Рішення № 128735789, 07.07.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/7919/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Іллічівськзовніштранс» (вул.Промислова,7, м.Чорноморськ, Одеська область, 68000) до Одеської митниці (вул.Івана та Юрія Лип,24-А, м.Одеса, 65078) про визнання протиправним та скасування наказу №133 від 20.02.2025 року «Про зупинення дії дозволу на відкриття та експлуатацію митного складу»,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Приватного акціонерного товариства «Іллічівськзовніштранс» до Одеської митниці, за результатом якого позивач просить:

визнати протиправним та скасувати Наказ Одеської митниці № 133 від 20.02.2025 р. «Про зупинення дії дозволу на відкриття та експлуатацію митного складу»;

стягнути з Одеської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь ПрАТ «Іллічівськзовніштранс» судові витрати зі сплаченого судового збору в розмірі 2422,40грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що Наказ № 133 від 20.02.2025р. «Про зупинення дії дозволу на відкриття та експлуатацію митного складу», як акт індивідуальної дії в розумінні п.19 ч.1 ст 4 Кодексу адміністративного судочинства України, не містить чітких та зрозумілих мотивів його прийняття.

Ухвалою суду від 24 березня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (ст.262 КАС України).

До суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що у наказі Одеської митниці від 20.02.2025 № 133 «Про зупинення дії дозволу на відкриття та експлуатацію митного складу» зазначено, що дозвіл № М/0048/V/03 зупинено на підставі доповідної записки управління забезпечення митного контролю та оформлення Одеської митниці від 18.02.2025 № 17-01/17-01/8272.

Одеська митниця наголошує, що вказана доповідна записка містить чіткий перелік допущених Позивачем порушень, про які зазначалося вище, зокрема, вимог Порядку надання складським об`єктам статусу «митний склад» та позбавлення такого статусу, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2012 № 835 (із змінами).

З огляду на викладене оскаржуваний наказ є обґрунтованим та прийнятим відповідно до норм чинного законодавства.

Від позивача надійшла відповідь на відзив у якій позивач наполягає на задоволенні позову зазначивши, що оскаржуваний наказ є протиправним з огляду на порушення процедури його прийняття.

Відповідач надав заперечення на відповідь на відзив у яких наполягав на відмові у задоволенні позову зазначивши, що утримувачем митного складу ПрАТ «ІЛЛІЧІВСЬКЗОВНІШТРАНС» не забезпечено дотримання вимог статті 125 Митного кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.

Судом встановлено, що Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17.04.2024 у справі № 420/24072/23 адміністративний позов ПрАТ «ІЛЛІЧІВСЬКЗОВНІШТРАНС» до Одеської митниці задоволено частково. Одеську митницю зобов`язано скасувати наказ Одеської митниці від 31.07.2023 № 331 «Про скасування дозволу на відкриття та експлуатацію митного складу» та повторно розглянути заяву про поміщення товару «Приймально-передавальні базові станції XW6408-18» в митний режим відмови на користь держави.

На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду Одеською митницею 03.06.2024 видано наказ № 341 «Про скасування наказу», яким скасовано наказ Одеської митниці 31.07.2023 № 331 «Про скасування дозволу на відкриття та експлуатацію митного складу» та повторно розглянуто заяву ПрАТ «ІЛЛІЧІВСЬКЗОВНІШТРАНС» № 0703-01 від 07.03.2023 про надання дозволу ПрАТ «ІЛЛІЧІВСЬКЗОВНІШТРАНС» на поміщення товарів «Приймально-передавальні базові станції XW6408-18» у митний режим відмови на користь держави.

За результатом повторного розгляду, відповідно до частини третьої статті 184 Кодексу, постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 427 «Про затвердження переліку товарів, які не можуть бути поміщені у митний режим відмови на користь держави», та Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України № 657 від 31.05.2012, 05.12.2024 у надані дозволу на поміщення товарів «Приймально-передавальні базові станції XW6408-18» у митний режим відмови на користь держави відмовлено. Про прийняте рішення ПрАТ «ІЛЛІЧІВСЬКЗОВНІШТРАНС» повідомлено листом Одеської митниці від 05.12.2024 №7.10-3/28-02-04/13/21383.

