Рішення № 128789776, 11.07.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2025 рокуСправа №160/4719/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у м. Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

УСТАНОВИВ:

В лютому 2025 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася через підсистему "Електронний суд" до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове-повідомлення рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 26.11.2024 року №0727270903 форми С, на суму 21 300 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове-повідомлення рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 20.11.2024 року №0719150708 форми С на суму 8 597,55 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з огляду на наступне. З 21.10.2024 року 13:30 год. по 31.10.2024 року 09:00 год. Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 . За результатами проведення перевірки було складено акт фактичної перевірки №3389/04/36/07/08/РРО/ НОМЕР_1 від 31.10.2024 року. Акт було отримано 31.10.2024 року. Згідно п. 2.2.12 Акту контрольна розрахункова операція не проводилась. П. 2.2.20 акту додаткова інформація про факти, встановлені в ході перевірки: встановлено проведення готівкових та безготівкових розрахунків через ПРРО ф.н. НОМЕР_2 без ведення відповідних розрахункових документів встановленої форми за період 2024 рік в сумі 965,60 грн., а саме в чеках ПРРО відсутній один із основних реквізитів чека ПРРО марка акцизного податку. На місці проведення розрахунків знаходиться готівкові кошти, які належним чином не проведенні через ПРРО ф.н.4000839149 в сумі 1273,10 грн. (відповідно Х-звіту та опису готівки). Порушення порядку проведення розрахунків в частині зазначення коду УКТЗЕД для підакцизної групи товарів, згідно додатку до акту перевірки. В ході проведення перевірки встановлено продаж тютюнових виробів без одержання відповідної ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами (відповідно баз даних ДПС України «СОД РРО»), а саме 12.09.2024 року о 13:52:01 год. чек на стікі Тереа бронза на загальну суму 258 грн. через ПРРО ф.н. 4000839145. П.3.1. акту, висновок перевірки - встановлено порушення п.1, 2, 11 ст.3 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Разом з тим, контрольна розрахункова операція при проведенні перевірки не проводилась, про що зазначено в п. 2.2.12 акту. ФОП ОСОБА_1 після отримання податкових повідомлень рішень від 20.11.2024 року № 0719150708 та від 26.11.2024 року № 0727270903 було направлено скаргу на зазначенні рішення відповідача до ДПС України. 05.02.2025 року ФОП ОСОБА_1 було отримано поштове відправлення № 0601106684590 з відповіддю ДПС України №2629/6/99-00-06-03-02-06 на скаргу на податкові повідомлення рішення від 20.11.2024 року № 0719150708 та від 26.11.2024 року №0727270903. Згідно відповіді ДПС України, керуючись главою 4 ПКУ, залишено без змін ППР ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 20.11.2024 року № 0719150708 та від 26.11.2024 року №0727270903, а скаргу ФОП ОСОБА_1 без задоволення. ФОП ОСОБА_1 не погоджується із прийнятими відповідачем рішеннями, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, тому просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 року відкрито провадження у даній справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з 19.03.2025 року.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.

25.02.2025 року через систему «Електронний суд» від представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до суду надійшов відзив, в якому він вважає, що підстави для задоволення позову відсутні та просить при винесенні рішення у справі звернути увагу на наступне. Наказ ГУ ДПС у Дніпропетровській області №5188-п від 21.10.2024 року «Про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) винесений на підставі пп.80.2.2 п.80.2 ст.80 ПК України з метою здійснення контролю за дотриманням норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у томі числі, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). При цьому, вважає, що достатньо факту покладення на контролюючий орган обов`язку здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин. Так, відповідно до наказу від №5188-п від 20.10.2024 року та направлень на проведення фактичної перевірки від 21.10.2024 року №9295, №9294 та від 22.10.2024 року №9381 проведено фактичну перевірку магазину за адресою: АДРЕСА_1 , де провадить свою господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 . За результатами перевірки встановлено порушення: п.1, 2 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями) проведення розрахункових операцій без використання РРО/ПРРО та без роздрукування відповідного розрахункового документа встановленої форми та змісту. Відповідальність за вищезазначене порушення передбачена абз. 1, 2, 3 п. 1 ст. 17 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (із змінами та доповненнями); п. 11 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями) проведення розрахункових операцій через програмний реєстратор розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування товарів без зазначення коду товарної під категорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів, цін товарів та обліку їх кількості. Відповідальність за вищезазначене порушення передбачена п. 7 ст. 17 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та по-слуг(із змінами та доповненнями). За результатами перевірки складено акт фактичної перевірки №3389/04/36/07/08/РРО/274970/402 від 31.10.2024 року, в якому відображено вказані порушення. На підставі акту про проведення фактичної перевірки ГУ ДПС у Дніпропетровській області, з посиланням на норми чинного законодавства, винесено податкові повідомлення-рішення №0719150708 від 20.11.2024 року на суму 8 597, 55 грн. та №0727270903 від 26.11.2024 року на суму 21 300 грн., загальна суму яких складає 29 897,55 грн. З урахуванням вищезазначеного, вважає, що податкові повідомлення-рішення від 26.11.2024 року №0727270903 та №0719150708 від 20.11.2024 року є законними та обґрунтованими, складеними на підставі та у відповідності до норм чинного законодавства, а тому відсутні підстави для їх скасування.

