Рішення № 128777391, 01.07.2025, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/11529/22-ц

пр. 2-1711/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2025 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Соколова О.М.,

при секретарі судового засідання Колесник А.Є.,

цивільна справа № 757/11529/22-ц

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТУРИСТИЧНА АГЕНЦІЯ «ПАРАДІЗ» про повернення грошей, в зв`язку з ненаданням послуг, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2022 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТУРИСТИЧНА АГЕНЦІЯ «ПАРАДІЗ» (далі - відповідач, ТОВ «ТУРИСТИЧНА АГЕНЦІЯ «ПАРАДІЗ» про повернення грошей, в зв`язку з ненаданням послуг.

У обґрунтування вимог позивач вказує, що 14.02.2022 року, останній сплатив відповідачу кошти у сумі 7 247 грн. 83 коп. за авіаційні квитки до м. Баку. Факт сплати коштів підтверджується квитанцією від 14.02.2022 року.

19.04.2022 року, керуючись своїм правом, військовим станом в державі, та враховуючи факт того, що виконувач послуг, не може надати позивачу послуги, які зобов`язався виконати, останній заздалегідь, (за місяць), в односторонньому порядку, по ел.пошті, подав заяву про розірвання договору та повернення коштів . Через 7 днів, а саме 26.04.2022 року, позивач змушений був вже подати претензію, де аргументував свої вимоги діючими Законами, з метою до судового врегулювання спору.

Отримавши 02.05.2022 року, відповідь ТОВ «Парадіз», позивач зрозумів, що його гроші відповідач повертати не збирається, більш того, намагається, переключити позивача на перевізника, компанію МАУ, з якою останній не має жодних відношень, і гроші їм не платив. Додатково, в суму позову 7247 грн.83 коп. входить вся сплачена відповідачу сума, яка складається, з вартості квитків, страховки та вбачається, і їх винагорода. Враховуючи вищевикладене, саме ТОВ «Туристична агенція «Парадіз», яка отримала від позивача гроші, повинна їх повернути.

Враховуючи заяви про збільшення позовних вимог, просив суд стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти у розмірі 7 247 грн. 83 коп., сплачені ТОВ «ТУРИСТИЧНА АГЕНЦІЯ «ПАРАДІЗ» та враховуючи індекс інфляції та 3 % річних за прострочення повернення грошей, додатково стягнути з відповідача на користь позивача 4 466 грн. 56 коп. Загальна сума позовних вимог станом на 15.05.2025 року становить 11 714 грн. 39 коп. Додатково просить стягнути з відповідача на користь позивача 3 000 грн. 00 коп. - моральної шкоди та 1 200 грн. 00 коп. судових витрат.

Ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 24.05.2022 року цивільну справу № 757/11529/22-ц за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТУРИСТИЧНА АГЕНЦІЯ «ПАРАДІЗ» про повернення грошей, в зв`язку з ненаданням послуг передано на розгляд до Шевченківського районного суду м.Києва.

Постановою Київського апеляційного суду від 12.07.2022 року ухвалу Печерського районного суду м.Києва від 24.05.2022 року скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до ст. ст. 14, 33 ЦПК України справу було розподілено до розгляду судді Печерського районного суду Соколову О.М. та передано судді 11.08.2022 року.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 15.08.2022 року відкрито провадження у цивільній справі №757/11529/22-ц за правилами спрощеного провадження, з повідомленням сторін.

14.11.2022 року на адресу суду від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог.

29.06.2023 року на адресу суду від позивача надійшли пояснення.

30.10.2023 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого останній не погоджується з позовними вимогами. Вважає, що позовні вимоги позивача саме до цього відповідача є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам законодавства, не підтверджені належними, допустимими та достовірними доказами, а тому не можуть бути задоволенні судом.

02.02.2024 року на адресу суду від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог.

02.02.2024 року на адресу суду від позивача надійшла заява про приєднання доказів.

13.02.2024 року на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

21.02.2024 року на адресу суду від позивача надійшли дебати до судового засідання.

27.02.2024 року на адресу суду від представника відповідача надійшли заперечення.

24.09.2024 року на адресу суду від позивача надійшли пояснення.

04.12.2025 року на адресу суду від позивача надійшла заява з поясненнями

27.02.2025 року на адресу суду від позивача надійшла заява з поясненнями.

16.05.2025 року на адресу суду від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва занесеною до протоколу судового засідання від 01.07.2025 року прийнято до спільного розгляду заяви позивача про збільшення позовних вимог від 14.11.2022 року, 25.01.2024 року та 15.05.2025 року.

Позивач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Так, в матеріалах справи містяться заяви про розгляд справи без участі позивача, вимоги підтримав, просив задовольнити.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Відтак в кожному випадку заявник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Окрім цього, суд ураховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні «Чірікоста і Віола проти Італії», у якому визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника лише обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання.

Крім того, інформація щодо розгляду справи розміщена на сайті Судова влада України https://court.gov.ua/fair/, з якою учасники справи можуть ознайомитись.

