Рішення № 128774279, 10.07.2025, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

2/381/1463/25

381/2605/25

Заочне Рішення

Іменем України

10липня 2025року Фастівськийміськрайонний судКиївської областіу складіголовуючого суддіСамухи В.О.,за участюсекретаря судовогозасідання БеленчукЯ.В.,розглянувши увідкритому судовомузасідання впорядку спрощеногопозовного провадженняцивільну справуза позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, -

встановив:

14 травня 2025 року представниця позивача звернулася з позовом до суду про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

В обґрунтування заявлених позовних вимог стверджувала, що 19.04.2024 року між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір (договір про надання фінансового кредиту) № 33617-04/2024.

Відповідно до умов укладеного договору кредитодавець надав позичальниці кредит у сумі 6 500,00 грн., а позичальниця зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти, на умовах та у порядку, визначені договором. Договором визначено термін повернення відповідачкою кредиту та нарахованих процентів, однак у вказаний термін відповідачка кредитні кошти не повернула, проценти не сплатила, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

21.10.2024 року між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та позивачем ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 21102024, відповідно до якого позивач набув право вимоги заборгованості за кредитним договором № № 33617-04/2024 від 19.04.2024. Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу позивач набув права грошової вимоги до відповідачки за вказаним кредитним договором в сумі 17 441,67 грн., з яких: 6 500,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 7 800,00 грн. заборгованість по процентам; 3 141,67 грн. - заборгованість за штрафними санкціями.

На даний час відповідачка продовжує ухилятись від виконання зобов`язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», як нового кредитора.

Далі, 13.04.2024 року між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 21879-04/2024.

Відповідно до умов укладеного договору кредитодавець надав позичальниці кредит у сумі 5 000,00 грн., а позичальниця зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти, на умовах та у порядку, визначені договором. Договором визначено термін повернення відповідачкою кредиту та нарахованих процентів, однак у вказаний термін відповідачка кредитні кошти не повернула, проценти не сплатила, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

19.09.2024 року між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та позивачем ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 19092024, відповідно до якого позивач набув право вимоги заборгованості за кредитним договором № № 21879-04/2024 від 13.04.2024. Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу позивач набув права грошової вимоги до відповідачки за вказаним кредитним договором в сумі 14 730,00 грн., з яких: 4 910,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 9 820,00 грн. заборгованість по процентам.

На даний час відповідачка продовжує ухилятись від виконання зобов`язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», як правонаступника.

Також, 06.04.2024 року між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 09281-04/2024.

Відповідно до умов укладеного договору кредитодавець надав позичальниці кредит у сумі 5 000,00 грн., а позичальниця зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти, на умовах та у порядку, визначені договором. Договором визначено термін повернення відповідачкою кредиту та нарахованих процентів, однак у вказаний термін відповідачка кредитні кошти не повернула, проценти не сплатила, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

19.11.2024 року між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та позивачем ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 191124/2, відповідно до якого позивач набув право вимоги заборгованості за кредитним договором № № 09281-04/2024 від 06.04.2024. Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу позивач набув права грошової вимоги до відповідачки за вказаним кредитним договором в сумі 9 220,16 грн., з яких: 3 688,16 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 5 532,00 грн. заборгованість по процентам.

На даний час відповідачка продовжує ухилятись від виконання зобов`язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», як правонаступника.

З урахуванням викладеного, позивач, діючи через свою уповноважену представницю, просить суд стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 33617-04/2024 від 19.04.2024 року у сумі 17 441,67 грн., за кредитним договором № 21879-04/2024 від 13.04.2024 року у сумі 14 730,00 грн., за кредитним договором № 09281-04/2024 від 06.04.2024 року у сумі 9 220,16 грн., а також судові витрати в сумі 3 028,00 грн.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 03 червня 2025 року відкрито провадження у спаві за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін спору, судове засідання призначено на 10 липня 2025 року на 10.00 (а. с. 73, 73 зворот).

В судове засідання представниця позивача, будучи належним чином повідомленою про час і дату проведення судового засідання, не з`явилася, представниця позивача в прохальній частині позову просила провести розгляд справи без участі представника ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», позовні вимоги підтримують, просила позов задовольнити, у випадку неявки відповідачки не заперечувала проти ухвалення заочного рішення (а. с. 6).

