Рішення № 128733293, 07.07.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2025 року Справа № 160/12693/25 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Юркова Е.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

02 травня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з вимогами:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не виплати ОСОБА_1 разової грошової виплати до Дня Незалежності України у 2024 році в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, передбаченої ч. 5 ст. 13 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту в повному обсязі;

- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» недоплачену суму разової грошової виплати до Дня Незалежності України у 2024 році у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої разової грошової виплати в розмірі, а саме 10805,00 грн.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що позивач є учасником бойових дій, та має право на пільги встановлені статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», зокрема на отримання щорічної разової грошової виплати до Дня Незалежності України. Виплата щорічної разової грошової виплати до Дня Незалежності України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2024 за №368 «Про встановлення розмірів разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань, у 2024 році» Проте, розмір виплаченої позивачу зазначеної грошової допомоги суперечить вимогам ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» згідно з якою грошова допомога повинна виплачуватись у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.05.2025 відкрито провадження у справі та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач 06.05.2025 повідомлений про відкриття провадження у справі, про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, яка міститься в матеріалах справи. Втім, як у встановлений судом строк, так і станом на дату ухвалення рішення відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву.

Дослідивши повно і всебічно письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до ст. 5 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» є учасником бойових дій, що підтверджується відповідним посвідченням доданим до позовної заяви.

Позивач отримав разову грошову допомогу до Дня Незалежності України у розмірі 1000,00 грн., однак вважає, що під час нарахування даної допомоги відповідачем не були враховані ст.12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року №3-р/2020.

Листом «Про надання відповіді» Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на звернення позивача від 07.04.2025 повідомило, що виплата щорічної разової грошової виплати до Дня Незалежності України у 2024 році здійснена йому, як учаснику бойових дій відповідно до приписів постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2024 за № 369 "Про встановлення розмірів разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань у 2024 році", а, отже, у порядку та розмірі встановленому нормами права.

Проте позивач вважає, що він учасник бойових дій має право на виплату разової грошової допомоги до Дня Незалежності за 2024 рік в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком

Надаючи належну правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Правовий статус ветеранів війни, визначеноЗакономУкраїни«Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-XII(далі-Закон №3551-XII), який прийнято з метою створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяння формуванню в суспільстві шанобливого ставленнядоних.

Відповіднодостатті 1-1 Закону №3551-XIIдержавна політика у сфері соціального захисту ветеранів війни та членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та ЗахисницьУкраїниформується та реалізується на принципах соціальної справедливості під час встановлення обсягу пільг та гарантій, комплексності під час формування та реалізації заходів адаптації ветеранів війнидомирного життя, належного фінансового забезпечення передбачених законом пільг та гарантій зазначеній категорії громадян, відкритості та рівного доступудоінформації про державні пільги та гарантії, механізми їх реалізації, доступудореалізації права на отримання всіх пільг та гарантій, прозорості та підзвітності діяльності органів державної влади, їх посадових осіб у сфері соціального захисту ветеранів війни та членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та ЗахисницьУкраїни.

Статтею 2 Закону №3551-XIIвизначено, що законодавствоУкраїнипро статус ветеранів війни та їх соціальні гарантії складається з цьогоЗаконута інших актів законодавстваУкраїни.Права та пільги для ветеранів війни і членів їх сімей, встановлені раніше законодавствомУкраїниі законодавством колишнього Союзу РСР, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни. Нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними.

Відповіднодостатті 4 Закону №3551-XIIветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав.Доветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.

Статтею 5 ЗаконуУкраїни«Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»визначено, що учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.

Пільги учасникам бойових дій та особам, прирівнянимдоних, передбачені статтею12 ЗаконуУкраїни«Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Зокрема, частиною 5статті 12 ЗаконуУкраїни«Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»передбачається учасникам бойових дій щорічна разова грошова допомога.

Така грошова допомога була запроваджена ще з 01.01.1999 шляхом внесення зміндоЗаконуУкраїни«Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»Законом від 25.12.1998 №367-XIVта доповненням ч. 4 ст. 12 наступного змісту: «Щорічнодо5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі 5мінімальних пенсійза віком».

В подальшому ця норма зазнавала неодноразових змін та була предметом судових розглядів як у судах загальної юрисдикції, так і Конституційному СудіУкраїни.

Втім,ЗакономУкраїни«Про внесення зміндодеяких законівУкраїнищодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань» від 20.03.2023внесені змінидоч. 5ст. 12 ЗаконуУкраїни«Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», виклавши норму в наступній редакції: «Щорокудо Дня Незалежності Україниучасникам бойових дій виплачується разова грошова виплата у порядку та розмірах, визначених Кабінетом МіністрівУкраїнив межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджетУкраїни».

На виконання вищенаведених норм Кабінетом МіністрівУкраїниприйнятоПостанову №1396 від 27 грудня 2023 року «Деякі питання соціального захисту осіб, які мають особливі та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, ветеранів війни та осіб, що працюють в спеціальних умовах».

Постановою №1396 відповіднодоч.7ст.20 Бюджетного кодексуУкраїни,затверджений Порядок здійснення разової грошової виплатидо Дня Незалежності України,передбаченоїЗаконамиУкраїни«Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»і «;Про жертви нацистських переслідувань».

