактористом 5 розряду, наказ 439к від 13.06.90;

3.20.11.1990 звільнений за ст. 36 п.3 КЗпП УРСР у зв`язку з призовом до лав Радянської Армії, наказ 909к від 19.11.1990;

4.28.11.1990 09.10.1992 служба у Збройних Силах, в/к НОМЕР_4 ;

Шахта «Привільнянська»:

5.27.10.1992 прийнятий трактористом 5 розряду, наказ 1030к від 26.10.1992;

6.20.07.1995 звільнений за статтею 36 п. 5 КЗпП України за переводом у АТ «Лисок», наказ 457к від 07.07.1995;

АТ «Лисок»:

7.21.07.1995 прийнятий водієм 3 класу з виконанням обов`язків слюсаря з ремонту автомобілів, наказ № 33 к від 17.07.1995;

8.13.09.1995 звільнений за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням, наказ № 46к від 14.09.1995;

Шахта «Привільнянська» ВО «Лисичанськвугілля»:

9.15.09.1995 прийнятий водієм автобусу І класу, наказ 651к від 15.09.1995;

10.03.01.1996 переведений трактористом 5 розряду, наказ 3-к від 03.01.1996;

11.18.09.1997 звільнений за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням, наказ 617к від 19.09.1997;

Шахта «Привільнянська»:

12.23.12.1997 прийнятий трактористом 5 розряду, наказ 805к від 22.12.97;

13.01.06.1999 звільнений за власним бажанням ст. 38 КЗпП України, наказ 360к від 04.06.1999;

ДП ДВАТ шахта «Привільнянська» ДХК «Лисичанськвугілля»:

14.15.02.2002 прийнятий водієм вантажного автомобіля ЗИЛ-130, наказ 95к від 15.02.2002;

15.30.05.2002 звільнений за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням, наказ 347-к від 31.05.2002;

ДП ДВАТ шахта «Привільнянська» ДХК «Лисичанськвугілля»:

16.02.09.2002 прийнятий водієм вантажного автомобіля ЗИЛ-130, наказ № 587к від 27.08.2002;

17.19.09.2005 звільнений за ст.38 КЗпП України за власним бажанням, наказ 510к від 21.09.2005;

ВП шахта «Привільнянська» ВАТ «Лисичанськвугілля»:

18.14.11.2005 прийнятий учнем машиніста котельної на час опалювального сезону, наказ 615 к від 14.11.2005;

19.23.11.2005 переведений машиністом котельної, наказ 632к від 22.11.2005;

20.10.02.2006 переведений трактористом, наказ 68к від 10.02.2006;

21.10.11.2006 переведений водієм вантажного автомобіля, наказ 586к від 06.11.2006;

22.20.03.2009 переведений гірником підземним 3 розряду з повним робочим днем під землею, наказ 129к від 18.03.2009;

23.На підставі наказу № 507а від 14.03.2005 «Про атестацію робочих місць підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення Сп.1»;

На підставі наказу № 253 від 12.03.2010 «Про атестацію робочих місць підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення Сп.1»;

Згідно наказ Міненерговугілля від 23.05.2012 № 319 з 06.06.2012 Відокремлений підрозділ «Шахта «Привільнянська» Відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» змінено на Відокремлений підрозділ «Шахта Привільнянська» Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля»;

24.13.10.2014 переведений водієм вантажного автомобіля, наказ 457к від 13.10.2014;

25.14.11.2014 переведений гірником підземним 3 розряду з повним робочим днем під землею, наказ 495к від 14.11.2014;

26.На підставі наказу № 253 від 12.03.2010 «Про атестацію робочих місць» підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення Сп.1»;

27.На підставі наказу № 197 від 18.03.2015 «Про атестацію робочих місць» підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення Сп.1»;

28.На підставі наказу Міністерства енергетики України від 24.06.2020 № 395 Відокремлений підрозділ «Шахта «Привільнянська» Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» змінено на відокремлений підрозділ «Шахта «Привільнянська» Акціонерного товариства «Лисичанськвугілля»,

29.На підставі наказу № 674 від 14.09.2020 «Про атестацію робочих місць» підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення Сп.1»

30.30.06.2022 звільнений за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням, наказ № 279к від 30.06.2022.