З урахуванням того, що судом не визнавалась обов`язковою явка представника позивача, керуючись приписами частини 1 статті 223 ЦПК України, суд вважає за можливе проводити судове засідання без участі представниці позивача.

Відповідачка для участі в судовому засіданні не з`явилась, була повідомлена належним чином про час і дату проведення судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. Клопотань про відкладення чи оголошення перерви в судовому засіданні не заявила. Відзив на позовну заяву не подала.

З урахування наведеного, суд, керуючись приписами частини 8 статті 178, частини 1 статті 223 ЦПК, статті 280 ЦПК України, проводить заочний розгляд справи без участі представниці позивача та відповідачки на підставі письмових матеріалів справи.

У зв`язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст.247ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Ознайомившись зі змістом позову, та дослідивши долучені до матеріалів справи докази, суд вважає встановленими наступні обставини справи.

Зокрема, судом встановлено, що 19.04.2024 року між товариством з обмеженою відповідальністю «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 33617-04/2024, з додатком № 1, позичальницею також підписано паспорт споживчого кредиту (а. с. 7-12).

Вказаний договір та додаток підписані позичальницею з використанням електронного підпису.

За змістом пункту 1.1, 1.2, 1.4.1 договору, сума кредиту складає 6 500 гривень, строк кредитування 120 днів, денна процентна ставка 1,50 % у межах строку кредитування.

Обставини щодо надання (перерахування) грошових коштів відповідачці, як позичальниці, підтверджується листом ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» від 30 січня 2025 року (а. с. 13).

Відповідачка не заперечувала та, відповідно, не надала доказів на спростування обставин щодо укладення договору про надання фінансового кредиту, погодження умов договору та отримання грошових коштів в борг.

Відповідачкою не надано доказів щодо повного чи частково виконання зобов`язань щодо повергнення договору кредиту та плати відсотків за користування коштами, понад суми повернення, зазначені у розрахунку позивача.

21.10.2024 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та товариством з обмеженою відповідальністю «АВАНС КРЕДИТ» укладено договір факторингу № 21102024 (а. с. 14-16).

До матеріалів справи також долучено акт прийому-передачі реєстру боржників до договору факторингу та витяг з цього договору (а. с. 17-18).

Також, позивачем долучений розрахунок заборгованості за кредитом, згідно якому, заборгованість за тілом кредиту складає 6 500,00 гривень, заборгованість по відсоткам 7 800, 00 гривень і заборгованість за штрафними санкціями 3 141,67 гривні. В цьому розрахунку зазначено, що відповідачем сплачено 3900 гривень процентів за користуваапння кредитом, відповідно, ця обставина визнається позивачем. Згіно вказаного розрахунку нарахування процентів здійснювалось до 16 серпня 2024 року, за 120 днів користування кредитом (а. с. 19-20).

Далі, 13.04.2024 року між товариством з обмеженою відповідальністю «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 21879-04/2024, з додатком № 1, позичальницею також підписано паспорт споживчого кредиту (а. с. 22-28).

Вказаний договір та додаток підписані позичальницею з використанням електронного підпису.

За змістом пункту 1.1, 1.2, 1.4.1 договору, сума кредиту складає 5 000 гривень, строк кредитування 120 днів, денна процентна ставка 2,50 % у межах строку кредитування.

Обставини щодо надання (перерахування) грошових коштів відповідачці, як позичальниці, підтверджується листом ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» від 30 січня 2025 року (а. с. 29).

Відповідачка не заперечувала та, відповідно, не надала доказів на спростування обставин щодо укладення договору про надання фінансового кредиту, погодження умов договору та отримання грошових коштів в борг.

Відповідачкою не надано доказів щодо повного чи частково виконання зобов`язань щодо повергнення договору кредиту та плати відсотків за користування коштами понад сумсу повернення, зазначену у розрахунку заборгованості.

19.09.2024 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та товариством з обмеженою відповідальністю «АВАНС КРЕДИТ» укладено договір факторингу № 19092024 (а. с. 30-32).

До матеріалів справи також долучено акт прийому-передачі реєстру боржників до договору факторингу та витяг з цього договору (а. с. 33-34).