З метою здійснення разової грошової виплатидо Дня Незалежності Україниветеранам війни, особам, на яких поширюється діяЗаконівУкраїни«Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»і «Про жертви нацистських переслідувань», Кабінетом МіністрівУкраїниприйнята Постанова «Про встановлення розмірів разової грошової виплатидо Дня Незалежності України,передбаченої ЗаконамиУкраїни«Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», у2024 році»№369 (далі Постанова №369).

ВідповіднодоПостанови №369 встановлено, що разова грошова виплатадо Дня Незалежності Українивиплачуєтьсядо24 серпня2024року у таких розмірах: особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 14 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, визнаних особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин в таких розмірах: I групи3100 гривень; II групи2900 гривень; III групи2700 гривень; учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 18 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1000 гривень; особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, - 3100 гривень; членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, статус яким установлено згідно з пунктом 1статті 10 ЗаконуУкраїни«Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», членам сімей загиблих (померлих) Захисників і ЗахисницьУкраїни,дружинам (чоловікам) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, які не одружилися вдруге, дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни та жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, - 650 гривень; учасникам війни та колишнім в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, особам, яких було насильно вивезено на примусові роботи, дітям партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога - 450 гривень.

Верховним Судом у справі №440/14216/23 надана оцінка зазначеним обставинам та зроблений висновок, що за своєю природою передбаченаЗакономУкраїни«Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»виплата є щорічною разовою грошовою допомогою і приурочення її виплатидорізних дат, зміна порядку її виплати не змінює її природи саме як грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни.

Відтак, запровадженуЗакономУкраїни«Про внесення зміндодеяких законівУкраїнищодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань» №2983-ІХразову грошовувиплатудо Дня Незалежності Україниза її правовою природою не слід вважати новим видом соціального забезпечення для осіб з інвалідністю внаслідок війни.

Водночас, зміна розміру допомоги у зазначений вище спосіб звужує досягнутий високий рівень соціального захисту осіб з інвалідністю внаслідок війни, відтак не може вважатись рівноцінною, як це передбачаєст. 2 ЗаконуУкраїни«Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», що, в свою чергу, суперечить також статтям17і22 КонституціїУкраїни.

Таким чином, в контексті викладених висновків Верховним Судом у справі №440/14216/23, суд дійшов висновку, що за своєю природою передбачена ч. 5ст. 12 ЗаконуУкраїни«Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»виплата є щорічною разовою грошовою допомогою і приурочення її виплатидорізних дат, зміна порядку її виплати, не змінює її природи саме як грошової допомоги учасникам бойових дій.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами у справі, позивач отримавразову грошову допомогу до Дня Незалежності Українив2024 роціу розмірі 1000 грн., що менше, ніж 5мінімальних пенсійза віком.

Проте, з огляду на встановлені обставини справи та наведені норми законодавства, позивач як учасник бойових дій має право на виплату разової грошової допомогидо Дня Незалежностіза2024рік в розмірі 5мінімальних пенсійза віком.

При цьому, суд враховує, що Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідаютьКонституціїта законамУкраїни,незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від12.03.2019 у справі №913/204/18, від 10.03.2020 у справі №160/1088/19, від 11.08.2023 у справі №380/103/22).

Відповіднодочастини першоїстатті 28 ЗаконуУкраїни«Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Статтею 7 ЗаконуУкраїни«Про Державний бюджетУкраїнина2024рік»установлено з 01.01.2024прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність 2361грн., тобто щорічна разова допомога у2024 роціпозивачу мала бути нарахована та виплачена в розмірі 11805,00 грн. (2361 х 5).

Пенсійним органом у2024 роцібуло нараховано та виплачено позивачу щорічнуразову допомогу роціу розмірі 1 000 грн., що в свою чергу суперечить положеннюст. 12 Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», що визначає розмір грошової допомоги у розміріп`яти мінімальних пенсійза віком, яке відповідаєКонституціїУкраїни,та рішенню Конституційного СудуУкраїни.

Враховуючи наведене, пенсійним органом не доведено правомірність та обґрунтованість виплати позивачу разової грошової виплатидо Дня Незалежності Україниза2024рік у сумі 1000грн., тобто у розмірі, меншому ніж п`ятьмінімальних пенсійза віком, а тому заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Отже, інші доводи сторін не потребують правового аналізу, оскільки не мають вирішального значення.

Проте вимога позивача стягнути недоплачену суму разової грошової виплати до Дня Незалежності України у 2024 році у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої разової грошової виплати в розмірі, а саме 10805,00 грн, суд вважає такою що не підлягає задоволенню, тому що стягненню підлягають вже нараховані суми, тоді як в межах спірних правовідносин відповідачем належний позивачу розмір щорічної грошової допомоги ще нарахований не був.

Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних.

За приписами статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до приписів статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи, що позивач звільнена від сплати судового збору в порядку п.13 ч.1ст. 5 Закону України «Про судовий збір»,питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094; ІК в ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області щодо нарахування і виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2024 рік у розмірі, що не відповідає приписам ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551- ХІІ від 22 жовтня 1993 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та доплату щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2024 рік з урахуванням розміру зазначеної соціальної виплати в розмірі 5 (п`яти) мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 07 липня 2025 року.

Суддя Е.О. Юрков