Рішення № 128735674, 08.07.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/8472/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Василяки Д.К., розглянувши в письмовому провадженні у порядку загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Транспортна компанія Дніпротранснафта (пл. Театральна, буд. 5, м. Кам`янське, Дніпропетровська область, 51925, код ЄДРПОУ 37425507) до Одеської митниці (вул. Івана і Юрія Лип, 21-А, м.Одеса, 65078 код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправними та скасування рішення, про коригування митної вартості товарів,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Транспортна компанія Дніпротранснафта в якому позивач просить суд: визнати протиправними та скасувати Рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500080/2024/000144/1 від 25.12.2024 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 30 вересня 2024 року між позивачем ТОВ «ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ «ДНІПРОТРАНСНАФТА» (Україна, «Покупець») та компанією «KOVACSDARU DARUZASI es EPITOIPARI Kft» (Угорщина, «Продавець») укладений Контракт №30092024НU, за умовами якого Продавець зобов`язаний відвантажити (продати) Товар, а Покупець прийняти та оплатити його вартість на умовах Контракту. За даним контрактом Продавцем був поставлений товар, який надійшов на митну територію України: «Автокран самохідний на колісному ходу, бувший у використанні, призначений для вантажно-розвантажувальних, монтажно-демонтажних робіт, обладнаний одним крюком, однією лебідкою та поворотною стрілою (без подовжувача стріли), не містить в своєму складі передавачі та приймачі, приводиться в рух двигуном, який є частиною підіймального пристрою, - 1 шт. Марка FAUN Модель:-ATF 30-2 ідентифікаційний номер (номер шассі) - НОМЕР_1 Номер двигуна немає даних; Загальна кількість місць, включаючи місце водія 1; Призначення: - для вантажно-розвантажувальних, монтажно-демонтажних та інших робіт; Тип двигуна дизельний, об`ємом 9572 см3; Потужність двигуна 200 кВт; вантажопідйомність 30 тон; виліт стріли 27 м; висота гачка 42 м.; колісна формула 4х4; календарний рік виготовлення 1994 р.; - Модельний рік виготовлення 1994 р.; Власна маса 23925 кг.; не підлягає реєстрації в органах МРЕО; Виробник FAUN-Werke Karl Schmidt; торгівельна марка FAUN, країна виробництва DE; місць 1 VN.» З метою митного оформлення даного товару декларантом позивача ТОВ «Скай Трейдинг Компані» (код ЄДРПОУ 40692208, м. Одеса, вул. Церковна, буд.19) була подана електронна митна декларація №24UA500080013144U0. До митної декларації декларантом позивачем були надані всі документи, які вимагаються від декларанта за положеннями ст.53 МК України, на підтвердження заявленої митної вартості товарі: - Контракт на поставку №30092024HU від 30.09.2024 р., - Додаток до Контракту №1 від 30.09.2024 р., - Рахунок-фактура (commercial invoice) KD2024/00245 від 09.10.2024 р., - Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , - Автомобільна транспортна накладна СМR № 453943 від 21.11.2024 р. - Платіжна інструкція в іноземній валюті №598 від 09.10.2024 р., - Платіжна інструкція в іноземній валюті №602 від 15.10.2024 р., - Довідка про транспортні витрати №10/12/2 від 10.12.2024 року, - Копія митної декларації країни відправлення 24HU8110102D2E4C12 від 30.10.2024 р. - Та інші документи на підтвердження відомостей, наведених в митній декларації. Перелік доданих документів зазначений в графі 44 Митної декларації №24UA500080013144U0. Жодних розбіжностей не міститься у наданих декларантом документах, і всі складові митної вартості товару підтверджуються належним чином доданими до митної декларації документами. Проте відповідачем Одеською митницею не зареєстровано дану декларацію, а прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500080/2024/000144/1 від 25.12.2024 року. В зазначеному рішенні відповідача загальна митна вартість товару була скоригована шляхом збільшення з заявленої декларантом загальної митної вартості товару в розмірі 20300,00 євро (графа 28 Рішення «розрахована декларантом митна вартість») до 51000,00 євро (графа 30 Рішення «коригування»). На підставі рішення про коригування митної вартості видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску, пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500080/2024/000458. З метою випуску товару у вільний обіг декларант позивача подала до Одеської митниці митну декларацію з уточненою митною вартістю товарів №24UA500080013147U7, що прийнята митницею до оформлення 25.12.2024 року. В зазначеній митній декларації було вказана вартість товару, визначена в оскаржуваному Рішенні Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500080/2024/000144/1 від 25.12.2024 року. Позивач не погоджується з рішенням відповідача про коригування митної вартості товару, як таким, що є необґрунтованим та суперечить митним нормам діючого законодавства, у зв`язку із чим звернувся до суду з даним позовом.