27.02.2025 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшов письмовий відзив на позов, в кому він спростовує доводи відповідача, посилаючись на наступне. Постановою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 28.11.2024 року у справі №206/5974/24 було ухвалено провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 1 ст. 164 КУпАП закрити, у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення. Отже, ФОП ОСОБА_1 на підставі протоколу про адміністративне правопорушення №1714 від 31.10.2024 року було притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП. В податковому повідомленні-рішенні від 26.11.2024 року № 0727270903 зазначено про те, що ФОП ОСОБА_1 здійснювала роздрібну торгівлю тютюновими виробами без наявності відповідної ліцензії. Податкове повідомлення-рішення від 26.11.2024 року № 0727270903 складено на підставі акту фактичної перевірки №3389/04/36/07/08/РРО/ НОМЕР_1 від 31.10.2024 року. П. 2.2.20 акту зазначено, що в ході проведення перевірки встановлено продаж тютюнових виробів без одержання відповідної ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами (відповідно баз даних ДПС України «СОД РРО»), а саме 12.09.2024 року о 13:52:01 год. чек на стікі Тереа бронза на загальну суму 258 грн. через ПРРО ф.н. НОМЕР_3 . Таким чином, протоколом про адміністративне правопорушення № 1714 від 31.10.2024 року та податковим повідомленням-рішенням від 26.11.2024 року № 0727270903 до ФОП ОСОБА_1 було застосовано юридичну відповідальність за одне й те саме правопорушення - здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами без відповідної ліцензії 12.09.2024 року 13:52 год., про що зазначено в акті фактичної перевірки. Отже, вважає податкове повідомлення-рішення від 26.11.2024 року № 0727270903 протиправним, оскільки цим рішенням ФОП ОСОБА_1 вдруге було притягнуто до відповідальності за те саме правопорушення. Податкове повідомлення-рішення №0719150708 від 20.11.2024 року містить найменування порушень, а саме проведення розрахункових операцій без застосування реєстратора розрахункових операцій та без видачі розрахункового документа, проведення розрахункових операцій через РРО без використання режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) без зазначення коду товарної підкатегорії згідно УКТ ЗЕД для підакцизних товарів. Зазначає, що докази надані контролюючим органом, зокрема відомості з РРО СОД містять реквізити чеків сформованих ФОП ОСОБА_1 та виданих покупцям за квітень, червень, липень 2024 року. Зазначені чеки містять відповідні реквізити, зокрема зазначено коди підкатегорії УКТ ЗЕД та номери ІНФОРМАЦІЯ_2 (частково відображені серія та номер МАП через характер їх фіксації виробником підакцизних товарів, що утруднює сканування МАП). Відповідно, спростовуються твердження контролюючого органу про здійснення ФОП ОСОБА_1 проведення розрахункових операцій без застосування реєстратора розрахункових операцій та без видачі розрахункового документа за квітень, червень, липень 2024 р. З урахуванням вищенаведеного, просить суд задовольнити позовні вимоги.

