Рішення № 128746107, 10.07.2025, Білопільський районний суд Сумської області

Справа № 573/1091/25

Номер провадження 2/573/342/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2025 року Білопільський районний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Терещенко О.І.,

з участю секретаря судового засідання Федорченко Г.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

13 червня 2025 року ТОВ «ФК «ЕЙС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому вказує, що 10 лютого 2022 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і відповідачем укладено кредитний договір №123886480, на підставі якого останній отримав кредит. Згідно з укладеним 28 листопада 2018 року з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» договором факторингу ТОВ «Таліон плюс» набуло право вимоги до боржників ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», у тому числі й до ОСОБА_1 28.11.2019, 31.12.2020, 31.12.2021, 31.12.2022, 31.12.2023 між ТОВ «Таліон плюс» і ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладалися додаткові угоди, якими неодноразово продовжувався строк дії вищевказаного договору. 30 жовтня 2023 року між ТОВ «Таліон плюс» і ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу, відповідно до якого останнє набуло право вимоги до боржників ТОВ «Таліон Плюс», зокрема, до відповідача. 29 травня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» і ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено договір факторингу, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №123886480. Відповідач належним чином взяті на себе зобов`язання не виконав, у зв`язку з чим у нього утворилася заборгованість у розмірі 16450,50 грн.

Посилаючись на викладене, позивач просив стягнути із ОСОБА_1 вказану суму боргу, а також судові витрати, пов`язані з розглядом справи.

Ухвалою судді Білопільського районного суду Сумської області від 16 червня 2025 року відкрито провадження в справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

У судове засідання представник позивача ТОВ «ФК «ЕЙС» - Тараненко А.І. не з`явився, при зверненні до суду з позовом заявив клопотання про розгляд справи без участі представника товариства, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти постановлення заочного рішення не заперечує (а. с. 7 зв.).

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання також не з`явився. За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання останній відсутній, інформації щодосвоєї адресисуду ненадав,а томувідповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається, що судова повістка вручена йому належним чином (а. с. 60-61).

У зв`язку з тим, що належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання відповідач у судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов не подав, за згодою позивача було проведено заочний розгляд справи.

Повно, всебічно і об`єктивно дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності з точки зору належності, допустимості, достатності та взаємозв`язку, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов таких висновків.

Як встановлено судом і випливає з матеріалів справи, 10 лютого 2022 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 у режимі онлайн укладено договір №123886480, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у сумі 15000 грн на строк 98 днів, зі сплатою процентів за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «КОМФОРТ» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (матеріали електронної справи).

У цей же день ОСОБА_1 ознайомився з паспортом споживчого кредиту продукту «КОМФОРТ», який є додатком до договору (матеріали електронної справи).

Пунктами 4.1 - 4.3 визначено, що за користування Кредитом Позичальник виплачує Кредитодавцю проценти, в розмірі, визначеному в цьому Договорі. Процентні ставки за Договором є фіксованими і не підлягають зміні Кредитодавцем в односторонньому порядку в сторону погіршення для Позичальника. Загальні витрати за Кредитом та загальна вартість Кредиту за Договором залежить від обраної моделі поведінки Позичальника і прораховується в порядку описаному нижче. 4.2. У разі якщо погашення Кредиту здійснюється згідно погодженого Сторонами Графіку платежів чи в разі дострокового повернення суми наданого Кредиту, то зобов`язання Сторінка 8 із 20 Позичальника по сплаті процентів розраховуються згідно процентної ставки 251,85 (двісті п`ятдесят одна цілих вісімдесят п`ять сотих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 0,69 відсотків в день від суми Кредиту за кожен день користування ним (далі Дисконтна процентна ставка). Загальні витрати за Кредитом та загальна вартість Кредиту за Договором за умови застосування Дисконтної процентної ставки протягом всього строку дії Договору наведені в Графіку платежів, що є невід`ємною частиною цього Договору (Додаток № 1 до Договору). 4.3. Сторони погодили, що у разі якщо повернення Кредиту здійснюється не згідно погодженого Графіку платежів (за виключенням дострокового повернення Кредиту), то умови про нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою скасовуються і до відносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за процентною ставкою 474,50 (чотириста сімдесят чотири цілих п`ять десятих) відсотків річних, що на день укладення договору становить 1,30 відсотків в день від суми Кредиту за кожен день користування ним (далі - Базова процентна ставка), починаючи з наступного дня, що слідує за датою чергового платежу. У разі, якщо Позичальник погасить прострочену заборгованість за Договором та повернеться в Графік платежів, умови про нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою застосуються знову, починаючи з наступного дня за днем повного погашення простроченої заборгованості.

