Рішення № 128790007, 11.07.2025, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2025 року Справа№640/31517/21

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Галатіної О.О. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про скасування вимоги, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, в якому просить:

- визнати протиправною вимогу про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ у розмірі 20 612,02 (двадцять тисяч шістсот дванадцять гривень, 02 копійки), яка сформована Державною податковою інспекцією у Солом`янському районі Головного управління Державної податкової служби у місті Києві та відображена в інтегрованій картці платника ОСОБА_1 за технологічним кодом 71040000;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 08 жовтня 2021 року № 93403/6/26-15-24-07-10, видане Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві про результати розгляду заяви позивача № 100678/6 від 28 вересня 2021 року;

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у місті Києві та Державну податкову інспекцію у Солом`янському районі Головного управління Державної податкової служби у місті Києві здійснити коригування даних в інтегрованій картці платника ОСОБА_1 шляхом виключення заборгованості зі сплати ЄСВ у сумі 20 612,02 (двадцять тисяч шістсот дванадцять гривень, 02 копійки) з інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 .

В обґрунтування позову зазначено, що позивач перебуває на обліку в ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДПС у м. Києві як самозайнята особа - адвокат з 06.06.2011 року, з ознакою «особа з інвалідністю» - з 24.03.2008 року.

Станом на 05.10.2021 року в інтегрованій картці Позивача, за технологічним кодом 71040000 обліковується борг (недоїмка) зі сплати ЄСВ на загальну суму 20 612,02 грн., що також вбачається з відповіді ГУ ДПС у м. Києві (Відповідач 2) від 08.10.2021 № 93403/6/26-15-24-07-10, яку Позивач отримав 13.10.2021.

Позивач зазначає, що був застрахованою особою та працював за основним місцем роботи в ТОВ «Інтергіпс» на посаді юриста, дохід від адвокатської діяльності не отримував.

На підставі вказаного позивач вважає свої права порушеними та просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 07.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12.05.2025 року прийнято до розгляду позовну заяву, справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач правом на надання відзиву не скористався.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва № 4482 має право на здійснення адвокатської діяльності, року перебуває на обліку в Головному управлінні Державної податкової служби у місті Києві.

Згідно змісту листа Головного управління Державної податкової служби у місті Києві № 16/26-15-24-07-10 від 08.10.2021 року, наданого у відповідь на заяву позивача про «приведення ІКП по єдиному внеску у відповідність», станом на 05.10.2021 в інтегрованій картці платника ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1 ) за технологічним кодом 71040000, код територіального органу ДПІ 2658, відображено нарахування єдиного внеску в автоматичному режимі, за І кв. 2019 - 2754,18 грн, за ІІ кв. 2019 - 2754,18 грн, за ІІІ кв. 2019 - 2754,18 грн, за IV кв. 2019 - 2754, 18 грн, за І кв. 2020 - 2078,12 грн, за ІІ кв. 2020 - 1039,06 грн, за ІІІ кв. 2020 - 3178,12 грн, за IV кв. 2020 - 3300,00 гривень.

Згідно Довідки ТОВ «Інтергіпс» № 27.10.2021 року № 2710/01 про заробітну плату для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, ОСОБА_1 з січня 2019 року по березень 2021 року отримувала заробітну плату з якої сплачено страхові внески.

Інших доказів матеріали справи не містять.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи" від 04 липня 2013 року № 406-VII до Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі Закон № 2464-VI) та ПК України внесені зміни, відповідно до яких право адміністрування єдиного внеску, яке раніше було у органів Пенсійного фонду України, передано органам доходів і зборів.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону №2464-VI його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування (пункт 2 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI ).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Згідно з п. 2 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування» № 2464-VI (далі Закон № 2464-VI) єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п. 3 ст. 1 Закону № 2464-VI застрахована особа - це фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-VІ платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Взяття на облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється органом доходів і зборів шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників.

Зняття з обліку платників єдиного внеску, зазначених в абзацах другому, п`ятому та сьомому пункту 1 та пункті 4 частини першої статті 4 Закону № 2464-VІ, здійснюється органами доходів і зборів на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, платників єдиного внеску - фізичних осіб - підприємців, - на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку, а платників єдиного внеску, зазначених в абзаці шостому пункту 1 та пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», - за їхньою заявою після проведення передбачених законодавством перевірок платників, звірення розрахунків та проведення остаточного розрахунку, а платників єдиного внеску, зазначених в абзаці восьмому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - за їхньою заявою.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-V визначено, що платники єдиного внеску зобов`язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до ч.8 ст. 9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

При цьому, недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом (пункт 1 частини першої статті 6 Закону № 2464-VI).

Відповідно до підпункту 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 ПК України, самозайнята особа - це платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність - це участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Згідно з підпунктом 14.1.195 пункту 14.1 статті 14 ПК України, працівник - це фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону.

