Рішення № 128763859, 30.06.2025, Балаклійський районний суд Харківської області

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

610/684/23 2/610/10/2025 30 червня 2025 року

Балаклійський районний суд Харківської області у складі:

судді: Стригуненка В.М.

за участю

секретаря: Ворони І.О.,

розглянувши у місті Балаклія Ізюмського району Харківської області у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВІТІ АЙ», третя особа: Головне управління ДПС у Харківській області, про стягнення безпідставно набутих коштів,

в с т а н о в и в:

Позивач просить: стягнути з відповідача на корись позивача безпідставно набуті кошти в сумі 12285 гривень, інфляційне збільшення в сумі 6614 гривень та 3% річних в сумі 1569,11 гривень, судові витрати у вигляді судового збору в сумі 1073,60 гривень та витрати на правничу допомогу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що у травні 2019 року побачив на АЗС у м.Харкові рекламу з продажу палива (ДТ) по привабливим цінам з посиланням на номер телефону. Зателефонувавши за вказаним номером, який виявився номером телефону відповідача, останній повідомив, що замовлення палива відбувається лише за попередньою оплатою шляхом безготівкового офіційного перерахування грошових коштів на банківські реквізити на картку ПриватБанку. Домовившись про суттєві умови щодо придбання палива (вартість, кількість тощо), відповідач надіслав йому через месенджер «Viber» номер картки, на яку необхідно було перерахувати грошові кошти й повідомив, що після перерахування коштів позивач зможе протягом року отримати паливо у визначених місцях заправки, які також будуть надіслані у месенджері «Viber». 09.05.2019 позивач замовив 500 л палива, на що відповідач надіслав йому у «Viber» СМС-повідомлення з номером банківської картки та з наступною інформацією: «Счет № 096645 от 09.05.2019 на покупку дизельного топлива 500 литров», яку він був зобов`язаний вказати у призначені платежу. В цей же день позивач здійснив оплату на загальну суму 12285 грн, однак до теперішнього часу палива від відповідача не отримав, перераховані грошові кошти він також йому не повернув, продовжуючи безпідставно утримувати їх у себе за рахунок позивача. Вважає, що відповідач, як фізична особа без статусу ФОП, не є суб`єктом господарювання, не має відповідної ліцензії, а тому навіть теоретично згідно вимог чинного законодавства не мав права приймати грошові кошти за продаж палива, правова підстава набуття грошових коштів була взагалі відсутня, а позивача було введено в оману. Позивач неодноразово звертався до відповідача щодо отримання палива за сплаченим рахунком, однак він постійно зазначав про певні труднощі, відкладаючи цей час, а з 24.02.2022 взагалі перестав виходити на зв`язок.

Оскільки його майнові права порушуються протиправним збереженням відповідачем грошових коштів, отриманих безпідставно від позивача, тому подав цей позов (т. 1 а.с.2-7).

21.05.2024 представник відповідача адвокат Кузьмін Є.В. надав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Посилався на те, що 08.10.2018 відповідач був призначений на посаду директора ТОВ «ВІТІ АЙ», а 10.03.2020 його було звільнено із займаної посади за згодою сторін. Станом на травень 2019 року ТОВ «ВІТІ АЙ» здійснювало фінансово-господарську діяльність, у тому числі оптову торгівлю твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами. Позивач був клієнтом вказаного товариства та між ними було укладено угоду про купівлю-продаж ПММ, на підставі якої позивачу від юридичної особи було виписано рахунок на покупку ДТ на 500 л, який він оплатив. Гроші було отримано на рахунок юридичної особи через рахунок, відкритий на ім`я керівника Виродова Д.І. Зазначив, що відповідач на даний час не може надати підтверджуючі документи, оскільки не перебуває з товариством у трудових відносинах та не має до них доступу. Вказав, що відповідач пам`ятає покупця ОСОБА_1 , адже він неодноразово телефонував йому та скаржився на неотримання ним в повному обсязі дизельного палива. Пояснив, що, перебуваючи на посаді керівника ТОВ «ВІТІ АЙ», відповідач, як директор, отримав від АТ КБ «ПриватБанк» пропозицію оформлення корпоративної картки, назва якої «КЛЮЧ ДО РАХУНКУ», відповідно до умов використання якої фактичним розпорядником грошей, оплачених позивачем, була юридична особа, керівником якої на момент проведення оплати був відповідач, що свідчить про непричетність відповідача, як фізичної особи, до коштів позивача, сплачених на вищевказану картку. Отже гроші отримувались відповідачем, як керівником юридичної особи, та розпоряджатися вказаними грошовими коштами він мав право виключно як керівник даного товариства, тому жодних зобов`язань перед позивачем не мав, як фізична особа. Вважав безпідставним стягнення саме з відповідача перерахованої суми, а також 3% річних та інфляційних збільшень, оскільки вони є похідними до основної вимоги, яка задоволенню не підлягає (т. 1 а.с. 47-48, 50-51).