За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 262 КАС України.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в яких не погоджується з заявленими позовними вимогами, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню та зазначає, що як свідчать фактичні обставини справи, декларантом позивача для здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці подана митна декларація (МД) № 24UA500080013144U0 від 25.12.2024, відповідно до якої за умовами поставки EXW на митну територію України надійшов товар ТОВ «ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ «ДНІПРОТРАНСНАФТА», а саме: 1. Автокран самохідний на колісному ходу, бувший у використанні, призначений для вантажнорозвантажувальних, монтажно-демонтажних робіт, обладнений 1 крюком, 1 лебідкою та поворотною стрілою,(без подовжувача стріли) не містить в своєму складі передевачі та приймачі, приводиться в рух двигуном який є частиною підіймального пристрою,-1 шт. -Марка: - FAUN-Модель:- ATF 30-2-Ідентифікаційний номер (номер шасі)- WFN2RTFN4R4030153;-Номер двигуна - немає даних;-Загальна кількість місць, включаючи місце водія -1;-Призначення:-для вантажнорозвантажувальних, монтажно-демонтажних та інших робіт;-Тип двигуна - дизельний, об`ємом 9572 см3;-Потужність двигуна - 200 кВт.;- Вантажопідйомність - 30,0 тон;-Виліт стріли-27 м.;-Висота гачка-42 м.;- Колісна формула - 4х4;-Календарний рік виготовлення 1994р.;-Модельний рік виготовлення 1994р.;-Власна маса- 23925 кг.;-Не підлягає реєстрації в органах МРЕО Виробник: Faun-Werke Karl Schmidt Торгівельна марка: FAUN Країна виробництва: DE. Місць: 1 VN Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) № 24UA500080013144U0 від 25.12.2024 позивачем подані документи, які зазначені у графі 44 МД, а саме: - Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №KD2024/00245 від 09.10.2024 - Автотранспортна накладна (Road consignment note) №453943 від 21.11.2024 Документ сформований в системі «Електронний суд» 15.04.2025 3 - Платіжний документ, що підтверджує вартість товару №598 від 09.10.2024 - Платіжний документ, що підтверджує вартість товару №602 від 15.10.2024 - Документ, що підтверджує вартість перевезення товару 10/12/2 від 10.12.2024 - Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №30092024HU від 30.09.2024 - Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 30.09.2024 - Договір про надання послуг митного брокера №2007/1 від 20.07.2023 - Інші некласифіковані документи №1752-24 від 02.12.2024 - Інші некласифіковані документи Фото КТЗ від 19.12.2024 - Копія митної декларації країни відправлення №24HU8110102D2E4C12 від 30.10.2024. На виконання вимог статті 54 МКУ під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № 24UA500080013144U0 від 25.12.2024 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не містяться всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500080/2024/000144/1 від 25.12.2024, а саме: Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ подаються транспортні документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 № 599 до зазначених документів можуть належати в тому числі і калькуляція транспортних витрат, що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України. Водночас, у CMR і документі що підтверджує вартість перевезення, - зазначена інформація про географічний пункт передачі товару місто Szazhalombatta Угорщина, а в копії митної декларації країни відправлення зазначено місце знаходження товару місто Torokbalint Угорщина. Наразі, в пакеті документів відсутня інформація про маршрут перевезення на певну відстань по території Угорщини від м. Torokbalint, як зазначено в митній декларації країни відправлення, до м. Szazhalombatta, яке зазначено в п. 3.2. зовнішньоекономічної угоди як місце передачі права власності. У випадку якщо покупець бажає, то він може самостійно вжити заходів до забезпечення страхування вантажу. Документи про наявність або відсутність витрат на страхування товару покупцем до кордону України не надано. Таким чином, оскільки надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 МКУ, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості. На підставі ч.3 статті 53 МКУ, п. 