Ухвала суду № 128741795, 09.07.2025, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 09.07.2025Справа № 645/8500/21 Провадження № 4-с/554/20/2025

У Х В А Л А

Іменем України

09 липня 2025 року м.Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави у складі головуючої судді Гольник Л.В., при секретарі - Михайленко К.О., за участю державного виконавця - Сокольського М.В., представника стягувача - Марцоня Д.Г., стягувача - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Полтаві скаргу ОСОБА_2 на дії державного виконавця Немишлянського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сокольського М.В., -

в с т а н о в и в:

Боржник ОСОБА_2 звернувся до Октябрського районного суду м. Полтави зі скаргою на дії державного виконавця Немишлянського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - Немишлянський ВДВС) Сокольського М.В у виконавчому провадження НОМЕР_6.

В обґрунтування заяви зазначив, що постановою державного виконавця Немишлянського ВДВС Сокольського М.В. від 25.02.2025 року було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_7 за судовим наказом № 645/8500/21, виданим 01.07.2022 року Октябрським районним судом м.Полтави, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але неменше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 20.12.2021 року, та продовжувати до досягнення дітьми повноліття. Зазначена постанова була надіслана йому на його електронну адресу 25.02.2025 року.

Заявою від 03.03.2025, надісланою до державного виконавця Сокольського М.В. 03.03.2025 електронною поштою та 03.03.2025 Укрпоштою, ОСОБА_2 звернувся з проханням закінчити виконавче провадження НОМЕР_8 за судовим наказом № 645/8500/21, виданим 01.07.2022 року Октябрським районним судом м. Полтави.

Відповідь на зазначену заяву від державного виконавця він не отримав, тому звернувся до начальника Немишлянського ВДВС Воробйової О.І. і просив надати йому відповідь на його заяву від 03.03.2025 про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_7 за судовим наказом №645/8500/21, виданим 01.07.2022 року Октябрським районним судом м.Полтави.

24.03.2025 року він отримав на свою електронну адресу лист за №27298 від начальника ВДВС з розрахунком заборгованості зі сплати аліментів на 2 арк. та копією інформаційної довідки про неотримання аліментів ОСОБА_1 від 20.03.2025 на 1 арк.

Із додатку до вказаного листа начальника Немишлянського ВДВС він дізнався про нарахування йому державним виконавцем Сокольським М.В. заборгованості по аліментам у розмірі 116432,13 грн, яка виникла за період з 20.12.2021 по 28.02.2025 року. Розрахунок заборгованості зі сплати аліментів за вказаний період був наданий йому в якості додатку до листа від 24.03.2025 року.

Скаржник ОСОБА_2 вважає зазначений розрахунок заборгованості зі сплати аліментів, складений державним виконавцем Сокольським М.В. хибним та незаконним, оскільки судовий наказ у справі № 645/8500/21 був винесений судом 01.07.2022 року. Стягувач ОСОБА_1 зазначений судовий наказ до виконання не пред`являла до лютого 2025 року. ОСОБА_2 був готовий добровільно сплачувати аліменти на дітей, тому через Укрпошту 14.07.2022 року він звернувся до ОСОБА_1 із заявою, в якій просив повідомити йому банківські реквізити для перерахування аліментів на дітей.

Згідно зворотного поштового повідомлення, ОСОБА_1 отримала його заяву, але банківських реквізитів не надала.

Тому 16.08.2022 року він звернувся через Укрпошту до ОСОБА_1 із заявою, в якій повідомив, що у зв`язку із неотриманням від неї банківських реквізитів, ним буде перераховано суми зазначених аліментів на карткові рахунки дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після чого він регулярно та добровільно проводив виплати аліментів на неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на їх карткові рахунки, починаючи з 20.12.2021 року.

Всього він виплатив аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 20.12.2021 року по 31.05.2023 року у розмірі 20495,16 грн та на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за період з 20.12.2021 року по 28.02.2025 року у розмірі 252554,18 гри.

