Вирок № 128779152, 11.07.2025, Кременецький районний суд Тернопільської області

Справа №601/1674/25

Провадження № 1-кп/601/204/2025

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2025 року Кременецький районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув містіКременці кримінальне провадження№12025210000000446від 10.04.2025 прообвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, пенсіонера, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною 2 статті 286 КК України, -

за участю інших учасників кримінального провадження:

-прокурора ОСОБА_4 ,

-обвинуваченого ОСОБА_3 ,

-захисника ОСОБА_5 ,

- потерпілої ОСОБА_6

В С Т А Н О В И В :

18.12.2024 о 13 год. 50 хв. водій ОСОБА_3 , керуючи технічно справним автомобілем «ВАЗ 21083» р.н. НОМЕР_1 , рухався автодорогою М-19 «Доманове-Ковель-Чернівці- Тереблече» в межах м. Кременець, в напрямку м. Тернопіль з одним дорослим пасажиром в салоні ОСОБА_7 .

Рухаючись вказаним напрямком та наближаючись до перехрестя автодороги М-19 - вул. Шевченка - вул. Льотчиків Визволителів, зі швидкістю в діапазоні 83...97 км/год, яка перевищує дозволену та безпечну на даній ділянці автодороги, в межах населеного пункту, водій ОСОБА_3 не був достатньо уважний, належно не стежив за дорожньою обстановкою, умовами та відповідно не реагував на їх зміну, не обрав безпечної та дозволеної на даній ділянці автодороги швидкості руху, чим порушив вимоги пунктів: 1.5 ч.1, 1.10 (в частині визначення понять: «безпечна швидкість», «дорожні умови», «дорожня обстановка», і виконання їх вимог), 2.3 (б, д), 12.4, 12.9 (б) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року із змінами та доповненнями (надалі Правил дорожнього руху або ПДР), а також вимоги, які наведенні у абзацах 1, 2 частини 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» (№3353-ХІІ від 30 червня 1993 року), які зобов`язували його рухатися вказаною вище ділянкою автодороги із безпечною та дозволеною швидкістю руху, не більше 50 км/год і своїми діями не створювати загрозу безпеці дорожнього руху, небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю чи здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

В цей час, йому назустріч, в напрямку м. Почаїв, рухався автомобіль «ГАЗ-24» р.н. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_8 , який наблизившись до вищевказаного перехрестя, в порушення вимог п.п. 10.1, 16.13 ПДР, не переконався, що це буде безпечно та не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, змінив напрямок свого руху ліворуч, та розпочав виконувати поворот на другорядну дорогу, яка веде до с. Підлісці, тим самим не дав дорогу та створив небезпеку для руху водію зустрічного автомобіля «ВАЗ 21083» р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_3 .

Під час руху у зазначеному напрямку прямою ділянкою автодороги із вологим асфальтобетонним покриттям водій ОСОБА_3 не обрав такі прийоми керування транспортним засобом та безпечну швидкість руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним у конкретних дорожніх умовах, обстановці, та виявивши попереду себе перешкоду у вигляді автомобіля «ГАЗ-24», змінив напрямок руху керованого автомобіля «ВАЗ 21083», ліворуч та подальший його виїзд на зустрічну смугу руху, при цьому він не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, чим грубо порушив вимоги пунктів: 1.10 (в частині визначення поняття «маневрування (маневр)», та не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди чим порушив вимоги п. 12.3 ПДР.

У вказаний час назустріч автомобілю «ВАЗ 21083» р.н. НОМЕР_1 рухався технічно справний автопоїзд у складі сідлового тягача MAN TGX15.460 р.н. НОМЕР_3 та напівпричепа SCHMITZ CARGOBULL р.н. НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_9 , який постійно рухався в межах своєї смуги руху в напрямку м. Почаїв.

В процесі зміни напрямку руху ліворуч та внаслідок застосування водієм ОСОБА_3 , таких прийомів керування і обрання останнім такої швидкості руху керованого транспортного засобу, які в комплексі не дозволяли йому постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним у конкретних дорожніх умовах, обстановці, виник занос автомобіля «ВАЗ 21083» р.н. НОМЕР_1 під час якого даний транспортний засіб частково, а саме передньою частиною рухався по зустрічній смузі руху (до м. Почаїв), а його задня частина продовжувала рух по своїй смузі руху (до м. Тернопіль).