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, Одеською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару; 2) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Додатково декларанта повідомлено про те, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленою ним митної вартості товарів. У своєму листі від 25.12.2024 б/н декларант зазначив, що надав вичерпний перелік наявних у нього документів. Таким чином вказані вище розбіжності усунені не були. Декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 МКУ. Частиною 1 статті 55 МКУ передбачено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Пунктами 1, 2, 3 частини 6 статті 54 МКУ встановлено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу. Отже, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) № 24UA500080013144U0 від 25.12.2024 містились розбіжності, та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Оскільки декларант надіслав електронне повідомлення в якому зазначив, що надав вичерпний перелік наявних у нього документів, то, на підставі аналізу наявної у митного органу інформації згідно з положеннями ч.1 ст.55 МКУ,- митним органом буде здійснено коригування до рівня митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, з заявленої декларантом 20300 євро/шт. до 51000євро/шт. (МД 24UA209170046413U9 від 05.06.2024 - 51000євро/шт., за інформацією з зовнішніх відкритих джерел мережі Інтернет сайт machinery.ua автокран самохідний FAUN ATF 30 -2 1994 року випуску в регіоні придбання Великобританія - 52000євро/шт.), - з урахуванням: технічних характеристик, марки і моделі, року виготовлення. Верховний Суд України в постанові від 15.10.2013 у справі № 21-270а13, в постанові від 22.10.2013 у справі 21-342а13 дійшов висновку про те, що наявність в ЄАІС інформації про іншу митну вартість ідентичних або аналогічних товарів може бути підставою для витребування у декларанта додаткових документів для підтвердження митної вартості. Верховний Суд України в постанові від 03.08.2021 у справі № 640/13657/20, дійшов висновку про те, що наявність в ЄАІС ДФС інформації про іншу митну вартість ідентичних або аналогічних товарів може бути підставою для витребування у декларанта додаткових документів для підтвердження митної вартості. Вищенаведеним спростовується доводи позивача стосовно того, що у відповідача були відсутні підстави для поглибленої перевірки поданих документів та запиту додаткових документів у декларанта. У зв`язку з вищевикладеним та у відповідності до ч. 2 ст. 55 МКУ Одеською митницею прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № UA500080/2024/000144/1 від 25.12.2024. Частиною другою статті 55 МКУ встановлено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Крім того, відповідно п. 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, які затверджені наказ Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 у графі 33 рішення зазначаються обставини його прийняття та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості. У рішенні про коригування митної вартості № UA500080/2024/000144/1 від 25.12.2024 наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цьому рішенні про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю. Враховуючи вищевикладені причини, та положення частини 6 статті 54, статті 256 МКУ, Одеською митницею була видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та роз`яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Товар, який надійшов на адресу позивача, було випущено у вільний обіг за митною декларацією (МД) №24UA500080013147U7 від 25.12.2024 за умови забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X МКУ. Сплату різниці митних платежів за митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом, при митному оформленні товарів забезпечено фінансовою гарантією у розмірі 428 654,53 грн. шляхом внесення коштів на відповідний рахунок митного органу. Таким чином, Одеська митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості товару № UA500080/2024/000144/1 від 25.12.2024 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову ТОВ «ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ «ДНІПРОТРАНСНАФТА».