10.06.2024 третя особа надала письмові пояснення, в яких їхній представник звернув увагу на те, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи (податковий орган) - ГУ ДПС у Харківській області не віднесено питання щодо стягнення безпідставно отриманих коштів у цивільній справі між фізичними особами (т. 1 а.с. 74-75).

13.06.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій просив не приймати доводи сторони відповідача та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Повідомив, що йому взагалі не відомо ТОВ «ВІТІ АЙ», жодних договорів з ними не укладав, в тому числі на купівлю дизельного палива, будь-яких господарських та недоговірних правовідносин з цією компанією не мав. Більш того, будь-якої згоди у будь-якій формі на обробку своїх персональних даних та створення бази даних з використанням своїх особистих даних ні відповідачу, ні ТОВ «ВІТІ АЙ» не надавав, правочинів не укладав. Зазначив, що відповідач при перерахуванні коштів на картку відповідача йому не повідомляв, що він перебуває на керівній посаді ТОВ «ВІТІ АЙ», будь-яких документів не надавав, йому це стало відомо лише з відзиву (т. 1 а.с. 81-83).

01.07.2024 від представника відповідача - адвоката Кузьміна Є.В. надійшли додаткові письмові пояснення у справі, в яких вказав, що надати будь-які належні докази знаходження позивача у фінансово-господарських відносинах з ТОВ «ВІТІ АЙ» сторона відповідач не має можливості. Зазначив, що ними буде надано відповідь АТ КБ «ПриватБанк» після її отримання від банку (т. 1 а.с. 87-88, 94-95).

Ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 16.12.2024 ТОВ «ВІТІ АЙ» залучено до участі у справі як співвідповідача та замінено первісну третю особу - Балаклійську державну податкову інспекцію Головного управління ДПС у Харківській області на належну третю особу - Головне управління ДПС у Харківській області. Відмовлено у задоволенні клопотання позивача про залучення до участі у справі Головного Управління ДПС у м.Києві у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору (т. 1 а.с. 212, 234-235).

19.12.2024 третя особа надала письмові пояснення, в яких зазначили, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи (податковий орган) - ГУ ДПС у Харківській області не віднесено питання щодо стягнення безпідставно отриманих коштів у цивільній справі між фізичними особами (т. 1 а.с. 228-229).

Ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 14.04.2025 відмовлено у прийнятті до розгляду заяви ОСОБА_1 від 27.08.2024 про зміну предмету позову, в якій він просив стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ТОВ «ВІТІ АЙ» на його користь безпідставно набуті кошти в сумі 12285грн, інфляційне збільшення в сумі 6614 грн та 3% річних в сумі 1569,11 грн, а також судові витрати, та заяву повернуто заявнику, оскільки стороною позивача не було виконано вимоги ч. 5 ст. 49 ЦПК України (т. 2 а.с. 20, 31-32).

Тому суд розглядає первісні позовні вимоги лише до відповідача ОСОБА_2 , оскільки вимоги до залученого співвідповідача ТОВ «ВІТІ АЙ» не були прийняті судом у зв`язку з недотриманням позивачем визначених законодавством вимог для їх пред`явлення.

Ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 20.05.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (т. 2 а.с.52).

Позивач просив справу розглянути за його відсутності, позов підтримав (т. 1 а.с.25, 83, 187).

Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Кузьмін Є.В. просив справу розглянути за їхньої відсутності та відмовити в його задоволенні, врахувавши відповіді кредитних установ (т. 2 а.с.62).

Відповідач ТОВ «ВІТІ АЙ» про час і місце судового засідання повідомлявся за місцем знаходження, однак на пошту за отриманням судової повістки, копії позову з доданими до нього документами і в судове засідання його представник не з`явився (т. 2 а.с. 60-61), причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не надав, поважності неявки не убачається, клопотань та письмових заперечень від нього не надходило.

Третя особа про час і місце судового засідання повідомлена належним чином шляхом надсилання судової повістки разом з копіями відповідних документів до її електронного кабінету, про що свідчить довідка про доставку електронного документу 23.05.2025 (т. 2 а.с.57), однак в судове засідання її представник не з`явився, причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не надав, поважності неявки не убачається, клопотань та письмових заперечень від нього не надходило.

Судом встановлені обставини і визначені відповідні до них правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядаєсправи неінакше якза зверненнямособи,поданим відповіднодо цьогоКодексу,в межахзаявлених неювимог іна підставідоказів,поданих учасникамисправи абовитребуваних судому передбаченихцим Кодексомвипадках.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З дублікату квитанції АТ КБ «ПриватБанк» № Р24А604727687А02171 від 09.05.2019, вбачається, що 09.05.2019 ОСОБА_1 здійснив переказ грошових коштів з картки № НОМЕР_1 у сумі 12285гривень на картку № НОМЕР_2 , одержувач ОСОБА_2 , призначення платежу: «Счет № 096645 от 09.05.2019 на покупку Дизельного топлива 500 литров», платник ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 10, 93, 148).

З відповідей, наданих на безкоштовний запит до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вбачається, що інформація щодо ОСОБА_2 станом на 10.08.2023 відповідно до реєстру страхувальників, реєстру платників ПДВ, інформації про РРО та про ПРРО відсутня (т. 1 а.с. 11-15, 149-153).

22.05.2023 позивач звернувся до відповідача з письмовою досудовою претензією про повернення безпідставно набутих коштів, які він перерахував на його рахунок 09.05.2019, яку надіслав 26.05.2023 рекомендованим листом та яку відповідач отримав 30.05.2023 (а.с.16-18, 154-155).

З відповіді Головного управління ДПС у м. Києві від 22.07.2024 вбачається, що відповідно до інформаційного ресурсу ДПС України ТОВ «ВІТІ АЙ» знаходиться на обліку в ГУ ДПС у м. Києві, стан платника «0» - платник податків за основним місцем обліку, реєстрація в якості платника ПДВ анульовано (за рішенням контролюючого органу). Водночас відповідно до інформаційного ресурсу ДПС України ТОВ «ВІТІ АЙ» ліцензій на право роздрібної та/або оптової торгівлі пальним не отримувало (т. 1 а.с. 139, 157).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 09.09.2024 за кодом ЄДРПОУ 42511349 зареєстровано ТОВ «ВІТІ АЙ», дата реєстрації 02.10.2018, видом діяльності є, зокрема, роздрібна торгівля пальним (т 1 а.с.63).

Згідно з копією трудової книжки ОСОБА_2 з 08.10.2018 був прийнятий на посаду директора ТОВ «ВІТІ АЙ», а 10.03.2020 був звільнений з займаної посади за згодою сторін наказом № 4 від 10.03.2020 (т. 1 а.с. 156).