На виконання наказу Одеської митниці від 20.11.2024 № 737 «Про огляди територій і приміщень митних складів, складів тимчасового зберігання, центральних сортувальних станцій та місця міжнародного поштового обміну» 18.12.2024 проведено огляд приміщення МС та прилеглої території до МС ПрАТ «ІЛЛІЧІВСЬЗОВНІШТРАНС», про що складено акт № 54 про проведення огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних складів, магазинів безмитної торгівлі, територій вільних митних зон та інших місць, де знаходяться товари, транспортні засоби комерційного призначення, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою покладено на митні органи від 18.12.2024.

Під час проведення перевірки складського об`єкту, станом на дату здійснення огляду, комісією встановлені порушення з боку утримувача МС ПрАТ «ІЛЛІЧІВСЬКЗОВНІШТРАНС» вимог Порядку надання складським об`єктам статусу «митний склад» та позбавлення такого статусу, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2012 № 835 (із змінами), а саме:

- утримувачем митного складу не забезпечено зберігання відеоінформації з дати поновлення дії Дозволу № M/0048/V/03.

Також комісією було встановлено, що на митному складі продовжує знаходиться товар «Приймально-передавальні базові станції» (вага 149,14 т, фактурна вартість 320506,19 тис. грн), термін зберігання якого закінчився.

Відповідно до статті 199 Кодексу Одеська митниця листом від 08.01.2024 № 7.10-2/17-01/13/389 проінформувала утримувача МС про намір прийняття несприятливого рішення щодо зупинення дії дозволу на відкриття та експлуатацію митного складу №М/0048/V/03 (далі Дозвіл), наданого ПрАТ «ІЛЛІЧІВСЬКЗОВНІШТРАНС» на строк, визначений статтею 19-16 Кодексу.

Листом від 17.01.2024 № 6 (вх. Одеської митниці № 1354/13/7.10-3 від 17.01.2024) ПрАТ «ІЛЛІЧІВСЬКЗОВНІШТРАНС» інформує Одеську митницю про проведені ремонтні роботи з усунення розриву кабелю та заміни відеокамери.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 19-15 Митного кодексу України, розділу V Порядку надання складським об`єктам статусу «митний склад», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2012 № 835, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.08.2012 за № 1324/21636, на підставі доповідної записки управління забезпечення митного контролю та оформлення Одеської митниці від 18.02.2025 № 17-01/17-01/8272, Одеською митницею прийнято наказ № 133 від 20.02.2025 р. «Про зупинення дії дозволу на відкриття та експлуатацію митного складу», яким визначено:

1. Зупинити на строк 30 днів, але не більше ніж до моменту виконання вимог, встановлених Кодексом та Порядком, дію дозволу на відкриття та експлуатацію митного складу № М/0048/V/03 (далі Дозвіл), наданого приватному акціонерному товариству «ІЛЛІЧІВСЬКЗОВНІШТРАНС» (податковий номер 01860124; адреса розташування складу: Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Промислова, буд. 5) з 0 годин дня наступного за днем видання цього наказу.

2. Встановити, що протягом строку, вказаного у пункті 1 цього наказу, але не пізніше 22.03.2025, утримувач складу повинен усунути порушення.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 19-16 Кодексу на підставі листа ПрАТ «ІЛЛІЧІВСЬКЗОВНІШТРАНС» від 19.03.2025 № 21 (вх. Одеської митниці від 20.03.2025 № 6778/13/7.10-4) наказом Одеської митниці від 24.03.2025 № 212 «Про продовження строку зупинення дії дозволу на відкриття та експлуатацію митного складу ПрАТ «ІЛЛІЧІВСЬКЗОВНІШТРАНС» строк зупинення дії Дозволу № М/0048/V/03 продовжено до 21.04.2025.

Позивач вважає, що Наказ № 133 від 20.02.2025р. «Про зупинення дії дозволу на відкриття та експлуатацію митного складу» є протиправним та за його скасуванням звернувся до суду.

Перевіряючи правомірність оскаржуваних постанов та дій відповідача, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Дослідивши адміністративний позов, відзив, відповідь на відзив та інші надані до суду письмові докази, оцінивши правові позиції та пояснення представників сторін у судових засіданнях за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, заслухавши свідка, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.

Відповідно п.43 ч.1 ст.4 МК України (чинний на час спірних правовідносин) посадові особи підприємств - керівники та інші працівники підприємств (резиденти та нерезиденти), які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов`язків відповідають за додержання такими підприємствами вимог, встановлених цим Кодексом, законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України, укладеними у встановленому законом порядку.

Згідно ст.74 МК України імпорт (випуск для вільного обігу) - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України.

Статтею 21 МК України передбачено, що митний склад - це митний режим, відповідно до якого іноземні або українські товари зберігаються під митним контролем із умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до ст. 255 МК України митне оформлення завершується протягом чотирьох робочих годин з моменту пред`явлення органу доходів і зборів товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають митному оформленню (якщо згідно з цим Кодексом товари, транспортні засоби комерційного призначення підлягають пред`явленню), подання митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та всіх необхідних документів і відомостей, передбачених статтями 257 і 335 цього Кодексу.

Строк, зазначений у частині першій цієї статті, може бути перевищений на час виконання відповідних формальностей виключно у разі:

1) виконання митних формальностей поза місцем розташування органу доходів і зборів відповідно до статті 247 цього Кодексу;

2) підтвердженого письмово бажання декларанта або уповноваженої ним особи подати відповідно до цього Кодексу додаткові документи чи відомості про зовнішньоекономічну операцію або характеристики товару;

3) проведення досліджень (аналізу, експертизи) проб і зразків товарів, якщо товари не випускаються відповідно до частини двадцять першої статті 356 цього Кодексу;

4) виявлення порушень митних правил, якщо товари не випускаються відповідно до частини шостої цієї статті;

5) зупинення митного оформлення відповідно до Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції";

6) подання додаткових документів відповідно до частини третьої статті 53 цього Кодексу в межах передбаченого нею строку, перебіг якого припиняється з моменту отримання митницею (митним постом) таких документів чи письмової відмови декларанта або уповноваженої ним особи у їх наданні;

7) призупинення митного оформлення відповідно до статей 399 і 400 цього Кодексу.

У разі якщо товар декларується з використанням попередньої або періодичної митних декларацій, митне оформлення за цими деклараціями завершується у строк, що не перевищує чотирьох робочих годин з моменту їх подання.

Не допускається перевищення строку, зазначеного у частині першій цієї статті, у зв`язку з проведенням правоохоронними органами та підрозділами внутрішньої безпеки органів доходів і зборів спеціальних операцій, перевірок та інших заходів, які не є операціями, що здійснюються в рамках виконання процедур митного контролю.

Митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується органом доходів і зборів шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

При виявленні порушення митних правил орган доходів і зборів здійснює випуск товарів до завершення розгляду справи про таке порушення за умови, що:

1) такі товари не підлягають конфіскації і не будуть потрібні надалі у процесі провадження у справі як докази;

2) декларант сплачує всі митні платежі або забезпечує їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу.

Згідно ст.343 МК України огляд територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних складів, магазинів безмитної торгівлі, територій вільних митних зон та інших місць, де знаходяться товари, транспортні засоби комерційного призначення, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою покладено на митні органи (крім житла громадян), може здійснюватися посадовими особами митного органу за письмовим рішенням керівника цього органу або особи, яка виконує його обов`язки, з метою:

1) перевірки законності ввезення товарів, транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України, дотримання порядку їх ввезення, а також правильності нарахування та повноти сплати митних платежів;

2) перевірки відповідності фактичної кількості ввезених товарів, транспортних засобів комерційного призначення відомостям, заявленим у митній декларації;

3) перевірки дотримання встановлених цим Кодексом та іншими законами України правил провадження діяльності, контроль за якою покладено на митні органи.

Огляд проводиться після пред`явлення особі, у володінні (користуванні) якої перебуває територія, особі, відповідальній за експлуатацію складу організації - отримувача гуманітарної допомоги, утримувачеві складу тимчасового зберігання, митного складу, магазину безмитної торгівлі, вільної митної зони або уповноваженій ним особі відповідного рішення та службового посвідчення посадової особи митного органу.

Огляд повинен здійснюватися не більш як протягом одного дня, якщо інше не встановлено законодавством.

За результатами огляду складається акт, один примірник якого вручається відповідно особі, у володінні (користуванні) якої перебуває територія, особі, відповідальній за експлуатацію складу організації - отримувача гуманітарної допомоги, утримувачеві складу тимчасового зберігання, митного складу, магазину безмитної торгівлі або уповноваженій ним особі, керівникові чи заступнику керівника органу управління відповідної спеціальної (вільної) економічної зони. Форма такого акта затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до ст.404 МК України до видів діяльності, контроль за провадженням яких здійснюється органами доходів і зборів, належать:

1) митна брокерська діяльність;

2) відкриття та експлуатація магазину безмитної торгівлі;

3) відкриття та експлуатація митного складу;

4) відкриття та експлуатація вільної митної зони комерційного або сервісного типу;

5) відкриття та експлуатація складу тимчасового зберігання;

6) відкриття та експлуатація вантажного митного комплексу.

Згідно ст. 405 МК України на провадження видів діяльності, зазначених у статті 404 цього Кодексу, надаються дозволи. Підприємства, які отримали такі дозволи, включаються до відповідних реєстрів, які ведуться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, відповідно до статті 415 цього Кодексу. Таким підприємствам видаються витяги із зазначених реєстрів.

Набуття права на провадження видів діяльності, зазначених у статті 404 цього Кодексу, без отримання відповідного дозволу не допускається, за винятком випадків, передбачених главою 2 цього Кодексу.

Статтею 406 МК України передбачено , що дозвіл на здійснення митної брокерської діяльності, відкриття та експлуатацію магазину безмитної торгівлі надається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, разом із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері захисту державного кордону.

Дозволи на провадження видів діяльності, зазначених у пунктах 3-6 статті 404 цього Кодексу, надаються митницями, в зонах діяльності яких розташовані відповідні території, приміщення, резервуари, холодильні чи морозильні камери, криті чи відкриті майданчики, які можуть використовуватися при провадженні цих видів діяльності, в порядку, визначеному цим Кодексом, з обов`язковим подальшим повідомленням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно ст.412 МК України дозволи можуть бути анульовані або їх дія може зупинятися на строк до 30 днів органами, уповноваженими надавати ці дозволи.

Дія дозволу зупиняється:

1) у разі невиконання підприємством вимог, встановлених цим Кодексом, актами Кабінету Міністрів України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, - в межах строку, встановленого частиною першою цієї статті, але не більше, ніж до моменту виконання цих вимог;

2) у разі закінчення строків дії договорів оренди територій, приміщень, резервуарів, холодильних чи морозильних камер, критих чи відкритих майданчиків, які використовуються при провадженні видів діяльності, зазначених у статті 404 цього Кодексу, якщо такі договори укладалися;

3) за заявою підприємства, якому надано дозвіл.

Дозвіл анулюється:

1) у разі неусунення підприємством обставин, зазначених у пунктах 1 або 2 частини другої цієї статті, протягом 30 днів, наступних за днем зупинення дії дозволу;

2) у разі повторного протягом року виникнення підстав для зупинення дії дозволу, які призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

3) за заявою підприємства, якому надано дозвіл;

4) у разі припинення підприємства, якому надано дозвіл;

5) у разі встановлення факту надання особою під час отримання дозволу недостовірної інформації;

6) у разі анулювання іншого дозволу, наявність якого є необхідною відповідно до статті 408 цього Кодексу.

Про зупинення дії або анулювання дозволу органами, зазначеними у статті 406 цього Кодексу, видається наказ.

Завірена копія наказу про зупинення дії або анулювання дозволу видається заявникові або надсилається йому рекомендованим листом протягом п`яти робочих днів з дати видання такого наказу.

Оскарження наказу про зупинення дії чи про анулювання дозволу здійснюється у порядку, встановленому законом.

Згідно ст.415 МК України реєстри підприємств, яким надаються дозволи центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстри підприємств, які провадять види діяльності, зазначені у статті 404 цього Кодексу, та забезпечує їх оприлюднення.

Відповідно ст.458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає у разі, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.

Згідно ст.459 МК України Адміністративна відповідальність за порушення митних правил встановлюється цим Кодексом.

Суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.

Відповідно ст.478 МК України проведення з товарами, що зберігаються в режимі митного складу на митних складах, операцій, передбачених частиною другою статті 127 цього Кодексу, без дозволу органу доходів і зборів - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Зміна стану товарів, що зберігаються в режимі митного складу на митних складах, без дозволу органу доходів і зборів, невжиття передбачених частиною п`ятою статті 129 цього Кодексу заходів щодо товарів, строк зберігання яких в режимі митного складу закінчився, а так само порушення встановленого частиною другою статті 429 цього Кодексу строку розпорядження товарами, які зберігаються на митному складі, у разі анулювання дозволу на відкриття та експлуатацію цього складу - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Видача без дозволу органу доходів і зборів або втрата товарів, що зберігаються в режимі митного складу на митних складах, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ст.488 МК України провадження у справі про порушення митних правил вважається розпочатим з моменту складення протоколу про порушення митних правил.

Відповідно ст.489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст.494 МК України про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа органу доходів і зборів, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Протокол про порушення митних правил повинен містити такі дані:

1) дату і місце його складення;

2) посаду, прізвище, ім`я, по батькові посадової особи, яка склала протокол;

3) необхідні для розгляду справи відомості про особу, яка притягується до відповідальності за порушення митних правил, якщо її встановлено;

4) місце, час вчинення, вид та характер порушення митних правил;

5) посилання на статтю цього Кодексу, що передбачає адміністративну відповідальність за таке порушення;

6) прізвища та адреси свідків, якщо вони є;

7) відомості щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів, вилучених згідно із статтею 511 цього Кодексу;

8) інші необхідні для вирішення справи відомості.

Протокол підписується посадовою особою, яка його склала. Якщо при складенні протоколу була присутня особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, протокол підписується і цією особою, а за наявності свідків - і свідками.

Якщо особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, відмовляється підписати протокол, до протоколу вноситься відповідний запис. Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, має право дати пояснення та висловити зауваження щодо змісту протоколу, а також письмово викласти мотиви своєї відмови від підписання протоколу. Власноручно викладені цією особою пояснення додаються до протоколу, про що до протоколу вноситься відповідний запис із зазначенням кількості аркушів, на яких подано такі пояснення.

У разі складення протоколу особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, роз`яснюються її права, передбачені статтею 498 цього Кодексу, та повідомляється про можливість припинення провадження у справі про порушення митних правил шляхом компромісу, про що до протоколу вноситься відмітка, яка підписується цією особою.

У разі потреби в протоколі зазначаються також місце, дата і час розгляду справи про порушення митних правил.

Протокол складається у двох примірниках, один з яких вручається під розписку особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил.

У разі відмови особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, одержати примірник протоколу до протоколу вноситься відповідний запис, який підписується посадовою особою органу доходів і зборів, яка склала протокол, та свідками, якщо вони є, після чого зазначений примірник протягом трьох робочих днів надсилається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, за повідомленою нею або наявною в митниці адресою (місце проживання або фактичного перебування). Протокол вважається врученим навіть у разі, якщо особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, не перебувала за повідомленою нею адресою або місце проживання чи фактичного перебування, назване нею, є недостовірним.

Протокол, а також вилучені товари, транспортні засоби комерційного призначення та документи, зазначені в протоколі, передаються до митниці, в зоні якої виявлено порушення митних правил.

Згідно ст. 522 МК України справи про порушення митних правил, передбачені статтями 468-470, 474, 475, 477-481, 485 цього Кодексу, розглядаються органами доходів і зборів.

Справи про порушення митних правил, передбачені статтями 471-473, 476, 482-484 цього Кодексу, а також усі справи про порушення митних правил, вчинені особами, які не досягли 18-річного віку, розглядаються місцевими судами (суддями).

Відповідно ст.527 МК України у справі про порушення митних правил орган доходів і зборів або суд (суддя), що розглядає справу, виносить одну з таких постанов:

1) про проведення додаткової перевірки;

2) про накладення адміністративного стягнення;

3) про закриття провадження у справі.

У постанові про проведення додаткової перевірки зазначаються конкретні суб`єкти, завдання та строки перевірки. Ці дії не повинні порушувати права громадянина, шкодити господарській діяльності юридичної особи.

Відповідно до пунктів 5.1-5.6 розділу 5 Порядку надання складським об`єктам статусу «Митний склад» та позбавлення такого статусу, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2012 № 835 (далі - Порядок № 835) дія Дозволу може бути зупинена митницею у випадках та у порядку, що встановлені статтею 412 Митного кодексу України.

Невиконання підприємством вимог, встановлених Митним кодексом України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів, фіксується шляхом складання протоколу та/або акта, складання якого передбачено статтею 343 Митного кодексу України.

Наказ митниці про зупинення дії Дозволу повинен містити:

1) причини та строк зупинення;

2) вимогу до утримувача МС щодо усунення недоліків із зазначенням відповідно до Митного кодексу України кінцевої дати усунення таких недоліків (крім випадку зупинення дії Дозволу за заявою утримувача МС);

3) попередження про подальше анулювання Дозволу у разі невиконання вимог, зазначених у цьому наказі (крім випадку зупинення дії Дозволу за заявою утримувача МС).

Завірена копія наказу про зупинення дії Дозволу видається або надсилається у порядку та строки, встановлені в частині п`ятій статті 412 Митного кодексу України.

При зупиненні дії Дозволу до Реєстру МС посадовою особою митниці вноситься така інформація:

причини та строк зупинення;

реквізити наказу митниці про зупинення дії Дозволу.

Розміщення нових партій товарів на МС у разі зупинення дії Дозволу не дозволяється.

У разі виявлення утримувачем МС бажання відновити дію Дозволу (у разі зупинення дії Дозволу за заявою цього утримувача МС) або після усунення порушень та недоліків утримувач МС звертається із заявою до митниці з проханням провести огляд територій і приміщень МС. За результатами огляду оформлюється акт, складання якого передбачено статтею 343 Митного кодексу України.

У разі виявлення відповідності МС вимогам цього Порядку митниця наступного робочого дня після складання акта видає наказ про визнання таким, що втратив чинність, наказу про зупинення дії Дозволу. У Реєстрі МС робиться відмітка про скасування зупинення дії Дозволу і вказуються реквізити наказу митниці про визнання таким, що втратив чинність, наказу про зупинення дії Дозволу. Дата наказу митниці про визнання таким, що втратив чинність, наказу про зупинення дії Дозволу є кінцевою датою зупинення дії Дозволу.

Відповідно до пунктів 6.1 - 6.8 розділу 6 Порядку № 835 дозвіл може бути анульованим у випадках та у порядку, встановлених статтею 412 Митного кодексу України.

Анулювання Дозволу оформлюється наказом митниці, в якому мають бути викладені підстави для такого анулювання.

Наступного дня після підписання наказу щодо анулювання Дозволу митниця електронною поштою направляє копію цього наказу до ДФС для виключення з Реєстру такого МС.

МС виключається з Реєстру МС шляхом внесення посадовою особою ДФС реквізитів листа (подання) та наказу митниці щодо анулювання Дозволу. Дата наказу митниці щодо анулювання Дозволу є датою анулювання цього Дозволу. У Реєстрі МС вказується також кінцева дата переміщення товарів з МС (протягом 30 днів з дня анулювання Дозволу згідно з частиною другою статті 429 Митного кодексу України).

Оскарження наказу митниці про анулювання Дозволу здійснюється у порядку, встановленому законом.

У разі скасування судом наказу митниці про анулювання Дозволу такий МС поновлюється у Реєстрі МС шляхом скасування наказу митниці щодо анулювання цього Дозволу (вказуються реквізити судового рішення).

У разі анулювання Дозволу розміщення нових партій товарів на такий МС не дозволяється.

Реєстраційний номер МС після виключення з Реєстру МС повторно не використовується.

З доповідної записки управління забезпечення митного контролю та оформлення Одеської митниці від 18.02.2025 № 17-01/17-01/8272 вбачається, що на виконання наказу Одеської митниці від 20.11.2024 № 737 «Про огляди територій і приміщень митних складів, складів тимчасового зберігання, центральних сортувальних станцій та місця міжнародного поштового обміну» 18.12.2024 проведено огляд приміщення МС та прилеглої території до МС ПрАТ «ІЛЛІЧІВСЬЗОВНІШТРАНС», про що складено акт № 54 про проведення огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних складів, магазинів безмитної торгівлі, територій вільних митних зон та інших місць, де знаходяться товари, транспортні засоби комерційного призначення, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою покладено на митні органи від 18.12.2024.