Ухвалою суду від 09.04.2025 року призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 26.06.2025 року закрито підготовче провадження у справі, справу призначено для розгляду по суті на 07.07.2025 року.

Ухвалою суду від 07.07.2025 року розгляд справи продовжено в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги позову, докази, якими вони підтверджуються, суд встановив наступне: 30 вересня 2024 року між позивачем ТОВ ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ ДНІПРОТРАНСНАФТА (Україна, Покупець) та компанією KOVACSDARU DARUZASI es EPITOIPARI Kft (Угорщина, Продавець) укладений Контракт №30092024НU (надалі Контракт), за умовами якого Продавець зобов`язаний відвантажити (продати) Товар, а Покупець прийняти та оплатити його вартість на умовах Контракту.

За даним контрактом Продавцем був поставлений товар, який надійшов на митну територію України: «Автокран самохідний на колісному ходу, бувший у використанні, призначений для вантажно-розвантажувальних, монтажно-демонтажних робіт, обладнаний одним крюком, однією лебідкою та поворотною стрілою (без подовжувача стріли), не містить в своєму складі передавачі та приймачі, приводиться в рух двигуном, який є частиною підіймального пристрою, - 1 шт. Марка FAUN Модель:-ATF 30-2 ідентифікаційний номер (номер шассі) - НОМЕР_1 Номер двигуна немає даних; Загальна кількість місць, включаючи місце водія 1; Призначення: - для вантажно-розвантажувальних, монтажно-демонтажних та інших робіт; Тип двигуна дизельний, об`ємом 9572 см3; Потужність двигуна 200 кВт; вантажопідйомність 30 тон; виліт стріли 27 м; висота гачка 42 м.; колісна формула 4х4; календарний рік виготовлення 1994 р.; - Модельний рік виготовлення 1994 р.; Власна маса 23925 кг.; не підлягає реєстрації в органах МРЕО; Виробник FAUN-Werke Karl Schmidt; торгівельна марка FAUN, країна виробництва DE; місць 1 VN.».

З метою митного оформлення даного товару декларантом позивача ТОВ «Скай Трейдинг Компані» (код ЄДРПОУ 40692208, м. Одеса, вул. Церковна, буд.19) була подана електронна митна декларація №24UA500080013144U0.

До митної декларації декларантом позивачем були надані ВСІ документи, які вимагаються від декларанта за положеннями ст.53 МК України, на підтвердження заявленої митної вартості товарі: - Контракт на поставку №30092024HU від 30.09.2024 р., - Додаток до Контракту №1 від 30.09.2024 р., - Рахунок-фактура (commercial invoice) KD2024/00245 від 09.10.2024 р., - Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , - Автомобільна транспортна накладна СМR № 453943 від 21.11.2024 р. - Платіжна інструкція в іноземній валюті №598 від 09.10.2024 р., - Платіжна інструкція в іноземній валюті №602 від 15.10.2024 р., - Довідка про транспортні витрати №10/12/2 від 10.12.2024 року, - Копія митної декларації країни відправлення 24HU8110102D2E4C12 від 30.10.2024 р. - Та інші документи на підтвердження відомостей, наведених в митній декларації.

Перелік доданих документів зазначений в графі 44 Митної декларації №24UA500080013144U0.

Відповідачем Одеською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500080/2024/000144/1 від 25.12.2024 року..

В зазначеному рішенні відповідача загальна митна вартість товару була скоригована шляхом збільшення з заявленої декларантом загальної митної вартості товару в розмірі 20300,00 євро (графа 28 Рішення «розрахована декларантом митна вартість») до 51000,00 євро (графа 30 Рішення «коригування»)..

На підставі рішення про коригування митної вартості видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску, пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500080/2024/000458.

З метою випуску товару у вільний обіг декларант позивача подала до Одеської митниці митну декларацію з уточненою митною вартістю товарів №24UA500080013147U7, що прийнята митницею до оформлення 25.12.2024 року. В зазначеній митній декларації було вказана вартість товару, визначена в оскаржуваному Рішенні Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500080/2024/000144/1 від 25.12.2024 року.

Позивач, вважаючи, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, таким, що прямо суперечить нормам та вимогам Митного кодексу України, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно частини 1 статті 49 Митного кодексу України (далі МК України): митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною 1 статті 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою

Відповідно до частини 1 статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно з частиною 2 статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною 4 статті 53 МК України , у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

У частині 5 статті 53 МК України зазначено, що забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

У відповідності до частини 1 статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з частиною 2 статті 54 МК України , контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

У частині 3 статті 54 МК України зазначено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частини 6 статті 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з частиною 7 статті 54 МК України, у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно до частини 1 статті 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Згідно з частиною 2 статті 57 МК України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

У відповідності до частини 3 статті 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу .

Відповідно до частини 4 статті 57 МК України, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Згідно з частиною 2 статті 57 МК України, у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що обов`язок доведення митної ціни товару покладений на декларанта, а у митного органу, у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, є право витребувати додаткові документи.

Враховуючи зазначені норми матеріального права, суд зазначає, що сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є, зокрема, зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України заборонено.

Як встановлено судом, при перевірці митної декларації та поданих до неї документів, митний орган виявив, на його думку, наявність розбіжностей у поданих документах, та у порядку ч.2,3 ст.53,54 МК України, запитав додаткові документи, які б могли спростувати виявлені митним органом розбіжності.

Щодо зауважень митниці про зазначення пункту відправки товару (Угорщина), суд зазначає наступне.

