Рішення № 128735745, 08.07.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/1472/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2025 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Василяки Д.К.,

за участі: секретаря судового засідання Рудого В.А.,

представника позивача не з`явився

представника відповідача не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Аквафрост (вул. Центральна, буд. 1-Е, м. Чорноморськ, с. Бурлача Балка, 68001, код ЄДРПОУ 33798852) до Волинської митниці (відокремлений підрозділ Держмитслужби України) (вул. Призалізнична, буд. 13, с. Римачі (3), Любомльський район, Волинська область, 44350 код ЄДРПОУ ВП 43958385) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Аквафрост до Волинської митниці (відокремлений підрозділ Держмитслужби України) в якому позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці (відокремлений підрозділ Держмитслужби України) про коригування митної вартості товарів № 205140/2024/000347/2 від 26.11.2024 р.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що в межах Контракту від 25.08.2022 р. року ТОВ «Аквафрост» імпортував на митну територію України в листопаді 2024 року товар № 1 філе хека Landfrozen (Merluccius Hubbsi) розмір 60-200 гр. не солоний, без харчових добавок, приправ та інших інгрідієнтів, без складових сумішей, тепловій та кулінарній обробці не піддавався, без консервантів 4515 кг. Дата виробництва 05,06/2024, термін придатності 05,06/2026. Виробник Dalsur S.A., AR., товар №2 - філе хека Landfrozen (Merluccius Hubbsi) розмір 120-200 гр., не солоний, без харчових добавок, приправ та інших інгрідієнтів, без складових сумішей, тепловій та кулінарній обробці не піддавався, без консервантів 14994 кг. Дата виробництва 05,06/2024, термін придатності 05,06/2026. Виробник Dalsur S.A., AR., 26.11.2024 року уповноважена Позивачем особа (ПП «Респект Брок») звернулося до відділу митного оформлення № 1 митного поста "Луцьк" UA205140 з електронною митною декларацією (ЕМД) № 24UA205140074563U6 та пакетом документів для митного оформлення товару. Однак, в оформленні зазначеної електронної митної декларації Відповідачем було відмовлено, в зв`язку із незгодою співробітників Відповідача із заявленою митною вартістю Товару про, що 26.11.2024 р. було складено картку відмови № UA205140/2024/003132 та ухвалено рішення про коригування митної вартості товарів № UA205140/2024/000347/2. Митну вартість товару Відповідачем було визначено на підставі резервного методу. Позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України на підтвердження заявленої ним митної вартості товару було надано повний пакет документів у відповідності до переліку, закріпленого ч. 2 ст. 53 МК України. позивач вважаючи протиправним рішення Волинської митниці (відокремлений підрозділ Держмитслужби України) про коригування митної вартості товарів № 205140/2024/000347/2 від 26.11.2024 р у зв`язку із чим звернувся до суду з даним позовом.

