Рішення № 128768279, 09.07.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 640/14507/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в місті Одеса адміністративну справу за позовною заявою Головного управління Державної податкової служби у Київській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС у Київській області звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення податкового боргу у розмірі суми 201 310,38 грн.

Ухвалою від 02 червня 2021 року у справі головуючим суддею Головань О.В., відкрито провадження, визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно абз.4 п.2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 року №2825-IX (далі Закон №2825) зазначено, що інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ", але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Так, на виконання вищенаведеного пункту Закону №2825 Окружний адміністративний суд міста Києва скерував матеріали справи №640/14507/21 за належністю.

26.03.2025 року справа №640/14507/21 за результатами автоматизованого розподілу була передана для розгляду судді Одеського окружного адміністративного суду Іванову Е.А.

Ухвалою судді від 02.04.2025 року прийнято справу до провадження та вирішено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Розгляд справи розпочато спочатку.

Ухвала суду направлялась судом до відповідача засобами поштового зв`язку за адресою зазначеною у позові яка збігається з наявної інформацією у ЦМУ ДМС в м.Києві та Київській області, та повернулось до суду з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».

Відповідач не скористався правом на подачу відзиву на позов.

Дослідивши зміст позову, надані до суду письмові докази у справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.

Фізична особа ОСОБА_1 є платником податків та перебуває на обліку у Головного управління ДПС у Київській області області.

Відповідно до інтегрованої картки платника, розрахунків суми податкового боргу за відповідачем станом на 15.02.2021 р. рахується податкова заборгованість: з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості у сумі 190045,44грн., яка виникла на підставі податкових зобов`язань, визначених відповідачу податковими повідомленнями-рішеннями Головного управління ДФС в Київській області, а саме:

- податковим повідомленням-рішенням (форма Ф) №7478-13 від 09.02.2018року у сумі -33816,44 грн.(основний платіж);

податкове повідомлення-рішення (форма (Ф) №0035059-1310-2659 від 08.04.2019року у сумі 48819,75 грн.(основний платіж);

податкове повідомлення-рішення (форма Ф) №0073096-1310-2659 від 11.05.2018 року у сумі - 55710,40 грн.(основний платіж);

податкове повідомлення-рішення (форма Ф) №0087663-43314-2659 від 15.04.2020року у сумі 51698,85грн.(основний платіж);

та по земельному податку з фізичних осіб податкове повідомлення-рішення (форма «Ф») №5165-0418-1016 від 06.10.2020 року -11264,94грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області направлялись відповідачу засобами поштового зв`язку з рекомендованим повідомленням, які були повернуті на адресу позивача з відміткою Укрпошти «повертається, за закінченням терміну зберігання».

Відомостей щодо оскарження податкових повідомлень-рішень в адміністративному або судовому порядку до суду не надано, отже вказані грошові зобов`язання є узгодженими.

Податковим органом було винесено податкову вимогу форми «Ф» №191135-55 від 31.05.2018 на суму 33816,44 грн., яка направлялась відповідачу засобами поштового зв`язку з рекомендованим повідомленням, та була повернута на адресу позивача з відміткою Укрпошти «повертається, за закінченням терміну зберігання»..

Відповідачем у встановлені законодавством строки суму зазначеної заборгованості сплачено не було, з огляду на що позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про її стягнення.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України (далі - ПК України), платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно з п. 16.1.4 ст. 16 ПК України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п. 36.1. ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податків обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Виконанням податкового обов`язку згідно з п.38.1 ст.38 Податкового кодексу України є сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Питання сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки регулює стаття 266 ПК України.

Відповідно до п.266.1.1. ст.266 ПУ України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Пункт 266.2. ст. 266 ПК України встановлює об`єкт оподаткування.

Так, відповідно до пп.266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПК України об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Доказів оскарження податкових повідомлень-рішень, на підставі яких виник податковий борг, відповідач до суду не надав, з матеріалів справи, даних автоматизованої системи документообігу «Діловодство спеціалізованого суду», а також Єдиного державного реєстру судових рішень судом також не встановлено доказів їх оскарження.

Водночас, правомірність податкових повідомлень-рішень, якими відповідачу визначено суму грошового зобов`язання не є предметом судового розгляду у даній справі.

Суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 5 ст. 242 КАС України).

Правова позиція висловлена у Постанові Верховного Суду від 13.02.2018 року у справі №826/18379/14 (провадження №К/9901/8600/18) щодо стягнення податкової заборгованості:

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та з урахуванням того, що вимогою заявленого позову є стягнення податкового боргу, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку: встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених Податковим кодексом України, тощо.

За змістом п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Як вбачається з матеріалів справи, податковим органом відповідачу засобами поштового зв`язку направлялась податкова вимога форми «Ф» від 31.05.2018 року №191135-55 на суму у розмірі 33816,44 грн., яка не була отримана відповідачем та повернулась на адресу позивача з відміткою Укрпошти «повертається, за закінченням терміну зберігання».

Станом на час розгляду справи доказів оскарження зазначеної податкової вимоги або її виконання відповідачем суду не надано.

Згідно п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податків, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилась, а податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до вимог пп. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених ПК України.

За приписами п. 41.2 ст. 41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Згідно з п.п. 95.1, 95.2, 95.3 ст. 95 ПК України податковий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно вимог пп. 20.1.18, пп. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов`язань платників податків; застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Судом встановлено, що позивачем додержані вищенаведені вимоги Податкового кодексу України.

Згідно з п. 41.4 ст. 41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

На підставі вищезазначеного та враховуючи те, що матеріалами справи підтверджено існування податкового боргу, сума заборгованості відповідача з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості у розмірі 190045,44 грн. та по земельному податку з фізичних осіб -11264,94грн. є узгодженою, зазначена заборгованість платника податків підлягає стягненню з відповідача.

Суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 5 ст. 242 КАС України).

Правова позиція висловлена у Постанові Верховного Суду від 13.02.2018 року у справі №826/18379/14 (провадження №К/9901/8600/18) щодо стягнення податкової заборгованості:

«З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та з урахуванням того, що вимогою заявленого позову є стягнення податкового боргу, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку: встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених Податковим кодексом України, тощо».

У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Відповідно до ст.9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.72 та ч.1 ст.73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Під час перевірки правомірності оскаржуваних рішень суд керується критеріями закріпленими у ст. 2 КАС України, які повною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене та оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС в Київській області до відповідача про стягнення з відповідача суми податкового боргу у загальному розмірі 201310,38 грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими, відповідають чинному законодавству, а отже підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, оскільки вказаних витрат при розгляді справи не відбулось, підстав для розподілу судових витрат у суду немає.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 77, 192-194, 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління Державної податкової служби у Київській області до ОСОБА_1 - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості -201310,38грн. в рахунок погашення податкового боргу з яких :

по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості у сумі 190045,44 грн., по земельному податку з фізичних осіб -11264,94грн..

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач Головне управління ДПС в Київській області (м.Київ вул.Народного Ополчення 5а) код ЄДРПОУ ВП44096797.

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ).

СуддяЕ.А.Іванов