Рішення № 128743219, 09.07.2025, Бродівський районний суд Львівської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

Справа №439/871/25

Провадження № 2/439/436/25

09 липня 2025 року м. Броди

Бродівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Войтюк Т.Л.,

за участі секретаря судового засідання Полінчук С.-Е.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Кредитної Спілки «Довіра» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,

у с т а н о в и в:

КС «Довіра» (далі позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідачка), про стягнення 24860,00 грн згідно договору кредиту №22 від 21.06.2023 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що на підставі рішення кредитного комітету 21.06.2023 року відповідачка отримала в КС «Довіра» кредит в сумі 15000,00 грн строком на 6 місяців зі сплатою відсотків за користуванням кредиту у розмірі 7% місячних від суми залишку кредиту. Свої зобов`язання позивач виконав. Відповідачка свої зобов`язання за договором не виконала, у неї виникла заборгованість, яка згідно з графіком розрахунків станом на 01.04.2025 року становить 24 860,00 грн, з яких: 11 436,31 грн заборгованість за основною сумою кредиту; 13 423,69 грн заборгованість по процентах. Опираючись на викладене просить стягнути з відповідачки борг в сумі 24 860,00 грн.

Ухвалою Бродівського районного суду Львівської області від 13.05.2025 року прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 04.06.2025 року.

Ухвалою Бродівського районного суду Львівської області від 04.06.2025 року розгляд справи відкладено на 09.07.2025 року в зв`язку із неявкою відповідача.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. Від представника позивача надійшла заява у якій просить розгляд справи проводити без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує, щодо винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідачка у судове засідання повторно не з`явилася, про місце, дату і час засідання повідомлена у порядку визначеному ЦПК України.

Враховуючи те, що про причини неявки відповідачка суд не повідомила, відзив не подала і представник позивача не заперечує проти вирішення справи в заочному порядку, суд проводить розгляд справи згідно зі ст. 280 ЦПК України в заочному порядку, на підставі наявних у справі даних та доказів за згодою представника позивача.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суд встановив такі фактичні обставини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 21.06.2023 року звернулася до КС «Довіра» із заявкою про надання кредиту в якій просила надати одноразовий кредит в сумі 15000,00 грн, терміном на 6 місяців на споживчі потреби. Сплату кредиту зобов`язувалась проводити рівними частинами(а.с.10).

Як вбачається із заяви про надання кредиту від 21.06.2023 року, відповідачці ОСОБА_1 кредитна спілка погодила видати кредит, про що свідчать підписи на заяві голови та секретаря кредитного комітету КС «Довіра».

21.06.2023 року між позивачем та відповідачем укладено договір про споживчий кредит №22 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредитування (а.с.4-7).

Відповідно до умов договору, сума кредиту становить 15 000,00 грн, кредит із цільовим призначенням споживчий (п. 2.1., 2.2 договору).

У п. 3.1. договору визначено строк надання кредиту - 6 місяців від дати надання позикодавцем кредиту.

Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом з дотриманням Графіка платежів, що є невід`ємною частиною цього договору до закінчення строку, визначеного п. 3.1. цього договору. Кредит надається на умовах періодичної сплати процентів і основної суми кредиту «рівними долями», за яким передбачається незмінна (однакова) сума платежу протягом всього строку кредиту (п. 3.5 договору).

Кредит надається Позичальнику готівкою у касі Кредитодавця або шляхом перерахування суми кредиту на рахунок (п.3.6).

У п. 4.1. передбачено розмір процентів за користування кредитом, який становлять 84% річних від суми залишку кредиту за кожен день користування кредитом, тип процентної ставки фіксований. Нарахування процентів за цим Договором здійснюється з урахуванням числа днів у календарному році (вихідних, святкових та неробочих днів включно). Кількість днів у році приймається за 365 (366) (п. 4. 2 Договору).

У п. 4.6. договору сторони погодили, що у випадку порушення Позичальником встановленого п. 3.1., 6.1.8, 6.7. або 10.2 цього Договору строк погашення одержаного кредиту Позичальник надалі сплачує проценти за неправомірне користування кредитом, виходячи з процентної ставки у розмірі ___% річних, порядок нарахування та сплати яких встановлено згідно з п. 4.2., 4.6.

Відповідачка погодилася із усіма істотними умовами договору, про що свідчить її підпис на Договорі про споживчий кредит №22 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредитування від 21.06.2023 року та на графіку платежів.

Як встановлено в Графіку платежів (додаток 1 до Договору про споживчий кредит № 22 від 21.06.2023р.), кредит надається з 21.06.2023 до 21.12.2023 року, кількість днів у розрахунковому періоді становить183. Чиста сума кредиту/ сума платежу за розрахунковий період становить 18 894,39 грн з яких 15000,00 грн сума кредиту за договором, 3894,39 грн проценти за користування кредитом, які розраховані з 21.06.2023 по 21.12.2023 року.

Відповідно до видаткового касового ордеру № 1153 від 21.06.2023 року відповідачці видано кредит в сумі 15000,00 грн відповідно до умов Договору № 22 від 21.06.2023 року (а.с. 15).

Згідно з реєстром поступлених коштів в КС «Довіра» від ОСОБА_1 , відповідачка здійснила дві сплати коштів на погашення кредиту на загальну суму 8203,70 грн: 25.09.2023 року в сумі 5218,70грн та 08.11.2023 року в сумі 2985,00 грн (а.с.12).

