Рішення № 12878519, 07.12.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" грудня 2010 р. Справа № 64/338-10

вх. № 9826/5-64

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Медяник А.В. довіреність від 20.10.10р. відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом Приватного підприємства "Інтел-Проект", м. Харків

до Закритого акціонерного товариства "Інститут "Укрорстанкінпром", м. Харків

про стягнення 5648,18 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Інтел-Проект" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою (б/н від 21.10.10), в якій просить суд стягнути з Закритого акціонерного товариства "Інститут "Укроргстанкінпром" суму основного боргу у розмірі 3500,00грн., пеню - 2030,00грн., 3% річних - 16,68грн., інфляційні у розмірі - 101,50грн., всього 5648,18грн.; 102,00грн. державного мита та 236,00грн. на ІТЗ. Окрім того, позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову.

Ухвалою суду від 10.11.10 за позовною заявою було порушено провадження по справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні.

23 листопада 2010року судове засідання, у зв"язку з неявкою представників сторін, було відкладено на 07.12.10р.

До канцелярії суду 07.12.10р. (вх№31161) від позивача надійшли додаткові докази по справі, а також підтвердження перерахування відповідачем позивачу суми основного боргу у розмірі 3500,00 грн. Надані документи судом прийняті та долучені до матеріалів справи.

У судовому засіданні 07 грудня 2010 року представник позивача підтвердив оплату відповідачем суми основної заборгованості, наполягав на стягненні з відповідача штрафних санкцій та судових витрат.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином про що свідчить поштове повідомлення.

Розглянувши клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову, суд відмовляє у його задоволенні, оскільки позивач не надав доказів в підтвердження цього клопотання, а саме, що невжиття таких заходів може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Вирішуючи це клопотання суд керується ст.ст. 66, 67 ГПК України. Згідно ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Суд також враховує Роз’яснення ВАСУ від 23.08.94р. №02-5/611 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” та Інформаційний лист ВГСУ від 12.12.2006 р. №01-8/2776 „Про деякі питання практики забезпечення позову ”, де зокрема, звертається увагу судів на наступне. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Згідно з умовами ст. 901 Господарського кодексу України за договором про надання послуг одна сторона - виконавець (позивач у справі) зобов"язується за завданням другої сторони - замовника (відповідач у справі) надати послугу, а замовник зобов"язується оплатити виконавцеві зазначену послугу.

Між позивачем та відповідачем було укладено договір №12 від 27.07.2010р. Згідно з умовами п.1.1. договору замовник (відповідач) доручає, а виконавець (позивач) приймає на себе відповідну роботу. Виконавець зобов"язується в повному обсязі виконати зобов"язання за договором, в строк 14-ть днів з моменту отримання предоплати (п.1.2.).

Пунктом 2.1. договору сторони передбачили, що за виконану роботу замовник перераховує виконавцю суму у 6500,00 грн., з яких предоплата становить - 3000,00 грн. Повна вартість робіт сплачується замовником на протязі 10-ти банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт. Матеріали справи містять заначений акт від 09.08.10р.( арк. справи 11)

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно данного пункту договору, виконавець отримавши від замовника предоплату, виконав свою роботу в повному обсязі про що свідчить підписаний між сторонами акт виконаних робіт від 09.08.10р. Відповідач всуперечь договору №12 від 27.07.10р. у встановлений строк кошти не сплатив.Внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 3500,00грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Під час розгляду справи, відповідач повністю сплатив суму основної заборгованості у розмірі 3500,00грн., що підтверджується випискою банку від 16.11.2010р., яка міститься в матеріалах справи.

Відповідно до п.1.1. ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд припиняє провадження у справі щодо стягнення 3500,00грн. основного боргу, в порядку п.1.1. ст. 80 ГПК України.

Окрім того, позивачем були заявлені до стягнення 2030,00грн. - пені, 16,68грн.- 3% річних, інфляційні у розмірі - 101,50грн.

Сторони у договорі зазначили, що у разі невиконання замовником обов"язків по оплаті виконаних робіт в передбачені договором строки, замовник виплачує виконавцю пеню у розмірі 1% від неоплаченої суми за кожен день прострочки.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено граничний розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань, який не може збільшуватися за згодою сторін.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Відповідно до статті 3 цього ж Закону зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Враховуючи вимоги ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань", а саме те, що пеня обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня , позовна вимога щодо стягнення з відповідача пені, яка нарахована позивачем за прострочення виконання грошового зобов"язання у відповідності до умов, передбачених вищевказаним договором, підлягає задоволенню частково у сумі 89,18 грн. В решті заявленої вимоги щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 1940,82 грн. слід відмовити, як зайво нарахованої.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних, що становить суму у розмірі 16,68грн. та 101,50грн. інфляційних витрат підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв’язку з чим підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного. Відповідно до ч. 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 102,00 грн. та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони прапорційно задоволеним позовним вимогам.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст. ст. 509, 530, 610, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань", ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 32, 33, 38, 43, 44, 49, п.1.1.80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Інститут "Укроргстанкінпром", м. Харків( Червоношкільна набережна, 16, м. Харків, 61010, код ЄДРПОУ 00224900 р/р 260002842 в ПАТ "Мегабанк" МФО 351629) на користь Приватного підприємства "Інтел-Проект" ( м. Харків,вул. Гвардійців Широнінців, буд. 79-В, кв. 110 код ЄДРПОУ 33067465 р/р 26007052298699 у відділенні №31 ХГРУ "Приватбанк" МФО 351533) пені в розмірі 89,18 грн.,3% річних в розмірі 16,68грн., інфляційних витрат в розмірі 101,50грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 66,95грн., витрати на інформаційно-технічне забеспечення процесу в розмірі 154,91грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Припинити провадження в частині заявленої до стягнення суми основного боргу у розмірі 3500,00грн. відповідно до п.1.1. ст.80 ГПК України.

Суддя

Повний текст рішення складено 13 грудня 2010 року.