Після виїзду на зустрічну смугу водій ОСОБА_3 не забезпечивши безпеку дорожнього руху, допустив зіткнення в межах смуги руху до м. Почаїв, передньої частини керованого автомобіля «ВАЗ 21083» р.н. НОМЕР_1 з передньою частиною сідлового тягача MAN TGX15.460 р.н. НОМЕР_3 , водій якого з моменту виникнення небезпеки для свого руху (виїзду автомобіля «ВАЗ 21083» на зустрічну смугу руху), не мав технічної можливості шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування уникнути зустрічного зіткнення вказаних транспортних засобів, тому у його діях відсутні порушення вимог Правил дорожнього руху, які б перебували в причинному зв`язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди

У результаті вищезазначеної дорожньо-транспортної пригоди пасажиру автомобіля «ВАЗ 21083» р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_7 спричинено масивну травму грудей, живота і тазу з численними переломами кісток скелету та ушкодженнями внутрішніх органів, від чого настала її смерть на місці пригоди.

Порушення водієм ОСОБА_3 вимог п.п. 12.3, 12.4, 12.9 (б) ПДР перебуває в прямому причинному зв`язку з настанням дорожньо-транспортної . пригоди, спричиненням смерті потерпілої ОСОБА_7 .

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винувизнав повністю, щиро розкаявся та суду пояснив, що 18.12.2024 о 13 год. 50 хв. керував автомобілем «ВАЗ 21083» р.н. НОМЕР_1 , рухався автодорогою М-19 «Доманове-Ковель-Чернівці- Тереблече» в межах м. Кременець, в напрямку м. Тернопіль з одним дорослим пасажиром в салоні ОСОБА_7 , яка була його дружиною.

Рухався вказаним напрямком та наближався до перехрестя автодороги М-19 - вул. Шевченка - вул. Льотчиків Визволителів, зі швидкістю в діапазоні 83...97 км/год. В цей час, йому назустріч, в напрямку м. Почаїв, рухався автомобіль «ГАЗ-24» р.н. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_8 , який змінив напрямок свого руху ліворуч та розпочав виконувати поворот на другорядну дорогу, яка веде до с. Підлісці, тим самим не дав дорогу та створив небезпеку для руху йому як водію зустрічного автомобіля «ВАЗ 21083» р.н. НОМЕР_1 . Він, виявивши попереду себе перешкоду у вигляді автомобіля «ГАЗ-24», змінив напрямок руху керованого автомобіля «ВАЗ 21083» ліворуч та подальший його виїзд на зустрічну смугу руху. У вказаний час назустріч автомобілю «ВАЗ 21083» р.н. НОМЕР_1 рухався автопоїзд у складі сідлового тягача MAN TGX15.460 р.н. НОМЕР_3 та напівпричепа SCHMITZ CARGOBULL р.н. НОМЕР_4 в межах своєї смуги руху в напрямку м. Почаїв.

В процесі зміни напрямку руху ліворуч виник занос автомобіля «ВАЗ 21083» р.н. НОМЕР_1 під час якого даний транспортний засіб частково, а саме передньою частиною рухався по зустрічній смузі руху допустив зіткнення в межах смуги руху до м. Почаїв, передньої частини керованого автомобіля «ВАЗ 21083» р.н. НОМЕР_1 з передньою частиною сідлового тягача MAN TGX15.460 р.н. НОМЕР_3 . У результаті вищезазначеної дорожньо-транспортної пригоди пасажиру автомобіля «ВАЗ 21083» р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_7 спричинено тілесні ушкодження від чого настала її смерть на місці пригоди. Просить його суворо не карати, оскільки дана пригода і так завдала їх сім`ї багато горя.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 пояснила, що немає будь-яких претензій матеріального чи морального характеру до ОСОБА_3 , це є їхня спільна трагедія. Також не наполягає на суворій та реальній мірі покарання та вважає, що це була їх спільна рідна людина.

Крім власного визнання вини обвинувачений ОСОБА_3 повністю погодився зі всіма доказами по справі, що були зібрані в процесі досудового слідства і підтверджують його винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, відмовившись від їх дослідження в ході судового розгляду.

Оскільки фактичні обставини справи не оспорюються учасниками судового провадження, показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи, з`ясувавши правильність розуміння обвинуваченим та іншими учасниками обставин справи, не маючи сумнівів у добровільності їх позиції, суд приходить до висновку, що на підставі частини 3 статті 349 КПК України, слід визнати за недоцільне досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та обмежитись допитом обвинуваченого, думкою потерпілої щодо покарання, дослідженням даних у справі, що характеризують особу обвинуваченого та даних, що стосуються речових доказів, вартості проведених експертиз.