За вибором Позичальника Кредит за цим Договором може надаватися Позичальнику в наступний спосіб: 5.1.1. шляхом ініціювання Кредитодавцем безготівкового перерахування суми Кредиту на банківський рахунок Позичальника, за реквізитами Платіжної картки 4441-11XX-XXXX-9556, що відбувається до 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення Договору. За затримку перерахування коштів, що спричинена діями третіх осіб, Кредитодавець відповідальності не несе; 5.1.2. шляхом видачі готівкових коштів у відділенні фінансової установи, з якими у Кредитодавця укладені відповідні договори на переказ грошових коштів без відкриття рахунку (п. 5.1 договору).

Згідно з п. 12.12.1 підписуючи договір позичальник підтвердив, що отримав від Кредитодавця до укладення цього Договору інформацію, вимоги надання якої передбачені законодавством України, в тому числі інформацію передбачену ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування» та ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», яка необхідна для отримання споживчого кредиту, включаючи інформацію, що наведена в Паспорті споживчого кредиту та Правилах (матеріали електронної справи).

У разі відступлення права грошової вимоги за цим Договором, до нового кредитора переходять також інші права, передбачені цим Договором, в тому числі право на отримання забезпечення виконання цього Договору. Новий кредитор за цим Договором також має дотримуватись правил досудового врегулювання спорів, передбачених цим Договором та правил позасудового врегулювання спору, передбачених Законом України «Про споживче кредитування», зокрема дотримуватись норм щодо етичної поведінки при проведенні заходів позасудового врегулювання простроченої заборгованості (п. 12.22).

На останній сторінці кредитного договору позичальником зазначений ОСОБА_1 і вказано, що договір підписаний ним 10.02.2022 о 21:02:58 електронним підписом одноразовим ідентифікатором (матеріали електронної справи).

10 лютого 2022 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало ОСОБА_1 на платіжну картку 4441-11ХХ-ХХХХ-9556 15000 грн (а. с. 8 зв.).

28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01, строк дії якого продовжено додатковими угодами від 28.11.2019 №19, від 31.12.2020 №26, від 31.12.2021 №27, від 31.12.2022 №31, 31.12.2023 №32. Крім того, додатковою угодою від 31.12.2020 №26 договір факторингу викладено в новій редакції. З урахуванням зазначених додаткових угод дія договору факторингу була продовжена до 31.12.2024 (матеріали електронної справи).

Відповідно до п. п 2.1 - 2.2, 4.1 зазначеного договору факторингу ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов`язалося відступити за плату, а ТОВ «Таліон Плюс» прийняти права вимоги до позичальників, зазначених у реєстрах прав вимог.

Разом з правом вимоги до ТОВ «Таліон Плюс» переходять всі інші права та обов`язки ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за кредитним договором. У випадку укладення сторонами більш ніж одного реєстру прав вимоги, кожен наступний реєстр прав вимог є самостійним додатком та не змінює попередній.

Право вимоги переходить від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» з моменту підписання відповідного реєстру прав вимоги, по формі, встановленій у відповідному додатку. Право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимоги до боржника та додаткового оформлення не потребує.

Відповідно до п. 5.3.3 договору факторингу ТОВ «Таліон Плюс» має право розпоряджатися правом вимоги на свій розсуд, у тому числі відступати права вимоги на користь третіх осіб.