27.02.2025 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача надійшли письмові заперечення на відповідь на відзив, в яких він звертає увагу на наступне. Твердження позивача, що його притягнуто до юридичної відповідальності в порушення норм чинного законодавства є безпідставними, оскільки, фактично було притягнення до двох окремих видів юридичної відповідальності, передбачених статтею 111 Податкового кодексу: адміністративна відповідно до постанови Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 28.11.2024 року у справі № 206/5974/24; фінансова рішення про застосування фінансових санкцій №57817/04-36-09-02/ НОМЕР_4 від 11.09.2024 року на суму 161 340,00 грн., винесене Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області. Тому вважає, що підстави для задоволення позовної заяви ФОП ОСОБА_2 відсутні, адже вищезазначені розпорядження та рішення про застосування фінансових санкцій є абсолютно законними, обґрунтованими й складеними на підставі та у відповідності до норм чинного законодавства, а тому відсутні підстави для їх скасування, у зв`язку із чим просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.03.2025 року клопотання представника позивача про витребування доказів у справі задоволено та зобов`язано Головне управління ДПС у Дніпропетровській області протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали надати до суду належним чином завірені додаткові докази.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.04.2025 року продовжено строк розгляду адміністративної справи на 30 днів.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстрована як підприємець з 25.03.2024 року, номер запису: 2010350000000526842 у встановленому законом порядку та перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.

Основним видом господарської діяльності є КВЕД 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

21.10.2024 року на підставі доповідної записки начальника відділу фактичних перевірок та начальника управління податкового аудиту, листа ДПС від 10.10.2024 року, з метою здійснення контролю за дотриманням норм законодавства з питань регулювання обігу готівки» порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), ст. 191, ст. 20, пп, 69.22 п. 69 підрозділу 10 розділу XX, пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, на підставі пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області винесено наказ №5188-п про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 . Наказано перевірку розпочати за адресою: АДРЕСА_1 з 21.10.2024 року тривалістю не більше 10 діб. Період діяльності, який перевіряється: з 01.11.2021 року по дату завершення фактичної перевірки.

Так, відповідно до наказу від №5188-п від 20.10.2024 року та направлень на проведення фактичної перевірки від 21.10.2024 року №9295, №9294 та від 22.10.2024 року №9381 проведено фактичну перевірку магазину за адресою: АДРЕСА_1 , де провадить свою господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 .

За результатами перевірки складено акт фактичної перевірки №3389/04/36/07/08/РРО/274970/402 від 31.10.2024 року, в якому відображено наступні порушення:

- п.1, 2 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями) проведення розрахункових операцій без використання РРО/ПРРО та без роздрукування відповідного розрахункового документа встановленої форми та змісту. Відповідальність за вищезазначене порушення передбачена абз. 1, 2, 3 п. 1 ст. 17 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (із змінами та доповненнями);

- п. 11 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями) проведення розрахункових операцій через програмний реєстратор розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування товарів без зазначення коду товарної під категорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів, цін товарів та обліку їх кількості. Відповідальність за вищезазначене порушення передбачена п. 7 ст. 17 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та по-слуг(із змінами та доповненнями).

На підставі висновків акту перевірки податковим органом складені наступні податкові повідомлення-рішення:

- податкове повідомлення-рішення форми «С» №0719150708 від 20.11.2024 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 8 597, 55 грн. за порушення п. 1, 2, 11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06.07.1995 року (із змінами та доповненнями);

- податкове повідомлення-рішення форми «С» №0727270903 від 26.11.2024 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 21 300 грн за порушення п. 1 ст. 23 Закону України від 18.06.2024 року №3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями).

Не погоджуючись з вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернулася до суду з цією позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України в редакції на час спірних відносин).

Пунктом19-1.1 статті 19-1ПК Українипередбачено, що контролюючі органи виконують такі функції: здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, наявністю торгових патентів; здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері.

Згідно з пунктами61.1,61.2 статті 61 ПК Україниподатковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними устатті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом62.1.3пункту62.1статті61 ПК Українипередбачено, що податковий контроль здійснюється зокрема шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цьогоКодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно з пунктом75.1 статті 75 ПК Україниконтролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК Українивстановлено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Згідно зі статтею 80 ПК Українипередбачений наступний порядок проведення фактичної перевірки.

Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з підстав, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту20.1.10 пункту 20.1 статті 20цьогоКодексуможе бути проведена контрольна розрахункова операція.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно ізстаттею 81 цього Кодексу.

Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Статтею 81 ПК Українипередбачені умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок.

Посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень, визначених цим Кодексом.

Керівники і відповідні посадові особи юридичних осіб та фізичні особи - платники податків під час перевірки, що проводиться контролюючими органами, зобов`язані виконувати вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів про оподаткування і підписати акт (довідку) про проведення перевірки та мають право надати заперечення на цей акт (довідку).