Згідно із розрахунком стажу за формою «РС-право» страховий стаж позивача складає 26 років 3 місяці 2 дні; крім того, додаткові роки за Список 1 -1 рік 0 місяців 0 днів; всього для розрахунку 27 років 3 місяці 2 дні, а саме:

-16.04.1990 20.11.1990 0 років 7 місяців 5 днів;

-28.11.1990 31.12.1991 військова служба строкова - 1 рік 1 місяць 4 дні;

-01.01.1992 09.10.1992 військова служба строкова 0 років 9 місяців 9 днів;

-27.10.1992 20.07.1995 2 роки 8 місяців 24 дні;

-21.07.1995 13.09.1995 0 років 1 місяць 23 дні;

-15.09.1995 18.09.1997 2 роки 0 місяців 4 дні;

-23.12.1997 01.06.1999 1 рік 5 місяців 9 днів;

-15.02.2002 30.05.2002 0 років 3 місяці 16 днів;

-02.09.2002 31.12.2003 1 рік 4 місяці 0 днів;

-01.01.2004 19.09.2005 1 рік 8 місяців 16 днів;

-14.11.2005 31.12.2008 3 роки 1 місяць 12 днів;

-01.01.2009 31.12.2009 список № 1 1 рік 0 місяців 0 днів;

-01.01.2010 31.01.2010 0 років 1 місяць 0 днів;

-01.02.2010 31.12.2010 Список № 1 0 років 9 місяців 0 днів;

-01.01.2011 12.10.2014 3 роки 9 місяців 0 днів;

-13.10.2014 13.11.2014 0 років 2 місяці 0 днів;

-14.11.2014 31.12.2021 5 років 5 місяців 0 днів.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 24 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з абзацом першим частини другої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до абзаців першого та третього частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Частиною першою статті 44 Закону № 1058-IV визначено, що призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Відповідно до частини другої статті 44 Закону № 1058-IV призначення пенсії за віком здійснюється автоматично (без звернення особи) у разі набуття застрахованою особою права на призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, на підставі відомостей, наявних у системі персоніфікованого обліку, якщо до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, особа не повідомила про бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку.

У разі відсутності в системі персоніфікованого обліку даних про страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком (у тому числі за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку), територіальний орган Пенсійного фонду інформує застраховану особу, у тому числі через її особистий електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду, про відсутність таких відомостей та необхідність їх подання (за наявності). Документи про страховий стаж можуть бути подані до територіального органу Пенсійного фонду або через особистий електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду.

Згідно із частиною третьою статті 44 Закону № 1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Відповідно до абзаців першого-другого пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Пенсія за віком, що призначається автоматично (без звернення особи), - з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, крім випадків відсутності в системі персоніфікованого обліку відомостей про страховий стаж застрахованої особи, необхідний для призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону. У разі якщо документи про страховий стаж не подані протягом трьох місяців з дня досягнення застрахованою особою пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, вважається, що застрахована особа виявила бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку.

Згідно з абзацом першим частини п`ятої статті 45 Закону № 1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Частиною першою статті 114 Закону № 1058-IV визначено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно із абзацом першим пункту 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Абзацами першим та другим пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 56 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Статтею 62 Закону № 1788-XII визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Абзацами першим та другим пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до абзаців першого, другого, сьомого пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли і трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, встановлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на територіях, зазначених в абзаці другому пункту 18 цього Порядку, стаж роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Постановою Кабінету Міністрів України постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 затверджено Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці, пунктом 1, абзацом першим, другим пункту 4, пунктами 8-10 якого встановлено таке.

Атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначається наказом по підприємству, організації в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з МОЗ. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку. Результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 затверджено Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок № 383).

Згідно з пунктом 2 цього Порядку під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків.

У пункті 3, підпунктах 4.2-4.6 пункту 4, пункті 10 Порядку № 383 містяться такі приписи.

При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).

Результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника.

У разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Якщо атестація була вперше проведена після 21.08.97, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.92, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Якщо ж атестація з 21.08.92 не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21.08.97, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21.08.92 включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.

У разі непідтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами чергової атестації, проведеної протягом 5 років з дати проведення попередньої атестації, до пільгового стажу зараховується період роботи на даному підприємстві, в установі чи організації до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення чергової атестації, якою відповідне право не підтверджене.

Для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.

Постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок № 22-1).

Згідно із абзацом першим пункту 1.1 розділу І Порядку № 22-1 заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).

Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку (пункт 1.7 розділу І Порядку № 22-1).

Відповідно до абзацу першого пункту 1.8 розділу І Порядку № 22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Абзацом першим підпункту 2 пункту 2.1 розділу II Порядку № 22-1 визначено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (далі - персоніфікований облік) орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу).

Згідно з пунктом 4.1 розділу ІV Порядку № 22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.

Заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Згідно із абзацами другим, третім, четвертим пункту 4.3 розділу ІV Порядку № 22-1 рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.

Згідно з пунктом 4.7 розділу IV Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Якщо пенсію за віком призначено автоматично (без звернення особи), у повідомленні про призначення особі пенсії додатково зазначається інформація про порядок її виплати.

Відповідно до абзацу першого пункту 4.10 розділу IV Порядку № 22-1 після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії.

При цьому, основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці трудова книжка має містити належним чином оформлені записи про займану посаду і період виконуваної роботи.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

У випадку, якщо у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Завданням адміністративного судочинства є перевірка правомірності дій суб`єкта владних повноважень, відповідності його рішень критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та закріплені в частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

В оскаржуваному рішенні зазначено, що до пільгового стажу за Списком №1 не зараховано періоди роботи згідно Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування за 2011 2021 роки, оскільки відсутня інформація про присвоєння атестацій робочих місць за цей період.

З цього приводу суд зазначає таке.

Трудова книжка позивача містить записи під номерами 20-30 щодо трудової діяльності позивача з 2009 по 2022 рік на шахті «Привільнянській», а саме:

-20.03.2009 переведений гірником підземним 3 розряду з повним робочим днем під землею, наказ 129к від 18.03.2009;

-На підставі наказу № 507а від 14.03.2005 «Про атестацію робочих місць підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення Сп.1»;

-На підставі наказу № 253 від 12.03.2010 «Про атестацію робочих місць підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення Сп.1»;

-Згідно наказ Міненерговугілля від 23.05.2012 № 319 з 06.06.2012 Відокремлений підрозділ «Шахта «Привільнянська» Відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» змінено на Відокремлений підрозділ «Шахта Привільнянська» Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля»;

-13.10.2014 переведений водієм вантажного автомобіля, наказ 457к від 13.10.2014;

-14.11.2014 переведений гірником підземним 3 розряду з повним робочим днем під землею, наказ 495к від 14.11.2014;

-На підставі наказу № 253 від 12.03.2010 «Про атестацію робочих місць» підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення Сп.1»;

-На підставі наказу № 197 від 18.03.2015 «Про атестацію робочих місць» підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення Сп.1»;

-На підставі наказу Міністерства енергетики України від 24.06.2020 № 395 Відокремлений підрозділ «Шахта «Привільнянська» Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» змінено на відокремлений підрозділ «Шахта «Привільнянська» Акціонерного товариства «Лисичанськвугілля»,

-На підставі наказу № 674 від 14.09.2020 «Про атестацію робочих місць» підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення Сп.1»;

-30.06.2022 звільнений за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням, наказ № 279к від 30.06.2022.

При цьому, записи трудової книжки про вище вказані періоди роботи позивача не містять інформації, що позивач працював за сумісництвом, чи був зайнятий на вказаних роботах менше 80 відсотків робочого часу.

Достовірність внесеної інформації підтверджена підписами уповноважених осіб роботодавців, які скріплені відповідними печатками підприємств, тому у суду відсутні будь-які підстави для сумніву в достовірності внесених до трудової книжки даних.