Відповідно по положень пункту 3.2 Контракту №30092024НU від 30.09.2024 року право власності на товар переходить Покупцю в момент повної оплати на умовах EXW - 2440 Szazhalombatta, Угорщина.

Вищезазначений пункт відправки товару Szazhalombatta, Угорщина вказаний і в іншим супровідних документах на товар.

В Довідці про транспортні витрати №10/12/2 від 10.12.2024 року наявні відомості про розмір витрат в сумі 300,00 євро без ПДВ на перевезення транспортного засобу з реєстраційним номером WFN2RTFN4R4030153 з міста Szazhalombatta (Угорщина) до митного переходу Чоп (Україна).

Також в автомобільній транспортній накладній СМR № 453943 від 21.11.2024 р., що оформлена позивачем, в Графі 4 «місце та дата завантаження товару» зазначений пункт Szazhalombatta (Угорщина). На автомобільній транспортній накладній СМR № 453943 від 21.11.2024 р. наявні всі відмітки: печатка відправника, печатка позивача, штамп митного органу Угорщини, штампи митних органів України, - що свідчить про переміщення товару від відправника на адресу позивача саме за цією транспортною накладною, та відповідно і відомості, що містяться в даній накладній, відповідають фактичним обставинам справи, узгоджуються з іншими документами та не викликають сумнівів в дійсності.

Місце відправки товару Szazhalombatta (Угорщина) обумовлено фактичними даними, тому як компанія Продавець «KOVACSDARU DARUZASI es EPITOIPARI Kft» зареєстрована саме в цьому населеному пункті 2440 Szazhalombatta, Угорщина. Відповідно і склади, на яких зберігається належний компанії Продавцю товар, також знаходяться в місті Szazhalombatta, звідки і здійснювалась відправка товару на адресу позивача в Україні.

В митній декларації країни відправника 24HU8110102D2E4C12 від 30.10.2024 р. населений пункт Torokbalint зазначено в графі 30 як місце розташування митного пункту відправлення, де здійснювалось митне оформлення вивезення товару що не суперечить вищезазначеним відомостям про місце відправки товару Szazhalombatta. Як вбачається на карті Google, Torokbalint знаходиться на відстані 26 км від Szazhalombatta по шляху до міста Чоп (Україна). Тобто після завантаження товару на складі Продавця в Szazhalombatta, Угорщина, автотранспорт з товаром прибув в Torokbalint, як найближчий митний пункт, для здійснення митних формальностей та пломбування машини з товаром..

Таким чином, відомості про пункт відправки товару - Szazhalombatta (Угорщина), який зазначений позивачем в митній декларації №24UA500080013144U0, вірно прийнятий для розрахунку відстані доставки та розрахунку транспортних витрат, що відповідає фактичним обставинам справи та узгоджується з відомостями, що містяться в інших супровідних документах, долучених до митної декларації.

Відповідно відповідач не навів спростовуючих доводів про недостовірність розрахунку позивачем складових митної вартості.

Щодо зауваження відповідача про витрати на страхування до кордону України, суд зазначає наступне.

Положеннями пункту 3.2 зовнішньоекономічного Контракту №30092024НU від 30.09.2024 року передбачений перехід право власності на товар Покупцю в момент повної оплати на умовах EXW - Szazhalombatta, Угорщина.

Згідно ІНКОТЕРМС (Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати) в редакції 2000 року термін "франко-завод" EXW означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання щодо поставки, в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі і т. ін.), без здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб.

Абзац 1 Пункту 9.3 стверджує, що тільки за умовами термінів CIF і CIP продавець повинен застрахувати товар і нести витрати щодо страхування.

Відповідно до положень абзацу 12 пункту 9.3. існують тільки два терміни, пов`язані із страхуванням, як-от терміни CIF і CIP. Відповідно до них продавець зобов`язаний забезпечити страхування на користь покупця.

В інших випадках сторони самі вирішують, чи бажають вони застрахуватися та в якій мірі. Тобто на умовах поставки EXW відстуній обов`язок сторін застрахувати товар згідно ІНКОТЕРМС в редакції 2000.

Страхування товару є правом, а не обов`язком сторін міжнародних контрактів щодо купівлі/поставки товарів.

Це повністю узгоджується з нормами чинного законодавства України.