З наданих представником відповідача роздруківок загальнодоступних публікацій з мережі Інтернет щодо сервісу «ключ до рахунку» вбачається, що «ключ до рахунку» це сервіс «ПриватБанку», який надає прямий доступ до рахунку підприємства і при цьому є повноцінною міжнародною банківською картою. Його головна задача спростити діяльність за рахунок прискорення фінансових операцій, сплати податків та підвищення контрольованості витрат. Картка «ключ до рахунку» являє собою електронний платіжний засіб, за допомогою якого здійснюються грошові операції в рамках договору і законодавства. НБУ розглядає її в якості корпоративної платіжної картки, тобто кошти, що зберігаються на ній, витрачаються на потреби компанії. «ключ до рахунку» забезпечує прямий доступ до рахунку його керівнику або ФОП. Часто цю картку використовують як чекову книжку і, на відміну від корпоративної, видають керівнику підприємства, на інших співробітників її оформити не можна. Вона випускається тільки власникам рахунку, тобто особам з правом першого фінансового підпису, для юридичних осіб це керівник компанії. За умовами користування такою карткою заборонено використовувати засоби для власних потреб, розрахунково-касові операції здійснюються згідно з договорами і законодавством (т. 1 а.с.57-62, 64-67).

Згідно з відповіддю АТ КБ «ПриватБанк» від 16.07.2024, наданою представнику відповідача на його запит, отримання ОСОБА_2 (як керівником ТОВ «ВІТІ АЙ») карткового рахунку НОМЕР_3 14.01.2019 (дата старту договору). Повідомили, що «карта ключ» підв`язана до рахунку НОМЕР_4 . Відображення зарахувань дорівнює зарахуванню на карту (єдина виписка). «Карта ключ» випускається лише на уповноважених осіб і не існує, як незалежна картка, тобто картка дорівнює рахунок.

Також було надано виписку по рахунку ОСОБА_2 за період з 09.05.2019 по 10.05.2019, якою підтверджується зарахування на неї коштів 09.05.2019 у сумі 12285гривень, як грошовий переказ (т. 1 а.с. 115, 122, 123-125).

На запит суду АТ КБ «ПриватБанк» 25.09.2024 направило інформацію про переведення грошових коштів на рахунок юридичної особи ТОВ «ВІТІ АЙ», кодом ЄДРПОУ 42511349, після їх отримання на картковий рахунок керівника даного товариства Виродова Д.І. № НОМЕР_3 за квитанцією № 24604727687А02171 від 09.05.2019 на суму 12285 грн, на підтвердження чого надали платіжне доручення № J0509S19EN від 09.05.2019 на суму 12285 грн.

Додатково зазначили, що картка № НОМЕР_5 належить ОСОБА_2 це картка ключ до рахунку, який належить корпорації ТОВ «ВІТІ АЙ» та прив`язана до рахунку № НОМЕР_6 . Картка ключ випускається лише на уповноважених осіб і не існує, як незалежна картка (т. 1 а.с. 165, 166).

Обґрунтовуючи даний позов позивач ОСОБА_1 посилається на вимоги ст.1212 ЦК України, вважає, що відповідач набув у свою власність його грошові кошти та зберіг їх за рахунок позивача без достатньої правової підстави, а тому є безпідставно набутим майном

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Передбачений статтею 1212 ЦК України вид позадоговірних зобов`язань виникає за таких умов: набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього правових підстав. Отже, предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і неврегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Сутність зобов`язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (яке іменується також зобов`язанням із безпідставного збагачення) полягає у вилученні в особи-набувача (зберігача) її майна, яке вона набула (зберегла) поза межами правової підстави у випадку, якщо така підстава для переходу майна (його збереження) відпала згодом, або взагалі без неї, якщо цей перехід (збереження) не ґрунтувався на правовій підставі, та у переданні відповідного майна тій особі-потерпілому, яка має належний правовий титул на нього.

Не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом (стаття 1215 ЦК України).

З матеріалів справи встановлено, що карта № НОМЕР_5 АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_2 , на яку 09.05.2019 позивачем ОСОБА_1 було перераховано грошові кошти в сумі 12285 грн це корпоративна платіжна картка, що використовувалась як платіжний інструмент для здійснення розрахунково-касових операцій суб`єктом господарювання - ТОВ «ВІТІ АЙ», з подальшим фактичним зарахуванням вказаних грошових коштів напоточний рахунок ТОВ «ВІТІ АЙ» НОМЕР_7 .