Від представника відповідача на адресу суду надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, проти вимог позову заперечувала, просила відмовити.

Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

За наведених обставин, суд, приходить до висновку про розгляд справи у відсутність учасників на підставі наявних в ній доказів.

З урахуванням ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини справи, розглянувши справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов до наступних висновків.

Частиною 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Так, судовим розглядом встановлено, що 14.02.2022 року позивачем на сайті відповідача за посиланням https://e-bilet.com.ua/ було здійснено замовлення та сплачено бронювання №РОW7Q9. Номер квитка SHEVCHUK OLEG POW7Q9 № 566-2407334463, ЕДМ566-9800053997.

Факт сплати коштів у розмірі 7 247 грн. 83 коп. підтверджується квитанцією від 14.02.2022 року.

Відносини між позивачем та відповідачем було оформлено на сайті https://e-bilet.com.ua/ відповідно укладеної Угоди користувача, предметом якої є надання послуг щодо бронювання авіаквитків.

Факт укладення Угоди користувача підтверджується реєстрацією та певною послідовністю дій замовника/позивача та, як результат надання послуг - автоматично сформованим електронним авіаквитком, який позивач отримав на електронну пошту.

Відповідно до Умов користувача укладений договір це: договір - сукупність понять і умов, за яких повістю досягнута домовленість між Клієнтом і E-Bilet.com.ua.

Угода користувача, як публічний договір, містить однакові для всіх споживачів умови і регулюється загальними нормами Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Згідно з частинами 1, 3 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

За положеннями статті 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони і. цільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягай згоди з усіх істотних умов договору. Договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.

Відповідно до статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та у встановлені договором строки. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна умов договору не допускається.

За статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином - стаття 599 ЦК України.

Згідно зі ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

За змістом зазначених норм розірваним може бути лише чинний (такий, що діє на час звернення до суду з позовом та прийняття відповідного судового рішення)

договір.

Відповідний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 07.08.2018 у справі № 910/7981/17 (ЄДРСРУ № 75795797).

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про туризм» туристичні оператори - юридичні особи, створені згідно із законодавством України, для яких виключною діяльністю є організація та забезпечення створення туристичного продукту, реалізація та надання туристичних послуг, а також посередницька діяльність із надання характерних та супутніх послуг і які в установленому порядку отримали ліцензію на туроператорську діяльність; туристичні агенти - юридичні особи, створені згідно із законодавством України, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, які здійснюють посередницьку діяльність із реалізації туристичного продукту туроператорів і туристичних послуг інших суб`єктів туристичної діяльності.

Згідно ст. 3 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Туристична агенція «Парадіз», зокрема: п.3.5 вказано що до посередницької діяльності із надання характерних та супутніх послуг відноситься: організація, на основі укладених договорів з авіапідприємствами, введення ресурсів перевізників а автоматизовані системи продажу квитків і бронювання місць, управління ними, здійснення продажу, бронювання авіаперевезень на внутрішніх та міжнародних авіалініях; організація продажу автоперевезень залізничних перевезень та морських перевезень.

Судовим розглядом встановлено, що зобов`язання сторін за Угодою користувача, тобто надання послуг з бронювання - виконано в повному обсязі, що підтверджується наданими позивачем копіями квитанцій та копіями авіа квитків. З моменту отримання авіаквитків вступає в дію договір повітряного перевезення між позивачем та відповідачем.

Так, зробивши замовлення та здійснивши 14.02.2022 року оплату вартості авіаквитка на суму 7 247 грн. 83 коп. позивач погодився з умовами публічного договору, які викладені в Угоді користувача.

Відповідно до Розділу №8 Угоди користувача «Обмін та повернення авіаквитка» попереджає клієнтів про те, що Агенція не несе відповідальності за остаточне рішення постачальника послуг, який вирішує одноособово щодо можливості зміни чи повернення у випадку замовлення, здійсненого клієнтом. Агенція не має повноважень гарантувати якість та факт належного виконання послуг, наданих постачальником. Агенція не несе відповідальності за його дії чи бездіяльність, які призвели до таких наслідків, наприклад, як скасування рейсу.

Відповідно до Розділу №5 Угоди користувача «Відмова від відповідальності» передбачає, що Агенція безпосередньо не контролює і не несе відповідальність за постачальника, в тому числі того, який затримує виконання обов`язків, відкладає чи скасовує рейс, за будь - якої причини.

Відповідно до Агентського договору №0153/В8Р- 06 від 01.06.2006 року між СЗАТ авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» та ТОВ «Туристична агенція «Парадіз» Авіакомпанія доручає Агенту здійснювати продаж послуг Авіакомпанії..., а Агент приймає таке доручення.

Продаж послуг у сфері пасажирських авіаперевезень означає здійснення Агентом усіх дій, необхідних для того, щоб пасажир одержав чинний договір перевезення і одержав відповідну оплату від пасажира (п.2.1. Агентського договору).

