Рішення № 128766777, 09.07.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2025 рокуСправа №160/4648/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Рищенко А. Ю.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-

УСТАНОВИВ:

12.02.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» (далі позивач) до Одеської митниці (далі відповідач), в якій просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000592/1 від 16.11.2024 року;

визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці № UA500500/2024/001181.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачем для митного оформлення товару було надано всі необхідні документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України, для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом (за ціною договору). Позивач вважає, що відповідачем безпідставно та необґрунтовано прийнято спірні рішення, оскільки наведені у них зауваження щодо поданих документів не впливають на правильність визначення митної вартості за ціною договору, є формальними та були спростовані наданими поясненнями та додатковими документами.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 відкрито провадження у справі № 160/4648/25 та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

26.02.2025 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Відповідач наполягав на правомірності оскаржуваних рішення про коригування митної вартості та картки відмови, посилаючись на наявність розбіжностей у поданих позивачем документах, ненадання декларантом на вимогу митного органу всіх необхідних додаткових документів, що унеможливило визнання заявленої митної вартості за основним методом та стало підставою для застосування резервного методу.

Згідно з положеннями ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено наступні обставини.

08.11.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» (Покупець) та компанією YIWU MENGLONG IMPORT AND EXPORT CO., LTD. (Продавець) було укладено зовнішньоекономічний контракт № 3368-YM/CN.

На виконання умов Контракту, сторонами було підписано Специфікацію №330 від 19.07.2024 року, відповідно до якої погоджено поставку товару: «Пастка клейкова від гризунів, арт. YMHH231215-1» та «Черевики чоловічі, арт. YMWS230224-100» на загальну суму 53 358,00 доларів США. Умови поставки: FOB NINGBO, КЗС (ІНКОТЕРМС 2010). Умови розрахунків: оплата протягом 30 днів від дати завантаження на судно.

Продавцем було виставлено інвойс №YM2024048 від 19.07.2024 року на загальну суму 53 358,00 доларів США.

15.11.2024 року позивачем до Одеської митниці було подано митну декларацію № 24UA500500038888U7 для митного оформлення ввезеного товару. Митна вартість товару була визначена позивачем за основним методом (за ціною договору) та заявлена у розмірі 53 358,00 доларів США.

На підтвердження заявленої митної вартості декларантом було надано пакет документів, зокрема: Контракт № 3368-YM/CN від 08.11.2019, Специфікацію №330 від 19.07.2024, рахунок-фактуру (інвойс) №YM2024048 від 19.07.2024, коносамент №ZJSM24070767 від 25.07.2024, пакувальний лист б/н від 19.07.2024, страховий документ № 20450 від 22.08.2024, документи на перевезення та інші.

В ході контролю правильності визначення митної вартості, відповідачем було виявлено розбіжності в поданих документах та направлено декларанту повідомлення № 06e3ad5c-2cbb-405b-819d-2eb5d4086cc3 від 15.11.2024 з вимогою надати додаткові документи.

Декларантом було надано лист-пояснення від 16.11.2024 та частину запитуваних документів.

16.11.2024 року Одеською митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000592/1, яким заявлену позивачем митну вартість було скориговано із застосуванням резервного методу (ст. 64 МК України). Також, 16.11.2024 року відповідачем було складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2024/001181.

Підставами для прийняття оскаржуваних рішень відповідач зазначив, зокрема:

відсутні дані щодо вартості пакування;

в CMR перевізником зазначено «ALPHACOSTA UKRAINE» LLC, а рахунки на оплату транспортних послуг видані ТОВ «ТГЛ УКРАЇНА»;

не надано копію митної декларації країни відправника;

наданий страховий документ не відповідає умовам Інкотермс;

не надано банківські платіжні документи, що підтверджують оплату.

Позивач, не погоджуючись з рішенням, випустив товар у вільний обіг, забезпечивши сплату різниці митних платежів шляхом надання фінансової гарантії у розмірі 257420,16 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відносини, пов`язані з визначенням митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, регулюються Митним кодексом України (далі МК України).

Згідно з частиною першою статті 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (ч.2 ст. 52 МК України).

