Рішення № 128768377, 10.07.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/3299/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді ТанцюриК.О., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до 18 Регіональної військово лікарської комісії, Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до 18 Регіональної військово лікарської комісії, Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про визнання протиправною та скасувати постанову 18 Регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України оформлену витягом з протоколу засідання від 16 травня 2024 року № 1893 щодо встановлення причинного зв`язку травми, які призвели до смерті солдата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнання протиправною бездіяльність Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України щодо відмови у перегляді причинного зв`язку травми, які призвели до смерті солдата ОСОБА_2 , 1983 року народження, встановленого постановою 18 Регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, оформлену у вигляді роз`яснення від 29.11.2024 за №598/6/27145; зобов`язання Центральну військово-лікарську комісію Збройних Сил України повторно розглянути заяву щодо перегляду причинного зв`язку травми, які призвели до смерті мого сина, солдата ОСОБА_2 , 1983 року народження, встановленого постановою 18 Регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України з прийняттям постанови відповідно до п.п. 2.3.3 - 2.3.5 глави 2 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року № 402.

Ухвалою суду 10.02.2025 відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказала, що не погоджується із прийняттям постанови 18 Регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України оформлену витягом з протоколу засідання від 16 травня 2024 року № 1893 щодо встановлення причинного зв`язку травми, які призвели до смерті солдата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та бездіяльністю Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України щодо відмови у перегляді причинного зв`язку травми, які призвели до смерті солдата ОСОБА_2 , 1983 року народження, встановленого постановою 18 Регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, оформлену у вигляді роз`яснення від 29.11.2024 за №598/6/27145. Позивач вказала, що вирішуючи питання про причинний зв`язок між травмою та проходженням військової служби загиблим сином ОСОБА_2 , (під час виконання військових обов`язків чи під час походження військової служби загиблим), 18 регіональна військово - лікарська комісія досліджувала виключно ті документи, які були направлені військовою частиною НОМЕР_1 до ВЛК. Поряд з цим, з урахуванням того, що акт проведення службового розслідування, на підставі якого прийнято протокол №1893 від 16 травня 2024 року скасовано рішенням суду 27.12.2024, позивач вказала, що постанову ВЛК про причинний зв`язок травми (поранення, контузії, каліцтва) та її наслідків прийняття відповідно до висновку, зазначеного в акті повторного проведення розслідування військовою частиною НОМЕР_1 , також необхідно скасувати. Також позивач наголосила, що ЦВЛК при розгляді заяви/скарги на рішення ВЛК свій висновок повинна оформлювати вмотивованою постановою з викладенням всіх обставин та аргументів,чого здійснено не було.

12.02.2025 до суду від 18 Регіональної військово - лікарської комісії надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач вказав, що не погоджується із позовними вимогами ОСОБА_1 та просить суд відмовити у задоволенні позову. Так, відповідач зазначив, що за результатами розгляду звернення щодо встановлення причинного зв`язку захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), у тому числі які призвели до загибелі (смерті), з військовою службою, штатною ВЛК надсилається (видається) заявнику витяг з протоколу засідання штатної військово-лікарської комісії у кількості не менше ніж три примірники. На розгляд, для встановлення причинного зв`язку травми ОСОБА_2 , відповідачу- 1 були надані такі документи: копія сповіщення сім`ї від 29.08.2023 року №456; копія довідки про причину смерті від 28.08.2023 №5317; копія свідоцтва про смерть; копія витягу з наказу про виключення із списків особового складу; копія витягу з наказу командира в/ч НОМЕР_1 про результати службового розслідування від 01.11.2023 року №1582. З урахуванням викладеного, як вказав відповідач, враховуючи висновки службового розслідування, відповідачем - 1 винесено рішення (протокол №1893 від 16 травня 2024 року) про визнання травми, які призвели до смерті та причина смерті, одержані в результаті нещасного випадку (внаслідок порушення правил поводження зі зброєю), так, пов`язані проходженням військової служби. Отже, як вказав відповідач, ним прийнято рішення на підставі наданих на розгляд документів та тих обставин, які зазначені в них.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 від 28.11.2015 року).

Наказом командира в/ч НОМЕР_1 №98 від 07.04.2023 солдата резерву 38 запасної роти ОСОБА_2 зараховано до списків особового складу військової частини на всі види забезпечення з 07.04.2023 року.