Згідно з пп.20.1.11 п.20.1 ст.20 ПК Україниконтролюючі органи мають право проводити контрольні розрахункові операції до початку перевірки платника податків щодо дотримання ним порядку проведення готівкових розрахунків та застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій. Товари, отримані службовими (посадовими) особами контролюючих органів під час проведення контрольної розрахункової операції, підлягають поверненню платнику податків у непошкодженому вигляді. У разі неможливості повернення такого товару відшкодування витрат здійснюється відповідно до законодавства з питань захисту прав споживачів.

Суд наголошує, що у посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення фактичної перевірки за сукупності двох умов: наявності передбачених пунктом80.2 ст.80 ПК Українипідстав для її проведення (правова підстава) та пред`явлення документів, визначених пунктом81.1 статті 81 ПК України(формальна підстава).

Податковий кодекс Українипов`язує початок фактичної перевірки, яка здійснюється без попередження платника податків, але у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції, саме з врученням платнику податків або таким особам під розписку копії наказу про проведення перевірки. Право приступити до проведення фактичної перевірки посадові особи контролюючого органу мають за умови пред`явлення уповноваженій особі платника податку направлень на проведення такої перевірки та своїх службових посвідчень. Невиконання цих вимог не дає посадовим особам контролюючого органу права приступати до проведення фактичної перевірки та дозволяє платнику не допустити їх до проведення перевірки.

Щодо дотримання контролюючим органом порядку проведення перевірки суд зазначає наступне.

Згідно наказу ГУ ДПС у Дніпропетровській області №5188-п від 21.10.2024 р оку про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) було наказано провести фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за адресою: АДРЕСА_1 щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Перевірку розпочати з 21.10.2024 року. Тривалість - не більше 10 діб. Період діяльності, який перевіряється: з 01.11.2021 року по дату завершення фактичної перевірки з урахуванням вимог ст. 102 Податкового кодексу України.

Згідно з наказом ГУ ДПС у Дніпропетровській області №5188-п від 21.10.2024 року перевірку проведено з посиланням на пп.80.2.2. п.80.2. ст. 80 ПК України.

Разом з тим, наказ не містить відомостей, які контролюючий орган використав, як підставу для перевірки згідно з пп.80.2.2. п.80.2. ст. 80 ПК України, та які свідчили б про можливі порушення платником податків законодавства в період проведення перевірки.

П.п. 80.2.2. п.80.2. ст. 80 ПК України, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Також, наказ не містить посилань на іншу інформацію, листи, тощо, згідно з пп.80.2.2. п.80.2. ст. 80 ПК України.

Інших доказів, які б могли бути підставою для проведення перевірки відповідно до пп.80.2.2. п.80.2. ст. 80 ПК України, відповідачем не надано.

Таким чином, перевірка позивача була проведена за відсутності підстави вказаної відповідачем у наказі про проведення фактичної перевірки.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 26.11.2024 року №0727270903 форми С, про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 21 300 грн за порушення п. 1 ст. 23 Закону України від 18.06.2024 року №3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями), суд зазначає наступне.

З 27.07.2024 року набрав чинності Закон України від 18.06.2024 року №3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі Закон № 3817).

Відповідно до частини 1 Розділу XII Прикінцевих положень Закону № 3817, встановлено, що Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім встановлених нормою виключень.

Частиною 2 Розділу XII Прикінцеві положення встановлено, що Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 46, ст. 345 і наступними змінами) (далі - Закон) і Постанова Верховної Ради України "Про порядок введення в дію Закону України "Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 46, ст. 346) втрачають чинність з 1 січня 2025 року, крім статті 8 Закону, яка діє до дня набрання чинності та введення в дію статті 33 цього Закону. Зазначено, що положення Закону до дня втрати ним чинності застосовуються в частині, що не суперечить положенням цього Закону.

Так, оскільки перевірка проведена та винесено податкове повідомлення рішення після набрання чинності Закону № 3817, відтак, в даному випадку застосуванню підлягають норми Закону № 3817.

За результатами перевірки стану дотримання законодавства під час провадження діяльності, пов`язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального встановлено наступне.

В ході проведення перевірки встановлено продаж тютюнових виробів без одержання відповідної ліценції та право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами, відповідно до баз даних ДПС України «СОД РРО», а саме 12.09.2024 року о 13:52:01 год, стіки ОСОБА_3 на загальну суму 258,00 грн, через ПРРО ф.н. 4000159864.