Щодо незарахування періодів роботи позивача через невнесення відомостей стосовно атестації робочих місць до Реєстру застрахованих осіб, суд зазначає, що Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року по справі № 520/15025/16-а висловлено правову позицію щодо проведення атестації робочих місць і вказано, що непроведения або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Тому відсутність доказів проведення атестації робочих місць після 21 серпня 1992 року не є підставою для відмови в зарахуванні вказаних періодів роботи позивача до страхового стажу за списком № 1.

Крім цього, трудова книжка містить всі необхідні записи про атестацію робочих місць.

Суд звертає увагу, що записи у трудовій книжці позивача здійснені у хронологічній послідовності, і цілком узгоджуються з індивідуальними відомостями про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Так, згідно із положеннями частини другої статті 24 Закону № 1058 страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно із індивідуальними відомостями про застраховану особу, що містяться в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, у 2009, з лютого 2010 року, 2011-2013 роках, 2014 році (у листопаді 2014 року 14 днів), 2015 - 2021 роках страхувальником застрахованої особи ОСОБА_1 є: 26349191 ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ "ШАХТА ПРИВІЛЬНЯНСЬКА" АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ЛИСИЧАНСЬКВУГІЛЛЯ" , ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ "ШАХТА ПРИВІЛЬНЯНСЬКА" ВІДКРИТОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ЛИСИЧАНСЬКВУГІЛЛЯ".

У відомостях по спеціальному стажу за цей період облік спецстажу позивача проведено за кодом підстави ЗПЗ013А1, який відповідно до Довідника кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства встановлено з 05.11.1991 для: «Працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць; чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам», а також ЗПЗ014А1 - працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років.

Таким чином, викладений в оскаржуваному рішенні висновок відповідача про неможливість зарахування до пільгового стажу за Списком №1 не періодів роботи позивача за 2011 -2021 роки, оскільки відсутня інформація про присвоєння атестацій робочих місць за цей період, є помилковим, а оскаржуване рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

При цьому зарахуванню до пільгового стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, підлягає стаж роботи позивача у періоди з 20.03.2009 по 13.10.2014, з 14.11.2014 по 30.06.2022 на підставі записів у трудовій книжці та відомостей з Реєстру застрахованих осіб, а не лише періоди 01.01.2009 31.12.2009, 01.02.2010 31.12.2010 в загальному розмірі 1 рік 9 місяців 0 місяців, як визначив відповідач при розгляді заяви про призначення пенсії.

Разом з тим, щодо доводів позивача про те, що відповідно до вимог статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» пільговий стаж на підземних роботах подвоюється та до загального стажу роботи повинно бути зараховано подвоєнний пільговий стаж, а саме 26 років 04 місяців 18 днів, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок засписком № 1виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно достатті 40Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Тобто, зазначеною нормою передбачено додаткове зарахування за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах по одному року до загального страхового стажу, а не до пільгового.

Крім того, у відповідності до положень частини третьої статті 24 Закону № 1058 за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці засписком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

З огляду на наведене, відповідачем при обрахуванні страхового стажу позивача мають бути застосовані положення частини третьої статті 24 Закону № 1058.

Обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд зауважує, що в оскаржуваному рішенні у відповідності до вимог статті 114 Закону № 1058 зазначено, що вік заявника: 52 роки 10 місяців. Пенсійний вік згідно зі статтею 114 Закону № 1058 становить 50 років. Необхідний страховий стаж згідно зі статтею 114 Закону № 1058 становить 25 років. Необхідний пільговий стаж становить 10 років.

Оскільки позивачеві виповнилося на дату звернення з заявою 52 роки (при необхідних 50 р.), загальний страховий стаж становить більше 25 років, а пільговий при зарахуванні всіх періодів роботи на підземних роботах більше 10 років, ОСОБА_1 має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058.

Разом з тим, позовна вимога про зобов`язання відповідача призначити ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 06.01.2025 пенсію за віком на пільгових умовах по Списку № 1 відповідно до заяви про призначення пенсії задоволенню не підлягає, з огляду на таке.