Наказом командира в/ч НОМЕР_1 №134 від 12.05.2023 ОСОБА_2 призначено на посаду розвідника - санітара 3 розвідувальної групи спеціального призначення 3 роти спеціального призначення НОМЕР_3 загону спеціального призначення в/ч НОМЕР_1 з 12.05.2023 року.

26.08.2023 року ОСОБА_2 , згідно з лікарським свідоцтвом про смерть №5317 від 28.08.2023 року, виданого Комунальною установою Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи, помер в зоні проведення бойових дій. Смерть настала внаслідок розтрощення тіла (31).

На підставі наказів командира в/ч НОМЕР_1 від 02.09.2023 №3067 та від 11.09.2023 №3214 комісією проведено розслідування випадку смерті солдата ОСОБА_2 26.08.2023 року о 19:30 год в АДРЕСА_1 , за результатом якого складено акт за формою НВ-2 проведення розслідування нещасного випадку від 28.10.2023 року №19031.

Згідно з актом проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) від 26.08.2023 встановлено, що смерть військовослужбовця солдата ОСОБА_2 , настала в результаті здійснення самогубства шляхом використання озброєння (граната наступальна НОМЕР_4 ) в особистих цілях, без відома командування в/ч НОМЕР_1 . Смерть військовослужбовця солдата ОСОБА_2 не пов`язана з виконанням обов`язків військової служби та не пов`язана із безпосередньою участю у бойових діях в/ч НОМЕР_1 .

Поряд з цим, згідно витягу з протоколу засідання Регіональної військово лікарської комісії №1893 від 16.05.2024 : «травми солдата ОСОБА_2 1983 «Розтрощення тіла (26.08.2023р.), які призвели до смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), що підтверджено медичними та військово обліковими документами, свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_5 від 12.09.2023, лікарським свідоцтвом про смерть №5317 від 28.08.2023- ТРАВМИ, ЯКІ ПРИЗВЕЛИ до СМЕРТІ, ТА ПРИЧИНА СМЕРТІ, ОДЕРЖАНІ В РЕЗУЛЬТАТІ НЕЩАСНОГО ВИПАДКУ (ВНАСЛІДОК ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ ПОВОДЖЕННЯ ЗІ ЗБРОЄЮ), ТАК, ПОВ`ЯЗАНІ з ПРОХОДЖЕННЯМ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ» (а.с.21).

ОСОБА_1 звернулась до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України із заявою від 16.10.2024, у прохальній частині якої просила ВЛК скасувати рішення 18 Регіональної військово лікарської комісії, оформлене протоколом №1893 від 16.05.2024; призначити новий розгляд ВЛК Центральної військово лікарської комісії МОУ з метою встановлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Центральною військово-лікарською комісією Збройних Сил України відмовлено заявнику у перегляді причинного зв`язку травми, які призвели до смерті солдата ОСОБА_2 , 1983 року народження, встановленого постановою 18 Регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, про що зазначило у листі від 29.11.2024 за №598/6/27145.

Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби здійснює Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" № 2232-ХІІ (далі за текстом - Закон №2232-ХІІ).

Згідно з ч.1-3 ст.1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону № 2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно з ч.5 ст.1 Закону № 2232-XII від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом. Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

За нормами частини другої статті 2 Закону № 2232-ХІІ проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України.

Разом з тим, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 № 2102-IX, було введено воєнний стан. Строк дії Указу та, відповідно, воєнного стану у подальшому продовжено відповідними Указами Президента України. На момент розгляду даної адміністративної справи воєнний стан в Україні триває.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 Про загальну мобілізацію у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

Відповідно до п.1.2 глави 1 розділу I Положення №402 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) військово-лікарська експертиза це:

медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України);

визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом;

установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів.

Згідно з п.1.2 глави 1 розділу I Положення №402 основними завданнями військово-лікарської експертизи є, зокрема:

визначення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть;

визначення ступеня придатності військовослужбовців до військової служби у зв`язку з їх звільненням.

Пунктами 2.1 глави 2 розділу І Положення №402 встановлено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону. Штатні ВЛК комплектуються лікарями із клінічною підготовкою за однією з лікарських спеціальностей (терапія, хірургія, неврологія, психіатрія, оториноларингологія, офтальмологія, організація охорони здоров`я тощо), з досвідом роботи у військових частинах та закладах охорони здоров`я (установах).(пункт 2.2 глави 2 розділу I Положення №402).