Судом встановлено, що постановою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 28.11.2024 року у справі №206/5974/24 було ухвалено провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 1 ст. 164 КУпАП закрити, у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

В указаній постанові Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 28.11.2024 року у справі № 206/5974/24 встановлено наступне: «До Самарського районного суду міста Дніпропетровська надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164 КУпАП. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 1714 від 31.10.2024, ФОП ОСОБА_1 здійснила господарську діяльність без наявності дозвільних документів, а саме: 12.09.2024 год. об 13 год. 52 хв. в магазині, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , здійснила роздрібну (оптову) торгівлю алкогольними напоями/тютюновими виробами/пальним (зберігання пального) без наявності відповідної ліцензії, чим порушила п. 1 ст. 23 Закону України від 18.06.2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального». «З урахуванням викладеного, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, також беручи до уваги заперечення захисника, суд приходить до переконання, що у матеріалах справи відсутні належні та достатні докази, які підтверджують факт здійснення ФОП ОСОБА_1 господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону без отримання ліцензії на провадження такої діяльності, а тому провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Слід зауважити, що в силу положень частини 4 статті 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, яке набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, обставини щодо здійснення ФОП ОСОБА_1 продажу тютюнових виробів без одержання відповідної ліценції та право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами не підлягають дослідженню та з`ясуванню в контексті розгляду даної справи.

Разом з цим, при притягненні до фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, останній згідно з пунктом 112.1 статті 112 ПК України повинен врахувати, що особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 112.2 статті 112 ПК України особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Приписами пункту 112.7 статті 112 ПК України встановлено, що у разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків.

Порядок доведення обставин, за яких особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинене податкове правопорушення, в межах судового провадження визначається процесуальним законодавством.

Усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи.

При цьому, необхідно враховувати, що вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Таким чином, умовами, які визначають вину особи, у розумінні статті 112 ПК України є:

- встановлення можливості дотримання особою правил та норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжиття цією особою достатніх заходів щодо їх дотримання;

- доведення контролюючим органом того, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Обов`язок доведення вини покладено на контролюючий орган, без виконання якого особу неможливо притягнути до фінансової відповідальності за податкове правопорушення, для кваліфікації якого умовою є наявність вини.

Подібна правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 16.11.2023 року у справі № 160/24147/21.

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.265 пункту 14.1 статті 14 ПК України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з осіб, що вчинили податкове правопорушення або порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Враховуючи, що штрафні (фінансові) санкцій (штрафи) є різновидом фінансової відповідальності, саме на відповідача покладено обов`язок доведення обставин, що платник податків мав можливість дотримання правил та норм, однак не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання.

Суд враховує, що оскільки постановою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 28.11.2024 року у справі №206/5974/24 провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1ст.164 КУпАП закрито на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю у діях ФОП ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, наявні підстави вважати, що у даному випадку відсутні в діях позивача будь-які ознаки протиправності, тому суд вважає неправомірним застосування контролюючим органом штрафних санкцій, що є підставою для скасування податкового повідомлення-рішення від 26.11.2024 року № 0727270903.

З урахуванням вищевикладених обставин, висновки контролюючого органу про здійснення позивачем продажу тютюнових виробів без одержання відповідної ліценції та право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами слід також вважати недоведеними, а податкове повідомлення-рішення від 26.11.2024 року № № 0727270903 таким, що підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення форми «С» №0719150708 від 20.11.2024 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 8 597, 55 грн. за порушення п. 1, 2, 11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06.07.1995 року (із змінами та доповненнями), суд зазначає наступне.

Стосовно порушення п.1, 2 ст. 3 Закону України №265/95-ВР слід зазначити таке.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року №265/95-ВР (далі Закон №265/95-ВР).

Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 3 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон № 265) суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов`язані:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

- надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Згідно із статтею 2 Закону №265 розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Форма та обов`язкові реквізити фіскального касового чеку встановлені Положенням про форму та зміст розрахункових документів, що затверджено наказом Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року № 13 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2016 р. за № 220/28350 (далі - Положення).