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні (ст. 57 МК України). Основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод за ціною договору (вартість операції) (ч.2 ст. 57 МК України).

Частиною другою статті 53 МК України визначено перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. У разі якщо ці документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, декларант на письмову вимогу митного органу зобов`язаний надати додаткові документи (ч. 3 ст. 53 МК України).

Розглянувши доводи відповідача щодо підстав для коригування митної вартості, суд зазначає наступне.

Щодо відсутності даних про вартість упаковки. Згідно з п. 2.3 Контракту, ціна на товар включає в себе вартість упаковки та маркування товару. Отже, ці витрати вже включені в ціну товару і не потребують окремого додавання до ціни, що була фактично сплачена за товар, відповідно до пп. «в» п. 2 ч. 10 ст. 58 МК України. Дане зауваження відповідача є безпідставним.

Щодо розбіжності у назві перевізника. Судом встановлено, що між ТОВ "ТГЛ Україна" (Замовник) та ТОВ «Альфакоста Юкрейн» (Перевізник) укладено договір № 17/03-1 від 17.03.2017 про автоперевезення вантажів. Таким чином, ТОВ "ТГЛ Україна" виступало експедитором, який залучив до перевезення ТОВ «Альфакоста Юкрейн», що пояснює наявність рахунків від одного суб`єкта та зазначення іншого у CMR. Така обставина не є розбіжністю, що впливає на вартісні показники.

Щодо ненадання копії митної декларації країни відправлення. Цей документ є додатковим відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України. Позивач надав зазначений документ разом із поясненнями. Зауваження відповідача щодо відсутності його перекладу є формальним, оскільки митний орган не обґрунтував, яка саме інформація з неперекладеного документа була необхідною для перевірки митної вартості та не могла бути встановлена з інших наданих документів, складених мовою міжнародного спілкування (англійською).

Щодо невідповідності страхового документу. Умови поставки FOB не покладають на продавця обов`язку страхувати товар. Страхування було здійснено покупцем (позивачем) добровільно. Відповідно, посилання відповідача на правила Інкотермс для умов поставки СIF/CIP щодо розміру страхового покриття є безпідставними.

Щодо ненадання банківських платіжних документів. Відповідно до ч. 4 ст. 58 МК України, митною вартістю є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Умовами Специфікації №330 передбачена відстрочка платежу. Надання платіжних документів вимагається, якщо рахунок сплачено (ч. 2 ст. 53 МК України). Оскільки на момент декларування термін оплати міг не настати, відсутність документів про повну оплату не є розбіжністю. Позивачем було надано SWIFT-повідомлення, що підтверджує здійснення платежу.

Суд вважає, що позивачем було надано основний пакет документів, передбачений частиною другою статті 53 МК України, які у своїй сукупності дозволяли визначити митну вартість товарів за ціною договору. Виявлені відповідачем розбіжності та недоліки є переважно формальними, не спростовують достовірність задекларованої митної вартості та не свідчать про наявність обґрунтованих сумнівів у правильності її визначення за основним методом.

Митний орган, маючи право на перевірку, повинен довести, що надані декларантом документи є недостатніми чи містять такі суперечності, які унеможливлюють визначення митної вартості за ціною договору. Наявність в інформаційних базах митного органу інформації про вищий рівень митної вартості ідентичних або подібних товарів сама по собі не є безумовною підставою для відмови у застосуванні основного методу, а може бути лише приводом для більш ретельної перевірки поданих документів.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не було доведено наявності обґрунтованих підстав вважати, що позивачем заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, що унеможливлювало б застосування основного методу визначення митної вартості.

Відтак, рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000592/1 від 16.11.2024 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Оскільки картка відмови в прийнятті митної декларації №UA500500/2024/001181 від 16.11.2024 року є похідною від оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, вона також підлягає визнанню протиправною та скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Позивачем при поданні позову було сплачено судовий збір у розмірі 4844,80 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами. Зазначена сума підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 2, 5, 9, 72-77, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000592/1 від 16.11.2024 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2024/001181.

Стягнути з Одеської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» судовий збір у розмірі 4844 (чотири тисячі вісімсот сорок чотири) гривні 80 копійок.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А. Ю. Рищенко