Ухвала суду № 128785835, 11.07.2025, Миронівський районний суд Київської області

11.07.2025 Єдиний унікальний № 371/69/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2025 року м. Миронівка

ЄУН 371/69/21

Провадження № 2-з/371/17/25

Миронівський районний суд Київської області в складі судді Капшук Л.О., розглянувши заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Планета Зем» Швачки Вікторії Юріївни про забезпечення позову у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Планета Зем» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кип?ячка Агро», ОСОБА_1 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки,

У С Т А Н О В И В :

У провадженні Миронівського районного суду Київської області перебуває цивільна справа, в якій ТОВ «Планета Зем» заявлено вимоги про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного 02 травня 2019 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Кип?ячка Агро», скасування рішення державного реєстратора КП Миронівської міської ради «Миронівка реєстр» Степаненко А.В. від 30 липня 2018 року, індексний номер 42283802, про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, кадастровий номер : 3222982900:04:001:0039.

07 липня 2025 року представник позивача ОСОБА_2 подала заяву про вжиття заходів забезпечення позову у вказаній справі.

У заяві представник позивача просила накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 3222982900:04:001:0039 (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна в реєстрі речових прав 656097232229); заборонити державним реєстраторам здійснювати будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не виключно, і реєстрацію (перереєстрацію), пов?язану з припиненням, зміною або реєстрацією договорів оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3222982900:04:001:0039, (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна в реєстрі речових прав 656097232229).

Заяву обґрунтувала тими обставинами, що відповідачами було укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3222982900:04:001:0039, незважаючи на ті обставини, що на час укладення договору оренди вказана земельна ділянка була передана в платне довгострокове користування (строком на 10 років) ТОВ «Планета-Зем».

На даний час договір, укладений між ТОВ «Планета-Зем» та ОСОБА_1 , недійсним не визнавався та у порядку, передбаченому Законом України «Про оренду землі» не припинявся.

З реєстру речових прав представнику позивача стало відомо, що у серпні 2022 року ОСОБА_1 здійснила відчуження спірної земельної ділянки на користь іншої особи на підставі договору дарування від 11 серпня 2022 року. Тобто спірна земельна ділянка була відчужена вже під час розгляду даної справи в суді.

Таким чином, не зважаючи на наявність судового спору, який триває з 2021 року та про який було достеменно відомо всім сторонам, у серпні 2022 року відповідач здійснює відчуження спірної земельної ділянки на підставі договору дарування і не повідомляє про дані фактичні обставини ні суд, ні інших учасників справи.

У разі задоволення позову позивач (ТОВ «Планета-Зем») матиме право на користування спірною земельною ділянкою та стягнення з відповідачів упущеної вигоди.

Відчуження відповідачем спірної земельної ділянки істотно ускладнить виконання рішення суду, оскільки наявність нового власника призводить до виникнення нового спору з приводу цієї ж земельної ділянки та необхідності звернення позивача за захистом своїх прав.

Відповідач ОСОБА_1 , маючи можливість розпорядитися об?єктом прав, що став предметом спору, відчужила спірну земельну ділянку. Так само і новий власник, у разі не застосування заходів забезпечення позову, матиме можливість відчужити спірну земельну ділянку.

Наявність у власників спірної земельної ділянки можливості здійснення необмеженої кількості відчуження цієї ділянки, може призвести до того, що внаслідок спорів із кожним з нових власників позивач втратить право на користування спірною земельною ділянкою внаслідок закінчення строку договору користування цією ділянкою.

Тим самим буде унеможливлено поновлення порушених прав позивача на користування спірною земельною ділянкою відповідно до договору.

Також позивач буде вимушений звертатися до суду щодо захисту своїх прав та інтересів шляхом пред?явлення позову про стягнення упущеної вигоди, що вимагатиме від позивача здійснення витрат на професійну правничу допомогу та призведе до відтермінування моменту захисту прав позивача на невизначений термін.

