Ухвала суду № 128766541, 10.07.2025, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

10 липня 2025 р.Справа № 120/1618/25

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Альчук М.П., розглянувши заяву про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії., -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 12.05.2025 року адміністративний позов задоволено частково. Зокрема, зобов`язано головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити з 01.02.2023 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії на підставі оновленої довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 29.08.2024 року № ХЛ62853 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року, із врахуванням розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, з урахуванням раніше виплачених сум.

До суду надійшла заява від позивача про ухвалення додаткового судового рішення, яким вирішити питання щодо виплати пенсії із врахуванням індексації, без обмеження її максимальним розміром.

Ознайомившись із вказаною заявою, суд зауважує таке.

Відповідно до положень частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема якщо щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення.

Суд наголошує, що додатковим судовим рішенням вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази.

Разом із тим, додаткове судове рішення не може змінювати суті основного рішення або містити висновки про права й обов`язки осіб, які не брали участі у справі.

Натомість, у рішенні суду від 12.05.2025 року було чітко зазначено, що вимоги позивача щодо виплати пенсії з урахуванням індексації відповідно до постанови КМУ № 185, щомісячної доплати до пенсії відповідно до постанови КМУ № 713, без обмеження її максимальним розміром та виходячи із конкретного відсоткового значення задоволенню не підлягають, з огляду на їх передчасність та інше правове регулювання, що не охоплювалося спірними правовідносинвами у справі.

Окрім того, суд звертає увагу, що позивач неодноразово звертався до суду із заявами спрямованими на зміну судового рішення у частині виплати пенсії без обмеження максимальним розміром.

Зокрема, позивач звертався до суду із заявою аналогічного змісту щодо ухвалення додаткового судового рішення.

Так, ухвалою суду від 30.05.2025 року останньому було відмовлено у задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення.

Водночас, не погоджуючись із рішенням суду у цій справі або ж ухвалою суду від 30.05.2025 року, позивач не був позбавлений можливості скористатися правом на апеляційне оскарження.

Суд зауважує, відповідно до частини першої статті 45 КАС учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Разом з тим, позивачем неодноразово подані заяви ідентичного змісту, незважаючи на правові висновку суду.

Механізм зловживання процесуальними правами зводиться до того, що особа, яка прагне до досягнення певних правових наслідків, здійснює процесуальні дії (бездіяльність), зовні "схожі" на юридичні факти, з якими закон пов`язує настання певних наслідків. Незважаючи на те, що такі дії мають повністю штучний характер, тобто не підкріплюються фактами об`єктивної дійсності, певні правові наслідки, які вигідні особі, все ж таки можуть існувати.

Неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства (пункт 9 частини третьої статті 2 КАС України).

За приписами пункту 1 частини 2 статті 45 КАС України з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема: подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин.

Верховний Суд в ухвалі від 10.05.2023 року у справі №640/17351/19 зазначив, що з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема, подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення (пункт 1 частини другої статті 45 КАС України).

За змістом частини другої статті 45 КАС України перелік дій, що суперечать завданню адміністративного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним.

Головною метою принципу неприпустимості зловживання процесуальними правами є гарантування добросовісного використання учасниками справи своїх процесуальних прав, тобто з метою, для якої ці права надані, та у спосіб, визначений процесуальним законодавством, а також добросовісного виконання обов`язків, визначених законом або судом.

Противагою добросовісності є зловживання процесуальними правами, яке має різні форми прояву та у кожному конкретному випадку потребує надання оцінки судом. Зловживанням процесуальними правами можуть бути визнані дії або бездіяльність учасника справи, які характеризуються ознакою видимої юридичної правомірності, однак використовуються з метою, що є протилежною або не відповідає тій, яку має переслідувати реалізація відповідного процесуального права або виконання обов`язку, визначеного законом або судом; сутність зловживання правом полягає у вчиненні уповноваженою особою дій (бездіяльності), які складають зміст наданого процесуальним законодавством права (покладеного обов`язку), недобросовісно, у тому числі усупереч меті такого права або умисне використання процесуального права у спосіб, який суперечить завданню адміністративного судочинства, з метою обмеження можливості реалізації прав інших учасників провадження, перешкоджання діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ, необґрунтованого перевантаження роботи суду або підриву довіри до судової гілки влади.

Таким чином, подання повторно заяви для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, суд вважає неприпустимим та таким, що свідчить про зловживання позивачем процесуальними правами.

Частиною третьою статті 45 КАС України законодавець передбачив один із видів відповідальності за такі дії, зокрема, суд має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

З огляду на викладені обставини та норми КАС України, заява підлягає поверненню заявникові з огляду на зловживання процесуальними правами та подання аналогічних заяв, відповідно до яких винесена відповідна ухвала, яка набрала законної сили.

Керуючись ст.ст. 45, 248, 256 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Визнати зловживанням процесуальними правами подання ОСОБА_1 заяви про ухвалення додаткового судового рішення від 07.07.2025 року.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення від 07.07.2025 року повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СуддяАльчук Максим Петрович