Рішення № 128784991, 25.06.2025, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 202/8887/24

Провадження № 2/191/1355/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2025 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Окладнікової О.І.,

за участю секретаря судового засідання Заламай О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,

ВСТАНОВИВ:

19.08.2024 року до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області з Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшла цивільна справа за позовом МТСБУ до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу.

Позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України обґрунтовані наступним.

25.10.2022 р. о 10:48 год. в населеному пункті м. Дніпро, по вул. Калинова, 9-А, відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу марки «Nissan Juke» реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням відповідача та транспортного засобу «SKODA SUPERB», д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

На момент настання ДТП цивільно-правова відповідальність транспортного засобу ОСОБА_2 була застрахована в AT «СГ «ТАС» (приватне), що підтверджується полісом серії AT 1850341 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Строк дії договору страхування на момент ДТП діяв.

На момент настання ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Своїми діями відповідач порушив вимоги п. 16.11 Правил дорожнього руху України, що призвело до настання ДТП.

Наведені обставини було перевірено та достовірно встановлено Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська при розгляді справи про адміністративне правопорушення № 202/8989/22. Так, постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13.12.2022, відповідач свою вину визнав, вина відповідача була повністю доведена судом, і його визнано винним у скоєні ДТП.

07.11.2022 потерпілий звернувся до позивача із відповідною заявою про страхове відшкодування. Водночас 07.11.2022 р. потерпілий на виконання вимог ст. 33 Закону, звернувся до позивача із відповідною заявою про настання дорожньо-транспортної пригоди.

За результатами звернення потерпілого та розгляду його заяви, позивачем було відкрито регресну справу №87716.

25.10.2022 р. оцінювачем ОСОБА_3 було складено звіт №2510221 з оцінки вартості матеріальних збитків завданих внаслідок нанесених пошкоджень автомобілю «SKODA SUPERB», д.н.з. НОМЕР_2 в дорожньо-транспортній пригоді.

За результатами Висновку вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «SKODA SUPERB», д.н.з. НОМЕР_2 , в результаті його пошкодження при ДТП, складає 79489,70 грн.

Позивач виконуючи вимоги ст. 41 Закону, на підставі довідки №1 від 12.01.2023 року та Наказу №3/1237 від 16.01.2023 р. про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих прийняв рішення про відшкодування шкоди потерпілому в загальному розмірі 72767,17 грн. Також позивачем були понесені додаткові витрати на збір документів та визначення розміру шкоди у розмірі 1782,00 грн.

Позивачем була повністю відшкодована шкода потерпілому, завдана відповідачем.

Загальний розмір витрат МТСБУ з урахуванням витрат на збір документів, послуг з оплати проведення експертизи, які підлягають відшкодуванню позивачу, складає 74549,17 грн. З огляду на викладене, а також в зв`язку із невідшкодуванням збитків відповідачем у добровільному порядку, позивач звертається із даним позовом до суду.

Ухвалою суду від 20.08.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено до судового засідання.

Ухвалою суду від 27.03.2025 року та повторно ухвалою суду від 28.05.2025 року було витребувано за клопотанням представника відповідача у Моторного (транспортного) страхового бюро України справу про страховий випадок за заявою ОСОБА_2 про дорожньо-транспортну пригоду, яка сталася 25.10.2022 року.

Жодних письмових доказів на виконання ухвали про витребування до суду від позивача не надходило.

Представник позивача в сьогоднішнє судове засідання не з`явився, надали суду заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують та просять їх задовольнити.

Відповідач до судового засідання не з`явився, від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи без їх участі, у задоволенні позовних вимог просив відмовити.

Суд, дослідивши наявні у справі докази, надавши їм оцінку, приходить до наступних висновків.

Частиною 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно частини 1 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 77 Цивільного процесуального кодексу України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Частиною першою статті 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до статті 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно статті 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Статтею 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Судом встановлено, що 25.10.2022 о 10 годині 48 хвилин, у м. Дніпро по вул. Калинова 9А керував транспортним засобом NISSAN д/н НОМЕР_1 при виїзді на нерегульоване перехрестя вул. Тверська та вулиця без назви не надав переваги в русі автомобілю SKODA SUPERB д/н НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 , який рухався по головній дорозі, та скоїв з ним зіткнення, в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимогуп. 16.11 Правил дорожнього рухуУкраїни.

Постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13.12.2022 року по справі №202/8989/22 ОСОБА_1 було визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с.16-17).

У матеріалах справи відсутні відомості щодо наявності у відповідача обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

07.11.2022 року потерпілий ОСОБА_2 звернувся до МТСБУ із повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду (а.с.19) та заявою про виплату страхового відшкодування (а.с.20).