Відповідно до пп. 2.3.1, 2.3.3 п. 2.3 глави 2 розділу I Положення №402 ЦВЛК є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України.

На ЦВЛК покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також: розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи; прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності осіб, звільнених з військової служби, на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України.

Згідно з п.п. 2.3.4 п. 2.3 глави 2 розділу I Положення №402 ЦВЛК має право: розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України; надавати роз`яснення щодо формулювання постанов ВЛК (ЛЛК).

Постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.(підпункт 2.3.5 п. 2.3 глави 2 розділу I Положення №402).

Пунктом 21.9 глави 21 розділу II Положення №402 встановлено, що визначення причинного зв`язку захворювання (поранення, контузії, каліцтва, травми), що призвело до смерті військовослужбовця, особи, звільненої з військової служби, проводиться штатними ВЛК.

Згідно з пунктом 21.25 глави 21 розділу II Положення №402 для прийняття постанови про причинний зв`язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), у тому числі які призвели до загибелі (смерті) військовослужбовця, до штатної ВЛК разом із заявою військовослужбовця (члена сім`ї, батьків, утриманців загиблого (померлого) військовослужбовця) або разом із листом командира (начальника) військової частини (закладу, установи), ТЦК та СП надаються такі документи (засвідчені копії документів):

-довідка про проходження військової служби або копія посвідчення офіцера, генерала (військового квитка рядового, сержантського і старшинського складу);

-довідка за формою, наведеною у Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413 (за наявності);

-медичні документи, які підтверджують початок розвитку, розвиток захворювання або одержання травми (поранення, контузії, каліцтва): медична книжка військовослужбовця (особи, звільненої з військової служби), медичні карти стаціонарного (амбулаторного) хворого або витяги з них, довідки із закладів охорони здоров`я, свідоцтва про хворобу (довідки ВЛК), витяг із книги обліку хворих в амбулаторії під час первинного звернення по медичну допомогу;

-довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) за формою, наведеною у додатку 5 до цього Положення - для військовослужбовців, які одержали травму (поранення, контузію, каліцтво);

-копія акта проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) за формою, наведеною у додатку 4 до Інструкції 332, копія Акта про нещасний випадок (зникнення, смерть) за формою, наведеною у додатку 5 до Інструкції 332 або копія акта розслідування авіаційної події та інциденту в авіації - у разі проведення відповідних розслідувань;

-документи, у яких зазначено обставини загибелі (смерті) військовослужбовця (не менш як один з таких документів): витяг з іменного списку безповоротних втрат особового складу, наказ командира (начальника) військової частини, донесення про загибель (смерть), сповіщення (корінець сповіщення) на загиблого (померлого), захопленого в полон або заручником, а також інтернованого або зниклого безвісти військовослужбовця, постанова про закриття кримінального провадження (за наявності) - надаються у разі загибелі (смерті) військовослужбовця;

-лікарське свідоцтво про смерть - надається у разі загибелі (смерті) військовослужбовця (особи, звільненої з військової служби);

-свідоцтво про смерть - надається у разі загибелі (смерті) військовослужбовця (особи, звільненої з військової служби).

Штатною ВЛК враховуються: первинна медична картка, службова та медична характеристики, матеріали розслідування, дізнання або досудового слідства, атестації, архівні довідки, довідки про причину смерті, висновок судово-медичного експерта.

До вказаних документів особи, зазначені в абзаці першому цього пункту, за власним бажанням додають інші документи, які підтверджують причинний зв`язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), у тому числі які призвели до загибелі (смерті), з військовою службою.

Штатна ВЛК вивчає документи, за потреби уточнює інформацію про осіб, стосовно яких вони подані (надсилає необхідні запити тощо), та в місячний строк із дня надходження документів приймає рішення щодо встановлення причинного зв`язку захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), у тому числі які призвели до загибелі (смерті)), з військовою службою, про що інформує військові частини (органи, підрозділи), ТЦК та СП, осіб, які звернулися до штатної ВЛК.

