Ухвала суду № 128785012, 07.07.2025, Софіївський районний суд Дніпропетровської області

ЄУН 193/400/25

Провадження 2/193/267/25

У Х В А Л А

іменем України

07 липня 2025 року сел.Софіївка

Софіївський районний суд Дніпропетровської області в складі

головуючого судді Кравченко Н.О.,

за участю:секретаря судового засідання Ратушної В.В.,

представника позивачівадвоката Цимбалюк С.В. (в режимі відеоконференції),

представника відповідачаадвоката Охримович Л.С. (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в с-ще. Софіївка в залі судових засідань Софіївського районного суду Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Агро Лайт» про розірвання договору оренди земельної ділянки , стягнення недоотриманої орендної плати, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2025 року ОСОБА_1 через представникаадвоката Ліфшиць З.О. звернулись до суду з позовом до ТОВ «Агро Лайт» з вимогами про: розірвання договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1225283800:02:001:0027 загальною площею 7,2611 га від 03.01.2023 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Агро Лайт» та стягнення неотриманої орендної плати в розмірі 44333,33 грн. в обґрунтування позову зазначено систематичну несплату орендної плати із посиланням на невиконання умов договору оренди та на підставі ст.ст. 611, 651 ЦК України та 141 ЗК України з 03.01.2023 року.

30.06.2025 року посередництвом представника ОСОБА_2 до суду подано уточнену позовну заяву, згідно якої позивач вимагає : зобов`язати усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою з кадастровим номером 1225283800:02:001:0027 загальною площею 7,2611 га шляхом повернення власнику. В обґрунтування позову зазначено, що позивачем договір оренди від 03.01.2023 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Агро Лайт» не укладався, не підписувався, заявлено клопотання про призначення почеркознавчої експертизи з посиланням на ст..ст. 203,205, 627,638 ЦК України , ст.ст. 14,15 ЗК України.

Представник позивачівадвокат Цимбалюк С.В. заяву підтримав, пояснив, що положення ст.. 49 ЦПК України надає можливість зміни одночасно і предмету і підстав позову.

Представника відповідачаадвокат Охримович Л.С. заперечила проти прийняття заяви, оскільки позивач змінює одночасно підстави та предмет позову (спору) із посиланням на висновки обєднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01.11.2021 року у справі 405/3360/17 (провадження № 61-9545сво21), постанову ВС від 22.07.2021 у справі № 910/18389/20, від 17 серпня 2021 року у справі № 910/19210/15.

Вирішуючи питання прийняття до розгляду вказаної уточненої позовної заяви про зміну позовних вимог, суд приходить до наступного.

Відповідно до п.2 ч.2ст.49 ЦПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Пунктами 6, 7 частини другоїстатті 43 ЦПК Українивстановлено, що учасники справи зобов`язані: виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

При поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбаченіЦПК України.

Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в постанові № 922/404/19 від 09 липня 2020 року, позовом є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстав позову.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог необхідно розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру.

При цьому не вважається збільшення розміру позовних вимог заявлення нових (додаткових) вимог. У разі подання позивачем заяви про збільшення позовних вимог, в якій по суті йдеться про нові вимоги, суд повинен у прийнятті заяви відмовити.

Відповідно до ч. 3ст. 49 ЦПК України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Отже, в силу ст. ст.43,49 ЦПКпозивач має право шляхом подання письмової заяви змінити предмет або підставу позову.

Крім того, загальні положенняЦПК Українивказують, що підстава позову це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Зміна підстав позову це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача.

Предмет позову це частина позову, яка становить матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, щодо якої суд повинен ухвалити рішення. Ця вимога повинна мати правовий характер, тобто бути врегульованою нормами матеріального права, а також підпадати під цивільну юрисдикцію.

Підстава позову це частина позову, яка відображає обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що підтверджують кожну обставину, а також наявність підстав для звільнення від доказування.

Так, постановою Верховного Суду у справі № 922/404/19 від 09.07.2020 року, зроблено висновок: «позовом є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. При цьому під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу».