Також, позивачем долучений розрахунок заборгованості за кредитом, згідно якому, заборгованість за тілом кредиту складає 4 910,00 гривень, заборгованість по відсоткам 9 820, 00 гривень. Згідно з цим розрахунком проценти нараховувались до 10 серпня 2025 року, в межах 120-денного строку кредитування, загальний розмір сплачених процентів складає 4297, 75 гривень (а. с. 35-36).

Також, 06.04.2024 року між товариством з обмеженою відповідальністю «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 09281-04/2024, з додатком № 1, позичальницею також підписано паспорт споживчого кредиту (а. с. 38-44).

Вказаний договір та додаток підписані позичальницею з використанням електронного підпису.

За змістом пункту 1.1, 1.2, 1.4.1 договору, сума кредиту складає 5 000 гривень, строк кредитування 120 днів, денна процентна ставка 2,50 % у межах строку кредитування.

Обставини щодо надання (перерахування) грошових коштів відповідачці, як позичальниці, підтверджується листом ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» від 30 січня 2025 року (а. с. 45).

Відповідачка не заперечувала та, відповідно, не надала доказів на спростування обставин щодо укладення договору про надання фінансового кредиту, погодження умов договору та отримання грошових коштів в борг.

Відповідачкою не надано доказів щодо повного чи частково виконання зобов`язань щодо повергнення договору кредиту та плати відсотків за користування коштами понад суму погашення, зазначену в розрахунку заборгованості, долученому до матеріалів справи.

19.11.2024 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та товариством з обмеженою відповідальністю «АВАНС КРЕДИТ» укладено договір факторингу № 191124/2 (а. с. 46-48).

До матеріалів справи також долучено акт прийому-передачі реєстру боржників до договору факторингу та витяг з цього договору (а. с. 49-50).

Також, позивачем долучений розрахунок заборгованості за кредитом, згідно якому, заборгованість за тілом кредиту складає 3 688,00 гривень, заборгованість по відсоткам 5 532, 00 гривень, сума погашення за тілом кредиту становить 1311, 84 гривні, за процентами 4811,22 гривні. Проценти нараховані до 03 серпня 2024 року, в межах 120-денного строку кредитування (а. с. 51-52).

З урахуванням встановлених обставин справи, суду необхідно відповісти на наступні питання: 1. Чи були укладеними договори між фінансовими установами, як кредиторами та відповідачкою, як позичальницею, 2. Чи були надані відповідачці грошові кошти в борг, чи допустила відповідачка неналежне виконання зобов`язань за цими договорами та чи виникла заборгованість, якщо заборгованість виникла, то який її розмір, 3. Чи перейшло право вимоги до позивача, як нового кредитора, за наведеними вище кредитними договорами.

Відповідаючи на перше питання щодо того, чи були укладеними кредитні договори, суд виходить з наступного.

Суд вважає за необхідне зазначити, що спірні правовідносин сторін урегульовані положеннями ЦК України та Законом України «Про споживче кредитування», Законом України «Про електронну комерцію» (тут і надалі в редакціях, чинних на дату укладення договору).

Зокрема, згідно приписів пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України, підставами виникненняцивільних правта обов`язків,зокрема,є договори та інші правочини.

Згідно приписів частини 1, 2, 4 статті 201 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Згідно приписів частини 1 статті 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно приписів частини 1 статті 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно приписів абзацу 1, 2 частини 1 статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно приписів частини 2 цієї статті, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно приписів частини 1 статті 13 Закону України «Про споживче кредитування», Договір про споживчий кредит, договори про надання супровідних послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію"). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Зміст процитованих вище правових норм свідчить про те, що правочин, в тому числі й договір, є законодавчо визначеною підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків.

Формою правочину є усна, або письмова, специфічним видом якої є електронна форма правочину.

При цьому, для дотримання письмової, в тому числі й електронної форми правочину, є наявність підпису сторін.

Далі, згідно приписів пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-комунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов`язки майнового характеру.

Згідно приписів пункту 5 частини 1 статті 3 цього закону, електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно приписів пункту 6 частини 1 статті 3 цього закону, електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно приписів пункту 7 частини 1 частини 3 цього закону, електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-комунікаційних систем.

Згідно приписів пункту 12 частини 1 статті 3 цього закону, одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Згідно приписів абзацу 9 частини 1 статті 5 цього закону, одним із основних принципів у сфері електронної комерції є однаковість юридичної сили електронних правочинів та правочинів, укладених в іншій формі, передбаченій законодавством.

