Рішення № 12877355, 09.12.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2010 р. Справа № 20/129 Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

Судді Кобецької С.М.

При секретарі Колісник О.М.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГрандСтар"

вул.Юності, 29-Б/1, с.Микитинці, м.Івано-Франківськ, 76000;

до відповідача Приватного підприємства "ЕБС-ТЕХ"

вул. Коновальця, 7Б, м.Івано-Франківськ,76018;

про стягнення 10407,60грн. - заборгованості, 975,40грн. - пені, 988,72грн. - інфляційних та 309,66грн. - 3% річних.

За участі представників сторін:

Від позивача: Кудиба З.І., (довіреність № б/н від 29.06.10р.);

Від відповідача: не з'явились.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ГрандСтар" звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом, в якому просить суд, стягнути з Приватного підприємства "ЕБС-ТЕХ" 10407,60грн. - заборгованості, 975,40грн. - пені, 988,72грн. - інфляційних та 309,66грн. - 3% річних.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги, вказуючи при цьому на:

- укладення між сторонами Договору купівлі-продажу №14/09/09 від 03.09.09р., згідно умов якого, продавець/позивач передав у власність покупцю/відповідачу товар (щебінь) на загальну суму 47451,60грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-0000003 від 15.09.09р., №РН- 0000012 від 16.09.09р.;

- неналежне виконання відповідачем умов Договору, зокрема п.4.2., який встановлює порядок розрахунків між сторонами, внаслідок чого, утворилась заборгованість в сумі 10407,60грн. (37044,00грн.- відповідачем сплачено);

- п.6.4. Договору, згідно якого, відповідачу нараховано 975,40грн.- пені;

- положення п.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, на підставі яких, відповідачу нараховано 988,72грн. - інфляційних та 309,66грн. - 3% річних.

Представник відповідача в судові засідання жодного разу не з"явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча ухвали суду з відомостями про дату, час та місце розгляду справи направлялись йому рекомендованою кореспонденцією, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень від 28.10.10р., від 22.11.10р., від 26.11.10р. Однак, в судове засідання 09.12.10р., направив відзив на позов вх№9286 від 01.12.10р., в якому вважає позовну заяву необгрунтованою, а позовні вимоги такими, що не підлягають до задоволення в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об’єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ГрандСтар" та Приватним підприємством "ЕБС-ТЕХ" укладено Договір купівлі - продажу №14/09/09 від 03.09.09р.

Згідно п.1.1. Договору, продавець зобов"язується поставити і передати товар у власність покупцеві, а покупець зобов"язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах Договору.

Найменування товару - щебінь фракції 40-70мм., кількість - 538м3, вартість одиниці товару-88,20грн. У вартість товару не включені витрати по перевезенню до місця призначення (п.п.2.1., 2.2., 2.5. Договору).

Продавець зобов"язаний після підписання Договору в строк не пізніше 3 робочих днів передати покупцю першу необхідну партію товару із сертифікатом якості. Поставка наступних партій товару здійснюється на протязі 3 робочих днів з моменту поступлення заявки покупця (п.3.1. Договору).

Відповідно до п.3.3. Договору, перехід права власності відбувається в момент передачі товару, що оформляється видатковою накладною.

Загальна ціна товару, що продається, визначається відповідно до загального об"єму поставленого щебню та вартості одиниць товару (п.4.1. Договору).

Пунктом 4.2. Договору встановлено, що покупець зобов"язаний здійснити оплату за придбаний ним товар протягом 30 банківських днів з моменту його отримання шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця або в інший не заборонений чинним законодавством спосіб.

На виконання умов договірних відносин, позивач передав, а покупець прийняв товар обумовлений Договором. Даний факт підтверджують належним чином оформлені видаткова накладна № РН-0000003 від 15.09.09р. на суму 37044,00грн. та видаткова накладна №РН- 0000012 від 16.09.09р. на суму 10407,60грн. (а.с. 10-11).

Однак, в порушення п.4.2. Договору відповідач належним чином не розрахувався за прийнятий товар (щебінь), і як наслідок виникла заборгованість, що складає 10407,60грн. (37044,00грн., по видатковій накладній № РН-0000003 від 15.09.09р. відповідачем сплачено).