Із виписки по картці/рахунку НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), який був відкритий на неповнолітню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , убачається, що він систематично надсилав аліменти на зазначений картковий рахунок і ці аліментні кошти витрачалися саме на дитину.

Доводи стягувана ОСОБА_1 про неможливість вважати зазначені грошові кошти аліментами, оскільки вони перебувати поза сферою її контролю і вона не могла розпоряджатися цими коштами на цілі утримання дітей, вважає неспроможними з огляду на те, що діти залишилися проживати з матір`ю, саме вона за законом несе відповідальність за витрати, які здійснюються з карти її неповнолітньої дитини. Стягувач розпоряджалася грошовими коштами, що підтверджується деталями операцій у виписці по картці/рахунку НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), який був відкритий на неповнолітню ОСОБА_3 . На другу дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , він добровільно проводив виплати аліментів на її картковий рахунок, починаючи з 20.12.2021 року, що підтверджується відповідними банківськими квитанціями.

Вважає, що в діях державного виконавця Сокольського М.В. щодо неприйняття наданих ним платіжних квитанцій та врахування пояснень стягувача вбачає вчинення незаконних дій.

16.04.2025 року ОСОБА_1 надала суду заперечення в яких вказала, що в судовому наказі чітко вказано, що аліменти на утримання дітей стягуються на її користь, то перерахування коштів на карткові рахунки дітей, які сам боржник і відкрив, чи куди боржнику зручно, не є належним виконанням судового рішення. Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, що між нею та ОСОБА_2 є домовленість, що аліменти призначені на її користь можуть сплачуватись на банківські рахунки дітей. Отже, грошові кошти, перераховані боржником на відкриті ним же карткові рахунки дітей не є аліментними платежами. Таким чином, дії боржника щодо самовільного обрання відмінного від встановленого судовим наказом порядку сплати аліментів, а саме перерахування коштів безпосередньо на карткові рахунки дітей замість особи, визначеної у судовому наказі як одержувача, є неналежним виконанням судового рішення.

08.08.2022 року, на відомі їй засоби зв`язку ОСОБА_2 , а саме на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 та в месенджер «Viber» на номер телефону НОМЕР_3 , вона надіслала ОСОБА_2 реквізити свого банківського рахунка, на який планувала отримувати аліментні платежі. 10.08.2022 року вона також продублювала повідомлення з банківськими реквізитами в месенджер «Telegram» на номер телефону НОМЕР_3 . На той момент вона була із дітьми в Польщі, тому вважала такий спосіб повідомлення боржника найбільш оперативним та ефективним в цій ситуації. ОСОБА_2 досі зазначає вказаний номер телефону та адресу електронної пошти як актуальні засоби зв`язку з ним у своїх процесуальних документах, які він подає до суду у судових справах № 645/1792/21, 645/8500/21, в яких вони є сторонами.

При цьому, 16.08.2022 року датована нова заява боржника у якій він зазначав, що у зв`язку з неотриманням ним банківських реквізитів для перерахування аліментів він перерахував грошові кошти на карткові рахунки їхніх дітей. ОСОБА_2 не зазначив реквізити цих рахунків, чим створив умови щодо унеможливлення розпорядження нею цими коштами на цілі утримання дітей, які проживають з нею.

Вважає, що такі дії боржника суперечать його позиції щодо наміру добровільно виконувати судове рішення, з точки зору об`єктивного стороннього спостерігача поведінка ОСОБА_2 виглядає як створення умов для формального «обходу» судового рішення. Твердження боржника про те, що «вона несе відповідальність за витрати з дитячої карти», є маніпулятивними, оскільки боржник сам відкрив ці банківські рахунки і сам їх поповнював без погодження з нею. Така позиція ігнорує саму суть рішення суду, яким отримувачем аліментів визначено саме її. Вважає, що дійсна мета боржника полягає у створенні видимості виконання судового рішення.