Згідно приписівчастини 1статті 10Закону України «Про електронну комерцію», електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт).

Згідно приписів частини 1 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Згідно частини 3 цієї статті, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно частини 4 цієї статті, пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Згідно частини 6 цієї статті, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно приписів частини 12 цієї статті, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно приписів частини 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Проелектронні документита електроннийдокументообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Далі, згідно приписів частини 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно приписівчастини 1статті 638ЦК України,договір єукладеним,якщо сторонидосягли згодиз усіхістотних умовдоговору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно приписів частини 2 статті 638 ЦК України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно приписів абзацу 2 частини 2 статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно приписів частини 1 статті 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Далі, згідно приписів частини 1 статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Враховуючи зміст наведених вище правових норм, суд приходить до висновку, що позивачем у справі надані належні та допустимі докази щодо укладення договорів у спосіб, передбачений ЦК України та Законом України «Про електронну комерцію» та погодження істотних умов цих договорів.

Тому, з урахуванням презумпції правомірності правочинів та відсутності в суду даних про їхню нікчемність, суд приходить до висновку, що кредитні договори були укладені з первісними кредиторами та відповідачкою, як позичальницею та, відповідно, є регуляторами правовідносин сторін спору.

Далі, для вирішення спору по суті, суд повинен відповісти на наступні питання, чи надавалися за укладеними договорами відповідачці, як позичальниці, грошові кошти в борг, якщо так, то в якій сумі та чи допустила відповідачка порушення умов зобов`язання щодо повернення грошових коштів та сплати відсотків.

Для підтвердження обставин щодо надання грошових коштів в строкове платне користування за договором про надання фінансового кредиту № 33617-04/2024, позивачем надано лист ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» вих. № 3466_250130180608 від 30 січня 2025 року, який підтверджується перерахування грошових коштів на карту № НОМЕР_1 (номер цієї карки вказаний, як номер картки відповідачки у договорі) у сумі 6 500 гривень, транзакція здійснена 19 квітня 2024 року (а. с. 13).

Отже, за відсутності заперечень відповідачки щодо отримання грошових коштів в борг за цим договором, суд вважає дводенними обставини щодо передачі відповідачці, як позичальниці зазначеної суми коштів.

Згідно релевантної правової позиції, висловленої в Постанові Київського апеляційного суду від 06 лютого 2025 року по справі № 359/739/24, лист ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» є належним підтвердження факту отримання коштів позичальником, якщо останній, будучи належним чином обізнаним про розгляд справи в суді, не надав заперечень і спростувань щодо обставин отримання грошових коштів в борг.

При цьому, суд враховує, що матеріали справи не містять доказів повного чи часткового погашення боргу за договором, понад суду погашення, зазначену у розрахунку заборгованості № 33617-04/2024.

Аналізуючи наявність правових підстав для стягнення заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 33617-04/2024, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за цим договором підлягають частковому задоволенню, а обставини надання відповідачці, як позичальниці грошових коштів в борг у сумі 6 500 гривень підтверджені належними та допустимими доказами.

Також, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту у сумі 6 500 гривень.

Далі, суд вважає, що існують достатні правові підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості за процентами в розмірі, зазначеному у позовній заяві, однак заявлений до стягнення розмір процентів є завищеним.

Суд вважає, що проценти мають бути нарахованими у відповідності до максимального розміру денної процентної ставки, визначеному в частині 5статті 8 Закону України «Про споживче кредитування»(в чинній редакції).

Так,Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року, доповненостаттю 8Закону України «Про споживче кредитування»пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті,не може перевищувати 1 %.

Пунктом 17Прикінцевих таПерехідних положень Закону «Про споживче кредитування»передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинностіЗаконом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Перехідні положення закону застосовуються у разі, якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону.При цьому, перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту (закону).

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5розділу І цього Законупоширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Отже, оскільки договір про надання фінансового кредиту № 33617-04/2024 від 19.04.2024 року укладено після 24 грудня 2023 року, то положення пункту 17 Прикінцевих таПерехідних положень Закону «Проспоживче кредитування»на ці правовідносини не поширюються, а проценти за користування кредитом не можуть бути нарахованими у розмірі більшому, ніж денна процента ставка, визначена встатті 8 Закону України «Про споживче кредитування», тобто у розмірі більшому ніж 1 % щоденно.

