Рішення № 12877431, 09.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 40/48109.12.10 За позовом Комунального підприємства з питань будівництва житлових будинків «Житлоінвестбуд –УКБ»Головного управління житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріелті Паблішер»

про стягнення 11 947,46 грн

Суддя: Пукшин Л.Г.

Представники сторін:

від позивача: Правило Т.О. - за довіреністю №114/15 від 11.01.10 р.

від відповідача: не з’явився.

09.12.10 суд, керуючись ч.1 ст. 85 ГПК України, оголосив вступну і резолютивну частини рішення.

обставини справи:

На розгляд Господарського суду м.Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства з питань будівництва житлових будинків «Житлоінвестбуд-УКБ»Головного управління житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріелті Паблішер» про стягнення 11 947,46 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що на підставі рахунків наданих Відповідачем, Позивачем було здійснено оплату рекламних послуг, які замовлялися. Зазначені кошти були перераховані на розрахунковий рахунок Відповідача, що підтверджується платіжними дорученнями №1892 від 21.10.08, №1902 від 22.10.08, №2008, №2009 та №2010 від 06.11.08, №2021 від 07.11.08, №2048 від 10.11.08, №2072, №2074, №2076 від 14.11.08, №2095 від 19.11.10, №2120 від 24.11.08 та №2160 від 28.11.08 на загальну суму 17 734,35 грн. За доводами позивача, Відповідачем надано послуг лише на суму 5786,89 грн. А відтак, 11 947,46 грн підлягають поверненню позивачу, що зокрема підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 31.03.09 як заборгованість Відповідача перед Позивачем за не надані рекламні послуги становить 11 947,46 грн.

03.04.09 р. зазначений акт звірки Сторонами було підписано, а отже Відповідач визнав існуючий перед Позивачем борг. Керуючись ст. 202 ЦК України,ст. 193 ГК України Позивач просить суд стягнути з Відповідача суму боргу в розмірі 11 947,46 грн.

Ухвалою суду від 28.10.10 порушено провадження у справі №40/481 та призначено справу до розгляду на 16.11.10.

У судове засідання, призначене на 16.11.10, представник Позивача з’явився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі виконав частково. Представник Відповідача в судове засідання не з’явився, вимоги ухвали суду не виконав.

Ухвалою суду від 16.11.10 відкладено розгляд справи на 09.12.10.

У судове засідання, призначене на 09.12.10, представник Позивача з’явився, вимоги ухвали суду виконав, заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач у судове засіданні не забезпечив явку уповноваженого представника, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином, оскільки ухвала суду направлялась на адреси відповідача, що вказані в позовній заяві та в довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.07 № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норма Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов’язує й сторону у справі, зокрема позивача, з’ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначним згідно зі ст. 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи –учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Судом заслухані пояснення представника позивача, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, суд встановив, що на підставі рахунків наданих Товариством з обмеженою відповідальністю «Ріелті Паблішер»(відповідач) Комунальним підприємством з питань будівництва житлових будинків «Житлоінвестбуд –УКБ»(позивач) було здійснено оплату рекламних послуг, які замовлялися.

Зазначені кошти були перераховані Позивачем на розрахунковий рахунок Відповідача, що підтверджується платіжними дорученнями №1892 від 21.10.08, №1902 від 22.10.08, №2008, №2009 та №2010 від 06.11.08, №2021 від 07.11.08, №2048 від 10.11.08, №2072, №2074, №2076 від 14.11.08, №2095 від 19.11.10, №2120 від 24.11.08 та №2160 від 28.11.08 на загальну суму 17 734,35 грн.

Відповідачем були надані Позивачу рекламні послуги в журналі «Коммерческая недвижимость»та «Столичная недвижимость»на загальну суму 5786,89 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, зокрема: акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 27.10.2008р на суму 670,23 грн; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 10.11.2008р. на суму 670,23 грн; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 10.11.2008р. на суму 1188,80 грн; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 24.11.2008р. на суму 670,23 грн; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 08.12.2008р. на суму 1398,60 грн та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 15.12.08р. на суму 1188,80 грн.

Відтак на суму 11 947,46 грн позивачем не отримано послуг, що зокрема підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 31.03.09, відповідно до якого заборгованість Відповідача перед Позивачем за не надані рекламні послуги становить 11 947,46 грн.

За свідченням Позивача та актом звірки взаємних розрахунків, що доданий до позовної заяви, 03.04.09 р. зазначений акт звірки Сторонами було підписано, а отже Відповідачем було визнано існуючий перед Позивачем борг у сумі 11947,46 грн.

Листами №114/2991 від 22.04.09 р. та №114/4677 від 16.07.09 р. Позивач звернувся до Відповідача, в яких повідомив про наявність заборгованості та поставив вимогу повернути кошти її у повному обсязі у зв’язку з тим, що газета «Столичная недвижимость»та журнал «Коммерческая недвижимость»не виходить в тираж вже більше року.

Проте на час звернення Позивача до суду з даним позовом, Відповідач не надав відповіді на вищевказаний лист та не виконав вимоги, поставлені у них.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ч.1 ст.205 ЦК України).

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів справи, на момент подання до суду позову та розгляду у судовому засіданні Позивачем на підставі рахунків виставлених Відповідачем було здійснено оплату рекламних послуг на загальну суму 17 734,35 грн, в той же час отримано рекламних послуг лише на суму 5786,89 грн.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Враховуючи той факт, що Відповідачем отримано кошти на суму 17734,35 грн, а надано Позивачу послуг - на суму 5786,89 грн, то відповідно 11947,46 грн підлягають поверненню Позивачу, у відповідності до положень ст. 1212 ЦК України.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог Позивача, а також те, що Відповідач в установленому порядку обставин, повідомлених Позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, то за таких обставин, позов визнається обґрунтованим.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та державного мита, підлягають стягненню з Відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва,-

ВИРІШИВ:

1. Позов Комунального підприємства з питань будівництва житлових будинків «Житлоінвестбуд-УКБ»Головного управління житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріелті Паблішер» (Україна, 03150, м. Київ, Голосіївський район, вул. Червоноармійська, буд. 122, н/п №89, літ. А, ідентифікаційний код 33442263) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення на користь Комунального підприємства з питань будівництва житлових будинків «Житлоінвестбуд-УКБ»Головного управління житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (Україна, 01034, м. Київ, вул. Володимирська, буд.42, ідентифікаційний код 31958324) 11947 (одинадцять тисяч дев’ятсот сорок сім) грн 46 коп., витрати по сплаті державного мита у розмірі 119 (сто дев’ятнадцять) грн 47 коп. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн 00 коп.

3. Накази видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                             Пукшин Л.Г.

дата підписання рішення 13.12.2010р.