Якщо в місячний строк із дня надходження документів від заявника вирішити порушені у зверненні питання неможливо, начальник штатної ВЛК або його заступник встановлюють необхідний строк для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний строк вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

За результатами розгляду звернення щодо встановлення причинного зв`язку захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), у тому числі які призвели до загибелі (смерті), з військовою службою, штатною ВЛК надсилається (видається) заявнику витяг з протоколу засідання штатної військово-лікарської комісії у кількості не менше ніж три примірники.

Тобто, з аналізу вказаних норм вбачається з однієї сторони перелік документів, які мають бути надані (військовою частиною та/або членами загиблого військовослужбовця) для прийняття постанови про причинний зв`язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва) та, з іншої сторони, штатною ВЛК мають враховуватись: первинна медична картка, службова та медична характеристики, матеріали розслідування, дізнання або досудового слідства, атестації, архівні довідки, довідки про причину смерті, висновок судово-медичного експерта, які вона може додатково витребувати у вигляді запиту.

Як зазначила 18 Регіональна військово лікарська комісія на розгляд, для встановлення причинного зв`язку травми ОСОБА_2 , їй були надані такі документи: копія сповіщення сім`ї від 29.08.2023 року №456; копія довідки про причину смерті від 28.08.2023 №5317; копія свідоцтва про смерть; копія витягу з наказу про виключення із списків особового складу; копія витягу з наказу командира в/ч НОМЕР_1 про результати службового розслідування від 01.11.2023 року №1582.

При цьому, визначений у протоколі №1893 від 16.05.2024 висновок, що отримана ОСОБА_2 травма, одержана в результаті нещасного випадку (внаслідок порушення правил поводження зі зброєю), не узгоджується із висновком судово-медичної експертизи №5317 (вих. №06/5828) від 27.11.2023, згідно якого, - усі ушкодження утворились зажиттєво, безпосередньо перед настанням смерті, та могли утворитись в результаті вибухової травми з дією елементів (складових частин) розірваних боєприпасів та/або уламків оточуючих об`єктів, які знаходились в епіцентрі вибуху та піддались дії розірваних боєприпасів, якими могли бути артилерійські снаряди, міни та інші, в тому числі і фугасного типу.

В той же час актом службового розслідування, зокрема, п.5.2 акту від 28.10.2023 року №19031, вирішено вважати, що смерть військовослужбовця солдата ОСОБА_2 , настала в результаті здійснення самогубства шляхом використання озброєння (граната наступальна НОМЕР_4 ) в особистих цілях, без відома командування в/ч НОМЕР_1 . Смерть військовослужбовця солдата ОСОБА_2 не пов`язана з виконанням обов`язків військової служби та не пов`язана із безпосередньою участю у бойових діях в/ч НОМЕР_1 .

Суд приходить висновку, що 18 Регіональна військово лікарська комісія приймаючи постанову 18 Регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, оформлену витягом з протоколу засідання від 16 травня 2024 року № 1893 щодо встановлення причинного зв`язку травми, які призвели до смерті солдата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично здійснило власне службове розслідування, без врахування медичних документів, які б мали бути покладені в основу прийняття такого рішення.

Крім того, суд враховує, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27.12.2024 по справі №420/33284/24 частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 ; визнано протиправними та скасовано затверджений командиром військової частини НОМЕР_1 Акт проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) від 28.10.2023 року №19031 та наказ командира військової частини НОМЕР_1 №1582 від 01.11.2023 року за результатами службового розслідування по факту смерті ОСОБА_2 ; зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 провести повторне службове розслідування за фактом смерті ОСОБА_2 26.08.2023 року відповідно до наказу Міністерства оборони України від 27.10.2021 року №332, яким затверджено Інструкцію про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, та скласти за його результатами з урахуванням висновків суду відповідні акти; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Суд погоджується із посиланням представника відповідача на те, що на момент прийняття оскаржуваного протоколу, акт проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) від 28.10.2023 року №19031 був чинний, однак зазначене не спростує неврахування штатною влк усіх медичних документів, на момент прийняття оскаржуваного рішення.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про визнання протиправною та скасування рішення 18 Регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України оформленого протоколом засідання від 16 травня 2024 року № 1893 щодо встановлення причинного зв`язку травми, які призвели до смерті солдата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є необґрунтованим, безпідставним та таким, що підлягає скасуванню.

Поряд з цим, суд враховує, що відповідно до п.п. 2.3.1. та 2.3.2. пункту 2.3 глави 2 розділу I Положення №402, ЦВЛК є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України.