Тобто, замість належного користування спірною земельною ділянкою позивач буде вимушений відшуковувати нові види ефективного захисту своїх прав.

Зазначила, що застосування заходів забезпечення у виді накладення арешту на спірну земельну ділянку не призведе до настання для власника цієї земельної ділянки будь-яких негативних насідків.

Наголосила, що зміна власника спірної земельної ділянки є частиною системи недобросовісних спільних дій відповідачів у справі. З лютого 2021 року дана справа розглядається Миронівським районним судом Київської області. Представник відповідача ТОВ «Кип?ячка-Агро» здійснює затягування розгляду справи та користується спірною земельною ділянкою.

Враховуючи, що після укладення договору оренди з ТОВ «Планета-Зем» відповідач уклала угоду про розірвання договору оренди спірної земельної ділянки з ТОВ «Бурти-Перемога» і уклала оспорюваний договір з ТОВ «Кип?ячка-Агро», справа в суді першої інстанції розглядається з 2021 року, а у 2022 році відповідач ОСОБА_1 здійснила відчуження спірної земельної ділянки, у позивача виникають правові підстави для подання заяви про забезпечення позову, оскільки новий власник може достроково припинити дію оспорюваного договору і укласти новий договір з іншою юридичною особою, що входить до агропромислової корпорації «Успіх», як це було зроблено у інших справах, чим спричинить значні перешкоди у реалізації законного права ТОВ «Планета Зем» на користування спірною земельною ділянкою, що захищається останнім в рамках даного провадження.

Частиною 1 статті 153 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Згідно правил частини 6-8 вказаної статті, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно правил статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи.

Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до частини 1 статті 150 ЦПК України, позов забезпечується, в тому числі, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Згідно з частиною 3 статті 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до принципу змагальності сторін і загальних правил розподілу тягаря доказування, обов`язок доведення підстав для застосування заходів забезпечення позову покладається на ту особу, яка заявляє відповідне клопотання. Отже, за загальним правилом, заявник зобов`язаний довести наявність підстав для забезпечення позову, надавши відповідні докази.

Згідно роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 4 постанови № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Встановлено, що наявні підстави для вжиття заходів забезпечення позову у виді заборони вчиняти будь які дії щодо відчуження майна.

Між сторонами дійсно виник спір з приводу об`єкта нерухомості, яким є земельна ділянка площею 1,56 га з кадастровим номером 3222982900:04:001:0039, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, право власності на яку на час виникнення спірних правовідносин було зареєстроване за ОСОБА_1 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії Р2 №447924, виданого Миронівською державною адміністрацією Київської області 30 жовтня 2003 року.

Позивач обґрунтовує наявність свого речового права на спірну земельну ділянку і права захистити речове право в судовому порядку наявністю укладеного договору оренди земельної ділянки від 26 квітня 2017 року.

23 липня 2018 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна внесено запис про реєстрацію іншого речового права права оренди на земельну з кадастровим номером 3222982900:04:001:0039 за СТОВ «Кип`ячка-Агро», номер запису про інше речове право 27248987.

Предметом спору є спір щодо правомірності оренди одного і того ж майна двома різними орендарями. Один і той же обєкт (земельна ділянка з кадастровим номером 3222982900:04:001:0039) передана в оренду за двома окремими договорами різним особам.

Звертаючись із заявою, заявник вказала причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, зазначила обставини, які вказують на те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити поновлення оспорюваних прав позивача.

На підтвердженняфакту відчуженняземельної ділянкив ході розглядусудової справизаявник надалаІнформаційну довідкуз Державногореєстру речовихправ нанерухоме майнота Реєструправ власностіна нерухомемайно,Державного реєструІпотек,Єдиного реєструзаборон відчуженняоб`єктів нерухомогомайна №334939604від 07червня 2023,за данимиякої правовласності наземельну ділянкуплощею 1,5599га зкадастровим номером3222982900:04:001:0039,призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі договору дарування № 527 від 11 серпня 2022 року зареєстроване за ОСОБА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомості 656097232229.