Відповідно до графіка розрахунків до Договору №22 від 21.06.2023 року, за розрахунками позивача, станом на 01.04.2025 року в ОСОБА_1 утворилась заборгованість за основною сумою боргу - 11436,31грн, сума за нарахованими процентами 13423,70 грн (а.с.11).

Доказів повного погашення заборгованості перед позивачем, відповідач суду не надала.

У зв`язку із невиконанням відповідачем узятих на себе зобов`язань, позивач звернувся до суду. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд встановив, що між сторонами виник спір стосовно належного виконання відповідачем взятих на себе кредитних зобов`язань, які регулюються такими нормами законодавства.

Відповідно до частин першої, другоїстатті 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 509 ЦК Українивизначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановленихстаттею 11 цього Кодексу.

Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За змістом положеньстатті 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 ЦК України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Згідно зістаттею 610 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положеннямистатті 611 цього Кодексупередбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За нормамистатті 612 ЦК Україниборжник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

За змістом статей626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першоюстатті 638 ЦК Українивстановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першоїстатті 1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно із частиною першоюстатті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно достатті 625 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до частини першоїстатті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другоюстатті 1054 ЦК Українивстановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно положеньстатті 1056-1 ЦК Українипроцентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Застосовуючи до правовідносин зазначені норми права, суд дійшов такого висновку.

21.06.2023 року між КС «Довіра» та відповідачкою виникли договірні відносини у зв`язку з укладенням договору про споживчий кредит №22 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредитування.

Відповідачка будучи вільною в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, будучи обізнаною з умовами кредитування, в тому числі з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами, підписала кредитні документи. Отже, сторонами договору в належній формі було погоджено умови кредитування, зокрема, розмір кредиту, порядок його надання і повернення, розмір відсотків за користування кредитом. Кредитодавець за вказаним договором виконав взяті на себе зобов`язання, натомість відповідачка умови кредитного договору належним чином не виконала, внаслідок чого у неї утворилася заборгованість, яка відповідно до розрахунків заборгованості позивача складає 24 860,00 грн.

Поряд з цим, суд не може погодитися із визначеною позивачем сумою заборгованості за кредитним договором.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13 та від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16 зазначено, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2ст.150 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Наведене спонукає до висновку, що протягом дії договірних відносин, розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором та протягом дії останнього сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору, а після закінчення строку договору, у випадку наявності невиконаного грошового зобов`язання, у кредитора виникає право вимоги відповідно до ч.2ст.625 ЦК України.

Як зазначалось, умовами п. 3.1, 3.5. Договору про споживчий кредит № 22 від 21.06.2023 передбачено, зокрема, що кредит надається строком на 6 місяців від дати надання кредиту. Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом з дотриманням Графіка платежів. У п. 4.2. вказаного договору передбачено, що розмір та строк сплати процентів і суми кредиту встановлюються Графіком платежів. Графік платежів відповідає умовам, зазначеним у п. 3.5. цього Договору.

Разом з тим, у п. 4.6. договору сторони не погодили розмір процентів у випадку порушення Позичальником встановленого п. 3.1 цього Договору строк погашення одержаного кредиту Позичальник.

Доказів погодження продовження сторонами строк кредитування передбаченого п. 3.1. договору та Графіку платежів суду не надано, отже строк кредитування залишається незмінним 6 місяців, тобто до 21.12.2023 року.

Отже, встановлені у справі фактичні обставини вказують на те, що у відповідача виникло зобов`язання зі сплати процентів за кредитним договором у розмірі, що розрахований за процентною ставкою за кожен день користування кредитом передбаченим у Графіку платежів, яке складає 3894,39 грн, а загальна вартість кредиту 18894,39 грн.

Подальше поза строком кредитування нарахування КС «Довіра» процентів за користування відповідачем кредитними коштами за кредитним договором було безпідставним.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь КС «Довіра» заборгованості за Договором про споживчий кредит підлягають частковому задоволенню і з врахуванням того, що відповідачкою сплачено позивачу 8203,70 грн в рахунок погашення заборгованості, з відповідачки на користь позивача підлягає до стягнення заборгованість в сумі 10 690,69 грн. (18 894,39 грн 8 203,70 грн.).

Відповідно до ч.1,2ст.141ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Як вбачається з платіжної інструкції №6 від 07.05.2025, позивач сплатив за подання даного позову 3028,00 грн судового збору.

Оскільки позов майнового характеру задоволено на 43 % (10690,69 /24860,00 х 100), то судовий збір, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 1302,04 грн (43 % від 3028,00 грн).

Керуючись статтями264,265,354,355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов Кредитної Спілки «Довіра» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованостізадовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Кредитної Спілки «Довіра» заборгованість за кредитним договором №22від 21.06.2023 року в сумі 10690 (десять тисяч шістсот дев`яносто) гривень 69 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Кредитної Спілки «Довіра» 1302 (одна тисяча триста дві) гривні 04 копійок судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Позивач:Кредитна Спілка «Довіра», адреса місцезнаходження: вул. Січових Стрільців, м. Броди, Золочівського району, Львівської області, ЄДРПОУ 26256518.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний текс рішення складено 09 липня 2025 року.

Суддя Т.Л. Войтюк