Рішення № 128766858, 10.07.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2025 рокуСправа №160/13504/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Букіної Л.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Виконавчого комітету Павлоградської міської ради до Релігійної громади "Спасо-Нерукотворного Образа Кафедральний Собор" парафії Дніпропетровської єпархії Української православної церкви в м.Павлограді про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-

У С Т А Н О В И В:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Виконавчого комітету Павлоградської міської ради до Релігійної громади "Спасо-Нерукотворного Образа Кафедральний Собор" парафії Дніпропетровської єпархії Української православної церкви в м.Павлограді про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність релігійної громади «Спасо-Нерукотворного Образу Кафедральний Собор» парафії Дніпропетровської єпархії Української православної церкви в м.Павлограді (код ЄДРПОУ 23360054, адреса: провул. Музейний,1, м. Павлоград, Дніпропетровська область, 51400), яка полягає у неукладенні з виконавчим комітетом Павлоградської міської ради охоронного договору на об`єкт культурної спадщини - пам`ятку архітектури місцевого значення «Троїцька церква», охоронний номер 175, що розташована за адресою: провул. Музейний, 1, м. Павлоград, Дніпропетровська область, на умовах і в порядку, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768,

- зобов`язати релігійну громаду «Спасо-Нерупотворного Образу Кафедральний Собор» парафії Дніпропетровської єпархії Української православної церкви в м.Павлограді (код ЄДРПОУ 23360054, адреса: провул. Музейний, 1, м. Павлоград, Дніпропетровська область, 51400, протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з виконавчим комітетом Павлоградської міської ради (код ЄДРПОУ 04052229, адреса: вул. Соборна, 95 м. Павлоград, Павлоградський район, Дніпропетровська область, 51400, тел: (0563) 20-60-33, e-mail: info@pavlogradmrada.dp.gov.ua) охоронний договір на об`єкт культурної спадщини - пам`ятку архітектури місцевого значення «Троїцька церква», охоронний номер 175, що розташована за адресою: провул. Музейний, 1, м. Павлоград, Дніпропетровська область на умовах і в порядку, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на протиправну, триваючу бездіяльність відповідача, який протягом місяця з дня отримання пам`ятки у власність не уклав з виконавчим комітетом Павлоградської міської ради охоронний договорів на об`єкт культурної спадщини - пам`ятку архітектури місцевого значення «Троїцька церква», охоронний номер 175, що розташована за адресою: провул. Музейний, 1, м. Павлоград, Дніпропетровська область, чим допустився порушень вимог спеціального законодавства.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.05.2025 р. відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників процесу. Тією ж ухвалою суду запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав.

Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного законодавства, суд виходить із такого.

Судом встановлено, що Розпорядженням голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації №158-р від 12.04.1996 пам`ятка архітектури місцевого значення «Троїцька церква», охоронний номер 175, включена до Переліку пам`яток архітектури та містобудування місцевого значення Дніпропетровської області. Згідно зазначеного розпорядження будівля.

Право колективної власності на будівлю зареєстровано за відповідачем 14.01.2005 на підставі свідоцтва про право власності виданого виконавчим комітетом Павлоградської міської ради від 28.12.2004 САА №285531.

Матеріали справи містять докази звернення позивача до відповідача із листами від 01.03.2023 №56/24-23, від 27.03.2024 №56/24-24, від 09.10.2024 №3186/0/2- 24,від 26.12.2024 №4086/0/2-24, від 03.04.2025 №66/25-25, від 18.04.2025 №1125/0/2-25 із повідомленням про необхідність укласти охоронний договір на пам`ятку архітектури місцевого значення «Троїцька церква», охоронний номер 175.

На день подання позову охоронний договір відповідачем не укладено, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду із цим позовом.

При вирішені спору суд виходить із того, що правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь визначаються Законом України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 р. № 1805-III (далі Закон № 1805-ІІІ), преамбулою якого встановлено, що об`єкти культурної спадщини, які знаходяться на території України, у межах її територіального моря та прилеглої зони, охороняються державою.

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону № 1805-ІІІ, об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність;

пам`ятка культурної спадщини (далі - пам`ятка) - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України;

охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об`єктів культурної спадщини.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону № 1805-ІІІ державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини.

До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать: центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини; орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим; обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.

Згідно з частиною шостою статті 3 Закону № 1805-ІІІ рішення (розпорядження, дозволи, приписи, постанови) органів охорони культурної спадщини, прийняті в межах їхньої компетенції, є обов`язковими для виконання юридичними і фізичними особами.

Статтею 6 Закону № 1805-ІІІ визначені повноваження інших органів охорони культурної спадщини, за змістом частини першої якої до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить: видання розпоряджень та приписів щодо охорони пам`яток місцевого значення, припинення робіт на пам`ятках, їхніх територіях та в зонах охорони, якщо ці роботи проводяться за відсутності затверджених або погоджених з відповідним органом охорони культурної спадщини програм та проектів, передбачених цим Законом дозволів або з відхиленням від них (пункт 14).

Відповідно до пункту 11 частини другої статті 6 Закону № 1805-ІІІ до повноважень районних державних адміністрацій, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить, зокрема, укладення охоронних договорів на пам`ятки в межах повноважень, делегованих органом охорони культурної спадщини вищого рівня відповідно до закону.

