Рішення № 128790923, 10.07.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2025 року справа №320/42944/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» до Головного управління ДПС в Одеській області та Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправною та скасування податкової вимоги та зобов`язання вчинити певні дії.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» (далі по тексту також позивач, ПАТ «Укрнафта») з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (далі по тексту також відповідач 1, ГУ ДПС в Одеській області) та Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі по тексту також -відповідач 2, ЦМУ ДПС), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкову вимогу від 11.08.2023 №0019175-1305-1532, сформовану ГУ ДПС в Одеській області щодо ПАТ «Укрнафта» на загальну суму податкового боргу у розмірі 72 316,83 грн;

- зобов`язати ЦМУ ДПС здійснити коригування в інтегрованій картці платника податків (ПАТ «Укрнафта») шляхом виключення суми податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 72 316,83 грн, нарахованої відповідно до податкових повідомлень-рішень від 19.07.2023 №1426/Ж10/31-00-07-01-03-25 та від 20.12.2022 №11791/15-32-04-08-20/00135390.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач повідомив про відсутність податкового боргу, відображеного у спірній податковій вимозі, який виник на підставі податкових повідомлень-рішень від 19.07.2023 №1426/Ж10/31-00-07-01-03-25 та від 20.12.2022 №11791/15-32-04-08-20/00135390, з огляду на його погашення у добровільному порядку в законодавчо визначені строки. Як наслідок, у відповідачів були відсутні підстави для формування спірної вимоги та відображення вказаної у ній сумі в ІКП у складі податкового боргу та, відповідно, нарахування пені.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.12.2023 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Позивачем подано до суду додаткові пояснення, в яких зазначено, що ПАТ «Укрнафта» перебуває на податковому обліку в ЦМУ ДПС.

Відповідачі правом на надання відзиву на позовну заяву не скористались, про відкриття провадження у справі були проінформовані шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі на електронну адресу, про що свідчать довідки про доставку електронного листа, сформовані програмним забезпеченням «Діловодство спеціалізованого суду».

Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною другою статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

у с т а н о в и в:

ПАТ «Укрнафта» (ідентифікаційний код 00135390, місцезнаходження: 04053, м. Київ, пров. Несторівський, 3-5) зареєстровано в якості юридичної особи 31.03.1994, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до податкового повідомлення-рішення ЦМУ ДПС від 19.07.2023 №1426/Ж10/31-00-07-01-03-25 позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб на загальну суму 319 016,12 грн, у тому числі за податковим зобов`язанням на 362 098,69 грн та за штрафними санкціями на 56 917,43 грн. Означене податкове повідомлення-рішення винесене на підставі акта перевірки від 28.06.2023 №1357/Ж5/31-00-07-03-01-20/00135390.

З наявної в матеріалах справи копії поштового конверту та роздруківки з сайту АТ «Укрпошта» вбачається, що означене податкове повідомлення-рішення було відправлено на адресу позивача зі штрихкодовим ідентифікатором 0210200405840 та отримано за довіреністю 24.07.2023.

Платіжним дорученням від 02.08.2023 №АЗС_11_97 підтверджено сплату позивачем 419 016,12 грн з призначенням платежу «сплата грошових зобов`язань за актом перевірки №1357/Ж5/31-00-07-03-01-20/00135390 від 28.06.2023 р. орендна плата з юр. осіб».

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ЦМУ ДПС від 20.12.2022 №11791/15-32-04-08-20/00135390 до позивача застосовано штрафні санкції у сумі 1020,00 грн за платежем «орендна плата з юридичних осіб». Означене податкове повідомлення-рішення винесене на підставі акта перевірки від 23.11.2022 №13352/15-32-04-08-17/00135390.

З наявної в матеріалах справи копії поштового конверту та роздруківки з сайту АТ «Укрпошта» вбачається, що означене податкове повідомлення-рішення було відправлено на адресу позивача 16.01.2023 зі штрихкодовим ідентифікатором 6800107162354. Відомості про дату отримання відсутні.

Платіжним дорученням від 12.09.2023 №11_406 підтверджено сплату позивачем 1020,0 грн з призначенням платежу «сплата грошових зобов`язань за актом перевірки №13352/15-32-04-08-17/00135390 від 23.11.2022р. орендна плата з юр. осіб».