За приписами ч. 1 та 2 ст. 39 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Основними завданнями МТСБУ є здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених зазначеним Законом України.

Статтею 25 Закону України «Про страхування» визначено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування або законодавством на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до положень частини першої статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно з вимогами статті 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", оцінка майна, майнових прав це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Відповідно до вимог частин першої, другої статті 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна.

10 вересня 2003 року постановою Кабінету Міністрів України № 1440 затверджено Національний стандарт № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» (з урахуванням внесених постановою Кабінету Міністрів України №886 від 09.08.2022 року змін), який є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна. Поняття, що вживаються у цьому Стандарті, використовуються в інших національних стандартах.

Пунктами 50-55 вказаного Національного стандарту № 1, зокрема, визначені загальні вимоги до проведення незалежної оцінки майна.

Вимогами пункту 56 Національного стандарту № 1 визначено, що звіт про оцінку майна, у тому числі, має містити письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об`єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об`єктивності оцінки майна і висновку про його вартість, а також додатки з копіями всіх вихідних даних, а також у разі потреби інші інформаційні джерела, які роз`яснюють і підтверджують припущення та розрахунки.

Пунктом 57 Національного стандарту №1 визначено, що звіт про оцінку майна дозволяється складати у стислій формі у разі доопрацювання (актуалізації) оцінки об`єкта оцінки на нову дату оцінки, а також в інших випадках, визначених відповідними національними стандартами. У звіті про оцінку майна, складеному у стислій формі, повинні зазначатися етапи проведення незалежної оцінки майна, здійснені оціночні процедури, міститися висновок про вартість, а також зібрані оцінювачем вихідні дані та інша інформація.

У матеріалах справи міститься лише титульний аркуш звіту №2510221 з оцінки вартості матеріальних збитків, завданих внаслідок нанесених пошкоджень автомобілю SKODA SUPERB державний реєстраційний номер НОМЕР_4 в дорожньо-транспортній пригоді, та на одному аркуші висновок про вартість матеріальних збитків, завданих внаслідок нанесених пошкоджень автомобілю SKODA SUPERB державний реєстраційний номер НОМЕР_4 в дорожньо-транспортній пригоді, складені оцінювачем-автотоварознавцем ОСОБА_3 , відповідно до яких вартість матеріальних збитків становить 79489,70 грн. з ПДВ; вартість матеріальних збитків без ПДВ становить 72767,17 грн. У цьому висновку зазначено, що він є невід`ємною частиною звіту та розглядатися окремо не може. Однак, вказаний звіт з оцінки вартості матеріальних збитків не долучено, тому відсутня інформація про етапи проведення оцінки майна, відомості про здійснені оціночні процедури, а також відомості про зібрані оцінювачем вихідні дані та іншу необхідну інформацію. Також на вказаних документах відсутня інформація щодо дати дорожньо-транспортної пригоди та іншого учасника з яких можливо було б встановити, що вони стосуються саме ДТП, що сталася 25.10.2022 року за участю транспортних засобів «NISSAN», д.н. НОМЕР_1 , та «SKODA SUPERB», д.н. НОМЕР_3 , а не іншої ДТП за участю транспортного засобу«SKODA SUPERB», д.н. НОМЕР_3 .

Таким чином, вказані титульний аркуш звіту та висновок про вартість матеріальних збитків на одному аркуші є неналежними доказами, так як не містять інформацію щодо предмета доказування.

Крім того, на виконання вимог ухвали суду від 27.03.2025 року та повторної ухвали від 28.05.2025 року про витребування справи про страховий випадок за заявою ОСОБА_2 про дорожньо-транспортну пригоду, яка сталася 25.10.2022 року, жодних документів від МТСБУ до суду не надходило, хоча вказані ухвали були завчасно доставлені до електронного кабінету позивача.

Тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову процесуальним законом, за загальним правилом, покладається на позивача. За таких умов доведення не може бути належним чином реалізоване шляхом виключно спростування обґрунтованості заперечень відповідача, оскільки це не позбавляє позивача його процесуальних обов`язків.

Такий подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 13 травня 2020 року у справі №219/1704/17.

Аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, оскільки позивачем не надано жодного належного доказу на підтвердження заявлених позовних вимог, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 2,4,12,13,27,64, 76, 81, 95, 133, 258-259, 263-265,268,280-282,354ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

відмовити у задоволенні позову Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення, а учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення судуз дня вручення йому повного рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 30.06.2025 року.

Суддя О.І. Окладнікова