Рішення № 128735363, 08.07.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Львів

08 липня 2025 рокусправа № 380/5082/25

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кондратюк Ю.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі відповідач 2), у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 25.02.2025 № 4145- 3605/Л-52/8-1300/25 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 пенсію по інвалідності відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723 «Про державну службу», з урахуванням п.п. 10, 12 Закону України від 10.12.2015 № 889 «Про державну службу» на підставі довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) за № 175-13-01-10 від 23.12.2024 та про інші складові заробітної плати для призначення пенсії №176-13-01-10-21 від 23.12.2024, з часу звернення за призначенням такої пенсії, тобто з 11.02.2025.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що звернулася до відповідача із заявою про переведення на пенсію за віком відповідно до п. 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу». Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області позивачу відмовлено у переведенні з пенсії по інвалідності відповідно до Закону 1058 на пенсію за віком відповідно до Закону 889-VIII. Вважає вказану відмову протиправною, тому, просить позов задовольнити повністю.

Ухвалою судді від 21.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

09.04.2025 від відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Зазначає, що ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою встановленого зразка від 23.12.2024 про перерахунок пенсії, а саме перехід на інший вид пенсії. За принципом екстериторіальності, документи ОСОБА_1 про перерахунок пенсії розглядалися і, відповідно, рішення про відмову у перерахунку пенсії від 23.12.2024 №91319014649 приймалось Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області.

В подальшому, рішення було переглянуто та Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області винесено рішення від 20.03.2025 №91319014649, рішення про відмову у перерахунку пенсії, а саме в переході з пенсії по інвалідності відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування на пенсію за віком відповідно до Закону України Про державну службу, так як на дату звернення ОСОБА_1 не досягла пенсійного віку; вік заявниці на дату звернення становив 59 років 6 місяців (копія рішення про відмову додається).

Також позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою довільного зразка від 11.02.2025 про надання роз`яснення щодо перерахунку пенсії від 23.12.2024 (копія заяви з додатками додаються ).

За результатами розгляду вказаної заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області скеровано відповідь від 25.02.2025 вих. №4145- 3605/Л-52/8-1300/25. Дана заява позивача розглянута відповідно до норм Закону України Про звернення громадян.

Зазначає, що Рішення про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області не приймалось.

Звертає увагу суду на те, що відповідь Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 25.02.2025 вих. №4145-3605/Л-52/8- 1300/25 на заяву довільного зразка від 11.02.2025 позивача не є належною підставою для оскарження дій/бездіяльності суб`єкта владних повноважень з огляду вище зазначене.

Ухвалою суду від 13.05.2025 залучено до участі у справі у якості співвідповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

30.05.2025 від представника позивача надійшли додаткові пояснення, в яких зазначає, що закон не пов`язує нарахування пенсії по інвалідності з такою умовою, як досягнення певного віку. При цьому, орган пенсійного фонду як суб`єкт владних повноважень, трактує норми закону на свій розсуд, і віддає перевагу найменш сприятливому для позивача тлумаченню законодавства України.

13.06.2025 від відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Зазначає, що обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723 після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених ч. 1 ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723 і Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Звертає увагу, що позивач надала довідки про заробітну плату №175-13-01-10-21 та № 176-13-01-10-21 від 23.12.2024, видані Головним управлінням ДПС у Львівській області. Враховуючи той факт, що заявниці ранiше вже призначалась пенсiя вiдповiдно до Закону України Про державну службу, вiдсутнi пiдстави для проведення перерахунку пенсiї з урахуванням наданих довiдок, оскiльки перерахунки пенсiй не передбаченi Законом № 889.

Додатково повідомляє, що в разі поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 вiдповiдно до Закону України Про державну службу за матеріалами пенсійної справи розмір пенсії зменшується.

З`ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в ГУ ПФ України у Львівській області та з 01.10.2017 отримує пенсію по інвалідності (2 гр. загальне захворювання) до відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058-IV.

Позивач отримувала пенсію по інвалідності відповідно до Закону України Про державну службу з 18.04.2011. З 01.10.2017 ОСОБА_1 переведено на пенсію по інвалідності відповідно до Закону № 1058, що сторонами не оспорюється.

23.12.2024 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про переведення його на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу».

За результатами розгляду за принципом екстериторіальності заяви та наданих позивачем документів, відповідач 2 прийняв рішення про відмову в перерахунку пенсії від 23.12.2025 №91319014649, оскільки позивач на дату звернення 23.12.2024 не досягла пенсійного віку.

11.02.2025 позивач звернулася до відповідача із заявою щодо роз`яснення перерахунку пенсії.

Листом від 25.02.2025 № 4145-3605/Л-52/8-1300/25 відповідач повідомив, що за наслідками розгляду Вашої заяви за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області винесено рішення від 23.12.2024 № 913190146493 про відмову в перерахунку пенсії щодо переходу на інший вид пенсії, а саме з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058. На даний час, в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області розглядається питання щодо можливості перегляду прийнятого рішення про відмову від 23.12.2024.

В подальшому рішення від 23.12.2025 було переглянуто та прийнято нове рішення від 20.03.2025 №91319014649 про відмову позивачу в перерахунку пенсії перехід з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", мотивуючи відсутністю пенсійного віку, так як на дату звернення заявниця не досягла пенсійного віку. Вік заявниці на дату звернення становив 59 років і 6 місяців.

