Рішення № 128750303, 08.07.2025, Демидівський районний суд Рівненської області

Справа № 558/503/24

номер провадження 2/558/24/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2025 року селище Демидівка Рівненської області

Демидівський районний суд Рівненської області у складі:

суддя Мельник Д.В.

секретар судового засідання Березюк І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 26.12.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 3966874, за умовами якого Позикодавець надав відповідачці кошти у розмірі 6 900,00 грн. строк позики - 28 днів тобто до 23.01.2021 року зі сплатою процентів у розмірі 1,99 % в день (базова процентна ставка/фіксована).

21 червня 2021 р. між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» укладено договір факторингу №2106 за умовами якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає), а ТОВ «Фінансова компанія управління активами» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, зокрема і до відповідачки ОСОБА_1 .. Згідно реєстру прав вимог, доданного до вказаного договору факторингу, заборгованість ОСОБА_1 становить23 092,58 гривень. Однак, врахувавши правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12, Позивачем прийнято рішення перерахувати нараховані Первісним кредитором проценти в межах строку позики, яка визначена договором за базовою процентною ставкою в розмір 1,99% від суми позики за 1 день в період користування грошовими коштами, врахувавши здійснені Відповідачем платежі за договором, які складають - 10,00 грн.. Враховуючи вище викладене заборгованість відповідача за кредитним договором складає 10744,68 грн. (розрахунок заборгованості - додається), зокрема:- - 6900,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3844,68 грн. - сума заборгованості за відсотками.

На даний час борг перед новим кредитором не погашений, у зв`язку з чим позивач змушений звернутись до суду.

24.09.2024 року судом постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 48).

11.12.2025 року судом постановлено ухвалу про витребування доказів у вказаній справі, відповідно до клопотання позивача (а.с. 71).

Сторона позивача в судове засідання 03.07.2025 року не з`явилась, хоча була належним чином повідомлена про дату та час розгляду справи (а.с. 91, 92), в позовній заяві просить суд дану справу розглянути в порядку спрощеного позовного провадження без участі представника позивача, проти винесення заочного рішення не заперечує (а.с. 6). Разом з тим від представника позивача надійшла заява про розгляд даної справи у відсутності сторони позивача (а.с. 56, 57).

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання на розгляд справи по суті 03.07.2025 року не з`явилась. Про дату, час та місце судового розгляду справи була повідомлена належним чином (а.с. 90). Причини неявки в судове засідання відповідачка суду не повідомила, зверталась до суду з клопотанням про надання матеріалів даної дивільної справи для ознайомлення (а.с. 52-54). Після чого будь яких заяв чи клопотань про проведення судового розгляду справи без її участі, відкладення судового засідання, до суду не подавала.

Дослідивши докази по справі, встановивши фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, суд приходить до висновку про повне задоволення позовної заяви ТзОВ «Фінансова компанія управління активами».

Судом встановлено, що 26.12.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 3966874, за умовами якого Позикодавець надав відповідачу кошти у розмірі 6 900,00 грн., строк позики - 28 днів тобто до 23.01.2021 року зі сплатою процентів у розмірі 1,99 % в день (базова процентна ставка/фіксована), орієнтовна річна процентна ставка 178,58%, орієнтовна загальна вартість позики 7 846,68 грн.

Відповідно до п. 3 договору позики, проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики.

Відповідно до п. 4 договору позичальник ознайомився на сайті https://mycredit./ru/documeents-license/ з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена ст.. 12 ЗУ «Про фінансові послуги та регулювання ринків фінансових послуг». Позичальник до моменту підписання Договору вивчив цей договір та правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), у тому числі і ні умовах фінансового кредиту, які розміщені на зазначеному вище сайті. Позичальник надав Позикодавцю дозвіл на збір, обробку, зберігання та поширення його персональних даних. Також позичальник надав позикодавцю дозвіл телефонувати та направляти йому інформаційні повідомлення, претензії, вимоги про сплату, та використовувати для цього будь-які доступні канали зв`язку з позичальником, включаючи телефон, аканти в соцмережах та інші.

Відповідно до пункту 5 цей договір укладено дистанційно в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі (а.с. 15).

На підтвердження факту перерахування позикодавцем коштів, наданих у позику відповідачці ОСОБА_2 судом досліджено інформацію № 20.1.0.0.0/7-241219/1944-БТ від 23.12.2024 року та виписку по картковому рахунку, які надано суду АТ КБ «Приват Банк» на виконання вимог ухвали суду від 11.12.2025 року. З вказаної інформації вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , в банку емітовано картку № НОМЕР_2 . На вказану картку 26.12.2020 року нараховано грошовий переказ в розмірі 6 900 грн. (а.с. 79).

Разом з тим, судом досліджено Розрахунок суми заборгованості ОСОБА_1 за договором позики № 3966874 від 26.12.2020 року, відповідно до якої заборгованість відповідачки становить 10 744,68 гривень, та складається із 6 900,00 гривень заборгованості за тілом позики, та 3 844,68 гривень заборгованості за нарахованими та не сплаченими процентами (а.с. 12-14).

