Рішення № 128789639, 23.05.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2025 рокуСправа №160/7784/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Царікової О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26; ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

14.03.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо необчислення пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки про заробітну плату від 08.05.2007 р. № 02/131 за період: з січня 1992 року по грудень 1996 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до довідки про заробітну плату від 08.05.2007 року № 02/131 за період: з січня 1992 року по грудень 1996 року з дати призначення пенсії 02.08.2023.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, та отримує пенсію за віком з 02.08.2023, яка призначена відповідно до рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2024. Так при призначенні пенсії відповідачем не була врахована для обчислення пенсії довідка про заробітну плату від 08.05.2007 року № 02/131 за період роботи з січня 1992 року по грудень 1996 року, яка останнім була надана разом із заявою про призначення пенсії. Після призначення пенсії 24.12.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про надання інформації щодо підстав неврахування довідки про заробітну плату за період роботи з січня 1992 року по грудень 1996 року. Листом від 18.01.2025 року відповідач зазначив, що позивачем попередньо було надано архівну довідку від 29.07.2023 року № Ц-65, в якій наявні розбіжності в прізвищі з паспортними даними (російською мовою). Згідно паспорту ОСОБА_2 , в первинних документах ОСОБА_3 . З даною відмовою позивач не погодився, у зв`язку з чим звернувся з даним позовом до суду.

19.03.2025 ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в позові, зазначаючи, що для обчислення заробітку при призначенні пенсії за віком позивач надав довідку № Ц-65 від 20.07.2023 за період з 01.01.1992 по 31.12.1996 видану архівним відділом Першотравенської міської ради. При повторному зверненні із заявою на призначення пенсії позивачем була надана довідка № 02/131 від 08.05.2007 за період з 01.01.1992 по 31.12.1996, видану Першотравенським ШБУ 4. Обидві вищезазначені довідки про заробітну плату за один і той самий період. Управлінням контрольно - перевірочних робіт Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області була проведена перевірка достовірності та обґрунтованості видачі довідки № Ц-65 від 20.07.2023, та складений відповідний акт. Згідно акту перевірки наявні розбіжності в прізвищі з паспортними даними (російською мовою). Згідно паспорту прізвище ОСОБА_2 , в первинних документах: ОСОБА_3 (мовою оригіналу). Провести перевірку достовірності та обґрунтованості видачі довідки № 02/131 від 08.05.2007 не має можливості, оскільки підприємство ліквідовано, документи знаходяться в архівному відділі Першотравенської міської ради.

Дослідивши повно і всебічно письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком з 02.08.2023 року, яка призначена відповідно до рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2024.

Також судом встановлено, що при призначенні пенсії Відповідачем не була врахована для обчислення пенсії довідка про заробітну плату від 08.05.2007 року № 02/131 за період роботи з січня 1992 року по грудень 1996 року, яка останнім була надана разом із заявою про призначення пенсії. Після призначення пенсії 24.12.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про надання інформації щодо підстав неврахування довідки про заробітну плату за період роботи з січня 1992 року по грудень 1996 року. Листом від 18.01.2025 року відповідач зазначив, що позивачем попередньо було надано архівну довідку від 29.07.2023 року № Ц-65, в якій наявні розбіжності в прізвищі з паспортними даними (російською мовою). Згідно паспорту ОСОБА_2 , в первинних документах ОСОБА_3 .

Вказані підстави слугували для звернення позивача до суду з даною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку наведеному вище, суд виходить з наступного.

Відповідно дост. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Спірні правовідносини регулюютьсяЗаконом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09 липня 2003 року,Законом України «Про пенсійне забезпечення», Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно доЗакону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженогоПостановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 року, Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. № 637, Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затверджена постановою Державного комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці та заробітної плати від 20.06.1974 року № 162 у редакції постанови Держкомпраці СРСР від 02.08.1985 року № 252 зі змінами від 19.10.1990 року №412.

Відповідно до ч. 1ст. 44 Закону № 1058-IV, призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається Правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Відповідно до пп. 1.7, 1.8. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно доЗакону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженогоПостановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 року(надалі - Порядок № 22-1), звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу або засобами Порталу Дія). Якщо документи будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата реєстрації заяви на вебпорталі або засобами Порталу Дія.

Якщо наявних документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертоюстатті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»(далі - Закон).

Як встановлено судом, позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про надання інформації щодо підстав неврахування довідки про заробітну плату за період роботи з січня 1992 року по грудень 1996 року. Листом від 18.01.2025 року відповідач зазначив, що позивачем попередньо було надано архівну довідку від 29.07.2023 року № Ц-65, в якій наявні розбіжності в прізвищі з паспортними даними (російською мовою). Згідно паспорту ОСОБА_2 , в первинних документах ОСОБА_3 .

