Ухвала суду № 128735522, 09.07.2025, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

09 липня 2025 р. № 400/3974/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельника О.М., розглянув в порядку письмового провадження заяву позивача про зміну способу та порядку виконання рішення у справі

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008,

провизнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії; визнання рішення від 06.03.2020 № 144/03.18-р протиправним,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.10.2020 року позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області задоволено частково. Визнано протиправними дії та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області за №144/03.18-р від 06.03.2020р. про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 згідно із заявою від 31.01.2020 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити перерахунок раніше призначеного щомісячного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на підставі довідки Господарського суду Миколаївської області від 20.02.2020 №08-33/1703/20 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020 року.

На виконання рішення суду 30.11.2020 року видано виконавчі листи.

13.05.2025 року позивач звернувся до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення, в якій просив суд змінити спосіб та порядок виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.10.2020 у справі № 400/3974/20шляхом стягнення зПенсійного фонду України в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 заборгованість по виплаті щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 19.02.2020 по 31.12.2020 у розмірі 548814,44 (п`ятсот сорок вісім тисяч вісімсот чотирнадцять) грн 44 коп.

В обґрунтування заяви позивач зазначив, що рішення від 30.10.2020 по справі № 400/3974/20 набрало законної сили, проте по теперішній час не виконано.

Згідно з розрахунком на доплату, сума доплати складає 548814,44 грн.

Відповідач подав заперечення на заяву позивача, у якій зазначив, що станом на дату подання заяви було проведеновиплату за рішеннями суду, що набрали законної сили 30.11.2020. Рішення суду від 30.10.2020 по справі № 400/3974/20 набрало законноїсили після 19.11.2020. З наведеного вбачається, що на сьогодні черговість виплати коштів по вище зазначеному рішенню суду не настала.

Сторони про розгляд заяви повідомлені належним чином.

У відповідності до ч. 2 ст. 378 КАС України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013 у рішенні від 26.06.2013 року, зазначив про те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року № 11-рп/2012).

Конституційний Суд України зазначив, що бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Згідно зі ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно ч. 1, 3 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Отже, під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Рішення суду ГУ ПФУ в Миколаївській області виконано тільки в частині здійснення перерахунку позивачу пенсії з 19.02.2020 по 31.12.2020 у розмірі 548814,44 грн, тоді як на даний час не виконано в частині виплати на користь позивача перерахованої пенсії.

Тобто рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.10.2020 у справі № 400/3974/20, яке набрало законної сили 30.11.2020, не виконується вже більше чотирьох років.

Враховуючи приписи ч. 3 ст. 378 КАС України (у редакції Закону №4094-IX, що діє з 19.12.2024), суд дійшов висновку, що є передбачені абзацом 2 частини 3 статті 378 КАС України підстави для задоволення заяви про зміну способу виконання рішення суду.

Реалізація особою права, яке пов`язане з отриманням коштів і базується на спеціальних і чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян.

У зв`язку з цим, Європейський суд з прав людини не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

У рішеннях ЄСПЛ у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" (заява №70297/01) та у справі "Бакалов проти України" (заява №14201/02) також зазначено, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (пункти 48 та 40 цих рішень відповідно).

Тому обмежене фінансування жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у позивача права на виплату пенсії.

За таких обставин, заяву належить задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про зміну способу виконання судового рішення задовольнити.

Змінити спосіб виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.10.2020 року по справі №400/3974/20 із:

«Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області ( вул.Морехідна,1, м. Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 13844159) здійснити перерахунок раніше призначеного щомісячного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на підставі довідки Господарського суду Миколаївської області від 20.02.2020 №08-33/1703/20 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020 року.»

на:

«стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) на користь ОСОБА_1 заборгованість по виплаті щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 19.02.2020 по 31.12.2020 у розмірі 548814,44 (п`ятсот сорок вісім тисяч вісімсот чотирнадцять 44 копійки).».

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України.

Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання) в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 КАС України.

Суддя О.М. Мельник