Релевантна правова позиція про непоширення на кредитні договори, що укладені після 24 грудня 2023 року, положень щодо перехідного періоду, встановленого у пункті 17Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування», висловлена в Постанові Івано-Франківського апеляційного суду від 27 лютого 2025 року по справі № 345/6160/24.

Також аналогічна правова позиція висловлена в Постанові Чернігівського апеляційного суду від 27 лютого 2025 року по справі № 733/2430/24.

Проценти нараховані в межах цього строку за 120 днів, що відповідає приписам пукнту 1.2 договору (а. с. 19-20).

Отже, заборгованість за процентами складає 7 800,00 гривень (6500 гривень х 1% х 120 днів).

Далі, суд не погоджується з правомірністю нарахування позивачем 3 414,67 гривень, як суми заборгованості по штрафним санкціям.

Зокрема, суд констатує, що можливість нарахування штрафу у розмірі 50 % відсотків від одержаної клієнтом в борг суми передбачена пунктом 5.3 договору про надання фінансового кредиту № 33617-04/2024.

Разом із тим, згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, у період дії в Україні воєнного,надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу,пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, в подальшому його дія неодноразово продовжувалася.

Станом на дату укладення кредитного договору, як і станом на дату подання позову, дія воєнного стану не припинена, а отже виключається можливість нарахування і стягнення штрафу за прострочення зобов`язання, що виникло з договору про надання кредиту.

Отже, відсутні правові підстави для стягнення заборгованості по штрафним санкціям у сумі 3 414,67 гривень.

Крім того, суд враховує, що відповідачем в рахунок погашення заборгованості за кредитом було сплачено 3900 гривень і на відповідну суму повинен бути зменшеним розмір заборгованості за нарахованими процентами.

Відтак, доведений розмір заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 33617-04/2024 становить 10400 гривень (6500 гривень + (7800 гривень 3900 гривень)) і включає: 6 500 гривень заборгованість за тілом кредиту, 3 900 гривень заборгованість за процентами.

Далі, аналізуючи підстави для переходу до позивача, як нового кредитора, права вимоги за договором про надання фінансового кредиту № 33617-04/2024, суд виходить з наступного.

Згідно приписів пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно приписів частини 1 статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Зміст наведених правових норм свідчить про те, що договір є підставою для виникнення прав та обов`язків, правомірність договору, як двостороннього правочину презюмується, а заміна сторони договору може бути здійснена внаслідок відступлення права вимоги, в тому числі під час укладення договору факторингу.

Отже, укладений між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» і ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» договір факторингу № 21102024 є достатньою піставою для перходу прав кредитора до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за договором № 33617-04/2024.

З урахування встановлених обставин справи та наведених вище правових норм, суд приходить до висновку, що до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», як до нового кредитора, перейшли права та обов`язки у зобов`язанні, що існує в межах кредитного договору № 33617-04/2024 і позивач має достатні підстави для стягнення на його користь заборгованості за кредитним договором.

Далі, аналізуючи наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 21879-04/2024 від 13 квітня 2024 року, суд виходить з наступного.

Для підтвердження обставин щодо надання грошових коштів в строкове платне користування за договором про надання фінансового кредиту № 21879-04/2024, позивачем надано лист ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» вих. № 3466_250130180607 від 30 січня 2025 року, який підтверджується перерахування грошових коштів на карту № НОМЕР_1 (номер цієї карки вказаний, як номер картки відповідачки у договорі) у сумі 5 000 гривень, транзакція здійснена 13 квітня 2024 року (а. с. 29).

Отже, за відсутності заперечень відповідачки щодо отримання грошових коштів в борг за цим договором, суд вважає дводенними обставини щодо передачі відповідачці, як позичальниці зазначеної суми коштів.

Згідно релевантної правової позиції, висловленої в Постанові Київського апеляційного суду від 06 лютого 2025 року по справі № 359/739/24, лист ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» є належним підтвердження факту отримання коштів позичальником, якщо останній, будучи належним чином обізнаним про розгляд справи в суді, не надав заперечень і спростувань щодо обставин отримання грошових коштів в борг.

При цьому, суд враховує, що матеріали справи не містять доказів повного чи часткового погашення боргу за договором № 21879-04/2024 понад суму повернення, зазначену позивачем у розрахунку заборгованості.