Позивач не погоджується із зазначеним, вважає, що прізвище російською мовою зазначено правильно та не розуміє, у чому полягає невідповідність.

Щодо необчислення пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки про заробітну плату від 08.05.2007 р. № 02/131 за період з січня 1992 року по грудень 1996 року.

Відповідно до ч. 1ст. 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з ч. 2 вказаної статтіЗакону, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цьогоЗаконуза даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цимЗаконом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цимЗаконом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 4ст. 24 Закону № 1058-IV).

Згідностатті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ(далі - Закон № 1788-ХІІ) до стажу роботи зараховується робота, виконувана - на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях, кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. До стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків.

Згідно зістаттею 62 Закону № 1788-ХІІ, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так,Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі - Порядок № 637).

Відповідно до п.1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п.3 Постанови №637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, відомості якої підлягають врахуванню при визначенні стажу роботи особи.

Довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи, приймаються для підтвердження трудового стажу лише у випадку відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи.

Станом на час заповнення трудової книжки НОМЕР_2 від 23.12.1985 року вперше загальний порядок ведення трудових книжок регулювався Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях затвердженою постановою Держкомпраці СРСР № 162 від 20.06.1974 (далі -Інструкція № 162).

Згідно п.п. 1.1.Інструкції № 162трудова книжка є основним документом про трудової діяльності робітників та службовців.

Пунктом 2.1Інструкції №162визначено, що заповнення трудових книжок і вкладишів до них проводиться мовою союзної, автономної республіки, автономної області, автономного округу, біля яких розташоване дане підприємство, установа, організація, і офіційною мовою СРСР.

Відповідно до пункту 2.2 Інструкції № 162заповнення трудової книжки вперше проводиться адміністрацією підприємства в присутності працівника не пізніше тижневого строку з дня прийняття працівника на роботу.

Згідно пункту 2.3Інструкції № 162, всі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу роботу або звільнення, а також про нагородження та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а при звільненнів день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються охайно, ручкою кульковою або пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів.

З кожним записом, що вноситься на підставі наказу (розпорядження) у трудову книжку (вкладиш) про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу та звільнення, адміністрація зобов`язана ознайомити власника цієї книжки (вкладиша) під розписку в особистій картці (типова міжвідомча форма N Т -2, затверджена ЦСУ СРСР), в якій має бути повторено точний запис із трудової книжки (вкладиша) (п.2.4.Інструкції №162).

У разі виявлення неправильного чи неточного запису відомостей про роботу, переведення на іншу постійну роботу, про нагородження та заохочення та ін. виправлення проводиться адміністрацією того підприємства, де було внесено відповідний запис. Адміністрація за новим місцем роботи зобов`язана надати працівникові у цьому необхідну допомогу (п.2.5.Інструкції №162).

Відповідно до п. 2.10Інструкції №162відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім`я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) та дата народження зазначаються на підставі паспорта або свідоцтва про народження.

Зміни записів у трудових книжках про прізвище, ім`я, по батькові та дату народження проводяться адміністрацією за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорти, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, імені, по батькові та ін.) та з посиланням на номер та дату цих документів.

Зазначені зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рисою закреслюється, наприклад, колишнє прізвище чи ім`я, по батькові, дата народження та записуються нові дані (п. 2.12Інструкції №162)..

Суд зазначає, що наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.1993 за № 58, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 р. за № 110, затверджена Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників (надалі - Інструкція №58), з прийняттям якоїІнструкція №162не застосовується.

Слід зазначити, що відповідно до пункту 1.2Інструкції № 58трудові книжки раніше встановленого зразка обміну не підлягають. (Постановою від 27.04.1993 №301 Кабінету Міністрів України «Про трудові книжки працівників»затверджено зразок бланку трудової книжки). Отже законодавством продовжено використання бланку попереднього зразка таІнструкцією №58припинено застосування Інструкції 162.

При цьому, суд звертає увагу, що вІнструкції №58закріплені аналогічні вимоги, що були викладені у попереднійІнструкції №162.

Аналіз наведених норм права доводить, що саме на роботодавця покладено обов`язок заповнення трудової книжки робітника, а тому позивач не може нести відповідальність за невиконання роботодавцем покладених на нього обов`язків.

Відповідачем зауважено, що періоди роботи позивача за період з 01.01.1992 по 31.12.1996 року згідно трудової книжки НОМЕР_2 від 23.12.1985 року не зараховано, у зв`язку з тим, що Управлінням контрольно - перевірочних робіт Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області була проведена перевірка достовірності та обґрунтованості видачі довідки № Ц-65 від 20.07.2023, та складений відповідний акт. Згідно акту перевірки наявні розбіжності в прізвищі з паспортними даними (російською мовою). Згідно паспорту прізвище ОСОБА_2 , в первинних документах: ОСОБА_3 (мовою оригіналу).