ОСОБА_2 надав до суду виписку по картці/рахунку, який був відкритий на ім`я ОСОБА_3 . Вважає, що цей доказ не підтверджує обставини сплати боржником аліментів, оскільки в судовому наказі вказано про стягнення аліментів саме на її користь. Відповідної виписки по її рахунку чи квитанцій про переказ саме їй аліментних платежів боржник не надав. Також у виписці відсутні відомості, які б вказували на можливість у неї розпоряджатися цими коштами в інтересах дітей. Тому цей доказ є неналежним. У зв`язку з цим, доводи ОСОБА_2 про її можливість розпоряджатися цими коштами є припущеннями.

Зауважила, що карткові рахунки на дітей боржник відкрив з прив`язкою до свого фінансового номеру та своєї фінансової пошти; ОСОБА_4 він не підключив до карткового рахунку, відкритого на її ім`я. Те, що це рахунок відкритий в АТ КБ «ПриватБанк» видно з квитанцій, які боржник надав самостійно, «підтверджуючи сплату аліментів». 13.04.2025 року ОСОБА_4 перевіряла доступ до карткового рахунку через сервіс «Приват24», але не змогла зайти, так як її електронна адреса не є фінансовою адресою для реєстрації у додатку.

У зв`язку з цим, вважає скаргу безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню (т. 1, а.с.217-227).

19.05.2025 року від державного виконавця Сокольського М.В. надійшов відзив на скаргу, в якому вказав, що на примусовому виконанні у Відділі перебуває виконавче провадження № НОМЕР_7 з примусового виконання судового наказу № 645/8500/21, виданого 01.07.2022 Октябрським районним судом м. Полтави про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 20.12.2021 року, та продовжувати до досягнення дітьми повноліття.

25.02.2025 державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження, копії постанов направлено сторонам виконавчого провадження рекомендованою кореспонденцією.

Крім того, 25.03.2025 державним виконавцем, керуючись статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанови про арешт майна боржника, про арешт коштів боржника, яка надіслана банківським установам - учасникам обміну постановами.

04.03.2025 та 10.03.2025 на адресу Відділу надійшла заява ОСОБА_2 від 03.03.2025, довідки за реквізитами та квитанції про сплату аліментів на рахунки ОСОБА_3 та ОСОБА_4

21.03.2025 на адресу Відділу надійшла інформаційна довідка від ОСОБА_1 від 20.03.2025 про неотримання аліментів, в якій вона стверджує, що на її рахунки жодної суми аліментів не надходило з 20.12.2021 по дату складання цієї довідки, і доступу до банківських карток дітей вона не має та не знає, де вони знаходяться.

24.03.2025 державним виконавцем надано відповідь на заяву боржника від 03.03.2025 та направлено розрахунок заборгованості зі сплати аліментів, згідно з яким заборгованість станом на 28.02.2025 становить 116 432,13 грн (т.2, а.с.22-30).

Заявник та його представник у судове засідання не з`явилися, заяв та клопотань до суду не подавали.

У судовому засіданні державний виконавець Сокольський М.В. просив у задоволенні скарги відмовити з підстав зазначених у відзиві на скаргу.

У судовому засіданні представник стягувача просив у задоволенні скарги відмовити, з підстав зазначених у запереченнях на скаргу.

Стягувач у судовому засіданні пояснила, що після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну, вона з доньками виїхали до Польщі. Їй було відомо про направлення на адресу батьків в Україні листа від боржника ОСОБА_2 з проханням повідомити рахунок, на якій сплачувати аліменти. Вона повідомила свій рахунок, однак останній став перераховувати кошти на відкритий у старшої доньки картковий рахунок, а також відкрив рахунок на ім`я молодшої доньки. Після повернення старшої доньки ОСОБА_3 в України для вступу до вищого навчального закладу, вказаним картковим рахунком вона продовжує користуватися. На нього вона також отримувала кошти як ВПО. З молодшою донькою вони повернулися в Україну пізніше. І продовж всього цього часу батько так і не надав доньці картку. водночас вона також не може використовувати цей рахунок через ПРиват 24. Тому молодша донька ніяким чином не може користуватися цим рахунком, а тим більше вона як стягувач у виконавчому провадженні..

Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

Встановлено, що 01.07.2022 року Октябрським районним судом м.Полтави був виданий судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 ) аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитина відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 20.12.2021 року, та продовжувати до досягнення дітьми повноліття. (т. 1, а.с. 70).

25.02.2025 року державним виконавцем Немишлянського ВДВС Сокольським М.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № НОМЕР_7 на підставі судового наказу № 645/8500/21, виданого Октябрським районним судом м. Полтави від 01.07.2022 року.

04.03.2025 та 10.03.2025 на адресу Відділу надійшла заява ОСОБА_2 від 03.03.2025, довідки за реквізитами та квитанції про сплату аліментів на рахунки ОСОБА_3 та ОСОБА_4

21.03.2025 на адресу Відділу надійшла інформаційна довідка від ОСОБА_1 від 20.03.2025 про неотримання аліментів, в якій вона стверджує, що на її рахунки жодної суми аліментів не надходило з 20.12.2021 по дату складання цієї довідки, і доступу до банківських карток дітей вона не має та не знає, де вони знаходяться.

24.03.2025 державним виконавцем надано відповідь на заяву боржника від 03.03.2025 та направлено розрахунок заборгованості зі сплати аліментів, згідно з яким заборгованість станом на 28.02.2025 становить 116 432,13 грн.

З розрахунку заборгованості зі сплати аліментів за період з 20.12.2021 по 28.02.2025 вбачається наявність заборгованості боржника по сплаті аліментів на суму 116 432,13 грн.

Згідно зі ст. 2, ч. ч. 1, 3 ст. 3, ч. 1 ст. 4 , ст. ст. 5, 76-81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України та цього Кодексу; провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи; кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів і зобов`язана належно довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, включно з тими, які власне обґрунтовують як право на пред`явлення вимог (подання скарги), так і право на пред`явлення вимог, подання скарги щодо конкретної особи, конкретного суб`єкта та обов`язок такої конкретної особи (суб`єкта оскарження) відповідати за пред`явленими до неї вимогами (поданою скаргою); здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України, або в інший ефективний спосіб, що не суперечить закону.

Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї (частина восьма статті 7 СК України).

Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (частина дев`ята статті 7 СК України).

Аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини (частина перша статті 179 СК України).

Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання (абзац 2 частини другої статті 179 СК України).

Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними відповідно до Цивільного кодексу України (частина третя статті 179 СК України).

Обсяг цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється цим Кодексом і може бути обмежений виключно у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 30 ЦК України).

Відповідно до ст. 31 Цивільного кодексу України фізична особа, яка не досягла чотирнадцяти років (малолітня особа), має право: 1) самостійно вчиняти дрібні побутові правочини; 2) здійснювати особисті немайнові права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом. Правочин вважається дрібним побутовим, якщо він задовольняє побутові потреби особи, відповідає її фізичному, духовному чи соціальному розвитку та стосується предмета, який має невисоку вартість.

Крім правочинів, передбачених статтею 31 цього Кодексу, фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа) має право: самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами; самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом; бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи; самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім`я (грошовими коштами на рахунку) (частина перша статті 32 ЦК України).

Згідно правового висновку, висловленого у постанові Верховного Суду від 13 червня 2024 року у справі № 760/17498/22 зазначено, що «фізична особа віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років вважається неповнолітньою. За обсягом цивільна дієздатність неповнолітньої особи є неповною; з урахування обсягу неповної цивільної дієздатності неповнолітньої особи та того, що аліменти є власністю дитини, законодавець закріпив право неповнолітнього на самостійне одержання аліментів».