Аналізуючи наявність правових підстав для стягнення заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 21879-04/2024, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за цим договором підлягають частковому задоволенню, а обставини надання відповідачці, як позичальниці грошових коштів в борг у сумі 5 000 гривень підтверджені належними та допустимими доказами.

Відповідно, суд вважає, що існують достатні підстави для стягнення заборгованості за тілом кредиту у сумі 4910 гривень, сума стягнення в цьому випадку визначення з урахування платежів, спрямованих на погашення заборгованості за тілом кредиту.

Далі, суд вважає, що існують достатні правові підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості за процентами, однак розмір процентів, визначених позивачем, є завищеним.

Зокрема, Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року, доповненостаттю 8Закону України«Про споживчекредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Пунктом 17 Прикінцевих таПерехідних положеньЗакону «Проспоживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу Іцього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Отже, оскільки договір про надання фінансового кредиту № 21879-04/2024 від 13 квітня 2024 року укладено після 24 грудня 2023 року, то положення пункту 17 Прикінцевих таПерехідних положеньЗакону «Проспоживче кредитування» на ці правовідносини не поширюються, а проценти за користування кредитом не можуть бути нарахованими у розмірі більшому, ніж денна процента ставка, визначена в статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», тобто у розмірі більшому ніж 1 % щоденно.

Релевантна правова позиція про непоширення на кредитні договори, що укладені після 24 грудня 2023 року, положень щодо перехідного періоду, встановленого у пункті 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування», висловлена в Постанові Івано-Франківського апеляційного суду від 27 лютого 2025 року по справі № 345/6160/24.

Тому, проценти за користування кредитом нараховуються за максимальним розміром денної процентної ставки 1 % щоденно.

Проценти нараховувались в межах 120-денного строку кредитування, визначеного договором.

Проценти нараховуються на тіло кредиту, розмір нарахованих процентів становить 6000 гривень (5000 гривень х 1% х 120 днів).

При цьому, згідно з наданим розрахунком, заборгованість за процентами була погашена відповідачкою у сумі 4297, 75 гривень.

Загальний розмір заборгованості за процентами становить 1702, 25 гривні (6000 гривень 4297, 75 гривень).

Відтак, доведений розмір заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 21879-04/2024 становить 6612,25 гривень і включає: 4 910 гривень заборгованість за тілом кредиту, 1702,25 гривень заборгованість за процентами.

Далі, аналізуючи підстави для переходу до позивача, як нового кредитора, права вимоги за договором пронадання фінансовогокредиту №21879-04/2024, суд виходить з наступного.

Згідно приписів пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно приписів частини 1 статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Зміст наведених правових норм свідчить про те, що договір є підставою для виникнення прав та обов`язків, правомірність договору, як двостороннього правочину презюмується, а заміна сторони договору може бути здійснена внаслідок відступлення права вимоги, в тому числі під час укладення договору факторингу.

Отже, укладений між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» і ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» договір факторингу № 19092024 є достатньою піставою для перходу прав кредитора до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за договором № 21879-04/2024.

З урахування встановлених обставин справи та наведених вище правових норм, суд приходить до висновку, що до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», як до нового кредитора, перейшли права та обов`язки у зобов`язанні, що існує в межах кредитного договору № 21879-04/2024 і позивач має достатні підстави для стягнення на його користь заборгованості за кредитним договором.

Далі, аналізуючи наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 09281-04/2024 від 06 квітня 2024 року, суд виходить з наступного.

Для підтвердження обставин щодо надання грошових коштів в строкове платне користування за договором про надання фінансового кредиту №09281-04/2024, позивачем надано лист ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» вих. № 3466_250130180606 від 30 січня 2025 року, який підтверджується перерахування грошових коштів на карту № НОМЕР_1 (номер цієї карки вказаний, як номер картки відповідачки у договорі) у сумі 5 000 гривень, транзакція здійснена 06 квітня 2024 року (а. с. 45).

Отже, за відсутності заперечень відповідачки щодо отримання грошових коштів в борг за цим договором, суд вважає дводенними обставини щодо передачі відповідачці, як позичальниці зазначеної суми коштів.