Під час проведення перевірки складського об`єкту, станом на дату здійснення огляду, комісією встановлені порушення з боку утримувача МС ПРАТ «ІЛЛІЧІВСЬКЗОВНІШТРАНС» вимог Порядку надання складським об`єктам статусу «митний склад» та позбавлення такого статусу, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2012 № 835 (із змінами), а саме:

- утримувачем митного складу не забезпечено зберігання відеоінформації з дати поновлення дії Дозволу № M/0048/V/03.

Також комісією було встановлено, що на митному складі продовжує знаходиться товар «Приймально-передавальні базові станції» (вага 149,14 т, фактурна вартість 320506,19 тис. грн), термін зберігання якого закінчився.

Відповідно до статті 19-5 Кодексу Одеська митниця листом від 08.01.2024 № 7.10-2/17-01/13/389 проінформувала утримувача МС про намір прийняття несприятливого рішення щодо зупинення дії дозволу на відкриття та експлуатацію митного складу № М/0048/V/03 (далі - Дозвіл), наданого ПрАТ «ІЛЛІЧІВСЬКЗОВНІШТРАНС» на строк, визначений статтею 19-16 Кодексу.

Листом від 17.01.2024 № 6 (вх. Одеської митниці № 1354/13/7.10-3 від 17.01.2024) ПрАТ «ІЛЛІЧІВСЬКЗОВНІШТРАНС» інформує Одеську митницю про проведені ремонтні роботи з усунення розриву кабелю та заміни відеокамери.

Станом на 18.02.2025 товар «Приймально-передавальні базові станції XW6408-18» продовжує зберігатись на MC ПрАТ «ІЛЛІЧІВСЬКЗОВНІШТРАНС» з порушенням вимог Кодексу.

Вказана доповідна записка містить чіткий перелік допущених Позивачем порушень, про які зазначалося вище, зокрема, вимог Порядку надання складським об`єктам статусу «митний склад» та позбавлення такого статусу, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2012 № 835 (із змінами).

В спірному наказі Одеської митниці від 20.02.2025 № 133 «Про зупинення дії дозволу на відкриття та експлуатацію митного складу» зазначено, що дозвіл № М/0048/V/03 зупинено на підставі доповідної записки управління забезпечення митного контролю та оформлення Одеської митниці від 18.02.2025 № 17-01/17-01/8272.

До суду не надано доказів реального усунення виявлених порушень зазначених в акті Одеської митниці від 18.12.2024 року № 54 «Про проведення огляду територій і приміщень складів тимчасового зберігання, митних складів, спеціальних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де перебувають або можуть перебувати товари й транспортні засоби, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою покладено законом на митні органи» та додатку до нього.

Згідно із ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Також суд звертає увагу сторін, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, № 4241/03, від 28.10.2010).

З огляду на зазначене та беручи до уваги докази, наявні у матеріалах справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач діяв правомірно та відповідно до норм чинного законодавства, а тому вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

З огляду на викладене судом встановлено, що оскаржуваний наказ прийнято відповідно до норм чинного законодавства та скасуванню не підлягає.

Згідно ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно ч.ч.1,3 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної заяви, судові витрати не підлягають відшкодуванню.

З приводу клопотання відповідача про розгляд справи у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін суд зазначає, що відповідно до ч.1-3 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч.3 ст.257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно із п.10 ч.6 ст.12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Отже, суд наділений повноваженнями, врахувати всі складники, наведені ч.3 ст.257 КАС України, та самостійно визнати справу такою, що має незначну складність.

При відкритті провадження, суд дійшов висновку, що справу за позовом можливо розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, а також, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ч.6 ст.262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

З огляду на те, що матеріали справи свідчать про те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності, малозначним, не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, тому в задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні клопотання Одеської митниці (вул.Івана та Юрія Лип, 21-А, м.Одеса, 65078) про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін - відмовити.

У задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства «Іллічівськзовніштранс» (вул.Промислова,7, м.Чорноморськ, Одеська область, 68000) до Одеської митниці (вул.Івана та Юрія Лип,24-А, м.Одеса, 65078) про визнання протиправним та скасування наказу №133 від 20.02.2025 року «Про зупинення дії дозволу на відкриття та експлуатацію митного складу» - відмовити.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст. 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили згідно з приписами ст.255 КАС України.

Суддя К.С. Єфіменко

.