23.06.2024 набрав чинностіЗакон України від 25.04.2024 № 3674-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання питання обчислення страхового стажу та пенсійного забезпечення», яким внесено зміни до пункту 14-4 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV, яким встановлено, що громадянам України, які проживають на тимчасово окупованих територіях України або під час тимчасової окупації територій виїхали на підконтрольну Україні територію, виплата пенсії згідно з цим Законом проводиться за умови неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації. У разі відсутності обміну інформацією між органами пенсійного забезпечення України та Російської Федерації неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації підтверджується повідомленням про це органу Пенсійного фонду в заяві особи про призначення, поновлення та продовження виплати пенсії.

Суд враховує, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першоїстатті 106 Конституції України,Закону України «Про правовий режим воєнного стану»,Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022в Україні було введено воєнний стан. Дипломатичні відносини з державою-агресором було розірвано.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2022 року № 1328 «Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян-держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення»передбачено вихід України з Угоди від 13 березня 1992 року.

Зазначені обставини унеможливлюють обмін інформацією між органами пенсійного забезпечення України та російської федерації, тому норми чинного законодавства вимагають від громадян України, які проживають на тимчасово окупованих територіях України або під час тимчасової окупації територій виїхали на підконтрольну Україні територію, зазначати, зокрема, в заяві про призначення пенсії, власне підтвердження щодо неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації.

Заявник зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що відноситься до тимчасово окупованої території, у органів Пенсійного фонду України відсутня інформація про неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації.

Довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи позивачем не надано.

Доказів переміщення позивача з м. Лисичанська на підконтрольні Україні території до тимчасової окупації м. Лисичанська матеріали справи не містять, як і відсутня заява позивача про неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації, наявність якої є умовою для призначення та виплати пенсії.

Відповідно до абзацу 4 пункту 1.8 розділу І «Звернення за призначенням (перерахунком), виплатою пенсії» Порядку № 22-1 у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу або засобами Порталу Дія).

Пунктом 4.2 розділу 4 Порядку № 22-1 визначено, що при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, зокрема, повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів.

Водночас, доказів повідомлення пенсійним органом позивачу у визначений Порядком № 22-1 спосіб про необхідність подання додаткових документів, в тому числі особистого повідомлення про неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення російської федерації у разі віднесення позивача до осіб, на яких поширюється дія пункту 14-4розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, тощо матеріали справи не містять.

За таких обставин, відповідач станом на момент розгляду заяви позивача про призначення пенсії за віком не володів будь-якою інформацією щодо неодержання позивачем пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації. Водночас, доказів повідомлення пенсійним органом позивача у визначений Порядком № 22-1 спосіб про необхідність подання особистого повідомлення про неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації, матеріали справи не містять.

З огляду на вказане відповідач допустив порушення пункту 1.8 розділу І «Звернення за призначенням (перерахунком), виплатою пенсії» та пункту 4.2 розділу ІV розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку 22-1, не повідомивши позивача про необхідність надання повідомлення про неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації, або доказів переміщення з тимчасово окупованої території до її окупації.

З огляду на наведене, у задоволенні позовної вимоги про зобов`язання призначити та виплатити пенсію слід відмовити у зв`язку з її передчасністю, а належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача в межах спірних правовідносин є:

визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 122950002663 від 14.04.2025, яким ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 1;

зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.04.2025 про призначення пенсії, з урахуванням висновків суду, наведених у судовому рішенні.

Висновки щодо необхідності зарахування періодів роботи до пільгового та страхового стажу наведено судом у рішенні.

Суд звертає увагу на те, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. Руїз Торія проти Іспанії (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

За встановлених в цій справі обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, оскільки в межах цієї адміністративної справи основні (суттєві) аргументи позовної заяви є частково обґрунтованими, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать до задоволення частково.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

При зверненні до суду із позовом, позивачем сплачено судовий збір у сумі 1211,20 грн.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Згідно з частиною восьмою статті 139 КАС України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

З огляду на те, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, суд присуджує позивачу понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.

Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , має зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , 05.04.2025) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька обл., місто Слов`янськ, ПЛОЩА СОБОРНА, будинок 3 ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 122950002663 від 14.04.2025, яким ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 1.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.04.2025 про призначення пенсії, з урахуванням висновків суду, наведених у судовому рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.Г. Секірська