При зверненні до суду зі скаргою на дії державного виконавця ОСОБА_2 посилався на безпідставне неврахування державним виконавцем під час розрахунку заборгованості зі сплати аліментів добровільного, до відкриття виконавчого провадження про стягнення аліментів, перерахування боржником аліментів на особистий рахунок його неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у банківській установі у розмірі 20 495, 16 грн. як сплату аліментів на її утримання за період з 20.12.2021 року по 31.05.2023 року та на особистий рахунок його малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у банківській установі у розмірі 252554,18 грн. як сплату аліментів за період з 20.12.2021 року по 28.02.2025 року. Заявник звертав увагу суду на те, що ці грошові перекази здійснені як сплата аліментів.

ОСОБА_1 вказувала, що грошові кошти (аліменти) у період з 20.12.2021 року на її рахунок не надходили.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Право сторони виконавчого провадження вимагати з передбачених законом підстав задоволення скарги на дії, бездіяльність, рішення державного виконавця і, відповідно, право виконавця на захист від скарги можуть бути належно реалізовані за умови пред`явлення конкретних, чітко сформульованих вимог, що не допускають множинного тлумачення, припущень ані щодо власне самих вимог скарги, ані щодо підстав, якими вони обґрунтовуються.

У відповідності до ч. 2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Як вбачається з матеріалів справи, у виписки по картці/рахунку НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), який був відкритий на неповнолітню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , боржник ОСОБА_2 систематично надсилав аліменти на зазначений картковий рахунок і ці аліментні кошти витрачалися саме на дитину.

Ті обставини, що неповнолітня донька ОСОБА_3 мала відкритий рахунок у банківській установі? яким користувалася особисто, підтвердила у судовому засіданні і стягувач ОСОБА_1 .

Враховуючи вищевикладене, а також те, що на картковий рахунок, відкритий на ім`я ОСОБА_3 , надходили аліменти у розмірі 20 495, 16 грн на її утримання за період з 20.12.2021 року по 31.05.2023 року, суд приходить до висновку, що в цій частині скарга підлягає задоволенню.

У судовому засіданні стягував ОСОБА_1 стверджувала, що рахунком, відкритим боржником на малолітню ОСОБА_4 , не могли користуватися ні дитина, ні вона як стягувач, оскільки картку боржник не передав дитині, не повідомив інші необхідні дані для належного користування вказаним рахунком. Вказані обставини не спростовні боржником.

Враховуючи те, що боржник ОСОБА_2 не довів належними та допустимими доказами обставини того, що зараховуючи грошові кошти на відкритий на ім`я малолітньої доньки ОСОБА_4 рахунок, картка перебуває у володінні дитини, і вказані кошти можуть бути використані стягувачем в ії інтересах, суд вважає скаргу в частині зарахування платежів ОСОБА_2 у розмірі 252554,18 грн. як сплату аліментів на утримання ОСОБА_4 за період з 20.12.2021 року по 28.02.2025 року не доведеною, а тому вона не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 447-451 ЦПК України, -

п о с т а н о в и в:

Скаргу ОСОБА_2 на дії державного виконавця задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії державного виконавця Немишлянського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сокольського М.В. в частині незарахування платежів ОСОБА_2 у розмірі 20 495, 16 грн. як сплату аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виконавчому провадженні № НОМЕР_7.

Зобов`язати державного виконавця Немишлянського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сокольського М.В. зарахувати платежі ОСОБА_2 у розмірі 20 495, 16 грн. як сплату аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 20.12.2021 року по 31.05.2023 року згідно судового наказу № 645/8500/21, виданого 01.07.2022 року Октябрським районним судом м. Полтави, та здійснити перерахунок заборгованості по аліментам ОСОБА_2 за період з 20.12.2021 року по 28.02.2025 року.

В іншій частині скарги - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення.

Повний текст ухвали складено 10 липня 2025 року.

Суддя Л.В.Гольник