Ухвала суду № 128785784, 03.04.2025, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/9331/24

Провадження № 2/369/2496/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.2025 м. Київ

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Янченко А.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Шапошника Євгенія Васильовича про зупинення провадження у цивільній справі № № 369/9331/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у зв`язку з перебуванням відповідача у складі Збройних Сил України,

ВСТАНОВИВ:

31.05.2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Волчка А.Я. від 03.06.2024 року відкрито позовне провадження у цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Згідно з розпорядженням керівника апарату Києво-Святошинського районного суду Київської області Распутньої Н.О. № 2221 від 18.11.2024 року щодо повторного автоматичного розподілу справи № 369/9331/24 та протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 19.11.2024 року вказану справу передано на розгляд судді Янченку А.В.

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Янченка А.В. від 19.11.2024 року відкрито позовне провадження у цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

03.04.2025 року через підсистему «Електронний суд» до суду надійшла заява представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Шапошника Євгенія Васильовича про зупинення провадження у цивільній справі № № 369/9331/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у зв`язку з перебуванням відповідача у складі Збройних Сил України.

Учасники справи у судове засідання 03.04.2025 року не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 9 ЦПК України ухвали суду проголошуються негайно після їх постановлення за правилами проголошення рішень суду.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Згідно ч. 4 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Так, КЦС ВС уПостанові від 30 вересня 2022 року № 761/38266/14 (61-1091св21) роз`яснив, що якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, Якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, доходить до такого.

Згідно положень ч.1, ч. 2 ст.13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції;.

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 253 ЦПК України, провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п. 2 ч. 1 ст. 251 цього Кодексу, до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Так, звертаючись до суду з вказаною заявою, відповідачем надано копію довідки № 599 від 22.02.2025 року, згідно якої головний сержант ОСОБА_1 дійсно перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України з 12.08.2024 р., по час видачі довідки.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом учинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і передбачити усунення яких неможливо.

Водночас межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до збільшення розумного строку розгляду справи.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

У своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував на необхідності здійснення судових проваджень протягом розумного (передбаченого законом) строку. Розумність тривалості провадження, згідно вказаних рішень, має оцінюватися у світлі конкретних обставин справи та з урахуванням таких критеріїв, як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів.

Згідно п. 10 ч. 3ст. 2 ЦПК України, одним з основних засад (принципів) цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

У постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.11.2022 у справі №905/458/21 зазначено, що нормами процесуального права передбачено право учасника справи: а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника); б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов`язковою.

Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.

Такий висновок міститься в постанові ВС у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 22.03.2023 у справі №755/21179/21.

Згідно із ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. До дій, що можуть бути визнані зловживанням можуть бути віднесені дії, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Питання поважності причин неявки є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються відповідні обставини. Поважними причинами є лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язуються з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне вчинення певної процесуальної дії.

Необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що може призвести до порушення положень ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

Отже, за змістом п. 2 ч. 1ст.251ЦПК України підставою для зупинення провадження у справі може бути перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

При цьому, вказана вище норма має тимчасовий характер, тобто обмежується строком перебування сторони у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан. За такої умови підстава для зупинення провадження у справі вичерпується тоді, коли участь сторони у складі Збройних Сил України припиняється. Учасник справи може припинити участь у складі Збройних Сил України ще до припинення воєнного стану, якщо така можливість передбачена законодавством.

Так, як вбачається з довідки № 599 від 22.02.2025 року, згідно якої головний сержант ОСОБА_1 дійсно перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України з 12.08.2024 р., по час видачі довідки.

Разом з тим, відповідачем не надано суду доказів, його перебування у складі Збройних сил України у військовій частині, яка виконує бойові завдання у зоні бойових дій та бере безпосередню участь у бойових діях або у здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ, перебуваючи безпосередньо на лінії бойового зіткнення з противником.

У постановах Верховного Суду від 27.02.2023 у справі №380/7845/21, від 31.05.2023 у справі №160/1543/21 висловлено позицію про те, що для вирішення питання про зупинення провадження недостатньо самого факту введення воєнного стану і формального перебування сторони у складі ЗСУ, оскільки не кожен структурний елемент в складі ЗСУ переведений на воєнний стан, тобто виконує бойові завдання у зоні бойових дій, а у постановах Верховного Суду від 29.03.2023 у справі №756/3462/20, від 14.02.2024 у справі №466/8799/22 висловлено правову позицію про те, що згідно з п. 12 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008, встановлення відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом, оформлюється письмовими наказами по особовому складу.

Враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволенні заяви представника відповідача та зупинення провадження у справі, у відповідності до п. 2 ч. 1ст. 251 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.251,260 ЦПК України, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Шапошника Євгенія Васильовича про зупинення провадження у цивільній справі № № 369/9331/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у зв`язку з перебуванням відповідача у складі Збройних Сил України, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвалу складено та підписано: 11.07.2025 року.

Суддя А.В. Янченко