Позивачем доведено перед судом, факт наявності у відповідача заборгованості за переданий товар (щебінь) у розмірі10407,60грн.

Станом на 09.12.2010р. в матеріалах справи відсутні відомості, які підтвердили б сплату вище зазначеної заборгованості.

Договір купівлі - продажу №14/09/09 від 03.09.09р., укладений між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (ст.204 Цивільного кодексу України).

З огляду на приписи ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов"язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов"язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Зобов"язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України).

Як вказує частина 1статті 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов"язаний виконати свій обов"язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов"язання чи звичаїв ділового обороту.

Враховуючи той факт, що відповідач не виконав свої зобов"язання, які випливають з Договору та закону, отже, вимога позивача про стягнення з відповідача 10407,60грн. - заборгованості, підлягає до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов"язання припиняється належним чином проведеним виконанням.

Однак, якщо зобов"язання не виконано належним чином, то на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов"язки в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України.

З огляду на приписи ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов"язання.

В силу ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Із поданого розрахунку інфляційних втрат (а.с.23) вбачається, що інфляційні втрати становлять 1165,66грн. Проте, позивач просить стягнути інфляційні втрати у сумі заявленій у позовній заяві, а саме 988,72грн.

За таких обставин, враховуючи приписи ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, суд задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача 988,72грн. - інфляційних та 309,66грн. - 3% річних.

З огляду на ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 вище вказаного Закону, вказує на те, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6.4. Договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати покупцем за переданий йому товар, він сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день прострочення.

Враховуючи п.6.4. Договору, позивачем нараховано відповідачу 975,40грн. - пені. Однак, в процесі розгляду справи, відповідачем здійснено прерахунок пені, яка, згідно розрахунку від 09.12.10р.(а.с.34), складає 531,93грн.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

З огляду на вимоги ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Позивачем доведено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог. Відповідач в судові засідання не з"явився, позовні вимоги не спростував.

За таких обставин, враховуючи вище викладене, суд вважає за правильне, позов задовольнити частково. Стягнути з відповідача 10407,60грн. - заборгованості, 531,93грн. - пені, 988,72грн. - інфляційних та 309,66грн. - 3% річних, в частині стягнення 443,52грн. пені - відмовити.

Враховуючи приписи ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові

витрати покласти на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 204, 509, 526, 527, 549, 599, 625, 655 Цивільного кодексу України, ст. 230 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ГрандСтар", вул.Юності, 29-Б/1, с.Микитинці, м.Івано-Франківськ, 76000, до відповідача Приватного підприємства "ЕБС-ТЕХ" вул. Коновальця, 7Б, м.Івано-Франківськ,76018, про стягнення 10407,60грн. - заборгованості, 975,40грн. - пені, 988,72грн. - інфляційних та 309,66грн. - 3% річних - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "ЕБС-ТЕХ" вул. Коновальця, 7Б, м.Івано-Франківськ,76018, ( р/р 26002301300353 в Філії АКБ "Золоті ворота", м.Івано-Франківськ, МФО 336774,ЄДРПОУ35516812, ІПН 355168109157 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГрандСтар", вул.Юності, 29-Б/1, с.Микитинці, м.Івано-Франківськ, 76000,(р/р 26005000009401 в Івано-Франківському регіональному відділенні ПАТ "Фольксбанк", МФО 325213, ЄДРПОУ 32361285, ІПН 323612809151) - 10407,60грн. (десять тисяч чотириста сім грн. 60 коп.) - заборгованості, 531,93грн. ( п"ятсот тридцять одну грн. 93коп.)- пені, 988,72грн. (дев"ятсот вісімдесят вісім грн.72 коп.) - інфляційних, 309,66грн. ( триста дев"ять грн. 66коп.) - 3% річних, 126,80грн. (сто двадцять шість грн. 80коп.) - державного мита, 236,00грн. (двісті тридцять шість грн. 00коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В частині стягнення з Приватного підприємства "ЕБС-ТЕХ" 443,52грн. (чотириста сорок три грн. 52 коп.) пені - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Кобецька

Повне рішення складено 14.12.2010р.