Від представника відповідача Волинської митниці (відокремлений підрозділ Держмитслужби України) надійшов відзив на позовну заяву в якому вважає, що вимоги викладені в позовній заяві є безпідставними та не підлягають задоволенню. Відповідач зазначає, що у відповідності до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 року №651, ст.257 Митного кодексу України для митного оформлення товарів декларантом було подано МД 24UA205140074563U6 від 26.11.2024 року на товар: 1.«філе хека Landfrozen(Merluccius Hubbsi) розмір 60-200гр.не солений,без харчових добавок,приправ та інших інридієнтів,без складових сумішей,тепловій та кулінарній обробці не піддавався,без консервантів -4515кг.дата виробництва -05,06/2024термін придатності - 05,06/2026Виробник-Dalsur S.A.,AR.торговельна марка-нема даних.»; 2. «.філе хека Landfrozen (Merluccius Hubbsi) розмір 120-200гр. не солений,без харчових добавок,приправ та інших інридієнтів,без складових сумішей,тепловій та кулінарній обробці не піддавався,без консервантів -14994кг. дата виробництва -05,06/2024 термін придатності - 05,06/2026 Виробник-Dalsur S.A.,AR. торговельна марка-нема даних». На етапі перевірки правильності визначення митної вартості (п.4.5.10 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №631 (далі - Порядок №631) ввезених позивачем товарів з`ясовано, що митну вартість заявлено позивачем за першим методом визначення митної вартості (за ціною угоди), про що свідчить інформація, внесена до гр.43 МД. Разом із вищевказаною декларацією декларантом на підтвердження заявленої митної вартості товару подано документи, визначені ст.335 МК України, згідно Класифікатору документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 року №1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій», які вказані у гр.44 поданої МД. Так, під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару встановлено, що митна вартість товару 1, 2, який ввозиться на митну територію України за МД 24UA205140074563U6 від 26.11.2024 року, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, а саме: Сума витрат відповідно рахунка-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг №VPO19687 від 22.11.2024 та транспортного документа № HLBU9913026 становить 1542,53євро. До митного оформлення заявлена сума транспортних витрат 1114,01євро, відсутні відомості щодо транспорту № HLBU9913026. Прайс-лист товару б/н від 01.08.2024 є пропозицією експортера Compania Sudamericana De Alimentos Sociedad Limitada на найменування товарів, поданих до митного оформлення, інформацію від виробника виробника-Dalsur S.A.AR не надано. Відповідно до VII статті ГАТТ прайс-лист повинен бути виданий виробником товару для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу. Відповідач вважає, що вищевказані розбіжності слугувала беззаперечною підставою для сумніву митниці щодо достовірності заявлених відомостей про митну вартість товару. Крім того, зазначаємо, що за МД № 24UA205140074563U6 від 26.11.2024 року відбулось автоматичне спрацювання профілів ризику АСУР, які передбачали необхідність проведення більш детальної перевірки поданих декларантом документів на предмет можливого заниження митної вартості товару. Декларант надав додаткові документи: банківський платіжний документ №28 від 05.09.2024. Декларант не надав витребовуваних додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, про що повідомив листом б/н від 26.11.2024. Декларантом не надано пояснень розбіжностей в транспортних (перевізних) документах. У зв`язку із неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а та методу 2б з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в та методу 2г з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості для митного органу та декларанта, митну вартість товару визначено за резервним методом згідно статті 64 МК України та у відповідності до наказу ДМСУ № 476 від 01.07.2021 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо посадових осіб митних органів з аналізу виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначенням митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України», Волинською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA205140/2024/000347/2 від 26.11.2024 року, згідно якого митну вартість товару визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, згідно рівня раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостей, інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме товари на рівні: товар №1 5,0101дол.США/кг за МД №UA209170/2024/095424 від 11.11.2024, товар №2 5,07дол.США/кг за МД №UA209170/2024/093571 від 05.11.2024. Митницею за основу для коригування митної вартості взято вартість товару «філе хека…» з врахуванням найменування, розмірного ряду, країни походження, умов поставки та обсягу ввезеної партії. Декларантом вказаний товар оформлено у вільний обіг згідно МД № 24UA205140074775U3 від 27.11.2024 року з наданням гарантій, передбачених ч.7 ст.55 МК України. Відповідач вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000347/2 від 26.11.2024 року є таким, що прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства, положень Митного кодексу та Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, а тому є законним та обґрунтованим.

За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 262 КАС України.

Ухвалою суду від 09.04.2025 року призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 24.04.2025 року задоволено клопотання представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 30.04.2025 року відкладено судове засідання до 09 травня 2025 року о 11 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 09.05.2025 року закрито підготовче провадження у справі, справу призначено для розгляду по суті на 10.06.2025 року.

30.06.2025 у судовому засіданні, на підставі статті 227 КАС України, після судових дебатів, суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та відклав його ухвалення та проголошення до 07.07.2025 року.

До судового засідання учасники процесу не з`явились, повідомлялись належним чином та завчасно.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та вступні слова сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке: між компанією «Compania Sudamericana De Alimentos Sociedad Limitada», (Шапела, Іспанія) (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аквафрост» - (Покупець), укладений зовнішньоекономічний договір (контракт) № 25/08/22-101 від 25.08.2022 року, в якому визначені загальні умови поставки товарів.