Аналізуючи зібрані по справі докази,суд вважає,що діїобвинуваченого ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за частиною 2 статті 286КК України за ознакою порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої.

Обставинами, що пом`якшують покарання щире каяття, визнання вини, відсутність майнових та моральних претензій з боку потерпілої.

Обставин, що обтяжують покарання не встановлено.

Призначаючи покарання обвинуваченому, у відповідності до статтей 65, 66, 67 КК України, суд враховує ступінь тяжкості скоєного ним злочину, особу обвинуваченого, те, що він позитивно характеризується по місцю проживання, є пенсіонером, раніше не судимий, думку потерпілої , яка не наполягає на суворій та реальній мірі покарання, ту обставину, що претензій до нього не мають, а також обставини, які пом`якшують покарання, - щире каяття та визнання вини. Обставин, які обтяжують покарання - не встановлено.

Відповідно до вимог частини 2статті 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до вимог частини 2статті 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

З врахуванням ступеня тяжкості вчинення кримінального правопорушення, враховуючи пом`якшуючі та обтяжуючі обставини, суд вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки із застосуванням додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Разом з тим, враховуючи, що ОСОБА_3 притягується до відповідальності вперше, позитивно характеризується, є пенсіонером, пом`якшуючі його покарання обставини, до яких суд відносить визнання вини, позицію потерпілої, відсутність обставин, котрі б обтяжували покарання, ту обставину, що загинула його дружина, з якою він прожив багато років, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без реального відбування основного покарання, а тому приймає рішення про звільнення обвинуваченого від відбування основного покарання з випробуванням.

Такимчином,суд вважає,що виправлення обвинуваченогоможливе безізоляції відсуспільства,та дає підстави длязастосування статті75КК України,звільнивши йоговід відбування основногопокарання звипробуванням,встановивши іспитовийстрок тривалістю3(три)роки. Покласти обов`язки на ОСОБА_3 відповідно до частини 1 пунктів 1, 2 статті 76 КК України.

На думку суду призначене покарання є необхідним та достатнім заходом впливу на обвинуваченого ОСОБА_3 та буде необхідним і достатнім для виправлення і перевиховання обвинуваченого та запобігання вчинення останнім нових кримінальних правопорушень.

Судові витратиза проведеннясудових експертизслід стягнутиз обвинуваченого ОСОБА_3 врозмірі 1/2їх частини,оскільки відносноіншого обвинуваченогоматеріали виділенів окремепровадження.

Долю речових доказів вирішити на підставі ст.100 КПК України.

Цивільний позов в даному кримінальному провадженні не заявлявся.

Керуючись статтями 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286 КК України, та призначити йому за даною статтею покарання у виді 3 (три) роки позбавлення волі, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 2 (два) роки.

На підставістатті 75КК України звільнити ОСОБА_3 від призначеного основного покарання з випробуванням строком на 3 (три) роки.

Відповідно до частини 1 пунктів 1, 2 статті 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язки:

- періодично з`являтисядля реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експертів для проведення експертиз під час досудового розслідування в розмірі 1/2 їх частини, а саме:

- за проведення автотехнічної експертизи № СЕ-19/120-25/121 -ІТ, - 2387,70 грн.;

- за проведення автотехнічної експертизи № СЕ-19/120-25/117-ІТ, - 1591,80 грн.;

- за проведення автотехнічної експертизи № СЕ-19/120-25/119-ІТ, - 2387,50 грн.;

- за проведення транспортно-трасологічної експертизи № СЕ-19/120-25/75-ІТ - 4377,45 грн.;

- за проведення транспортно-товарознавчої експертизи № СЕ-19/120-25/74-АВ, - 3979,50 грн.;

- за проведення фототехнічної експертизи № СЕ-19/120-25/1800-ФП, - 1989,75 грн.;

- за проведення фототехнічної експертизи № СЕ-19/120-25/2061-ФП, - 5571,30 грн.;

- за проведення автотехнічної експертизи № СЕ-19/120-25/2703-ІТ, - 3183,60 грн.;

- за проведення автотехнічної експертизи№ 259/25-22,- 5088,96грн.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Тернопільського апеляційного суду через Кременецький районний суд Тернопільської області протягом 30 днів з дня його проголошення, для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Головуючий: