Ухвала суду № 128735921, 08.07.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5572/25

У Х В А Л А

про відмову у залишенні позову без розгляду

08 липня 2025 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Хлімоненкова М.В., розглянувши клопотання відповідача у справі Військової частини НОМЕР_1 про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 , у зв`язку із пропуском строку звернення до адміністративного суду із позовом,

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , у якому позивач просить суд: Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не врахування «щомісячної додаткової грошової винагороди» при обрахунку ОСОБА_1 «грошової допомоги на оздоровлення» передбаченої статтею 10-1 та частиною 3 статті 15 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» за 2012, 2013, 2014, 2015, 2016, 2017 рік; Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 «грошової допомоги на оздоровлення» передбаченої статтею 10-1 та частиною 3 статті 15 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з урахуванням «щомісячної додаткової грошової винагороди» за 2012, 2013, 2014, 2015, 2016, 2017 рік.

Ухвалою суду від 27.02.2025 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 . Вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

13.03.2025 від представника відповідача у справі військової частини НОМЕР_1 до суду надійшло клопотання про залишення позову ОСОБА_1 без розгляду, у зв`язку із пропуском строку звернення до суду з цим адміністративним позовом.

Обґрунтовуючи заявлене клопотання відповідач зазначив, що згідно із частиною 2 статті 233 КЗпП із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні. Як видно з матеріалів справи, позивач був виключений зі списків особового складу 11.03.2020, та з позивачем був проведений повний розрахунок. Разом із тим, із цим позовом позивач звернувся до адміністративного суду лише 19.02.2025, тобто аж через 5 років.

Представник відповідача у клопотанні наголошує, що з 19.07.2022 відсутня законодавча норма щодо звернення до суду з позовом про стягнення заробітної плати без обмеження будь яким строком, відтак застосуванню починаючи з 19.07.2022 підлягає тримісячний строк. При цьому до суду позивач звернувся лише 26.12.2024, без заявленого клопотання про поновлення пропущених процесуальних строків для звернення до суду. Вказані обставини, на переконання військової частини НОМЕР_1 , не можуть вважатися достатніми доказами дотриманням позивачем строків звернення до суду. Наведені позивачем твердження мають суб`єктивний характер та не позбавляли останнього можливості звернутись до суду з даним позовом у встановлені КАС строки починаючи з 19.07.2022. На думку військової частини НОМЕР_1 строк подання позовної заяви був пропущений через відсутність максимальних зусиль позивача та належної старанності щодо реальної обізнаності з фактами порушення своїх прав, свобод та інтересів. Військова частина НОМЕР_1 вважає, що нереалізація позивачем права на вчасне звернення до суду у цьому випадку зумовлена його власною поведінкою та зазначає, що виявлення наміру отримати судовий захист порушеного права не надає права позивачу на пропуск строку звернення до адміністративного суду та не збільшує обсяг його процесуальних прав, встановлених законом. За вказаного, наявні передбачені законом підстави для залишення без розгляду позову ОСОБА_1 .

Розглянувши клопотання представника відповідача, суд вважає його необґрунтованим, у зв`язку із чим вбачає підстави для відмови у його задоволенні виходячи з наступного.

Строки звернення до суду з адміністративним позовом передбачено у ст.122 КАС України.

При цьому, положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці (грошового забезпечення військовослужбовців).

Такі правовідносини регулюються положеннями статті 233 КЗпП України.

Відповідно до ч.2 ст.233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин №2352-IX від 01.07.2022, який набрав чинності 19.07.2022, назву та частини першу і другу статті 233 та текст статті 234 КЗпП України викладено в такій редакції:

«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».

При цьому, силу приписів ст.234 КЗпП України, у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.

Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України, не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати.

Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Як визначено п.8 ч.1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

В силу вимог ч.ч. 3, 4 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

З урахуванням викладеного, при вирішенні питання про відкриття провадження у цій справі, судом було встановлено, що даний позов ОСОБА_1 подано без пропуску встановленого законом строку, адже на момент виникнення спірних правовідносин, а так само і на момент виключення позивача із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення, частина 2 статті 233 КЗпП України діяла в редакції, якою строк звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому при звільненні заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці не обмежувався будь-яким строком.

Разом з цим, суд зауважує, що відповідно до ч. 4 ст. 3 КАС України закон, який встановлює нові обов`язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.

З огляду на вказане, суд вважає, що позивачем не пропущено строк для звернення до суду з цим позовом.

Висновок суду з приводу строку для звернення до суду з цим позовом узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною зокрема у постанові від 19.01.2023 у справі №460/17052/21, та інш.

Також, суд в контексті вирішення спірного питання щодо дотримання позивачем строку для звернення до суду із даним позовом враховує, що за правовими висновками Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду, викладеними у постанові від 21.03.2025 у справі № 460/21394/23, якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19 липня 2022 року, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19 липня 2022 року, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19 липня 2022 року підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин»).».

Враховуючи зазначене, в сукупності, на думку суду, наведені відповідачем обґрунтування є помилковими, відтак, зважаючи на недоведеність відповідача пропуску строку звернення позивачем з даним позовом до суду, суд дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.123, 240, 243, 248, 256 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні клопотання відповідача у справі Військової частини НОМЕР_1 про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 , у зв`язку із пропуском строку звернення до адміністративного суду із позовом.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ст.256 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 294-297 КАС України до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Марина ХЛІМОНЕНКОВА