Мотиви заявника про те, що наступне відчуження спірної земельної ділянки істотно ускладнить виконання рішення суду, оскільки наявність нового власника призводить до виникнення нового спору з приводу цієї ж земельної ділянки та необхідності звернення позивача за захистом своїх прав, це може призвести до того, що внаслідок спорів із кожним з нових власників позивач втратить право на користування спірною земельною ділянкою внаслідок закінчення строку договору користування цією ділянкою, не є обґрунтованими.

За Законом України «Про Оренду землі» зміна орендодавця (перехід права власності) не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі. Отже, якщо в самому договорі оренди не зазначено інше, він продовжує діяти до закінчення строку, на який його укладено.

Новий власник земельної ділянки, щодо якої оформлено договір оренди, одночасно з отриманням права власності на землю отримує також права та обов`язки попереднього власника за чинним договором оренди (ч. 1 ст. 1481Земельного кодексу).

Договір оренди, укладений позивачем та відповідачем ОСОБА_1 містить умову про те, що зміна власника земельної ділянки не є підставою для розірвання чи припинення дії договору (пункт 12.4. договору оренди землі від 26 квітня 2017 року).

Отже, наявність ризику відчуження земельної ділянки не свідчить про потенційні труднощі у подальшому щодо своєчасного поновлення прав позивача, за захистом яких він звернувся.

Вимоги в частині накладення арешту на спірну земельну ділянку також не є обґрунтованими, оскільки арешт майна полягає у тимчасовому позбавленні права на відчуження, розпорядження та користування земельною ділянкою.

Користування земельною ділянкою без укладення договору про її передачу в суборенду відповідно до пункту 9.3 договору оренди земельної ділянки, укладеного відповідачами 02 травня 2019 року, не свідчить про потенційні труднощі у подальшому щодо своєчасного поновлення прав позивача, а при вирішенні питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів, зокрема ТОВ «Кип?ячка Агро», яке набуло речових прав користування спірною земельною ділянкою на підставі договору оренди, та власника земельної ділянки.

Відтак, вимоги в частині накладення арешту на земельну ділянку не підлягають задоволенню.

Поряд з цим, суд вважає, що наявні підстави для забезпечення позову шляхом заборони вчинення реєстраційних дій, пов?язаних з припиненням, зміною або реєстрацією права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3222982900:04:001:0039, (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна в реєстрі речових прав 656097232229.

Наявне достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача з огляду на ті обставини, що вже наявна ситуація оренди одного і того ж майна двома різними орендарями.

Невжиття заявленого заходу забезпечення позову може призвести до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, створить перешкоди у поновленні прав позивача, зробить неможливим ефективний захист прав через судову тяганину та значні витрати.

Враховуючи пов`язаність такого заходу забезпечення позову з предметом спору, наявність обставин, які свідчать про можливість утруднення виконання рішення суду у разі задоволення позову та невжиття заходів забезпечення позову, застосування заходів забезпечення позову є доцільним.

Забезпечення позову шляхом заборони вчинення дій, спрямованих наприпинення,зміну абореєстрацію праваоренди земельноїділянки, є засобом запобігання можливим порушенням охоронюваних законом інтересів позивача.

Заява про забезпечення позову в цій частині є обґрунтованою. Вказаний вид забезпечення позову, який просить застосувати заявник, відповідає вимогам, на забезпечення яких він вживається, та буде адекватним засобом забезпечення позову.

Згідно правил частини 1 статті 154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

За правилами частин 2 та 3 вказаної статті, зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову. Суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо:

1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або

2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Підстави для обов`язкового застосування зустрічного забезпечення відсутні.