Листом ГУ ДПС в Одеській області від 09.11.2023 №245/ЗПІ/15-32-13-05-09 на запит позивача щодо податкового боргу повідомлено, що станом на 11.08.2023 по ПАТ «Укрнафта» рахувався податковий борг у сумі 72 316,83 грн, який виник на підставі податкового повідомлення-рішення ЦМУ ДПС від 19.07.2023 №1426/Ж10/31-00-07-01-03-25 у розмірі 71 296,83 грн пені та 1020,00 грн згідно податкового повідомлення-рішення від 23.11.2022 №11791/15-32-04-08-20/00135390.

Також вказано, що податковий борг у сумі 1020,00 грн погашено позивачем самостійно 12.09.2023.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем цієї податкової вимоги, позивач звернувся з даним позовом до суду, з приводу чого суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює ПК України.

Відповідно до пункту 36.1 статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно до підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

За приписами пункту 15.1 статті 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно із підпунктом 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

За приписами підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Пунктом 58.1 статті 58 ПК України визначено, що контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян).

Відповідно до абзацу 2 пункту 58.2 статті 58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до підпункту «е» пункту 176.1 статті 176 ПК України платники податку зобов`язані своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов`язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що у платника податку виникає безумовний обов`язок зі сплати грошового зобов`язання після його узгодження. Несплачена сума грошового зобов`язання у встановлений законом строк набуває статусу податкового боргу.

Згідно з положеннями пунктів 59.1, 59.2 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відтак, податкова вимога надсилається платнику податку у разі виникнення податкового боргу, тобто несплати узгодженого податкового зобов`язання у встановлений законом строк не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідно до податкового повідомлення-рішення ЦМУ ДПС від 19.07.2023 №1426/Ж10/31-00-07-01-03-25 позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб на загальну суму 319 016,12 грн, у тому числі за податковим зобов`язанням на 362 098,69 грн та за штрафними санкціями на 56 917,43 грн. Означене податкове повідомлення-рішення винесене на підставі акта перевірки від 28.06.2023 №1357/Ж5/31-00-07-03-01-20/00135390.

З наявної в матеріалах справи копії поштового конверту та роздруківки з сайту АТ «Укрпошта» вбачається, що означене податкове повідомлення-рішення було відправлено на адресу позивача зі штрихкодовим ідентифікатором 0210200405840 та отримане за довіреністю 24.07.2023.

Платіжним дорученням від 02.08.2023 №АЗС_11_97 підтверджено сплату позивачем 419 016,12 грн з призначенням платежу «сплата грошових зобов`язань за актом перевірки №1357/Ж5/31-00-07-03-01-20/00135390 від 28.06.2023 р. орендна плата з юр. осіб» в межах законодавчо встановленого строку, тобто протягом 10 робочих днів, що настали за днем отримання податкового повідомлення-рішення, що має наслідком відсутність підстав для набуття означеною сумою донарахованого контролюючим органом грошового зобов`язання статусу податкового боргу.

Підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 ПК України визначено, що нарахування пені розпочинається при нарахуванні контролюючим органом за результатами перевірки податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, у разі виявлення його заниження - на суму такого заниження, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків цього зобов`язання за відповідний податковий (звітний) період, щодо якого виявлено заниження, та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Водночас, враховуючи своєчасну сплату позивачем грошового зобов`язання, донарахованого контролюючим органом податковим повідомленням-рішенням від 19.07.2023 №1426/Ж10/31-00-07-01-03-25, у контролюючого органу були відсутні підстави для нарахування позивачу пені у розмірі 71 296,83 грн, включеної до складу податкового боргу та відображеної у спірній вимозі.

Щодо нарахованих позивачу штрафних санкцій у сумі 1020,00 грн податковим повідомленням-рішенням від 23.11.2022 №11791/15-32-04-08-20/00135390, суд зазначає, що у спірній вимозі відображено означену суму як податковий борг позивача, незважаючи на наявність в матеріалах справи доказів сплати штрафних санкцій у сумі 1020,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 12.09.2023 №11_406 з призначенням платежу «сплата грошових зобов`язань за актом перевірки №13352/15-32-04-08-17/00135390 від 23.11.2022р. орендна плата з юр. осіб». Сплата позивачем штрафних санкцій відбулась раніше формування спірної вимоги, що має наслідком відсутність підстав для відображення їх у складі податкового боргу.

Зі спірної вимоги вбачається, що включена до неї сума податкового боргу станом на 10.08.2023 становить 72 316,83 грн та складається з штрафних санкцій у сумі 1020,00 грн, нарахованих податковим повідомленням-рішенням від 23.11.2022 №11791/15-32-04-08-20/00135390, податкового зобов`язання у сумі 71 296,83 грн, нарахованої на підставі податкового повідомлення-рішення від 19.07.2023 №1426/Ж10/31-00-07-01-03-25, та пені у сумі 13 075,61 грн, нарахованої за несвоєчасну сплату податкового боргу за означеним податковим повідомленням-рішенням.

У свою чергу, з листа ГУ ДПС в Одеській області від 09.11.2023 вбачається, що включена до складу податкового боргу у спірній вимозі сума 71 296,83 грн є пенею, нарахованою за податковим повідомленням-рішенням від 19.07.2023 №1426/Ж10/31-00-07-01-03-25.

З метою повного та всебічного з`ясування обставин справи, ухвалою суду від 05.12.2023 було витребувано від відповідачів: копію ІКП позивача з орендної плати за землю за 2022-2023 роки, а також документально підтверджені письмові пояснення щодо підстав виникнення податкового боргу, на сплату якого виставлена спірна податкова вимога, із зазначенням усіх елементів , з яких складається податковий борг.

Проте, відповідачі вимоги ухвали суду не виконали, витребувані докази суду не надали та про причини їх ненадання суду не повідомили. Наведене, у свою чергу, позбавляє суд можливість перевірити правомірність винесення контролюючим органом оскаржуваної у цій справі вимоги про сплату боргу.

Натомість Кодекс адміністративного судочинства України закріплює відповідні наслідки такої бездіяльності суб`єкта владних повноважень у вигляді невиконання без поважних причин вимог суду про надання доказів.

Так, згідно з частиною дев`ятою статті 80 КАС України у разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

Керуючись вказаною нормою та приймаючи до уваги неподання відповідачами без поважних причин доказів, витребуваних судом ухвалою від 05.12.2023, за наявності доказів своєчасної сплати грошового зобов`язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 19.07.2023 №1426/Ж10/31-00-07-01-03-25, а також у зв`язку з наявністю листа відповідача 1 із розшифровкою походження включених до складу податкового боргу у спірній вимозі сум, суд вважає за можливе визнати підтвердженими ті обставини, на які посилається позивачем у своїй позовній заяві, щодо того, що сума 71 296,83 грн є пенею, нарахованою за податковим повідомленням-рішенням від 19.07.2023 №1426/Ж10/31-00-07-01-03-25.

Крім того, з ІКП позивача вбачається, що 07.08.2023 позивачу в порядку статті 129 ПК України донараховано пеню у розмірі 71 296,83 грн

Таким чином, оскільки судом встановлено та підтверджується матеріалами справи своєчасна сплата нарахованих контролюючим органом грошових зобов`язань, визначених податковим повідомленням-рішенням від 19.07.2023 №1426/Ж10/31-00-07-01-03-25, які не набули статусу податкового боргу, у суду відсутні підстави вважати правомірним нарахування контролюючим органом пені у сумі 71 296,83 грн позивачу за несвоєчасну сплату таких грошових зобов`язань.

Крім того, матеріалами справи підтверджено сплату позивачем штрафних санкцій, нарахованих податковим повідомленням-рішенням від 23.11.2022 №11791/15-32-04-08-20/00135390, які також включені до складу податкового боргу у спірній вимозі.

Доказів на підтвердження включення інших сум податкового боргу у спірну вимогу матеріали справи не містять.

Враховуючи означені обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправною та скасування спірної податкової вимоги як таких, що підтверджені документально та нормативно.

Щодо позовних вимог про зобов`язання ЦМУ ДПС здійснити коригування в інтегрованій картці платника податків (ПАТ «Укрнафта») шляхом виключення суми податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 72 316,83 грн, нарахованої відповідно до податкових повідомлень-рішень від 19.07.2023 №1426/Ж10/31-00-07-01-03-25 та від 20.12.2022 №11791/15-32-04-08-20/00135390, суд зазначає таке.

Правила ведення в податкових органах оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) визначаються Порядком ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 12.01.2021 № 5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.2021 за №321/35943 (далі по тексту також Порядок №5).

Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку №5 інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску (далі - платежі), що ведеться за кожним видом платежу.

Згідно пункту 4 розділу І Порядку №5 відображення/занесення первинних показників у підсистемах інформаційної системи здійснюється працівниками структурних підрозділів територіальних органів ДПС за напрямами роботи.

Пунктом 1 розділу ІІ Порядку №5 визначено, що з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.

Оперативний облік надходжень забезпечується підрозділом, що здійснює облік платежів за податками, зборами та платежами на підставі документів, визначених Порядком взаємодії органів Державної казначейської служби України та органів Державної податкової служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 18 липня 2016 року № 621, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 10 серпня 2016 року за № 1115/29245 (п. 1 підрозділу 1 розділу ІІІ Порядку №5).

Згідно з пунктом 2 підрозділу 1 розділу ІІІ Порядку №5 у разі сплати грошових зобов`язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на податкові органи, з використанням єдиного рахунку оперативний облік надходжень на бюджетні та/або небюджетні рахунки забезпечується підрозділом, що здійснює облік платежів на підставі реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка, підтвердженого та прийнятого до виконання Казначейством у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року №321 «Про затвердження Порядку функціонування єдиного рахунка та виконання норм статті 35-1 Податкового кодексу України центральними органами виконавчої влади».

Відповідно до пунктів 5, 6 підрозділу 2 розділу ІІІ Порядку №5 під час погашення суми податкового боргу (його частини) кошти, які сплачує такий платник, у першу чергу зараховуються у рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, які сплачує такий платник, у наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу - у рахунок пені згідно з черговістю їх виникнення.

Якщо платник не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), територіальний орган ДПС самостійно здійснює розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

У разі погашення податкового боргу автоматично проводиться розрахунок пені відповідно до пункту 129.1 та підпункту 129.3.1 пункту 129.3 статті 129 розділу II Кодексу та відображається відповідними операціями щодо нарахування пені в ІКП.

Згідно з пунктами 1, 3 підрозділу 3 розділу V Порядку №5 не пізніше наступного робочого дня після дня вручення платнику податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги та / або рішення щодо єдиного внеску або отримання інформації про їх вручення працівник структурного підрозділу, що склав документ, вносить дату вручення документа до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи.

Інформація про виявлені заниження податкових зобов`язань у розрізі податкових (звітних) періодів / податкових декларацій (розрахунків) та граничні строки сплати таких зобов`язань враховуються під час розрахунку суми пені в ІКП.

Сума пені з податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору переноситься до ІКП одночасно з внесенням до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, дати вручення податкового повідомлення-рішення. Після внесення до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, інформації про дату вручення податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску облікові показники щодо донарахованих/зменшених територіальним органом ДПС грошових зобов`язань, єдиного внеску, зменшення суми бюджетного відшкодування, відмови у бюджетному відшкодуванні, зменшення суми від`ємного значення податку на додану вартість, врахованого у зменшення податкового боргу, одночасно переносяться до ІКП та відображаються датою граничного строку сплати/зменшення з використанням відповідних облікових показників (кодів операцій).

До настання граничного строку сплати/зменшення донараховані/зменшені суми за відсутності процедури адміністративного або судового оскарження не беруть участі у розрахунках.

За умови відсутності інформації про початок процедури адміністративного та/або судового оскарження з дня настання граничного строку сплати/зменшення відповідні донараховані/зменшені суми в ІКП беруть участь у розрахунках.

Моніторинг повноти та своєчасності відображення в інформаційній системі сум пені, нарахованих на податкові зобов`язання, визначені територіальним органом ДПС за результатами податкової перевірки, та/або сум пені, нарахованих на грошові зобов`язання, визначені територіальним органом ДПС за результатами податкової перевірки у разі несвоєчасної їх сплати, забезпечується керівниками структурних підрозділів територіального органу ДПС, які здійснюють контрольно-перевірочні заходи та відповідальні за адміністрування платежів.

Отже, у картках особових рахунків платників податків відображається, зокрема, хронологія нарахувань податкових зобов`язань, податкового боргу, їх сплата тощо. При цьому, обов`язковою для внесення до ІКП є інформація щодо вручення платнику податкового повідомлення-рішення, на підставі якої в подальшому формується податковий борг та, відповідно, пеня.

