Ухвала суду № 128755350, 10.03.2025, Маловисківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 392/426/25

Провадження № 2/392/517/25

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

10 березня 2025 року м. Мала Виска

Маловисківський районний суд Кіровоградської області - суддя НазаренкоК.П., розглянувши матеріали за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг», (ЄДРПОУ 35310044, вул. Велика Васильківська, 39 літ. А, м. Київ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В:

Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст. 175 ЦПК України.

Всі адреси учасників процесу наведені у неналежній формі, яка встановлена підпунктом 2, п. 32 Правил надання послуг поштового зв`язку затверджених Постановою КМУ №270 від 05.03.09. Вимога дотримання відповідної форми також закріплена у ДСТУ 4163:2020 "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації Вимоги до оформлення документів", затвердженого наказом ДП «УкрНДНЦ» від 01.07.2020 № 144 положення якого поширюються на всі без винятку органи державної влади, місцевого самоврядування та юридичних осіб незалежно від форми власності (п. 1.1), п. 5.6: «Реквізити поштової адреси зазначають згідно з постановою Кабінету Міністрів України [7] у такій послідовності: назва вулиці, номер будинку, номер корпусу чи офісу (за потреби), назва населеного пункту, району, області, поштовий індекс.

Якщо місцезнаходження юридичної особи відрізняється від адреси фактичного здійснення діяльності чи розміщення офісу, у довідкових даних допустимо зазначати дві адреси: юридичну (зазначену в ЄДРПОУ) та фактичну (для листування)».

З досліджених матеріалів справи встановлено, що неналежна форма вказування поштових адрес є системною позицією позивача (фірмові бланки, інші заяви до суду, адреси в договорах тощо наводяться в традиції СРСР).

На 33-му році Незалежності, 15му році запровадження міжнародного стандарту вказування адрес, 10му році російської агресії та 3му році широкомасштабного вторгнення, продовжувати дотримуватися імперської традиції адресації є не лише порушенням правил, а й етичним недоліком. Тож фактично невиконаною є вимога п. 2 ч. 1 ст. 175 ЦПК України щодо вказування у позовній заяві місцезнаходження або місця проживання (перебування) учасників справи.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету. Однак, у позовній заяві не зазначено відомі адреси електронної пошти відповідача, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету відповідача та представника позивача.

Відповідно до абзацу 2 ч.1 ст.177 ЦПК України у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Як вказано в позовній заяві, доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів міститься в додатку 01 «Докази надсилання позовної заяви відповідачу».

Однак, опис вкладення до листа не відповідає встановленим вимогам. У графі "вкладення до" не зазначено найменування поштового відправлення. У графі «Перевірив» відсутнє прізвище працівника поштового зв`язку. Також у графі «Відправив» відсутній підпис відправника.

Кількість аркушів (сторінок) в описі вкладення повинна бути вказана для кожного окремого додатку (документу), як це власне і передбачено формою опису. Однак, позивач не зазначив обсяг кожного документу (додатку) а лише вказав загальну кількість предметів, аркушів навпроти двох перших пунктів переліку вкладень. Якщо б значення мала лише загальна кількість предметів, аркушів, форма опису не передбачала б місця для відомостей стосовно кожного з вкладень. Кожен додаток розглядається як окремий елемент вкладення, і його обсяг має бути чітко вказаний. Продублювавши загальний підсумок аркушів в графі опису кожного вкладення позивач унеможливив звірку документів, що надіслані відповідачу з документами що подані до суду разом з позовом. Особливо, враховуючи те, що роздрукований позов з додатками у судовій справі містить 26 аркушів при друці кожного документу на обох сторонах аркуша, а в описі вкладення зазначено лише 20 аркушів. Все це ставить під сумнів, що відповідачу надіслано позовну заяву з усіма доданими до неї документами, які подані до суду.

Зазначені недоліки унеможливлюють ідентифікацію наданої послуги з відправлення позову з доданими документами з описом вкладення відповідачу. Тому він не може бути взятий до уваги як належний та допустимий доказ надсилання копії позовної заяви відповідачу.

Таким чином, вимога абзацу 2 ч. 1 ст. 177 ЦПК України не виконана, доказів надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів не надано.

Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов`язкових вимог національного законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України, позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 ЦПК України, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.175, 185, 259-261 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність усунути недоліки позовної заяви, вказані в мотивувальній частині ухвали суду у десятиденний строк з дня отримання ним цієї ухвали.

У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути її позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набуває законної сили з моменту підписання.

Суддя К. П. НАЗАРЕНКО