Згідно релевантної правової позиції, висловленої в Постанові Київського апеляційного суду від 06 лютого 2025 року по справі № 359/739/24, лист ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» є належним підтвердження факту отримання коштів позичальником, якщо останній, будучи належним чином обізнаним про розгляд справи в суді, не надав заперечень і спростувань щодо обставин отримання грошових коштів в борг.

При цьому, суд враховує, що матеріали справи не містять доказів повного чи часткового погашення боргу за договором № 09281-04/2024.

Аналізуючи наявність правових підстав для стягнення заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 09281-04/2024, суд вважає, що обставини надання відповідачці, як позичальниці, грошових коштів в борг у сумі 5 000 гривень підтверджені належними та допустимими доказами.

Позивачем не заперечує обставин щодо часткового погашення відповідачкою заборгованості за тілом кредиту у сумі 1311, 84 гривні, залишок заборгованості 3688, 16 гривень.

Отже, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту у сумі 3 688,16 гривень.

Далі, суд вважає, що існують достатні правові підстави для задоволення позовних вимог щодо стягнення процентів за користування кредитом, однак заявлений до стягнення розмір процентів є завищеним.

З урахуванням наведеної вище мотивації щодо обмеження розміру процентів розміром максимальної денної процентної ставки, визначеної згідно частини 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», суд вважає, що проценти за користування кредитом повинні нараховуватись у розмірі 1% щоденно.

Так, проценти нараховані в межах цього строку за 120 днів, в межах визнаеного договором строку кредиутвання (а. с. 19-20).

Отже, розмір нарахованих процентів становить 6000 гривень (5000 гривень х 1% х 120 днів).

Крім того, з наведеного позивачем розрахунку слідує, що заборгованість за процентами погашена на суму 4811,22 гривні.

Отже, розмір заборгованості за процентами, що підлягає стягненню становить 1188, 78 гривень.

Відтак, доведений розмір заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 09281-04/2024 становить 4 876,94 гривень і включає: 3 688,16 гривень заборгованість за тілом кредиту, 1188, 78 гривень заборгованість за процентами.

Далі, аналізуючи підстави для переходу до позивача, як нового кредитора, права вимоги за договором про надання фінансового кредиту № 09281-04/2024, суд виходить з наступного.

Згідно приписів пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно приписів частини 1 статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Зміст наведених правових норм свідчить про те, що договір є підставою для виникнення прав та обов`язків, правомірність договору, як двостороннього правочину презюмується, а заміна сторони договору може бути здійснена внаслідок відступлення права вимоги, в тому числі під час укладення договору факторингу.

Отже, укладений між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» і ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» договір факторингу № 191124/2 є достатньою піставою для перходу прав кредитора до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за договором № 09281-04/2024.

З урахування встановлених обставин справи та наведених вище правових норм, суд приходить до висновку, що до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», як до нового кредитора, перейшли права та обов`язки у зобов`язанні, що існує в межах кредитного договору № 09281-04/2024 і позивач має достатні підстави для стягнення на його користь заборгованості за кредитним договором.

Отже, загальний розмір заборгованості, що підлягає стягненню за всіма кредитними договорами становить 21889,19 гривень (10400 гривень + 6612,25 гривень + 4876, 94 гривні).

Згідно приписів статті 141 ЦПК України, суд стягує з відповідачки понесенні позивачем судові витрати зі сплати судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволені на 52% від первинно заявлених, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню 1574,56гривні, як компенсація сплаченого судового збору за подання позовної заяви.

Враховуючи наведене вище, керуючись приписами статті 11, 16, 201, 204, 205, 207, 610, 611, 626, 629, 638, 640, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, статті 4, 12, 81, 141, 263-265, 280-282, 354 ЦПК України, -

Ухвалив:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договорами задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 33617-04/2024 від 19 квітня 2024 року у сумі 10 400 гривень, що включає: 6 500 гривень заборгованість за тілом кредиту, 3 900 гривень заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 21879-04/2024 від 13 квітня 2024 року у сумі 6612,25 гривень, що включає: 4 910 гривень заборгованість за тілом кредиту, 1702, 25 гривень заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 09281-04/2024 від 06 квітня 2024 року у сумі 4 876,94 гривень, що включає: 3 688,16 гривень заборгованість за тілом кредиту, 1188,78 гривні заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 1 574,56 гривні, як компенсацію витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Самуха В.О.