Постанова № 12876056, 13.12.2010, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-5971/10/2570

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2010 р.м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Падій В.В.,

при секретарі Кондратенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засідання в приміщенні суду адміністративний позов Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття-робочий орган Козелецький районний центр зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно виплаченої матеріальної допомоги, -

В С Т А Н О В И В :

29.11.2010 року Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття - робочий орган Козелецький районний центр зайнятості звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення незаконно виплаченого матеріального забезпечення на випадок безробіття в розмірі 9970,92 грн. Свої вимоги обґрунтовують тим, що відповідачку зареєстровано на обліку в Козелецькому районному центрі зайнятості від 17.07.2009 року, як шукаючу роботу. В звязку з відсутністю підходящої роботи 24.08.2009 року за заявою відповідачки Козелецьким районним центром зайнятості було прийнято про надання останній статусу безробітної та призначено виплату допомоги по безробіттю. При цьому, в заяві про надання статусу безробітної відповідачкою особисто зазначено, що станом 24.07.2009 року вона не зареєстрована як фізична особа-підприємець, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує. Проте при зверненні Козелецького районного центру зайнятості до державного реєстратора в установленому законодавством порядку, було встановлено, що відповідач вже є зареєстрованим в установленому законодавством порядку та з реєстрації не знімався. Тобто в період перебування на обліку безробітна ОСОБА_1 була зареєстрована як фізична особа-підприємець.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідач в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував та пояснив, що хоча і була зареєстрована як фізична особа-підприємець, однак жодних прибутків не отримувала.

Судове засідання здійснювалось в порядку передбаченому ст. 41 КАС України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ст. 2 Закону України від 01.03.1991 року № 803-XII «Про зайнятість населення» (далі Закон № 803-XII) безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Пунктом 1 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 р. № 219(далі Порядок) до державної служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні можуть звертатися всі незайняті громадяни, які бажають працювати, а також зайняті громадяни, які бажають змінити професію або місце роботи, влаштуватися на роботу за сумісництвом чи у вільний від навчання час.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебувала на обліку як безробітна в Козелецькому районному центрі зайнятості з 24.07.2009 року та отримувала допомогу по безробіттю.

Підпунктом «б» пункту 3 статті 1 Закону № 803-XII встановлено, що в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві.

Відповідно до п. 7.5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 року № 307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2000 р. за № 915/5136, одноразова виплата допомоги по безробіттю здійснюється через установи банків у встановленому порядку за умови подання безробітним до центру зайнятості протягом 10 календарних днів після прийняття рішення про одноразову виплату допомоги по безробіттю засвідченої в установленому порядку копії свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця, а у разі створення юридичної особи - копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи та копії установчих документів протягом 30 календарних днів з дня їх подання. Розрахунок суми допомоги по безробіттю для виплати її одноразово безробітному здійснюється з дня державної реєстрації його як фізичної особи - підприємця або з дня державної реєстрації юридичної особи, засновником якої є цей безробітний.

Відповідно п. п. 8 п. 1 ст. 31 Закону України від 02.03.2000 року № 1533-III «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (далі Закон № 1533-III) виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.08.2010 року Козелецьким районним центром зайнятості у відповідності до Порядку взаємодії субєктів інформаційного обміну щодо надання та використання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, затвердженого наказом Держпідприємництва, Державної податкової адміністрації України, Держкомстату від 07.12.2005 року № 121/560/406, постановою правління Пенсійного фонду України від 07.12.2005 року № 23-3, постановою правління Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття від 07.12.2005 року № 368 була проведена перевірка обґрунтованості виплат матеріального забезпечення ОСОБА_1, шляхом надіслання запиту до державного реєстратора щодо виявлення осіб, які на день надання статусу безробітного не припинили підприємницьку діяльність або в період статусу безробітного її зареєстрували, що могло призвести до незаконного отримання матеріальних виплат. За результатами перевірки був складений акт від 18.08.2010 року № 27.

Відповідно до наданої державним реєстратором інформації, встановлено що 09.06.2006 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, що підтверджується списком осіб, які були зареєстровані як приватні підприємці. (а.с.23).

Тобто, відповідачка вже була зареєстрованою фізичною особою-підприємцем на час подання заяви про встановлення статусу безробітної і з реєстрації знята не була та вказаної інформації до Козелецького районного центру зайнятості не надавала.

Згідно ч.3 ст. 36 Закону № 1533-III сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно довідки Козелецького районного центру зайнятості про виконані платежі ОСОБА_1 за період перебування на обліку (липень 2009 року серпень 2010 року) було виплачено матеріальне забезпечення в розмірі 9970,92 грн.(а.с. 24).

Відповідно до ст. 39 Закону № 1533-III спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідачем не надано жодних доказів щодо сплати заборгованості до Козелець кого районного центру зайнятості-робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття як і доказів, що спростовують викладені в позовній заяві обставини.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття-робочий орган Козелецький районний центр зайнятості до ОСОБА_1 підлягають задоволенню, оскільки є законними та обґрунтованими.

Оскільки, спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведення судових експертиз, судові витрати(судовий збір) згідно ч.4 ст.94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття-робочий орган Козелецький районний центр зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно виплаченої матеріальної допомоги -задовольнити повністю.

Стягнути на користь Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття-робочий орган - Козелецький районний центр зайнятості з ОСОБА_1 незаконно виплачене матеріальне забезпечення на випадок безробіття в сумі 9970 (девять тисяч девятсот сімдесят) грн. 92 коп. на р/р 37173300901163, банк ГУДКУ в Чернігівській області, одержувач Козелецький районний центр зайнятості, МФО 853592, код 21399561.

<Поле для вводу тексту >

Суддя Падій В.В.