Згідно пункту 2 розділу ІІ Положення фіскальний чек має містити такі обов`язкові реквізити:

- найменування суб`єкта господарювання (рядок 1);

- назва господарської одиниці - найменування, яке зазначене в документі на право власності або користування господарською одиницею і відповідає довіднику «Типи об`єктів оподаткування» та повідомлене ДПС формою 20-ОПП (рядок 2);

- адреса господарської одиниці - адреса, яка зазначена в документі на право власності чи користування господарською одиницею (назва населеного пункту, назва вулиці, номер будинку/офісу/квартири) та повідомлена ДПС формою 20-ОПП (рядок 3);

- для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ,- індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно з Кодексом; перед номером друкуються великі літери «ПН» (рядок 4);

- для СГ, що не є платниками ПДВ,- податковий номер або серія та номер паспорта / номер ID картки (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті), перед яким друкуються великі літери «ІД» (рядок 5);

- якщо кількість придбаного товару (обсяг отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру, - кількість, вартість одиниці виміру придбаного товару (отриманої послуги) (рядок 6);

- код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7);

- цифрове значення штрихового коду товару (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством, а у разі непередбачення - за бажанням платника) (рядок 8);

- цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 9);

- назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ (рядок 10);

- ідентифікатор еквайра та торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати (рядок 11);

- ідентифікатор платіжного пристрою (рядок 12);

- сума комісійної винагороди (у разі наявності) (рядок 13);

- вид операції (рядок 14);

- реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки), допустимі правилами безпеки платіжної системи, перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ» (рядок 15);

- напис «ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» (найменування платіжної системи, платіжний інструмент якої використовується, код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі та/або код транзакції в платіжній системі, значення коду) (рядок 16);

- підпис касира (якщо це передбачено правилами платіжної системи), перед яким друкується відповідно напис «Касир» (рядок 17);

- підпис держателя електронного платіжного засобу (платіжної картки) (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи «Касир» та «Держатель ЕПЗ» (рядок 18);

- позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо), суму коштів за цією формою оплати та валюту операції (рядок 19);

- загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово «СУМА» або «УСЬОГО» (рядок 20);

- для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ,- окремим рядком літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкуються великі літери «ПДВ» (рядок 21);

- для СГ роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (СГ, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ),- окремим рядком літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкується назва такого податку (рядок 22). У реквізиті «Акцизний податок» його назва наводиться згідно з Кодексом. За потреби дозволяється використовувати скорочення;

- заокруглення (рядок 23);

до сплати (рядок 24);

- фіскальний номер касового чека / фіскальний номер електронного касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина, секунда) проведення розрахункової операції (рядок 25);

- QR-код, який містить у собі код автентифікації повідомлення (МАС) цього чеку, дату і час здійснення розрахункової операції, фіскальний номер касового чека / фіскальний номер електронного касового чека, суму розрахункової операції, фіскальний номер РРО / фіскальний номер ПРРО) (рядок 26);

- для касового чека, що створюється програмним реєстратором розрахункових операцій:

- позначку щодо режиму роботи (офлайн/онлайн), в якому створений касовий чек програмним реєстратором розрахункових операцій (рядок 27), контрольне число, сформоване в режимі офлайн (рядок 28);

- заводський номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ЗН». Заводський номер для програмних реєстраторів розрахункових операцій не зазначається (рядок 29);

- фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ФН» або фіскальний номер програмного реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ФН ПРРО» (рядок 30);

- напис «ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК» та графічне зображення найменування або логотипу виробника (рядок 31).

Слід зазначити, що відповідно до п. 14.1.107 п. 14.1 ст. 14 ПКУ марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, віднесений до документів суворого обліку, яким підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Згідно з пунктом 226.7 ст 226 ПКУ визначено, що кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, крім суми акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв.

В ході фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 за адресою: м. Дніпро, вул. Роторна, буд. 27, встановлено, що в період 2024 року, згідно баз даних ДПС України, (СОД РРО) встановлено проведення через ПРРО ф.н. 4000159864 розрахункових операцій з формуванням розрахункових документів невідповідної встановленої форми на загальну суму 955,60 грн., чим порушено вимоги п. 1, 2 ст. 3 розд. ІІ Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями).

Також вході проведення фактичної перевірки було зафіксовано наявність готівкових коштів в касі на суму 1823,00 грн, згідно опису готівки. При цьому, згідно Х- звіту №198 від 21.10.2024 року зазначено, що сума готівкових коштів в касі становить 349,90 грн.

Таким чином, встановлено невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунку на суму 1473,10 грн.