За правилами статті 157 ЦПК України, ухвала судупро забезпеченняпозову маєвідповідати вимогамдо виконавчогодокумента,встановленим законом.Така ухвалапідлягає негайномувиконанню здня їїпостановлення незалежновід їїоскарження івідкриття виконавчогопровадження.Примірник ухвалипро забезпеченняпозову залежновід видувжитих заходіводночасно знаправленням заявникунаправляється судомдля негайноговиконання всімособам,яких стосуютьсязаходи забезпеченняпозову іяких судможе ідентифікувати,а такожвідповідним державнимта іншиморганам длявжиття відповіднихзаходів. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Пунктом 5-1 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25 грудня 2015 року визначено, що судове рішення прозаборону вчинення реєстраційних дій, судове рішення про скасування судового рішення, що було підставою для прийняття рішення про зупинення проведення реєстраційних дій, судове рішення про скасуваннязаборони вчинення реєстраційних дій (далі - судове рішення щодозаборони (скасуваннязаборони) вчинення реєстраційних дій), а також заяви власника прозаборону вчинення реєстраційних дій, про відкликання заяви прозаборону вчинення реєстраційних дій, що надходять до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, невідкладно реєструються державним реєстратором у базі даних заяв.

У разі звернення заявника із судовим рішенням щодо заборони (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій державний реєстратор відповідно до закону встановлює особу такого заявника та в порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав та Єдиного державного реєстру судових рішень отримує примірник судового рішення в електронній формі, крім випадку, коли таким заявником є слідчий або прокурор.

Реєстрація судових рішень щодо заборони (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій, заяв власника про заборону вчинення реєстраційних дій, про відкликання заяви про заборону вчинення реєстраційних дій не може проводитися адміністратором центру надання адміністративних послуг, помічником нотаріуса.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення обтяження речових прав заявником може бути орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові особи, якими встановлено, змінено або припинено обтяження, особа, в інтересах якої встановлено, змінено або припинено обтяження, або уповноважені ними особи.

Тож ухвалу про забезпечення позову необхідно направити для негайного виконання державному реєстратору Відділу (Центру) надання адміністративних послуг Миронівської міської ради Обухівського району Київської області для реєстрації судового рішення щодо заборони вчинення реєстраційних дій щодо права оренди на нерухоме майно у виді земельної ділянки площею 1, 5599 га з кадастровим номером 3222982900:04:001:0039.

На підставі викладеного, керуючись статтями 149, 150, 153, 157 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В :

Заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Планета Зем», Швачки Вікторії Юріївни про забезпечення позову у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Планета Зем» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кип?ячка Агро», ОСОБА_1 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, задовольнити частково.

Заборонити державнимреєстраторам вчинятиреєстраційні дії,пов?язані зприпиненням,зміною абореєстрацією праваоренди земельноїділянки площею1,5599га зкадастровим номером3222982900:04:001:0039(реєстраційнийномер об?єктанерухомого майнав реєстріречових прав656097232229),призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належної ОСОБА_3 на підставі договору дарування № 527 від 11 серпня 2022 року, індексний номер: 64461257.

В решті вимог відмовити.

Роз`яснити позивачу положення статті 159 ЦПК України, за якими у випадку закриття провадження або залишення позовної заяви без розгляду з інших, ніж зазначені у частині першій статті 155 цього Кодексу підстав або у випадку ухвалення рішення суду щодо повної або часткової відмови у задоволенні позову відповідач або інша особа, чиї права або охоронювані законом інтереси порушені внаслідок вжиття заходів забезпечення позову, має право на відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, за рахунок особи, за заявою якої такі заходи забезпечення позову вживалися.

Копію ухвали надіслати державному реєстратору Відділу (Центру) надання адміністративних послуг Миронівської міської ради Обухівського району Київської області для виконання, ОСОБА_3 , Товариству з обмеженою відповідальністю «Кип?ячка Агро» та Товариству з обмеженою відповідальністю «Планета Зем» для відома.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання та підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційноїскарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Складення повного тексту ухвали відповідає даті її постановлення.

Суддя Л.О. Капшук