Частиною першою статті 13 Закону № 1805-ІІІ передбачено, що об`єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (далі - Реєстр) за категоріями національного та місцевого значення пам`ятки. Порядок визначення категорій пам`яток встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини першої статті 14 Закону № 1805-ІІІ занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру та внесення змін до нього (вилучення з Реєстру, зміна категорії пам`ятки) провадяться відповідно до категорії пам`ятки:

а) пам`ятки національного значення - постановою Кабінету Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини протягом одного року з дня одержання подання;

б) пам`ятки місцевого значення - рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням Українського товариства охорони пам`яток історії та культури, інших громадських організацій, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання.

Статтею 23 Закону № 1805-ІІІ встановлено, що усі власники пам`яток, щойно виявлених об`єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об`єкти зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.

При передачі пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини у володіння, користування чи управління іншій особі істотною умовою договору про таку передачу є забезпечення особою, якій передається пам`ятка, щойно виявлений об`єкт культурної спадщини чи її (його) частина, збереження пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини відповідно до вимог цього Закону та умов охоронного договору, укладеного власником або уповноваженим ним органом (особою) з відповідним органом охорони культурної спадщини.

Відповідно до абзацу третього частини другої статті 14 Закону України «Про охорону культурної спадщини» наказом Міністерства культури України від 11 березня 2013 року № 158 (у редакції наказу Міністерства культури України від 27 червня 2019 року № 501), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 1 квітня 2013 року за № 528/23060, затверджено Порядок обліку об`єктів культурної спадщини.

Пункт 9 цього Порядку визначають, що власник об`єкта культурної спадщини або уповноважений(а) ним орган (особа) зобов`язаний вжити заходів щодо укладення охоронного договору у місячний строк з дня отримання повідомлення уповноваженого органу.

Порядок укладання охоронних договорів та їхні типові форми затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відсутність охоронного договору не звільняє особу від обов`язків, що випливають із цього Закону.

Порядок укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 р. № 1768 (далі Порядок № 1768).

Пунктом 1 Порядку № 1768 передбачено, що охоронний договір встановлює режим використання пам`ятки культурної спадщини (далі - пам`ятка) чи її частини, у тому числі території, на якій вона розташована.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 1768 власник пам`ятки чи її частини або уповноважений ним орган (особа) зобов`язаний не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам`ятки чи її частини у власність або у користування укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурноїспадщини.

З огляду на предмет правового регулювання пункту 2 Порядку укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини та пункту 9 Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, суд констатує, що ці норми встановлюють часові межі виконання закріпленого у статті 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини» за власником щойно виявленого об`єкта культурної спадщини обов`язку укласти охоронний договір.

Вищезгадані положення законодавства встановлюють строк у один місяць для укладення власником щойно виявленого об`єкта культурної спадщини охоронного договору. Цей строк встановлюється або з моменту отримання такого об`єкту у власність, або, якщо статус щойно виявленого об`єкта культурної спадщини надано пізніше, - з дня отримання власником повідомлення уповноваженого органу про набуття правового статусу щойно виявленого об`єкта, чим спростовуються доводи апелянта у цій частині.

Як вище встановлено судом, пам`ятка архітектури місцевого значення «Троїцька церква», охоронний номер 175, включена до Переліку пам`яток архітектури та містобудування місцевого значення Дніпропетровської області.

Право колективної власності на будівлю зареєстровано за відповідачем 14.01.2005 на підставі свідоцтва про право власності виданого виконавчим комітетом Павлоградської міської ради від 28.12.2004 САА №285531

Відповідно, власник пам`ятки повинен був не пізніше місяця після отримання пам`ятки у власність укласти охоронний договір.

Враховуючи, що відповідачем як власником будівлі будинку культури як пам`ятки містобудування та архітектури місцевого значення не укладено охоронний договір, суд доходить висновку про задоволення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки під час розгляду справи не було залучено свідків та не призначено експертиз, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Виконавчого комітету Павлоградської міської ради задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Релігійної громади «Спасо-Нерукотворного Образу Кафедральний Собор» парафії Дніпропетровської єпархії Української православної церкви в м.Павлограді (код ЄДРПОУ 23360054, адреса: провул. Музейний,1, м. Павлоград, Дніпропетровська область, 51400), яка полягає у неукладенні з Виконавчим комітетом Павлоградської міської ради охоронного договору на об`єкт культурної спадщини - пам`ятку архітектури місцевого значення «Троїцька церква», охоронний номер 175, що розташована за адресою: провул. Музейний, 1, м. Павлоград, Дніпропетровська область, на умовах і в порядку, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768.

Зобов`язати Релігійну громаду «Спасо-Нерупотворного Образу Кафедральний Собор» парафії Дніпропетровської єпархії Української православної церкви в м.Павлограді (код ЄДРПОУ 23360054, адреса: провул. Музейний, 1, м. Павлоград, Дніпропетровська область, 51400, упродовж одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Виконавчим комітетом Павлоградської міської ради (код ЄДРПОУ 04052229, адреса: вул. Соборна, 95 м. Павлоград, Павлоградський район, Дніпропетровська область, 51400, тел: (0563) 20-60-33, e-mail: info@pavlogradmrada.dp.gov.ua) охоронний договір на об`єкт культурної спадщини - пам`ятку архітектури місцевого значення «Троїцька церква», охоронний номер 175, що розташована за адресою: провул. Музейний, 1, м. Павлоград, Дніпропетровська область на умовах і в порядку, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.

Рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Л.Є. Букіна