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України, зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 610 ЦК України, визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Ст.1056 ЦК України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1049 ЦПК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні визначені Законом України «Про електронну комерцію», який встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

За приписом ст. 3 цього Закону електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Вказані правила є публічною пропозицією (офертою), у розумінні статей 641, 644 ЦК України, на укладення договору кредиту, та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

Правилами абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді, що закріплено положеннями ст. 205, ст. 207 ЦК України.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09. 2020 року у справі №732/670/19, від 23.03. 2020 року у справі №404/502/18, від 07.10.2020 року - №127/33824/19.

У силу ч. 1 ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Отже, електронний договір має містити всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним в зв`язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону. Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Відповідних висновків дійшов Верховний Суд в постанові від 12.01. 2021 року у справі №524/5556/19, провадження №61-16243 св 20.

Судом досліджено довідку про ідентифікацію, якою підтверджується що клієнт ОСОБА_1 , з якою укладено договір №3966874 від 26.12.2020 року ідентифікований ТзОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): jAJzB71d9i, час відправки ідентифікатора 26.12.2020 року о 10:51:16 на електронну пошту «ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 16).

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що договір №3966874 від 26.12.2020 року укладений між ТзОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису у формі одноразового ідентифікатора, шляхом направлення його на електронну адресу відповідача тобто його укладання між сторонами підтверджено належними та допустимими доказами. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, оскільки відповідачем не надано доказів неукладання договору.

21 червня 2021 р. між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» укладено договір факторингу №2106 за умовами якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає), а ТОВ «Фінансова компанія управління активами» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, зокрема і до відповідачки ОСОБА_1 (а.с. 20-33).

Судом досліджено витяг з реєстру боржників до Договору факторингу №2106 від 21.06.2021 року з якого вбачається, що ТзОВ «Фінансова компанія управління активами» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 згідно кредитного договору № 3966874 від 26.12.2020 року на загальну суму заборгованості 23 092 гривень 58 копійок (а.с. 34-36). Однак позивачем здійснено перерахунок суми заборгованості, у зв`язку з чим нараховані Первісним кредитором проценти в межах строку позики, яка визначена договором за базовою процентною ставкою в розмір 1,99% від суми позики за 1 день в період користування грошовими коштами, врахувавши здійснені Відповідачем платежі за договором, які складають - 10,00 грн.. Враховуючи вище викладене заборгованість відповідача за кредитним договором складає 10744,68 грн. (розрахунок заборгованості - додається), зокрема:- - 6900,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3844,68 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Докази повного погашення відповідачем заборгованості перед позивачем чи первісним кредитором у матеріалах справи відсутні.

Підстави заміни кредитора у зобов`язанні визначені ст. 512 ЦК України, відповідно до якої кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (ч.3 ст.512 ЦК України).

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає. Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається (ст.ст.1077-1078 ЦК України).

Відповідно до ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Всупереч умовам кредитного договору, відповідачка свого зобов`язання не виконавла. Після відступлення права грошової вимоги до ТзОВ «Фінансова компанія управління активами» ОСОБА_1 не здійснила лише один платіж в розмірі 10 гривень для погашення кредитної заборгованості, протее повністю заборгованість не погасила.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Крім того, ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

У порушення норм закону та умов договору відповідачка ОСОБА_1 зобов`язання належним чином не виконала, тому з неї слід стягнути на користь ТзОВ «Фінансова компанія управління активами» заборгованість в сумі 10 744,68 гривень 68 копійок, яка складається з 6 900 гривень суми заборгованості за основною сумою боргу, а також 3 844,68 гривень заборгованості за відсотками.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

Позивачем при зверненні до суду з даним позовом було сплачено судовий збір в розмірі 2 422,40 гривень (а.с. 1).

На підставі наведеного, відповідно до правил ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у виді судового збору, сплаченого позивачем за подання позовної заяви до суду в розмірі 2 422,40 грн..

Підстав для звільнення відповідача від сплати судового збору не встановлено.

Напідставі викладеного, керуючись ст.ст. 512, 516, 612 ,625 Цивільного кодексу України, ст.ст., 12, 81, 141, 263-265, 268, 273, 280, 282-289, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» (ЄДРПОУ 35017877, поштовий індекс 08205 місто Ірпінь вулиця Соборна, будинок № 98А, Київської області) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) про стягнення боргу за договором позики задовольнити повністю.

Стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» заборгованість за договором позики № 3966874 від 26.12.2020 року у розмірі 10 744 (десять тисяч сімсот сорок чотири) гривні 68 копійок.

Стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» судовий збір в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Учасники справи, а також особи які не брали участі у справі, але суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов`язки, мають право оскаржити рішення безпосередньо до апеляційного суду Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не була вручене в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне провадження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня його вручення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Дмитро МЕЛЬНИК