При виконанні договору Агент діє за дорученням, від імені та в інтересах та під контролем Авіакомпанії і не має права перевищувати повноваження, які надані йому Авіакомпанією за Договором (п.2.2. Агентського договору).

Відповідно до п.З Повноваження (Обов`язки Агента), п. 3.5: «У випадку відміни або переносу рейс, що виконається Перевізником, повідомити пасажира та внести про це інформацію у PNZ (*PNZ відповідно до переліку термінів - або Звітно - Розрахункова система означає метод розповсюдження та видачі стандартної перевізної документації та інших документів, та відповідно та відповідно систему розрахунків між Авіакомпаніями та Агентами відповідно до Правил з продажу пасажирських перевезень для Агентів) під ремаркою 081, що й було зроблено відповідачем.

Питання обміну та повернення авіаквитків належить виключно до повноважень Перевізників-постачальників, при цьому відповідач безпосередньо не контролює і не несе відповідальність за постачальника, в тому числі того, який затримує виконання обов`язків, перенесенні чи скасовує рейс, за будь-якої причини (розділ №5, №8 Угоди користувача).

Крім того, відповідно до розділу Угоди користувача №7 «Бронювання та оплата авіаквитків», відповідач попереджає клієнтів про те, що вони беруть на себе обов`язок ознайомлення в т.ч. і на офіційному сайті авіакомпанії з умовами повернення та/або обміну обраної послуги/тарифу, встановлених авіакомпанією.

У відкритому доступі на сайті https://www.flyuria.com/ua/ua/information/rules-and-regulations/carriage-rules постачальника - перевізника розміщено Правила повітряних перевезень та обслуговування пасажирів і багажу приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» (МАУ) в яких встановлені загальні умови перевезення пасажирів та багажу на рейсах авіакомпанії.

Саме в цих Правилах згадується Агент з продажу - суб`єкт, який здійснює діяльність з продажу повітряних перевезень та має відповідний дозвільний документ на здійснення такої діяльності.

Згідно з Правилами процедура повернення коштів вимагає здійснення певних дій від пасажира до Перевізника.

Таким чином, дозвіл та розмір коштів за невикористаний квиток надається та визначається виключно перевізником, на підставі звернення пасажира до авіакомпанії та повертається авіакомпанією або надається дозвіл на повернення у день розірвання договору повітряного перевезення.

На підставі викладено, вимога позивача про стягнення з відповідача грошових коштів не підлягає задоволенню, оскільки спрямована до неналежного відповідача.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

З аналізу наведеної статті слідує, що законодавець поклав на позивача обов`язок визначати відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач. Водночас якщо позивач помилився і подав позов до тих, хто відповідати за позовом не повинен, або притягнув не всіх, він не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідачів і суд таке клопотання задовольняє. Тобто ініціатива щодо заміни неналежного відповідача повинна виходити від позивача, який повинен подати клопотання. У цьому клопотанні позивач обґрунтовує необхідність такої заміни, а саме, чому первісний відповідач є неналежним і хто є відповідачем належним. Подання позивачем такого клопотання свідчить, що він не лише згідний, але й просить про заміну неналежного відповідача належним.

З урахуванням принципу диспозитивності суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи.

Клопотань про залучення співвідповідача чи заміну первісного відповідача, позивачем до суду подано не було.

Пленум Верховного Суду України у п. 8 постанови від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснив, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному статтею 33 ЦПК. Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Зважаючи на викладене та в зв`язку з тим, що позов подано до неналежного відповідача, а суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи, наявні правові підстави для відмови у задоволенні позову в цій частині позовних вимог.

Що стосується вимоги про стягнення з відповідача моральної шкоди, суд вказує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до пункту 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року №4, зі змінами, внесеними постановою від 25 травня 2001 року №5 та від 27 лютого 2009 №1. під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» визначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності з відшкодування моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини.

При вирішенні судом спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають з`ясуванню: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Таким чином, відповідальність за шкоду вимагає встановлення складу правопорушення, елементами якого є шкода, протиправна поведінка, причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Факт наявності моральної шкоди потребує доведення у встановленому законом порядку, оскільки така шкода є самостійним видом шкоди й умовою цивільно - правової відповідальності.

Разом з тим, позивачем належними та допустимими доказами (ст. ст. 77, 78 ЦПК України) не доведено наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача (відповідача) та вини останнього в її заподіянні.

Позивачем, в обґрунтування позовної вимоги, не надано доказів втрат немайнового характеру, а також доказів, що ці втрати сталися з вини відповідача.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, розглянувши спір між сторонами з підстав, зазначених в позові, суд приходить до остаточного висновку про необґрунтованість позовних вимог.

Відтак, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на позивача, а судовий збір компенсується за рахунок держави, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 12, 76, 81, 141, 258-259, 263-265, 352, 354-355 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТУРИСТИЧНА АГЕНЦІЯ «ПАРАДІЗ» про повернення грошей, в зв`язку з ненаданням послуг - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення, безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М.Соколов