Статтею 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року №5076-VI (далі - Закон №5076-VI) адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону № 5076-VI адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Статтею 13 Закону № 5076-VI передбачено, що адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Поряд з цим суд зазначає наступне.

Згідно із абзацами першим, третім, п`ятим, шостим, дванадцятим частини четвертої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI; в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваної вимоги від 13.09.2021 №Ф-20443-13) податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску. Вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску, винесена з метою стягнення недоїмки з єдиного внеску у разі його несплати платником у визначені цим Законом строки, надсилається податковим органом платнику в паперовій та/або електронній формі у порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня отримання вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з податковим органом шляхом оскарження в адміністративному чи судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня отримання узгодженої вимоги, податковий орган надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби узгоджену вимогу про сплату недоїмки в електронній формі.

Відповідно до частини п`ятої статті 25 Закону №2464-VI вимога податкового органу про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.

За приписами частини шостої статті 25 Закону №2464-VI за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Пунктом 1 розділу І Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за №508/26953, зі змінами; далі - Інструкція №449), передбачено, що ця Інструкція врегульовує застосування окремих положень порядку нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон) та визначає процедуру нарахування і сплати фінансових санкцій та стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів податковими органами.

За приписами пункту 3 розділу VI Інструкції №449 податкові органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:

дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску податковими органами;

платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;

платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційно-телекомунікаційних систем ДПС (далі - ІТС) на суму боргу, що перевищує 10 гривень. Вимога про сплату боргу (недоїмки) крім загальних реквізитів має містити відомості про розмір боргу, в тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов`язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк. Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом. Сума боргу у вимозі проставляється в гривнях з двома десятковими знаками після коми.

Відповідно до пункту 4 розділу VI Інструкції №449 вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з ІТС за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи, у тому числі відокремлених підрозділів юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

При формуванні вимоги про сплату боргу (недоїмки) їй присвоюється порядковий номер, який складається з трьох частин: перша частина - літера «Ю» (вимога до юридичної особи, у тому числі відокремлених підрозділів юридичної особи) або «Ф» (вимога до фізичної особи), друга частина - порядковий номер, третя частина - літера «У» (узгоджена вимога).

В третій частині літера «У» (інформація щодо узгодження вимоги) проставляється у разі надсилання:

платнику узгодженої вимоги внаслідок процедури оскарження;

вимоги до органів державної виконавчої служби або до органів Казначейства відповідно до цієї Інструкції.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу. Після формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та внесення даних до відповідного реєстру вимога надсилається (вручається) платнику. Сформована в ІТС вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається податковим органом платнику єдиного внеску в паперовій та/або електронній формі. Сформована вимога про сплату боргу (недоїмки), що підлягає надсиланню у паперовій формі, у день її формування в ІТС друкується у двох примірниках, підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) податкового органу, скріплюється печаткою податкового органу та один примірник надсилається (вручається) платнику єдиного внеску, другий долучається до справи платника. Вимога про сплату боргу (недоїмки) у паперовій формі вважається належним чином надісланою (врученою), якщо вона надіслана на адресу (місцезнаходження юридичної особи, місце проживання або останнього відомого місця перебування фізичної особи) платника єдиного внеску рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику єдиного внеску або його законному чи уповноваженому представникові.

Пунктом 5 розділу VI Інструкції №449 визначено, що у разі якщо платник єдиного внеску протягом 10 календарних днів з дня надходження (отримання) вимоги про сплату боргу (недоїмки) не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з податковим органом шляхом оскарження в адміністративному чи судовому порядку або не сплатив узгоджену суму боргу (недоїмки) (з дня отримання відповідного рішення податкового органу або суду), після спливу останнього дня відповідного строку така вимога вважається узгодженою (набирає чинності).

Податковий орган протягом 10 робочих днів з дня узгодження вимоги (набрання нею чинності):

пред`являє її до виконання органу державної виконавчої служби в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження»;

надсилає її в порядку, встановленому Законом, до органу Казначейства - відповідно до частини другої статті 6 Закону України «Про виконавче провадження», якщо платник єдиного внеску є бюджетною установою, державним органом, одержувачем бюджетних коштів, а також підприємством, установою або організацією, рахунки якої відкриті в органах Казначейства.

Відповідно матеріалів даної справі, недоїмка з ЄСВ відображена в інтегрованій картці позивача як платника податків, проте податкова вимога про сплату такої недоїмки податковим органом сформована не була.

Зазначений висновок суду підтверджується зі змісту Листа Головного управління Державної податкової служби у місті Києві 08 жовтня 2021 року № 93403/6/26-15-24-07-10, який не є актом індивідуальної дії в розумінні КАС України, а носить роз`яснювальний характер.