Рахунок було відкрито на ім`я ОСОБА_2 , як керівника ТОВ «ВІТІ АЙ», який фактично не міг розпоряджатися коштами, які на нього надходили, у власних цілях, лише на потреби товариства, тобто фактичним розпорядником коштів на рахунку була юридична особа ТОВ «ВІТІ АЙ».

Крім того, позивач та відповідач ОСОБА_2 наявність будь-яких договірних відносин між ними заперечують, доказів цьому суду не надано.

З вищенаведеного вбачається, що хоча платіж від відповідача прийняв ОСОБА_2 , як керівник ТОВ «ВІТІ АЙ», який діяв як посадова особа в інтересах товариства, а не як фізична особа в особистих інтересах, однак ці кошти одразу в цей же день були переведені на рахунок ТОВ «ВІТІ АЙ», яке стало кінцевим отримувачем та набувачем коштів, тому обов`язок їх відшкодувати лежить на ТОВ «ВІТІ АЙ».

Разом із тим, вимог про стягнення безпідставно набутих коштів позивач до відповідача ТОВ «ВІТІ АЙ» не заявляв у первісному позові, який розглядається судом.

Заявлені ж вимоги до залученого співвідповідача ТОВ «ВІТІ АЙ» не були прийняті судом у зв`язку з недотриманням позивачем визначених законодавством вимог для їх пред`явлення.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою відмови у позові.

У позовній заяві, яка розглядається судом, позивач ставить вимогу про стягнення безпідставно набутих коштів з ОСОБА_2 .

Тобто відповідачем за позовом у цій частині позовних вимог визначено ОСОБА_2 , який отримав кошти від позивача лише як керівник ТОВ «ВІТІ АЙ» та не є кінцевим їх отримувачем, з якого можуть бути стягнуті безпідставно набуті кошти, тому в позові необхідно відмовити.

Крім того, враховуючи, що позовні вимоги позивача в частині стягнення безпідставно набутих грошових коштів задоволенню не підлягають, в задоволенні похідних про стягнення інфляційного збільшення та 3% річних слід також відмовити.

Позивач не позбавлений можливості звернутися до суду з такими вимогами до належного відповідача.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Частиною 1ст.246ЦПК Українипередбачено,що якщосторона зповажних причинне можеподати докази,що підтверджуютьрозмір понесенихнею судовихвитрат дозакінчення судовихдебатів усправі,суд зазаявою такоїсторони,поданою дозакінчення судовихдебатів усправі,може вирішитипитання просудові витратипісля ухваленнярішення посуті позовнихвимог.

21.05.2024 представник відповідача у своєму відзиві, поданого до закінчення судових дебатів у справі, зазначив, що докази понесених судових витрат на правничу допомогу будуть надані протягом 5 днів після ухвалення рішення суду (т. 1 а.с. 50-51).

Тобто просить вирішитина підставіст.141ЦПК Українипитання розподілусудових витратна професійну правничу допомогу після ухвалення рішення по суті заявленого позову.

Відтак, суд вважає за необхідне вирішити питання про судові витрати, а саме витрати на правову допомогу, після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Внаслідок відмови в задоволенні позову судові витрати на підставі ч.1 ст.141 ЦПК України покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України,

у х в а л и в:

Повністю відмовити в позові.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду через Балаклійський районний суд Харківської області шляхом подачі протягом тридцятиднів з дня його проголошення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_8 .

Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_9 .

Відповідач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВІТІ АЙ», місцезнаходження: 03035, м. Київ, вул. Льва Толстого, буд. 63, код ЄДРПОУ 42511349.

Третя особа: Головне управління ДПС у Харківській області, місцезнаходження: 61057, м. Харків, вул.Пушкінська, буд.46, код ЄДРПОУ 43983495.

Суддя Стригуненко В.М.