Відповідно до положень п.8 ч.2 ст.53, п.7 ч.10 ст.58 МК України декларант повинен надати страхові документи, а також документи, які містять відомості про вартість страхування, лише якщо таке страхування здійснювалося.

В даному випадку страхування товару позивачем не здійснювалося, тому до митної вартості товару не додавалася така складова, як витрати на страхування, і відповідно до митної декларації №24UA500080013144U0 позивачем не було долучено документів про страхування товару.

Оскільки умовами Контракту №30092024НU від 30.09.2024 року та умовами поставки EXW не передбачено обов`язку страхування вантажу, а сторонами страхування вантажу не здійснювалося, митниця безпідставно зазначила дану обставину в якості причин для зміни методу визначення митної вартості товару та подальшого коригування митної вартості товару.

Аналогічна правова позиція викладена в практиці Верховного Суду. Зокрема, в пункті 16 мотивувальної частини Постанови Верховного Суду від 05 травня 2021 року у справі №825/1900/17 зазначено, що оскільки умовами контракту не передбачено страхування товару, тому такі витрати та документи обґрунтовано відсутні.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що документи, подані позивачем до митного органу з метою підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів, відповідають переліку документів, встановлених ч. 2 ст. 53 МК України та не містять розбіжностей.

Відповідач, приймаючи оскаржувані рішення, не зазначив про наявність жодних розбіжностей у числових показниках сплачених декларантом сум та проігнорував подані декларантом додаткові документи та пояснення.

Відповідачем не вказано, які саме конкретні розбіжності або невідповідності в поданих позивачем до митного оформлення документах стали підставою для невизнання встановленої ним митної вартості товару, як і не наведено обставин, що вплинули на таке коригування; зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів не вбачається, який саме показник ціни придбаного товару, на думку відповідача, був сумнівним чи/або помилковим, що є підставою для визнання незаконним та скасування рішення митного органу.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 21.04.2021 року у справі №820/307/17.

При цьому суд зазначає, що витребування додаткових документів у позивача було обґрунтовано формальними підставами (всіма переліченими у ч. 3 ст. 53 МК України підставами).

При цьому, відповідачем не було зазначено яких саме відомостей не вистачає; проігноровано документи, надані позивачем, якими підтверджується як ціна товарів так і розмір фактичної сплати за такі товари; не зазначено конкретних розбіжностей щодо числових значень складових митної вартості імпортованих товарів.

Верховний Суд у постанові від 13.10.2021 р. у справі № 804/15600/15 наголосив, що витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

У цій поставної Верховний Суд звернув увагу, що витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися в правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Верховний Суд у постанові від 14.04.2021 р. у справі № 820/4849/16 назвав вимоги до запиту додаткових документів, відповідно до яких митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Верховний Суд у постанові від 21.04.2021 р. у справі №820/263/17 дійшов висновку, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

З викладеного можна дійти висновку, що відповідачем було формально запитано всі документи, які передбачені статтею 53 МК України без зазначення конкретних розбіжностей задекларованої позивачем митної вартості, тому такий запит відповідача не мав на меті та на стосувався визначення митної вартості товару.

Відсутність належного обґрунтування митним органом причин та суті запиту додаткових документів є однією із підстав для подальшого визнання рішення про коригування митної вартості протиправним.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 55 МКУ прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів повинно містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію, у тому числі щодо митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, яка призвела до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом. При коригуванні митної вартості товарів за другорядними методами, передбаченими статями 59, 60 та 64 цього Кодексу, у рішенні обов`язково зазначаються помер та дата митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів (пункту 2.1 розділу II Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598).

При цьому в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 19 червня 2018 року в справі №826/6346/16 (№К/9901/36092/18).

Проте, як видно з гр. 33 оскаржуваного рішення, коригувань на обсяг партії товарів, умови поставки, комерційних умов тощо, відповідачем не здійснювалось.

Частиною 1 ст. 57 МК встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

При цьому частинами 2, 3, 6 ст.57 передбачено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У ч.8 ст.57 МК України, зазначено, що лише у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідач неправомірно застосував резервний метод при визначенні митної вартості ігноруючи попередні методи при об`єктивній можливості їх застосування.

В рішенні про коригування митної вартості зазначає, що "у митного органу відсутня інформація стосовно операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами", внаслідок чого він застосовує саме резервній (6) метод.