Дослідивши копію трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 від 23.12.1985, судом встановлено, що на першій сторінці зазначено ПІБ працівника ОСОБА_1 .

Згідно копії паспорту серія НОМЕР_3 наявної в матеріалах справи, ПІБ позивача - ОСОБА_1

У свою чергу, перше заповнення трудової книжки позивача відбулось 23.12.1985 року (графадата заповнення).

Суд зазначає, що станом на момент звернення позивача з заявою про призначення пенсії діючим є зразок бланка, технічного опису та порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженийпостановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. № 302.

Згідно пункту 127 вказаного Порядку у паспорті складові іменіпрізвищетавласне ім`я, а також місце народження особи зазначаються українською мовою та латинськими літерами відповідно до правил транслітерації або документів, зазначених вабзаці двадцятомупункту 14 цього Порядку. Складова іменіпо батьковізазначається українською мовою.

Між тим, до затвердження вказаного Порядку діяло Положення про паспорт громадянина України, затвердженеПостановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-XII(далі - Положення № 2503-XII), відповідно до якого бланки паспортів виготовлялись у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Так, згідно додатку до цього ПоложенняОпис паспорта громадянина Українина першій сторінці паспорта у верхній частині українською,російською та англійською мовами відтиснуто слово "Україна", посередині - Державний герб України, а у нижній - українською, російською та англійською мовами - слова "Паспорт громадянина України". На другій сторінці паспорта у верхній частині відведено місце для фотокартки власника паспорта (розміром 35 х 45 міліметрів). Нижче - відомості українською мовою про прізвище, ім`я та по батькові, стать, дату і місце народження, дату видачі і орган, що видав паспорт, а також підписи посадової особи та власника паспорта. Записи засвідчуються гербовою мастиковою печаткою, і після цього сторінка заклеюється плівкою. На третій сторінці паспорта - відомості російською мовою про прізвище, ім`я та по батькові, стать, дату і місце народження, дату видачі і орган, що видав паспорт, а також підписи посадової особи та власника паспорта, засвідчені гербовою мастиковою печаткою.

Згідно Положення про паспортну систему СРСР, затвердженого постановою Радою міністрів СРСР від 28.08.1974 року №677, що діяло на момент видачі трудової книжки серії НОМЕР_2 від 23.12.1985, паспорти виготовлялись за єдиним для СРСР зразком російською мовою та мовою відповідної союзної республіки, а для автономних республік, автономних областей, автономних округів також мовою відповідних автономної республіки, автономної області, автономний округ.

З огляду на те, що відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. № 302, при отриманні нового паспорта заявник здає паспорт, який подавався для обміну, подання позивачем паспорту, на підставі якого заповнювалась її трудова книжка, є неможливим.

Суд зазначає, що вказане на першій сторінці трудової книжки прізвище позивача ОСОБА_3 (російською) співпадає з його паспортними даними, де українською прізвище вказано ОСОБА_2 .

Зазначення прізвища позивача російською мовою не може бути підставою для відмови позивачу у призначенні пенсії.

Таким чином, судом не встановлено невідповідність прізвища зазначеного у трудовій книжці серії НОМЕР_2 від 23.12.1985 даним паспорта позивача.

Як було зазначено, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка і саме за відсутності такої або відповідних записів у ній, стаж встановлюється на підставі даних, наявних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та інших документів.

При цьому, Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а (провадження №К/9901/2310/18) висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Таким чином, з огляду на те, що записами трудової книжки серії НОМЕР_2 від 23.12.1985, яка є основним документом, що підтверджує стаж роботи, підтверджено періоди роботи позивача з січня 1992 року по грудень 1996 року, суд доходить висновку, що відповідачем безпідставно не обчислено пенсію відповідно до довідки про заробітну плату від 08.05.2007 року № 02/131.

У контексті оцінки кожного аргументу (доводу), наданого стороною, суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справахПроніна проти України(пункт 23) іСерявін та інші проти України(пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів і інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

В пункті 42 рішення Європейського Суду з прав людини у справіБендерський проти Українивід 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Частиною 2статті 2 КАС Українивстановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності передзаконом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідностатті 72 КАС Українидоказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1статті 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2статті 77 КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно зіст. 249 КАС Українирішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до положеньст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав Відповідачем у справі, або якщо Відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26; ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо необчислення пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки про заробітну плату від 08.05.2007 р. № 02/131 за період з січня 1992 року по грудень 1996 року;

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до довідки про заробітну плату від 08.05.2007 року № 02/131 за період з січня 1992 року по грудень 1996 року з дати призначення пенсії 02.08.2023.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 986 (дев`ятсот вісімдесят шість) гривні 44 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складений 23.05.2025.

Суддя О.В. Царікова