У відповідності до п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у разі встановлення в ході перевірки факту:

- проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг);

- непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи;

- невидачі (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання, застосовується штрафна санкція у розмірі 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.

Аналіз наведених вище норм права дає підстави для висновку, що п. 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлює відповідальність за невиконання суб`єктом господарювання щонайменше одного з трьох обов`язків:

1) проведення розрахункової операції через РРО, однак, на неповну суму покупки;

2) непроведення розрахункової операції через РРО;

3) невидача відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції;

4) проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання.

Перші два обов`язки суб`єкта господарювання походять зі змісту пункту 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а третій - з пункту 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Відповідно, наявність будь-якої з таких обставин (у сукупності або окремо) і утворює склад правопорушення, за яке настає відповідальність за пунктом 1 статті 17 вказаного Закону.

При цьому, якщо звернути увагу на об`єктивну сторону складу правопорушення, а саме дії, які складають суть протиправної поведінки платника податків, то в контексті пункту 1 статті 17 Закону відповідальність настає за дії, які за своєю суттю та способом спрямовані на приховування належного обліку здійсненої розрахункової операції на повну суму з використанням реєстраторів розрахункових операцій, тощо.

Позивача притягнуто до фінансової відповідальності за невиконання обов`язків, встановлених як пунктом 1, так і пунктом 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме за видачу розрахункового документа, який не містить одного з обов`язкових реквізитів розрахункових документів/електронних розрахункових документів (цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку).

Законодавець не визначив як самостійний склад правопорушення та не встановив відповідальності, за видачу розрахункового документу з використанням реєстраторів розрахункових операцій, в якому не відображається той чи інший елемент, а саме без зазначення цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку.

Тобто, законодавець визначив обов`язок, за невиконання якого не встановив відповідальність, встановлену статтею 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Стосовно порушення п. 11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» слід зазначити таке.

Пункт 7 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції, за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.

За допомогою онлайн сервісу «Пошук фіскального чека» за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua/cashregs/check позивачем було надано до суду чеки вказані в таблиці наданій відповідачем, в яких містяться назва податку, літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальну сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами, код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.

ОСОБА_1 набула статус ФОП 25.03.2024 року. У зв`язку з великою кількістю чеків в період з квітня 2024 року по жовтень 2024 року, які наведено в таблиці-додатку до акту перевірки, позивачем надано лише частину чеків, а саме: чек від 14.04.2024 року; чек від 15.04.2024 року; чек від 21.04.2024 року; чек від 28.04.2024 року; чек від 05.05.2024 року; чек від 12.05.2024 року; чек від 19.05.2024 року; чек від 31.05.2024 року; чек від 09.06.2024 року; чек від 16.06.2024 року; чек від 19.06.2024 року; чек від 26.06.2024 року; чек від 04.07.2024 року; чек від 10.07.2024 року; чек від 19.07.2024 року; чек від 24.07.2024 року; чек віл 07.08.2024 року; чек від 15.08.2024 року; чек від 21.08.2024 року; чек від 29.08.2024 року; чек від 06.09.2024 року; чек від 11.09.2024 року; чек від 19.09.2024 року; чек від 28.09.2024 року; чек від 02.10.2024 року; чек від 12.10.2024 року; чек від 14.10.2024 року.

Таким чином, наведені вище чеки підтверджують виконання розрахункових операцій, містять реквізити, які мають вплив на правильність визначення, реальність здійснення господарської операції за її суттю та на формування показників податкової звітності та підтверджують відсутність порушень, за які п.1 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено відповідальність.

Постановою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 15.01.2025 року у справі №206/6165/24 було ухвалено провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ФОП ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП закрити у зв`язку з недоведеністю її вини у вчиненні адміністративного правопорушення.