Митний орган зазначає про неможливість застосування методів визначення митної вартості товарі передбачених п. 2 ч. 1 ст.57 Митного кодексу України, у зв`язку з відсутністю інформації щодо вартості ідентичного, подібного (аналогічного) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, однак таке формальне обґрунтування із загальними висновками не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини 2 статті 55 Митного кодексу України.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 06.03.2019 року у справі №809/278/17, у постанові від 27.07.2018 року у справі №809/1174/17 у постанові від 21.02.2018 року у справі №820/17417/14.

Відповідач в рішенні про коригування митної вартості товару посилається на відомості з зовнішніх відкритих джерел мережі Інтернет сайт machinery.ua.

Суд критично ставиться до такої інформації, оскільки відповідачем не обґрунтовано правомірність використання у спірному випадку таких відомостей. У спірних відносинах цінова інформація з об`єктивних причин не містить усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, такі дані не можуть мати першочергового значення у порівнянні з наданими декларантом первинними документами про товар, а тим більше, впливати на договірні умови між продавцем та покупцем, на підставі яких ними була визначена, та фактично сплачена, вартість автомобіля.

Отже, вказані позивачем при декларуванні товару відомості не ставлять під сумнів числові значення складових митної вартості, зазначених позивачем у митній декларації, та не свідчать, що у документах декларанта є розбіжності, які не дозволяють встановити вартість товару за основним методом.

Висновки відповідача про заниження позивачем митної вартості товару та надання митному органу недостовірних даних не підтверджуються наявними матеріалами справи, а виявлені невідповідності у поданих позивачем документах не впливають на ціну товару.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що оскаржуване рішення, прийняте Одеською митницею, є необґрунтованим, а відтак позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Транспортна компанія Дніпротранснафта є такими, що підлягають задоволенню.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Звежинський проти Польщі, заява №34049/96 відповідно до п.71 якого суд повторює, що позбавлення майна, у значенні цього речення, може бути виправданим, лише якщо воно відбувається в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом. Крім того, будь-яке втручання у право власності має відповідати критерію пропорційності (цит. вище справа Брумареску). Суд нагадує, що під час втручання необхідно дотримуватися "справедливої рівноваги" між загальними інтересами суспільства і вимогами захисту основних прав людини (див. рішення у справі Pressos Compania Naviera S. A. та інші проти Бельгії від 20 листопада 1995, серія A, N 332, с. 23, п. 38). Цю рівновагу буде порушено, якщо людині доведеться нести надто специфічний або надмірний тягар (див. цит. вище рішення у справі Спорронга і Льонрота. При цьому, п. 73 суд підкреслює, що, розглядаючи питання, які мають загальний інтерес, органи державної влади повинні діяти коректно і дуже послідовно (див. цит. вище рішення у справі Беєлер проти Італії). Крім того, як охоронець громадського порядку держава має моральне зобов`язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок.

Крім цього, згідно рішення у справі TOB Полімерконтейнер проти України, заява №23620/05, відповідно до п.17 суд повторює, що будь-яке втручання, включаючи те, яке виникло в результаті заходів для забезпечення сплати податків, не повинно порушувати справедливого балансу між вимогами загальних інтересів суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Важливість забезпечення такого балансу в цілому відображається в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на зацікавлену особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших авторитетних джерел, рішення у справі Спорронґ і Льоннрот проти Швеції (Sporrong and Lonnroth v. Sweden), від 23 вересня 1982 року, пп. 69-73, серія А №52).

Згідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст.249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, наявні в справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про те, що вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Транспортна компанія Дніпротранснафта до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, враховуючи задоволення позовних вимог та згідно із ст.139 КАС України судові витрати зі сплати судового збору позивача у загальній сумі 6429,82 грн., які підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці.

Керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 139, 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Транспортна компанія Дніпротранснафта (пл. Театральна, буд. 5, м. Кам`янське, Дніпропетровська область, 51925, код ЄДРПОУ 37425507) до Одеської митниці (вул. Івана і Юрія Лип, 21-А, м.Одеса, 65078 код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправними та скасування рішення, про коригування митної вартості товарів - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати Рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500080/2024/000144/1 від 25.12.2024 року.

Стягнути з Одеської митниці за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Транспортна компанія Дніпротранснафта сплачений судовий збір у розмірі 6429,82 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.К. Василяка