Згідно п. 4.1. контракту - ціна на поставлений товар, узгоджується сторонами, зазначається в інвойсі на кожну поставку товару.

На виконання умов вищевказаного контракту видано інвойс № CSA24/770 від 16.09.2024 року, в якому сторонами погоджено вартість поставленого товару.

26.11.2025 року на підставі договору № 25/08/22-101 від 25.08.2022 року декларантом позивача подано до відповідача митну декларацію № 24UA205140074563U6 з метою митного оформлення імпортованого товару.

У графі 31 Митної декларації вказаний опис товару 1. «філе хека Landfrozen(Merluccius Hubbsi) розмір 60-200гр.не солений,без харчових добавок,приправ та інших інридієнтів,без складових сумішей,тепловій та кулінарній обробці не піддавався,без консервантів -4515кг.дата виробництва -05.06.2024 термін придатності 05.06.2026 Виробник-Dalsur S.A.,AR.торговельна марка-нема даних.»; 2. «.філе хека Landfrozen (Merluccius Hubbsi) розмір 120-200гр. не солений,без харчових добавок,приправ та інших інридієнтів,без складових сумішей,тепловій та кулінарній обробці не піддавався,без консервантів -14994кг. дата виробництва -05.06.2024 термін придатності 05.06.2026 Виробник-Dalsur S.A.,AR. торговельна марка-нема даних.

Митна вартість товару була визначена за ціною контракту.

Разом з митною декларацією декларантом було подано наступні документи: Рахунок-фактура (invoice) (proforma invoice) №EXPO 4171 вiд 15.08.2024; Рахунок-фактура (invoice) (commercial invoice) №CSA24/770 вiд 16.09.2024; Додаток до інвойсу №CSA24/770 вiд 16.09.2024; Автотранспортна накладна (Road consignment note) №б/н від 22.11.2024; Сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) №014495 від 30.09.2024; міжнародний ветеринарний сертифікат або ветеринарне свідоцтво (Veterinary certificate) LT 0364205/1416 від 22.11.2024; декларація виробника CSA24/770 від 16.09.2024; платіжний документ, що підтверджує вартість товару 710156628.060924 від 06.09.2024р; платіжний документ, що підтверджує вартість товару №28 від 05.09.2024р; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №703 від 25.11.2024р; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №VPO19687 від 22.11.2024р; довідка, що підтверджує вартість перевезення товару № 121 від 25.11.2024; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № 25/08/22- 101 від 25.08.2022; Сертифікат якості б/н від 20.09.2024р; Прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 01.08.2024р; Договір про співробітництво №24LOG08/38 від 01.08.2024р.; Договір про перевезення №25/06/2024 від 25.06.2024р; заявка на перевезення №383 від 21.11.2024р; пакувальний лист №1003230-103040; митна декларація країни відправлення №24LTLU90001C82A3A0 від 22.11.2024р.; договір про надання послуг митного брокера № 80 від 08.07.2024; - Лист від ПП «Респект Брок» від 26.11.2024р; інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими держ. органами № 12174564 від 25.11.2024.

Митним органом було зобов`язано декларанта протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; транспортні (перевізні) документи; якщо здійснювалось страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Декларант надав додаткові документи: банківський платіжний документ №28 від 05.09.2024.

Декларант не надав витребовуваних додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, про що повідомив листом б/н від 26.11.2024.

26.11.2025 року Волинською митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000347/2.