Таким чином позовні вимоги в частині визнання протиправною вимоги про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ у розмірі 20 612,02 (двадцять тисяч шістсот дванадцять гривень, 02 копійки), яка сформована Державною податковою інспекцією у Солом`янському районі Головного управління Державної податкової служби у місті Києві та відображена в інтегрованій картці платника ОСОБА_1 за технологічним кодом 71040000; визнати протиправним та скасування рішення від 08 жовтня 2021 року № 93403/6/26-15-24-07-10, виданого Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві про результати розгляду заяви позивача № 100678/6 від 28 вересня 2021 року задоволенню не підлягають.

Щодо вимоги зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у місті Києві та Державну податкову інспекцію у Солом`янському районі Головного управління Державної податкової служби у місті Києві здійснити коригування даних в інтегрованій картці платника ОСОБА_1 шляхом виключення заборгованості зі сплати ЄСВ у сумі 20 612,02 (двадцять тисяч шістсот дванадцять гривень, 02 копійки) з інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 .

Як вже було зазначено вище, згідно Довідки ТОВ «Інтергіпс» № 27.10.2021 року № 2710/01, ОСОБА_1 з січня 2019 року по березень 2021 року отримувала заробітну плату з якої сплачено страхові внески.

Поряд з цим, як вбачається з листа Головного управління Державної податкової служби у місті Києві № 16/26-15-24-07-10 від 08.10.2021 року нарахування єдиного внеску в автоматичному режимі здійснено за І кв. 2019 - IV кв. 2020 року.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 05 грудня 2019 року у справі №260/358/19 зазначив наступне: «...особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, зокрема, адвокатську, вважається самозайнятою особою і зобов`язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником. В іншому випадку (якщо особа є найманим працівником), така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування досягається за рахунок його сплати роботодавцем у розмірі не меншому за мінімальний».

Враховуючи вказані висновки ОСОБА_3 в період І кв. 2019 - IV кв. 2020 року була найманим працівником, а тому обов`язок сплати ЄСВ у статусі адвоката був відсутній.

Наказом Міністерства Фінансів України № 5 від 12.01.2021 року затверджено Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі Порядок № 5).

Як визначено п. 1 підрозд. 1 Розд. ІІ Порядку № 5, для забезпечення ведення оперативного обліку податків, зборів, платежів, єдиного внеску в ІКС ДПС відкриваються ІКП за кожним кодом класифікації доходів бюджету / технологічним кодом єдиного внеску щодо кожного платника, територіального органу ДПС, що відповідає місцю обліку платника або обліку об`єкта оподаткування, коду території територіальної громади згідно з Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, затвердженим наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26 листопада 2020 року № 290 (у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 12 січня 2021 року № 3). ІКП містить інформацію про первинні показники оперативного обліку, облікові операції та первинні показники оперативного обліку, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею тощо.

Як визначено п. 5 підрозд. 4 Розд. IV Порядку № 5, при виявленні в ІКП некоректних базових записів, що не відповідають сумам грошових зобов`язань, самостійно визначених платником у первинних документах (податковій декларації, розрахунку, уточнюючому розрахунку), структурними підрозділами, відповідальними за адміністрування платежів, готується електронне рішення керівника (заступника керівника) територіального органу ДПС або особи, яка виконує його обов`язки, з накладанням кваліфікованого електронного підпису щодо коригування сум грошових зобов`язань, самостійно визначених платником, з посиланням на відповідний первинний документ, показники якого некоректно відображені в ІКП. Коригування даних в ІКС ДПС здійснюється поточною датою. Водночас в ІКП фіксуються первинні показники оперативного обліку щодо зменшення / збільшення грошових зобов`язань.

Відповідно наведеного суд вважає за належне зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у місті Києві здійснити коригування даних в інтегрованій картці платника ОСОБА_1 шляхом виключення заборгованості зі сплати ЄСВ у сумі 20 612, 02 (двадцять тисяч шістсот дванадцять гривень, 02 копійки) за період з січня 2019 року по березень 2021 року.

Відтак позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у вказаний вище спосіб як достатній в розумінні КАС України.

Згідно частини першої та другої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За встановлених обставин справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини 1, 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодування або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Оскільки позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір в розмірі 908,00грн., суд, враховуючи задоволення позову частково, дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача 2 суми судового збору 302,67грн. на користь позивача.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про скасування вимоги, зобов`язання вчинити дії, - задовольнити частково.

Зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у місті Києві здійснити коригування даних в інтегрованій картці платника ОСОБА_1 шляхом виключення заборгованості зі сплати ЄСВ у сумі 20 612, 02 (двадцять тисяч шістсот дванадцять гривень, 02 копійки) за період з січня 2019 року по березень 2021 року.

В іншій частині позову, - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 302,67 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.О. Галатіна