У свою чергу, відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов`язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу щодо вірного та об`єктивного відображення в інтегрованій картці фактичного стану розрахунків з бюджетом. Відповідно, у разі скасування вимоги про сплату податкового боргу, контролюючий орган зобов`язаний вчинити дії щодо відображення/коригування у особовій картці позивача дійсного стану зобов`язань перед бюджетом.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того, відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 25.03.2020 у справі №826/9288/18, від 10.10.2023 у справі № 240/32360/21, відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов`язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 25.09.2020 у справі № 826/9288/18 зазначено, що аналіз положень пунктів 1,2 розділу 2 Порядку № 422 [який був чинним до набрання чинності Порядком №5] свідчить про те, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов`язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом. Відповідно, у разі скасування вимоги про сплату податкового боргу, контролюючий орган повинен вчинити дії щодо відображення / коригування у особовій картці Позивача дійсного стану зобов`язань перед бюджетом.

Подібна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.02.2019 (справа №825/999/17) та від 26.02.2019 (справа №805/4374/15-а).

Суд звертає увагу на те, що спосіб захисту порушеного права має бути ефективним з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Отже, «ефективний засіб правого захисту» у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, зазначеного у постанові від 19.02.2019 у справі №825/999/17, належним способом захисту, що відновить порушені права товариства, є коригування в інформаційній системі органів ДФС даних інтегрованої картки. Фактично, визнається порушення прав платника податків безпідставними записами в інтегрованій картці платника, а також право платника податків на поновлення відповідних прав шляхом коригування відповідних даних, за умови відсутності правових підстав у контролюючого органу для здійснення відповідних донарахувань та внесення відповідних даних до інформаційних систем.

Враховуючи своєчасну сплату позивачем грошового зобов`язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 19.07.2023 №1426/Ж10/31-00-07-01-03-25, та, відповідно, протиправного нарахування контролюючим органом пені на суму грошового зобов`язання, визначеного цим податковим повідомленням-рішенням, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов`язання ЦМУ ДПС здійснити коригування в інтегрованій картці платника податків ПАТ «Укрнафта» шляхом виключення суми податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 71 296,83 грн, нарахованої відповідно до податкового повідомлення-рішення від 19.07.2023 №1426/Ж10/31-00-07-01-03-25.

Водночас позовні вимоги в частині зобов`язання ЦМУ ДПС здійснити коригування в інтегрованій картці позивача шляхом виключення суми податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 1020 грн, нарахованої відповідно до податкового повідомлення-рішення від 20.12.2022 №11791/15-32-04-08-20/00135390 не підлягають задоволенню, оскільки матеріалами справи підтверджено, що в ІКП позивача відображено зарахування означеної суми 12.09.2023 та зменшення в ІКП суми недоїмки на 1020 грн 12.09.2023 відповідно.

Інших доводів, що можуть вплинути на правильність вирішення судом спору, що розглядається, матеріали справи не містять.

Таким чином, позов слід задовольнити частково.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 2684,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 11.10.2023 №58140УГ23.

Враховуючи задоволення позову, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 2684,00 грн, підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єктів владних повноважень ГУ ДПС в Одеській області та ЦМУ ДПС.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС в Одеській області від 11.08.2023 №0019175-1305-1532.

3. Зобов`язати Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків здійснити коригування в інтегрованій картці платника податків Публічного акціонерного товариства «Укрнафта») шляхом виключення суми податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 71296,83 грн, нарахованої відповідно до податкового повідомлення-рішення від 19.07.2023 №1426/Ж10/31-00-07-01-03-25.

4. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

5. Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (ідентифікаційний код 00135390, місцезнаходження: 04053, м. Київ, пров. Несторівський, 3-5) судовий збір у розмірі 1342,00 (одна тисяча триста сорок дві грн 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єктів владних повноважень Головного управління ДПС в Одеській області (ідентифікаційний код 44069166, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5).

6. Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (ідентифікаційний код 00135390, місцезнаходження: 04053, м. Київ, пров. Несторівський, 3-5) судовий збір у розмірі 1342,00 (одна тисяча триста сорок дві грн 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платника податків (ідентифікаційний код 44082145, місцезнаходження: 02068, м. Київу, вул. О. Кошиця, 3).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Дудін С.О.