У вказаному рішенні про коригування заявленої митної вартості товарів зазначено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів в поданих до митного оформлення товарів за митною Декларацією № 24UA205140074563U6 документи містять розбіжності, зокрема: сума витрат відповідно рахунка-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг №VPO19687 від 22.11.2024 та транспортного документа № HLBU9913026 становить 1542,53євро. До митного оформлення заявлена сума транспортних витрат 1114,01євро, відсутні відомості щодо транспорту № HLBU9913026. Прайс-лист товару б/н від 01.08.2024 є пропозицією експортера Compania Sudamericana De Alimentos Sociedad Limitada на найменування товарів, поданих до митного оформлення, інформацію від виробника виробника-Dalsur S.A.AR не надано. Відповідно до VII статті ГАТТ прайс-лист повинен бути виданий виробником товару для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу.

27.11.2025 року Волинською митницею оформлена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205140/2024/003132, в якій зазначено про прийняття рішення про коригування митної вартості товарів.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до положень статті 318 МК України, митний контроль передбачає виконання органами доходів та зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статями 49, 50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (далі - ГААТ).

Згідно з частиною другою статті VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Частинами 4, 5 ст. 58 МК України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. При цьому, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати з органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно статті 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 2 статті 53 МК України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою статті 53 МК України передбачено, що у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

З аналізу частин 1, 2 ст.53 МК України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом органу доходів та зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011р. №3018-VI Про внесення змін до Закону України Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Частиною 4 статті 53 МК України визначено, що у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Частиною п`ятою статті 53 МК України чітко та імперативно визначено, що митним органом забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Враховуючи вищевикладене, аналіз положень ч.3 ст.53, ч. 1, 2 та 5 ст.54, ст.58 МК України дає підстави для висновку про те, що орган доходів та зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України, адже такі вади не дозволяють органу доходів та зборів законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості, здійсненої декларантом.

Відповідно до ч. 3, 4 ст.53 МК України право митного органу на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах, поданих для митного оформлення згідно частини другої статті 53 МК України, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.

Так, процедура витребування органом доходів та зборів додаткових документів з урахуванням вимог чинного законодавства має визначені умови та послідовність - витребування додаткових документів має місце виключно з підстав існування у контролюючого органу обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. У свою чергу, митниця має вказати, які саме відомості у поданих документах викликають сумнів. Витребування додаткових документів за переліком ч. 3 ст. 53 МК України можливе за умови зазначення митницею того, який саме документ є необхідним та які конкретно відомості такий документ має підтвердити. Тобто витребування всіх документів, передбачених частиною 3 статті 53 МК України, можливе за умови надання митницею пояснень щодо кожного з документів.

Митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Тобто, наведені приписи зобов`язують відповідача зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

У свою чергу, не наведення відповідачем в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Аналогічна позиція висловлена Верховним судом України, зокрема, у постановах від 31.03.2015 року у справі №21-127а15, від 30.06.2015 року у справі № 21 -591 аі5 (814/283/14), Верховним Судом, зокрема, постановах від 20.02.2018 року № 826/997/16, від 20.02.2015 року № 826/8799/16, від 17.04.2018 року № 815/329/17, від 14.09.2018 року №821/1617/17.

Щодо твердження відповідача в оскаржуваному рішенні про те, що сума витрат відповідно рахунка-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг №PO19687 від 22.11.2024 та транспортного документа № HLBU9913026 становить 1542,53 євро. До митного оформлення заявлена сума транспортних витрат 1114,01 євро, відсутні відомості щодо транспорту № HLBU9913026, суд зазначає таке.

Так, декларантом заявлені експедиційні витрати згідно наданого рахунка-фактури (інвойсу) № PO19687 від 22.11.2024 року відповідно договору про співробітництво № 24LOG08/38 від 01.08.2024 року.

Відповідно до матеріалів справи до декларування було заявлено частину партії товару вагою брутто 20 366,00 кг згідно інвойсу № CSA24/770 вiд 16.09.2024 року з загальної ваги брутто 28200 кг).

Відповідно наданий декларантом рахунок №PO19687 від 22.11.2024 року з надання експедиційних послуг містить відомості та детальний опис наданих послуг щодо всієї партії товару на суму 1542,53 євро за 28200 кг (ваги цілого контейнера). Розрахунок вартості на суму 1114,01 євро здійснено брокером згідно формули питомої ваги.