Згідно з витягом з реєстру прав вимоги №175 від 05 травня 2022 року до договору факторингу №28/1118-01 ТОВ «Таліон Плюс» набуло право вимоги заборгованості до ОСОБА_1 за кредитним договором №123886480 від 10 лютого 2022 року у сумі 16450,50 грн, з яких: 15000 грн - основна заборгованість, 1450,50 грн - заборгованість за відсотками (матеріали електронної справи).

30 жовтня 2023 року між ТОВ «Таліон Плюс» і ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №30/1023-01, за умовами якого ТОВ ««Таліон Плюс» зобов`язалося відступити ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» зазначені у відповідних реєстрах вимоги, а фактор зобов`язався їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Таліон Плюс» за плату на умовах, визначених цим договором (а. с. 36-38).

Відповідно до п. п. 2.2, 4.1, 5.3.3 зазначеного договору факторингу разом з правом вимоги до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» переходять всі інші права та обов`язки ТОВ «Таліон Плюс» за кредитним договором.

Право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку.

Фактор має право розпоряджатися правом вимоги на свій власний розсуд, у тому числі відступати право вимоги на користь третіх осіб.

З витягу з реєстру прав вимоги №2 від 10 грудня 2023 року вбачається, що до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №123886480 від 10 лютого 2022 року у сумі 16450 грн, з яких: 15000 грн - основна заборгованість, 1450,50 грн - заборгованість за відсотками (а. с. 35).

29 травня 2025 року між ТОВ «ФК «ЕЙС» і ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» був укладений договір факторингу №29/05/25-Е, за умовами якого ТОВ «ФК «ЕЙС» зобов`язалося передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», а останнє відступити позивачу право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників (матеріали електронної справи).

Згідно з витягом з реєстру боржників від 29 травня 2025 року до договору факторингу №29/05/25-Е ТОВ «ФК «ЕЙС» набуло право вимоги заборгованості до ОСОБА_1 за кредитним договором №29/05/25-Е від 10 лютого 2022 року у сумі 16450,50 грн з яких: 15000 грн - основна заборгованість, 1450,50 грн - заборгованість за відсотками (а. с. 28-29).

Сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №123886480 від 10 лютого 2022 року також підтверджується випискою з особового рахунку ТОВ «ФК «ЕЙС» станом на 05 червня 2025 року (а. с. 21).

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

У ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» в редакції, яка діяла на час укладення кредитного договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ч. 4 ст. 631 ЦК України).

Враховуючи викладене, із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» необхідно стягнути заборгованість по кредитному договору №123886480 від 10 лютого 2022 року у сумі 16450 грн, з яких: 15000 грн - основна заборгованість, 1450 грн - заборгованість за відсотками.

Що стосується вимоги про стягнення 7000 грн витрат на правничу допомогу, то суд дійшов такого висновку.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до ч, 1, 4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правової допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 8 статі 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (§80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (§34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (§95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З огляду на викладене, визначаючи розмір витрат на правничу допомогу, суд бере до уваги норми ч. 4 ст. 137 ЦПК України, характер спірних правовідносин, складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), час, витрачений адвокатом на виконання робіт, значення справи для сторін, з урахуванням вимог розумності та справедливості, вважає, що з відповідачки на користь позивача слід стягнути 2000 грн понесених ним витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції.

З огляду на викладене, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути 4422 грн 40 коп. понесених і документально підтверджених судових витрат, які складаються з судового збору (2422 грн 40 коп.) та витрат, пов`язаних із правничою допомогою (2000 грн) (а. с. 13-17, 43).

Керуючись ст. 258, 259, 263-265, 280-285 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (02090, м. Київ, Харківське шосе, 19, оф. 2005, код ЄДРПОУ 42986956) до ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» 16450 (шістнадцять тисяч чотириста п`ятдесят) гривень 50 копійок заборгованості за договором кредитної лінії №123886480 від 10 лютого 2022 року та 4422 (чотири тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок судових витрат.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем до Білопільського районного суду Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сумського апеляційного суду

Суддя