Начальник ЦВЛК безпосередньо підпорядковується командувачу Медичних сил Збройних Сил України. Усі штатні ВЛК Збройних Сил України безпосередньо підпорядковуються начальнику ЦВЛК.

У відповідності до абз.7 п.п.2.3.3 пункту 2.3 глави 2 розділу I Положення №402 на ЦВЛК покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи.

Абзацем 15 п.п. 2.3.4 п. 2.3 глави 2 розділу I Положення №402 встановлено, що ЦВЛК має право розглядати, переглядати, скасовувати, відміняти, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України.

У відповідності до п. 20.1., 20.2 Положення №402 постанови ВЛК приймаються колегіально, більшістю голосів. У прийнятті постанови голова та члени ВЛК не залежні і у своїй роботі керуються цим Положенням. У разі незгоди голови або членів комісії з думкою інших членів їх окрема думка заноситься до протоколу засідання ВЛК. Члени ВЛК зобов`язані дотримуватися вимог Положення.

Голова або члени ВЛК відповідальні за прийняте рішення та видачу документів про встановлення причинного зв`язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв). ВЛК мають право приймати постанови на виїзних засіданнях та у випадках визначення потреби (відсутності потреби) у продовженні тривалого лікування військовослужбовців під час лікування за кордоном - дистанційно, на підставі оригіналів медичних та військово-облікових документів або належним чином їх засвідчених копій.

Постанови ВЛК згідно з цим Положенням розглядаються, затверджуються, не затверджуються, контролюються, переглядаються, а за необхідності скасовуються або відміняються відповідною штатною ВЛК.

Натомість, ЦВЛК, незважаючи на необґрунтованість встановлення 18 Регіональною військово-лікарською комісією Міністерства оборони України причинного зв`язку травми, які призвели до смерті солдата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично не розглянув заяву ОСОБА_1 щодо скасування рішення штатної комісії, оформленої протоколом та призначення нового розгляду ВЛК ЦВЛК, а лише зазначив про неможливість встановити чіткої картини події (смерті військовослужбовця).

В той же час, суд зазначає, що таке рішення на звернення ОСОБА_3 , не відповідає вимогам статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості.

Так, загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. В той же час, рішення ЦВЛК, викладене у листі від 29.11.2024 за №598/6/27145, фактично не містить правові підстави його прийняття.

З урахуванням викладеного, суд приходить висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача та наявності підстав для задоволення позовних вимог позивача шляхом визнання протиправними дії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України щодо відмови у перегляді причинного зв`язку травми, які призвели до смерті солдата ОСОБА_2 , 1983 року народження, встановленого постановою 18 Регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, викладеної у листі від 29.11.2024 за №598/6/27145; зобов`язання Центральну військово-лікарську комісію Збройних Сил України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.10.2024 щодо перегляду причинного зв`язку травми, які призвели до смерті солдата ОСОБА_2 , 1983 року народження, встановленого постановою 18 Регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України з прийняттям постанови відповідно до п.п. 2.3.3 - 2.3.5 глави 2 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року № 402.

Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бендерський проти України від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративний позов позивача підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача та оскільки вимозі про зобов`язання відповідача вчинити певні дії передує вимога про встановлення порушення прав, свобод та інтересів позивача, судовий збір за другу(похідну) вимогу позивача не стягувався, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачів за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295, 382 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення 18 Регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання від 16 травня 2024 року №1893 щодо встановлення причинного зв`язку травми, які призвели до смерті солдата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати протиправними дії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України щодо відмови у перегляді причинного зв`язку травми, які призвели до смерті солдата ОСОБА_2 , 1983 року народження, встановленого постановою 18 Регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, викладеної у листі від 29.11.2024 за №598/6/27145.

Зобов`язати Центральну військово-лікарську комісію Збройних Сил України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.10.2024 щодо перегляду причинного зв`язку травми, які призвели до смерті солдата ОСОБА_2 , 1983 року народження, встановленого постановою 18 Регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України з прийняттям постанови відповідно до п.п. 2.3.3 - 2.3.5 глави 2 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року № 402.

Стягнути з 18 Регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ 07825318, м.Одеса, вул. Пироговська 2) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).

Стягнути з Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України (код ЄДРПОУ 08356179; м.Київ, вул. Госпітальна 16) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.О. Танцюра