Отже, числовий розрахунок вартості транспортних витрат у сумі 1114,01 євро наведено позивачем правомірно, належним чином підтверджено супровідною документацією, що дає змогу перевірити повноту заявлених витрат.

Стосовно зауваження відповідача щодо того, що прайс-лист товару б/н від 01.08.2024 є пропозицією експортера Compania Sudamericana De Alimentos Sociedad Limitada на найменування товарів, наданих до митного оформлення, інформацію від виробника - Dalsur S.A.AR не надано. Відповідно до VІI статті ГАТТ прайс-лист повинен бути виданий виробником товару для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу, суд зазначає таке.

Так, стаття VІI ГАТТ не містить такого посилання та імперативного обов`язку, на яке безпідставно посилається відповідач.

Прайс-лист не є основним документом відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів.

Прайс-лист це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців.

Положеннями п.4 ч.1 ст.3 Цивільного кодексу України закріплено таку загальну засаду цивільного законодавства, як свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом та з якої випливає свобода способів ініціювання підприємницьких цивільних правовідносин, у тому числі свобода форми прайс-листа.

Актуальність цін товару може визначати лише особа (постачальник) Compania Sudamericana De Alimentos Sociedad Limitada, яка видає такий прайс-лист. Що і засвідчує своїм підписом та печаткою зміст такого документу.

Суд зазначає, що жодний нормативний акт не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів.

На законодавчому рівні відсутнє визначення складових (реквізитів) прайс-листа, а тому будь-які сумніви у правильності його складання не повинні впливати на висновок митного органу щодо необхідності коригування митної вартості товару.

Тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару.

Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10 травня 2023 року у справі № 815/1780/17; від 01 березня 2023 року у справі № 420/18880/21; від 8 грудня 2022 року у справі № 420/2792/19, від 23 жовтня 2020 року у справі № 810/690/17.

Також суд зазначає, що встановивши, що подані документи містять розбіжності, орган доходів і зборів повинен вказати, які саме з поданих декларантом документів та які саме показники цих документів містять розбіжності.

Встановивши, що подані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, орган доходів і зборів повинен вказати, які саме документи та яких саме відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, не містять подані декларантом документи.

Аналізуючи зазначені норми, Верховний Суд України у постанові від 30.06.2015 року по справі № 21-591а15 зазначив, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

За викладених вище обставин, суд погоджується з доводами позивача, що митний орган не навів доказів того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів.

Суд вважає, що у поданих до митного оформлення товарів документах відсутні розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар.

За таких обставин, у митного органу були відсутні підстави вимагати у декларанта подання додаткових документів за переліком ч.3 ст.53 МК України.

Отже, митним органом безпідставно застосовано другорядний метод визначення митної вартості товарів на підставі спірного рішення про коригування митної вартості товарів, оскільки надані декларантом документи підтверджували числове значення митної вартості товарів за ціною контракту.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно прийняв спірне рішення № 205140/2024/000347/2 від 26.11.2024 р., тому воно підлягає скасуванню, а позов ТОВ "АКВАФРОСТ" - повному задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, згідно ч.1 ст.139 КАС України, суд присуджує позивачу здійснені ним документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2567,31 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 6, 7, 9, 72, 77, 90, 139, 242-246, 255, 262, 293, 295 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Аквафрост (вул. Центральна, буд. 1-Е, м. Чорноморськ, с. Бурлача Балка, 68001, код ЄДРПОУ 33798852) до Волинської митниці (відокремлений підрозділ Держмитслужби України) (вул. Призалізнична, буд. 13, с. Римачі (3), Любомльський район, Волинська область, 44350 код ЄДРПОУ ВП 43958385) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці (відокремлений підрозділ Держмитслужби України) про коригування митної вартості товарів № 205140/2024/000347/2 від 26.11.2024 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Аквафрост за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці (відокремлений підрозділ Держмитслужби України) сплачений судовий збір в розмірі 2567,31 грн.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено та підписано 08 липня 2025 року.

Суддя Д.К. Василяка