В указаній постанові зазначено: «З акту (довідки) фактичної перевірки від 31.10.2024 року №3389/04/36/07/08/РРО/ НОМЕР_1 вбачається, що в ході перевірки встановлено: проведення готівкових та безготівкових розрахунків через ПРРО ф.н. НОМЕР_2 без ведення відповідних розрахункових документів встановленої форми за період 2024 рік в сумі 965,60 грн., а саме в чеках ПРРО відсутній один із основних реквізитів чека ПРРО марка акцизного податку. На місці проведення розрахунків знаходяться готівкові кошти, які належним чином не проведені через ПРРО ф.н. НОМЕР_3 в сумі 1473,10 грн. (відповідно Х-звіту та опису готівки. Порушення порядку проведення розрахунків в частині зазначення коду УКТЗЕД для підакцизної групи товарів, згідно додатку до акту перевірки. В ході проведення перевірки встановлено продаж тютюнових виробів без одержання відповідної ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами відповідно баз даних ДПС України «СОД РРО», а саме 12.09.2024 року о 13:52:01 год. чек на стікі Тереа бронза на загальну суму 258 грн. (додаток до акту перевірки) через ПРРО ф.н. 4000839145. Разом з тим, контрольна розрахункова операція при проведенні перевірки не проводилась (п. 2.2.12 акту), жодних доказів скоєння вказаних порушень адміністративні матеріали у справі не містять, зокрема чеку невідповідної форми. Крім цього, в письмових поясненнях ФОП ОСОБА_1 вказала, що за адресою АДРЕСА_1 господарську діяльність здійснює також ФОП ОСОБА_4 . Саме ФОП ОСОБА_4 було здійснено продаж товару з видачею чеку 143450 від 21.10.2024 року о 13:30 год. із зазначенням коду УКТ ЗЕД та інших необхідних реквізитів, про що також зазначено в Акті перевірки, а саме в додатках до акту вказано «фіскальний чек ФОП ОСОБА_4 ». «Відтак, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять достатніх доказів вини ФОП ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП».

Таким чином, порушення зазначені в акті перевірки не підтверджені, відтак податкове повідомлення рішення від 20.11.2024 року № 0719150708 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини першоїстатті 77 Кодексу адміністративного судочинства Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другоюстатті 77 Кодексу адміністративного судочинства Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Щодо відшкодування витрат на правову допомогу в розмірі 10500 грн., суд зазначає таке.

Приписами частини 1 статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи (ч.3 ст.132 КАС України).

Згідно ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч.ч. 6, 7 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому суд зазначає, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було подано заперечення проти задоволення клопотання про стягнення на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 10500,00 грн, у зв`язку з неспівмірністю та необґрунтованістю.

Дослідивши клопотання представника позивача про відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, суд зазначає наступне.

На обґрунтування вимог про стягнення правничої допомоги позивачем долучено копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП 3618 від 09.02.2018 року, виданого на ім`я Зарвія Руслана Леонідовича, копію ордеру на надання правової (правничої) допомоги серії АЕ №1349965 від 12.02.2025 року, копію договору про надання правничої допомоги від 01.11.2024 року №BL01-11/24, копію додаткової угоди від 01.11.2024 року до договору про надання правничої допомоги від 01.11.2024 року №BL01-11/24 та копію наданих послуг акта №1 від 31.03.2025 року.

Верховний Суд у постанові від 28.09.2023 року у справі №686/31892/19 зазначив, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Отже, для підтвердження понесених стороною витрат на правову допомогу, така особа повинна надати до суду, зокрема, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

При цьому, в п.п. 4.2 договору про надання правничої допомоги від 01.11.2024 року №BL01-11/24 зазначено, що на підтвердження факту надання послуг відповідно до умов цього договору складається акт наданих послуг, який підписується сторонами.

Однак, згідно з правовою позицією Верховного Суду у справі № 922/2604/20, відсутність документального підтвердження надання правової допомоги (договору надання правової допомоги, детального опису виконаних доручень клієнта, акту прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв`язку з недоведеністю їх наявності.

Таким чином, суд вважає, що доказом на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом вважається саме квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження.

Однак, всупереч положенням статті 134 КАС України представник позивача не надав документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження), які б свідчили про фактично понесені витрати на правничу допомогу.

Оскільки позивачем не надано документу, що свідчить про фактичну оплату витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, у суду відсутня змога встановити дійсний розрахунок понесених позивачем вказаних витрат, у зв`язку з чим підстави для відшкодування витрат на правничу допомогу відсутні.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до частини 1статті 139 Кодексу адміністративного судочинства Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю, на користь позивача слід стягнути сплачений ним при поданні позовної заяви до суду судовий збір у сумі 1211,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Згідност. 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове-повідомлення рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 26.11.2024 року №0727270903 форми С, на суму 21 300 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове-повідомлення рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 20.11.2024 року №0719150708 форми С на суму 8 597,55 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд.17-а, код ЄДРПОУ 44118658) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя О.В. Серьогіна