Не погоджуючись з наведеним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Змістом спірних правовідносин є право особи на переведення на інший вид пенсії за її вибором.

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

Відповідно до ч. 1 ст. 9, ч. 1 ст. 10 Закону № 1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Частиною 3 ст. 45 Закону № 1058-IV передбачено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

До 01.05.2016 діяло законодавство у сфері державної служби, яке передбачало право державного службовця на призначення пенсії на умовах, визначених статтею 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII (далі - Закон № 3723-VIII).

Згідно з ч. 1 ст. 37 Закону № 3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

З 01.05.2016 набрав чинності новий Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII).

Статтею 90 Закону № 889-VIII передбачено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до п. 2 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VIII з 01.05.2016 втратив чинність Закон №3723-XII, крім ст. 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Пунктом 10 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Також згідно з пунктом 12 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VIII, для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто, за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Водночас, для осіб, які мають не менш 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, статтею 37 Закону № 3723-ХІІ передбачено додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.

Статтею 37 Закон № 3723-VIII, крім права на пенсію державних службовців, також визначено право особи на пенсію по інвалідності за нормами цього Закону, і такі положення є чинними.

Частиною 9 ст. 37 Закону № 3723-XII визначено, що пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених частиною 1 цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону № 1058-IV особам, визнаним інвалідами І або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років, а також особам з числа інвалідів І або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах. Пенсія по інвалідності відповідно цього Закону, призначається незалежно від причини інвалідності за умови припинення державної служби.

Якщо інваліду I або II групи було встановлено III групу інвалідності, то в разі наступного визнання його інвалідом I або II групи право на отримання раніше призначеної пенсії на умовах, передбачених цим Законом, поновлюється з дня встановлення I або II групи інвалідності за умови, якщо після припинення виплати пенсії минуло не більше п`яти років. У такому самому порядку визначається право на отримання пенсії по інвалідності на умовах, передбачених цим Законом, особам, яким така пенсія не була призначена у зв`язку з продовженням перебування зазначених осіб на державній службі (частина 12 статті 37 Закону № 3723-XII.

Судом встановлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення від 20.03.2025 №91319014649 про відмову позивачу в перерахунку пенсії, зокрема в переході з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", мотивуючи відсутністю пенсійного віку, так як на дату звернення заявниця не досягла пенсійного віку. Вік заявниці на дату звернення становив 59 років і 6 місяців.

Суд звертає увагу, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФ України у Львівській області та з 01.10.2017 отримує пенсію по інвалідності (2 гр. загальне захворювання) відповідно до відповідно до Закону № 1058-IV.

При цьому, нормами ч. 9 ст. 37 Закону № 3723-XII для одержання пенсії державних службовців не передбачено вимог щодо наявності відповідного віку.

Отже, оскільки на момент звернення із заявою позивач мала статус особи, що визнана особою з інвалідністю II групи, відповідач відмовляючи в переході з пенсії по інвалідності відповідно до Закону № 1058-IV на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про державну службу" з підстав відсутності необхідного віку діяв протиправно.

Проте суд звертає увагу, що позивач не оскаржує рішення від 20.03.2025 №91319014649 та доказів визнання протиправним та скасування такого суду не надано.

Також покликання представника позивача про те, що 11.02.2025 позивач звернулася до відповідача 1 із заявою про переведення її на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу» та отримала відмову, не знайшли свого підтвердження. Відповідно до заяви від 11.02.2025 позивач просила надати роз`яснення щодо перерахунку пенсії.

До того ж Листом від 25.02.2025 № 4145- 3605/Л-52/8-1300/25 відповідач 1 повідомив, що за наслідками розгляду Вашої заяви (від 23.12.2024) за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області винесено рішення від 23.12.2024 № 913190146493 про відмову в перерахунку пенсії щодо переходу на інший вид пенсії, а саме з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058. На даний час, в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області розглядається питання щодо можливості перегляду прийнятого рішення про відмову від 23.12.2024.

Водночас позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування Листа від 25.02.2025 № 4145-3605/Л-52/8-1300/25 задоволенню не підлягають, оскільки такий не породжує юридичних наслідків для позивача, а тому відсутні юридичні підстави для визнання протиправним та скасування такого.

Оскільки рішення від 23.12.2024 № 913190146493 про відмову в переході на інший вид пенсії є чинним і доказів визнання протиправним та скасування такого суду не надано, то у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимоги в частині призначення пенсії по інвалідності відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723 «Про державну службу», з урахуванням п.п. 10, 12 Закону України від 10.12.2015 № 889 «Про державну службу» з урахуванням довідок про заробітну плату.

При цьому жодні рішення, дії чи бездіяльність відповідача 2 позивачем не оскаржувались.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд дійшов висновку, що поведінка відповідача 1 у спірних правовідносинах відповідає визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям, тому у задоволенні позову потрібно відмовити.

Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору за подання цього позову, відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються.

Керуючись ст.ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 293, 295 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач 1: Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів; ЄДРПОУ 13814885).

Відповідач 2: Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, пл. Соборна, буд. 3, м. Слов`янськ, Донецька область; ЄРДПОУ 13486010).

Повне рішення суду складено 08.07.2025.

Суддя Кондратюк Юлія Степанівна