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Зміна підстав позову можлива у такі способи: 1) заміна одних фактичних чи правових підстав позову іншими; 2) доповнення фактичних чи правових підстав новими; 3) вилучення деяких із зазначених фактичних чи правових підстав.

Зміна предмету позову можлива у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Як вбачається із уточненої позовної заяви позивач змінює предмет та підстави позову, а саме заявляє вимоги: зобов`язати усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою з кадастровим номером 1225283800:02:001:0027 загальною площею 7,2611 га шляхом повернення власнику. В обґрунтування позову зазначено, що позивачем договір оренди від 03.01.2023 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Агро Лайт» не укладався, не підписувався, заявлено клопотання про призначення почеркознавчої експертизи з посиланням на ст..ст. 203,205, 627,638 ЦК України , ст..ст. 14,15 ЗК України на зміну первісних вимог про розірвання договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1225283800:02:001:0027 загальною площею 7,2611 га від 03.01.2023 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Агро Лайт» та стягнення неотриманої орендної плати в розмірі 44333,33 грн. в обґрунтування позову зазначено систематичну несплату орендної плати із посиланням на невиконання умов договору оренди та на підставі ст.ст. 611, 651 ЦК України та 141 ЗК України з 03.01.2023 року.

Отже, по суті вказані позовні вимоги є новим позовом з інших мотивів.

Верховний Суд вказує, що якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності зЦПК України і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог.

З системного аналізу вищевикладених правових норм вбачається, що у разі подання позивачем клопотання (заяви), направленого на одночасну зміну предмета і підстави позову, суд з урахуванням конкретних обставин повинен відмовити в задоволенні такого клопотання (заяви).

Крім того, процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог, або заявлення «додаткових» позовних вимог, що повністю узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 03.08.2020 року у справі №911/2139/19.

У своїй постанові від 30 жовтня 2019 року у справі № 370/2201/15-ц Верховний Суд звернув увагу на те, що доповнення позовних вимог новими вимогами та новими обставинами по своїй суті є новим позовом.

З огляду на те, позивач по суті подав новий позов, тому у прийнятті уточненої позовної заяви про зміну позовних вимог необхідно відмовити та повернути її позивачу.

Ухвала суду першої інстанції про відмову в прийнятті заяви про зміну розміру позовних вимог безпосередньо не входить до переліку ухвал, які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду в порядкуст. 353 ЦПК України.

Разом із тим наслідком відмови в прийнятті заяви про зміну позовних вимог є повернення такої заяви позивачеві.

Водночас у п. 6 ч. 1ст. 353 ЦПК Українивизначено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові).

Згідно ч.1ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Крім того, адвокат Цимбалюк С.В. в прохальній частині нової позовної заяви заявив вимоги про витребування у ТОВ «Агро Лайт» копій документів на підтвердження укладення договору від 03.01.2023, витребування у державного реєстратора Глеюватської сільської ради, заборони обробки земельної ділянки, призначення почеркознавчої експертизи, які не оформлені належним чином як клопотання, які повинні бути обґрунтовані, по деяких повинно бути сплачено судовий збір та які не підлягає задоволенню, оскільки заявлені на підтвердження обставин, з`ясування яких виходять за межі предмету спору про розірвання договору оренди землі та стягнення суми заборгованості за орендною платою згідно вимог первісного позову.

Враховуючи, що відмовлено у прийнятті уточненої позовної заяви, вважати клопотання такими, що не підлягають розгляду, оскільки заявлені до уточненого позову , який підлягає поверненню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.13,49,260-261,353 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у прийнятті до розгляду уточненої позовної заяви ОСОБА_1 поданої через представникаадвоката Цимбалюка С.В. від 30.06.2025 року про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою , в межах цивільної справи № 193/400/25 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Агро Лайт» про розірвання договору оренди земельної ділянки , стягнення недоотриманої орендної плати.

Роз`яснити позивачу ОСОБА_1 , що відмова в прийнятті уточненої позовної заяви не перешкоджає зверненню із позовною заявою до суду в загальному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення.

Повний текст ухвали виготовлено 11.07.2025 року.

Суддя Н.О.Кравченко